Процеси та потоки

розуміють абстракцію ОС, яка об'єднує все необхідне для виконання однієї

програми в певний момент часу.
Програма – це деяка послідовність машинних команд, що зберігається на диску, в разі необхідності завантажується у пам'ять і виконується. Можна сказати, що під час виконання програму представляє процес.
Однозначна відповідність між програмою і процесом встановлюється тільки в конкретний момент часу: один процес у різний час може виконувати код декількох програм, код однієї програми можуть виконувати декілька процесів одночасно.

певні ресурси. До них належать:
ресурси, необхідні для послідовного виконання програмного

коду (передусім процесорний час);
ресурси, що дають можливість зберігати інформацію, яка забезпечує виконання про-грамного коду (регістри процесора, оператив-на пам'ять тощо).

частини процесу:
послідовність виконуваних команд процесора;
набір адрес пам'яті (адресний простір), у

якому розташовані ці команди і дані для них.

Потоком (потік керування, нитка, thread) або легким процесом (lightweight process) називають набір послідовно виконуваних команд процесора, які використовують загальний адресний простір процесу.

найважливішою характеристикою. Код і дані процесу не можуть бути прямо

прочитані або перезаписані іншим процесом; у такий спосіб захищаються від багатьох програмних помилок і спроб несанкціонованого доступу. Природно, що неприпустимим є тільки прямий доступ (наприк-лад, запис у пам'ять за допомогою простої інструкції перенесення даних); обмін даними між процесами принципово можливий, але для цього мають бути використані спеціальні засоби, які називають засобами міжпроцесової взаємодії. Такі засоби складніші за прямий доступ і пра-цюють повільніше, але при цьому забезпечують захист від випадкових помилок у разі доступу до даних.

загальною пам'яттю. Дані потоку не захищені від доступу до них

інших потоків за умови, що всі вони виконуються в адресному просторі одного процесу. Це надає додаткові можливості для розробки застосувань, але ускладнює програмування.

Захищений адресний простір процесу задає абстракцію виконання коду на окремій машині, а потік забезпечує абстракцію послідовного виконання команд на одному виділеному процесорі.

адресам оперативної пам'яті. Наприклад, у нього можуть відображатися файли або

регістри контролерів введення-виведення, тому запис за певною адресою в цьому просторі призведе до запису у файл або до виконання операції введення-виведення. Таку технологію називають відображенням у пам'ять (memory mapping).

процесу.

Процесом називають сукупність одного або декількох потоків і захищеного адресного

простору, у якому ці потоки виконуються.

Оскільки в системі може одночасно бути багато потоків, завданням ОС є організація перемикання процесора між ними і планування їхнього виконання. У багатопроцесорних систе-мах код окремих потоків може виконуватися на окремих процесорах.

паралелізму (concurrency).
Паралелізм – це одночасне виконання дій різними фрагментами

коду додатку. Така одночасність може бути реалізована на одному процесорі шляхом перемикання задач (випадок псевдопаралелізму), а може ґрунтуватися на паралельному виконанні коду на декількох процесорах (випадок справжнього паралелізму).
Потоки абстрагують цю відмінність, даючи можливість розробляти додатки, які в однопроцесорних системах використовують псевдопаралелізм, а при доданні процесорів – справжній паралелізм (такі додатки масшта-буються зі збільшенням кількості процесорів).

А
Процес В
Процес С
Лічильник команд
8000
Поняття паралелізму

введення-виведення;
паралелізм взаємодії з користувачем;
паралелізм розподілених систем.

Перший з них є справжнім

паралелізмом, тому що у багатопроцесорних системах інструк-ції виконують декілька процесорів одночасно. Інші види паралелізму можуть виникати і в однопроцесорних системах тоді, коли для продовження виконання програмного коду необхідні певні зовнішні дії.

із диском) низько-рівневий код доступу до диска і код додатку

не можуть виконуватись одночасно. У цьому разі додатку треба почекати завершення операції введення-виведення, звільнивши на цей час про-цесор. Природним вважається зайняти на цей час процесор інструкціями іншої задачі.
Багатопотоковий додаток може реалізувати цей вид паралелізму через створення нових потоків, які виконуватимуться, коли поточний потік очікує операції введення-виведення. Так реалізується асинхронне введення-виведення, коли додаток продовжує своє виконання, не чекаючи на завершення операцій введення-виведення.

виконувати різні дії із додатком (і очікувати негайної реакції на

них) до завершення обробки попередніх дій. Наприклад, після запуску команди «друк документа» він може негайно продовжити введення тексту, не чекаючи завершення друку.

Щоб розв'язати це завдання, можна виділити окремі потоки для безпосередньої взаємодії із користувачем (наприклад, один потік може очікувати введення з клавіатури, інший – від миші, додаткові потоки – відображати інтерфейс користувача). Основні задачі додатку (розрахунки, взаємодія з базою даних тощо) у цей час виконуватимуть інші потоки.

і виконує дії у відповідь на запит. Якщо клієнтів багато,

запити можуть надходити часто, майже водночас. Якщо тривалість обробки запиту перевищує інтервал між запитами, сервер буде змушений поміщу-вати запити в чергу, внаслідок чого знижується продуктивність. При цьому використання пото-ків дає можливість організувати паралельне обслуговування запитів, коли основний потік приймає запити, відразу передає їх для виконання іншим потокам і очікує нові.

види паралелізму і дозволяє додатку масштабуватися із ростом кількості процесорів.
Для

підтримки потоків потрібно менше ресурсів, ніж для підтримки процесів (наприклад, немає необхідності виділяти для потоків адресний простір).
Для обміну даними між потоками може бути використана спільна пам'ять (адресний простір їхнього процесу). Це ефективніше, ніж застосовувати засоби міжпроцесової взаємодії.

послідовність виконання команд в адресному просторі процесу. Ядро ОС не

має інформації про такі потоки, вся робота з ними виконується в режимі користувача. Засоби підтримки потоків користувача надають спеціальні системні бібліотеки; вони доступні для прикладних програмістів у вигляді бібліотечних функцій.
Потік ядра (kernel-level thread, KLT) – це послідовність виконання команд в адресному просторі ядра. Потоками ядра управляє ОС, перемикання ними можливе тільки у привілейо-ваному режимі. Є потоки ядра, які відповідають потокам користувача, і потоки, що не мають такої відповідності.

в режимі користувача. При цьому кожен процес може містити багато

потоків користувача, однак про наявність цих потоків ОС не відомо, вона працює тільки із процесами. За планування потоків і перемикання контексту відповідає бібліотека підтримки потоків. Схема вирізняється ефек-тивністю керування потоками (для цього немає потреби переходити в режим ядра) і не потребує для реалізації зміни ядра ОС. Проте нині її практично не використовують через два суттєвих недоліки, що не відповідають ідеології багатопотоковості.

оскільки визначити, який саме код виконуватиметься на кожному із процесорів,

може тільки ядро ОС. У результаті всі потоки одного процесу завжди виконуватимуться на одному процесорі.
Оскільки системні виклики обробляються на рівні ядра ОС, блокувальний системний виклик (наприклад, виклик, який очікує введення даних користувачем) зупинятиме всі потоки процесу, а не лише той, що зробив цей виклик.

користувача один потік ядра. У цьому разі планування і перемикання

контексту зачіпають лише потоки ядра, у режимі користувача ці функції не реалізовані. Оскільки ядро ОС має інформацію про потоки, ця схема вільна від недоліків попередньої (різні потоки можуть виконуватися на різних процесорах, а при зупиненні одного потоку інші продовжують роботу). Вона проста і надійна в реалізації і сьогодні є найпоширенішою. Хоча схема передбачає, що під час керування потоками треба постійно перемикатися між режимами процесора, на практиці втрата продуктивності внаслідок цього виявляється незначною.

і потоки користувача, які відображаються на потоки ядра так, що

один потік ядра може відповідати декільком потокам користувача. Число потоків ядра може бути змінене програмістом для досягнення максимальної продуктивності. Розподіл потоків користувача по потоках ядра виконується в режимі користувача, планування потоків ядра – у режимі ядра. Схема є складною в реалізації і сьогодні здає свої позиції схемі 1:1.

створення;
виконання (running) – інструкції потоку виконує процесор (у конкретний момент

часу на одному процесорі тільки один потік може бути в такому стані);
очікування (waiting) – потік очікує деякої події (наприклад, завершення операції введення-виведення); такий стан називають також заблокованим, а потік – припиненим;
готовність (ready) – потік очікує, що планувальник перемкне процесор на нього, при цьому він має всі необхідні йому ресурси, крім процесорного часу;
завершення (terminated) – потік завершив виконання (якщо при цьому його ресурси не були вилучені з системи, він переходить у додатковий стан – стан зомбі).

реалізовано на основі планування задач, або планування потоків. Під час

планування потоків визначають, який з потоків треба відновити після завершення операції введення-виведення, як організувати очікування подій у системі.
Для здійснення переходу потоків між станами готовності та виконання необхідне планування процесорного часу. На основі алгоритмів такого планування визначають, який з готових потоків потрібно виконувати в конкретний момент, коли потрібно перервати виконання потоку, щоб перемкнутися на інший готовий потік тощо.

підтримувати структури даних, які містять інформацію, що описує процеси, потоки

і ресурси.
До таких структур даних належать:
таблиці розподілу ресурсів: таблиці пам'яті, таблиці введення-виведення, таблиці файлів тощо;
таблиці процесів і таблиці потоків, де міститься інформація про процеси і потоки, присутні у системі в конкретний момент.

системі зберігають у спеціальних структурах даних, які називають керуючими блоками

процесів і керуючими блоками потоків. Ці структури дуже важливі для роботи ОС, оскільки на підставі їхньої інформації система здійснює керування процесами і потоками.
Керуючий блок потоку (Thread Control Вlоск, ТСВ) відповідає активному потоку, тобто тому, який перебуває у стані готовності, очікування або виконання.

ТСВ) може містити таку інформацію:
ідентифікаційні дані потоку (зазвичай його унікальний

ідентифікатор);
стан та контекст виконання потоку: користувацькі регістри процесора, лічильник інструкцій, покажчик на стек;
інформацію для планування потоків.

Таблиця потоків – це зв'язний список або масив керуючих блоків потоку. Вона розташована в захищеній області пам'яті ОС.

РСВ) відповідає процесу, що присутній у системі. Такий блок може

містити:
ідентифікаційні дані процесу (унікальний ідентифікатор, інформацію про інші процеси, пов'язані з даним);
інформацію про потоки, які виконуються в адресному просторі процесу (наприклад, покажчики на їхні керуючі блоки);
інформацію, на основі якої можна визначити права процесу на використання різних ресурсів (наприклад, ідентифікатор користу-вача, який створив процес);
інформацію з розподілу адресного простору процесу;
інформацію про ресурси введення-виведення та файли, які використовує процес.

процесів
Планування і диспетчеризація
Перемикання процесів
Синхронізація процесів
Організація блоків управління процесами

для процесу
Ініціалізувати блок управління процесом
Встановити необхідні зв'язки
Створити або розширити інші

структури даних

межі відведеної області пам'яті
Помилка захисту
Арифметична помилка
Зайве очікування
Помилка введення-виведення
Невірна команда
Команда з

неприпустимими привілеями
Неправильне використання даних
Втручання оператора або операційної системи
Завершення батьківського процесу
Запит з боку батьківського процесу

керування процесами і потоками є організація перемикання контексту – передачі

керування від одного потоку до іншого зі збереженням стану процесора.
Для цього потрібно виконати такі операції:
зберегти стан процесора потоку в деякій ділянці пам'яті (області зберігання стану процесора потоку);
визначити, який потік слід виконувати наступним;
завантажити стан процесора цього потоку із його області зберігання;
продовжити виконання коду нового потоку.

засобів апаратної підтримки.
Так в архітектурі ІА-32 для збереження стану

процесора кожної задачі (вмісту пов'язаних із нею регістрів процесора) використовують спеціальну ділянку пам'яті – сегмент стану задачі ТSS. Адресу цієї області можна одержати з регістра задачі ТR (це системний адресний регістр).
Для перемикання задач досить завантажити нові дані в регістр ТR. У результаті значення регістрів процесора поточної задачі автома-тично збережуться в її сегменті стану, після чого в регістри процесора буде завантажено стан процесора нової (або раніше перерваної) задачі й почнеться виконання її інструкцій.