Програмування та прогнозування національної економіки

види макроекономічного планування
Індикативне планування національної економіки.
4. Програмування національної економіки.

минулому досвід, так і поточні припущення стосовно майбутнього з ціллю

його визначення.

і логіки;
кількісних даних і математичних методів.

дії держави на економіку - не єдині елементи сценаріїв економічного

прогнозування.

принцип соціальної спрямованості і пріоритетів суспільних потреб. Даний принцип означає, що плани розвитку економіки повинні бути направлені на задоволення кінцевих потреб суб'єкта.

принцип підвищення ефективності суспільного виробництва або принцип оптимальності. Це означає, що в прогнозах повинні відбиватися досягнення науки і техніки.

прогнози повинні бути збалансовані по ресурсах і можливостях економіки, вони

повинні відображати пропорції, що склалися, і орієнтувати економіку на формування прогресивних пропорцій, зрушень в економіці.
принцип поєднання галузевого і регіонального аспекту прогнозування. Це означає, що в прогнозах повинні бути відбиті основні напрями розвитку галузей економіки і в той же час повинен використовуватися територіальний підхід

принцип пріоритетів. Він означає, що зі всього різноманіття галузей, виробництв необхідно виділити головні і направити на їх розвиток ресурси, пов'язати цілі розвитку економіки з ресурсами.

ув'язку довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів.

принцип комплексності або системності.

Він припускає розгляд економіки як системи і в світлі системного підходу виявити системні властивості об'єкту, забезпечити комплексність рішення соціально-економічних, організаційних, науково-технічних і ін. проблем, оптимізувати структуру і характер розвитку системи.

принцип адекватності. Він означає, що прогнозовані цифри повинні відображати об'єктивний стан економіки, вживані моделі прогнозування повинні відповідати процесам і тенденціям розвитку реальної економіки.

об'єкта, що досліджується, на основі вивчення тенденцій та закономірностей його

розвитку в минулому та теперішньому і умовне їх перенесення на майбутнє (цільовий прогноз);
визначення альтернативних шляхів і строків досягнення бажаних станів об'єкта прогнозування, які беруться за мету, з урахуванням наявних ресурсів (програмний прогноз);
оцінка прийнятих рішень (програм та планів економічного і соціального розвитку країни) з позицій їх наслідків у прогнозованому періоді (оціночний прогноз).

розвитку об'єкта прогнозування для одержання його систематизованого опису.

інформації, визначення джерел, необхідних для прогнозування, з'ясовуються структура і склад

характеристик об'єкта прогнозування, формулюється і уточнюється завдання прогнозування.

систематизований опис об'єкта прогнозування з метою виявлення тенденції його розвитку.

На етапі діагнозу створюєть­ся математична модель об'єкта прогнозування, встановлюється ступінь її адекватності реальному об'єкту та здійснюється вибір методів прогнозування.

даними діагнозу розробляються прогнози об'єкта прогнозування, здійснюється верифікація прогнозу, тобто

оцінка його адекватності і точності.

з урахуванням наявної на даний момент інформації.

управлінське рішення, в якому відображено завдання (система завдань) і конкретизована

послідовність його виконання з визначенням необхідних ресурсів, обсягів фінансування, термінів реалізації окремих заходів та виконавців.

конкретних цілей і пріоритетів розвитку економіки, строків їх досягнення та

визначення напрямків і способів використання наявних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів для реалізації намічених програм.

є обов'язковими для виконання.

основних цілей і напрямків розвитку економіки.

план:
конкретні завдання для державного сектора, в т.ч. державні замовлення в

форматі міжгалузевих зв'язків та експортно-імпортних потоків;
систему норм і нормативів ( нормативи споживання, норми амортизаційних відрахувань, норми обов'язкових банківських резервів тощо);
ліміти економічних регуляторів ( ціни, відсоткові ставки, рівень зовнішньої заборгованості).

визначення головних пріоритетів розвитку національної економіки у формі основних напрямків

економічного та соціального розвитку.

програмно - цільовий метод

планів. Суть державного програмування полягає в розробці цільових комплексних програм,

необхідних для реалізації того чи іншого конкретного аспекту плану.

економіки.
Це документ, в якому визначена мета, заплановані конкретні

шляхи і ефективні засоби її досягнення, виписані джерела фінансування програмних заходів і терміни їх виконання.
Програму складають на весь період реалізації намічених цілей, з виділенням послідовних етапів здійснення.

блок
Оціночний блок

екологічні
організаційно-господарські

ресурси держави, які забезпечують виконання намічених державою пріоритетних сфер економічного

та соціального розвитку.