Принадність та жах трансгенних культур

будь-який завод надзвичайною злагодженістю процесів, ювелірною точністю результатів, економічністю та

раціональністю.”
Академік М.М. Семенов.

в мережі Інтернет.
Вивчення та аналіз зібраних фактів, відбір необхідної інформації.
Пошук

відповідних ілюстрацій.
Пошук статистичних даних щодо проблеми, яка розглядається.
Оформлення презентації проекту.
Формулювання висновків.

дивлятьсяу майбутнє людства.
Що таке “зелена революція”?
Чому виникла потреба у створенні

генетично модифікованих культур?
Де і які ГМ-культури впроваджено в господарську діяльність людини?
Генетично модифіковані культури в Україні.
Позитивні та негативні сторони проблеми використання ГМ-культур людиною.
Перспективи розвитку генної інженеріїв майбутньому.
Наші висновки.

людства...
Одне з найбільш захопливих застосувань генетики – так звана

генна інженерія. Вона надає людству великі можливості, хоча може створювати й проблеми. Розвиток цієї галузі біології став можливим завдяки великим науковим досягненням другої половини XX століття.
Разом з біотехнологією генна інженерія складає сьогодні важливу область економічної діяльності людини. Це науки, які дивляться у майбутнє людства. Можливо, саме їм у майбутньому доведеться вирішувати одну з найглобальніших проблем людської цивілізації - проблему подолання численних хвороб та протистояння соціальному лиху XXI століття – голоду.

Біотехнологія використовує процеси обміну речовин, які відбуваються в клітинах живих організмів, для отримання корисних продуктів. Така складна технологія має давнє поход-ження, адже більшість повсякденних продуктів (хліб, вино, пиво, йогурт) – не більш ніж результат застосування методів біотехнології.
Сири – продукт біотехнології.

не здатне нагодувати швидко зростаюче населення нашої планети.

Народонаселення Землі збільшується, зростає шаленими темпами, і тому необхідно збільшити потребу в продуктах харчування до 2025 року в два рази.

На допомогу людству приходить “ зелена революція”. У культуру вводяться нові рослини, упроваджуються нові сорти давно відомих культур.

Але і цього виявляється недостатньо, і тоді вченим доводиться ставати чарівниками, створюючи методами генної інженерії рослини з новими, корисними для людини властивостями. Ці рослини називають трансгенними, тому що вчені ввели в їхній генотип гени інших організмів.

організми є важливими для вивчення фундаментальних законів життя, - це

зрозуміло. Але, здавалося б, до тих пір, поки ці закони недостатньо вивчені, навіщо так ризикувати й навіщо впроваджувати генетично модифіковані організми в такі прямо пов’язані з людиною області, як медицина та сільське господарство?

в людства на сьогодні просто немає іншого виходу!
Якщо у світі

народжуваність збереже свої теперішні темпи, то через кілька десятків років населення земної кулі збільшиться на кілька мільярдів. Проблема голоду постане перед людством у глобальному маштабі.
І попередити цю ситупцію покликане створення ГМ-культур.

в тому числі й розвинутих, широко використовуються культури, які мають

в своєму хромосомному наборі чужорідні гени.
Трансгенні рослини вирощуються в одинадцяти країнах світу – США, Китаї, Аргентині, Канаді, Австралії, Мексиці, Іспанії, Франції, Південній Африці, Португалії та Румунії.
Лідером за площами, засіяними ГМ- культурами, є США. В цій країні вирощується і використовується 66% всіх трансгенних культур.
За нею йдуть Аргентина, Канада, Бразилія і Китай. На ці п’ять країн припадає 99% загальної площі вирощування генетично модифікованих рослин.

форми.
Дозволено використання трансгенної сої, кукурудзи, бавовника, рапсу, картоплі, томатів,

буряків, гарбуза, тютюну, льону.
Закінчуються досліди по впровадженню трансгенних рису та пшениці.
Трансгенними сортами картоплі, стійкими проти колорадського жука, є сорти Атлантик і Новий лист.
Вирощують також трансгенні сорти помідорів – Жираф і Шедевр-1 і 2, виведені українським вченим Рудасом. У генотип помідора введено ген, який зумовлює поступове дозрівання плодів.

Кукурудза – культура, яка дала найбільшу кількість трансгенних сортів.

генетично зміненим насінням, швидко збільшується ( на 60 % у

рік ).

впровадити деякі трансгенні культури, але на даний момент промислового використання

цих культур немає.
Підприємці і уряд України намагаються, щоб такі культури, як трансгенна картопля сортів Атлантик, Новий лист, генетично модифікована кукурудза корпорації “ Монсарто” не потрапили на ринок України.

Але вже зараз Україна імпор- тує продукцію компаній, які використовують трансгенні культури. Це і компанія Coca- Cola, і Nestle, і McDonald”s, Cadbury, PepsiCo.
Більшість питань, які викликають заборону на ввіз та використання ГМ-культур, викликані економічними та політичними причинами.

культур;
+ відсутність забруднення навколишнього середовища пестицидами та отруто- хімікатами;
+ значне

підвищення врожай- ності за рахунок зниження шкідливих впливів комах та мікроорганізмів;
+ зниження енергозатрат, собі- вартості, а звідси й цін на продукти харчування.

- ГМ-рослини чи тварини являють собою певний ризик, адже невідомо, як вони виявлять себе в екосистемах;
- генетично змінені організми, які з’являютьсчя випадково, можуть перетворитися в носіїв нових хвороб;
- безконтрольний перенос чужорідних генів з транс- генних організмів у природні може призвести до активації раніше невідомих або утворення нових патогенів.

побоювання вчених?
Відповідь на це питання можна

отримати тільки в результаті тривалого, глибокого, різностороннього дослідження проблеми.
Враховуючи зростаючий інтерес до біотехнологічної продукції та збільшення посівних площ під ГМ-культурами, в рамках державних ініціатив передбачене поглиблення наукових досліджень по оцінці ризику біотехнологічної продукції.
При цьому оцінка генно-модифікованого організму за критеріями безпеки в кожній країні складається з двох основних напрямів:
--- дослідження біобезпеки генно-модифікованих організмів;
--- визначення харчової безпеки генно-модифікованих організмів та продуктів харчування з них.

імовірність виникнення негативних наслідків застосування генетично-модифікованих організмів на практиці дійсно

існує;
-- однак теоретично ризик зберігається при відсутності контролю за генно-інженерною діяльністю, виробництвом, випуском та реалізацією генетично модифікованих організмів;
-- вчені, як правило, висловлюються за принцип “обережного відношення”;
-- сприйняття ризику й оцінка ризику , безперечно, залежать від рівня культури нації.

XXІ століття – голоду // Біологія. – 2003. - №

34-35.
2. Глазко В. І. Чи існує вихід з глобальної екрлогічної кризи?// Біологія.- 2004.- № 25-26.
3. Морміль В. Значення генетики та селекції в народному господарстві // Біологія.-2005.-№ 5
4. Козленко О.Г. Проблеми сучасних біологічних технологій// Біологія.-2003.-№ 24.
5. Козленко О. Г. Небажані наслідки біотехнології// Біологія.-2003.- № 19-21.
6. Атлас по биологии.-М.: ОЛМА-ПРЕСС Экслибрис, 2003.
7. Електронний посібник. Біологія 6 – 11.
8. ."MEMBRANA" 2004.03.18 13:32 http://www.membrana.ru/lenta/?2825
9.http://64.233.183.104/search?q=cache:o-zZKwN7erEJ:eedi.org.ua/eem/3- 6.html
10. htt: // www. eco. com. ua/