Релігія як форма світогляду, її предмет і функції

як наука.
Предмет і структура релігієзнавства, методи дослідження в релігієзнавстві.

Релігія як форма світогляду, її предмет. Релігія й віра.
Функції і роль релігії в суспільстві.

функції
Релігія в життєдіяльності особи та суспільства.
Місце вивчення релігії в системі

підготовки фахівців фінансово-кредитної сфери.
Релігієзнавство як наука.
Релігія як форма світогляду, її предмет. Релігія й віра.
Релігія як предмет дослідження та вивчення.
Функції і роль релігії в суспільстві.

відповіді на питання за темою: Релігія як форма світогляду, її

предмет і функції:
Основні теорії походження релігії.
Відмінності між релігією та окультизмом.
Дати визначення понять: політеїзм, монотеїзм, релігійний фанатизм, обряд, аскеза.

релігії;
механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства;
особливості

їх впливу на віруючих.
Як галузь знання виникло у Європі у ІІ половині ХІХ століття

функціонування,
структура та різноманітні феномени,
взаємозв’язок і взаємодія релігії з іншими

галузями знань.
Головне завдання предмета – вироблення найбільш універсальних понять і теорій науки про релігію

у своїй єдності становлять релігію
Релігійна свідомість
Культова діяльність
Релігійні організації

історичному розвитку, сукупність філософських понять, які дають філософське тлумачення релігії;
історія

вивчає від примітивних вірувань, первісних релігій до розвитку світових і національних;
психологія вивчає психологічні джерела релігійного феномена, психологію віруючої людини;психологічні закономірності виникнення релігійних явищ;

явище, суспільні закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії;
футурологія перспективи

соціальних процесів;
феноменологія вивчає ідеї, цілі, мотиви релігії;
релігійна антропологія - дослідження людини в контексті релігійного світоспоглядання;

скульптуру, малярство;
географія релігії систематизує знання про територіальну організацію світових, регіональних

релігій;
вільна думка щодо релігії - походження та зміст вільної думки, закономірності її розвитку, функції в суспільстві

загальні положення певної релігії, образи; РОЗДІЛИ:
Догматика (системний виклад

положень, які вважаються істинними);
Моральне богослов’я;
Екзегетика (тлумачення біблійних текстів);
Літургія (теорія богослов’я);
Каноніка (теорія церковного права )

явищ, процесів дійсності, пізнати їх сутність;
Дотримується критичного підходу до

релігії;
Філософія вивчає світоглядний аспект релігії: проблему духовного і матеріального начал;

суспільного життя у взаємозв’язку та взаємодії з його іншими галузями;

як формується релігія,
які цінності,
які функції релігії у суспільстві

культу
Релігія є однією з форм суспільної свідомості, яка відображає дійсність

в образах і міфах та утверджує віру в їх реальність
Релігія – духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого

духовних авторитетів, правил, законів буття,
Вчить людей бачити світ у

єдності чуттєвого,
Освоювати його, виходячи з факту існування надприродного

природи;
Започатковується загальноприйнятими цінностями

істинності релігійного вчення, існування надприродних сил, абсолюту
БОГ –верховна надприродна сутність,

яка, згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому

– сукупність символічних індивідуальних або колективних дій, зумовлених звичаями, традиціями

соціальної спільноти, що символізують певні ідеї, норми, ідеали та уявлення спрямовані на встановлення певних взаємовідносин людини з надприродними об’єктами

МОЛИТВА –вербальне (словесне) звертання людини до об’єкта своєї віри

та інтересів щодо відправлення релігійних культових дій
ЦЕРКВА – релігійна організація

зі складною, суворо централізованою та ієрархічною системою взаємодії священнослужителів і віруючих

СЕКТА – течії, об’єднання віруючих, опозиційні щодо певних релігій

дотриманню певного морально-етичного комплексу і ритуальних приписів вони отримають харизму

(особливу силу, дар Божий)

ДЕНОМІНАЦІЯ –перехідний тип релігійної організації, який залежно від характеру виникнення та спрямованості еволюції має риси церкви та секти

рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи, особистість:
КОМПЕНСАЦІЙНА

- психологічно компенсує обмеженість, безсилля, залежність людини від об’єктивних умов існування;
СВІТОГЛЯДНА як система світосприйняття задає “граничні” критерії, які уможливлюють осмислення навколишнього світу, місця людини в ньому, сенсу життя;
РЕГУЛЯТИВНА - через систему норм, приписів, установок, канонів регулює стосунки, поведінку, вчинки віруючих

ними, закріплення зв’язків між віруючими;
КОМУНІКАТИВНА - спілкування віруючих з богом

та між собою;
КУЛЬТУРОФОРМУЮЧА - вплив релігії на розвиток писемності, книгодрукування, мистецтва
ІНТЕГРУЮЧО-ДЕЗІНТЕГРУЮЧА - здатність релігії забезпечувати безконфліктний зв’язок, певну злагоду, солідарність, згуртованість;
ТЕРАПЕВТИЧНА - психологічні можливості релігії у знятті негативних наслідків життєвих стресових ситуацій