Росія наприкінці XIX - на початку XX ст

соціал-демократії.
Росія у роки революції 1905-1907 рр.
Третьочервнева монархія. Реформи П.Столипіна.
Російсько –

японська війна.

землеволодіння;
збереження селянської общини;
самодержавство.
завершення промислового перевороту (80-ті роки);
швидке залізничне

будівництво;
швидке зростання населення;
швидкий економічний розвиток 90-х років 19 століття;
фінансова реформа 1897 р. Сергія Вітте зміцнила фінансову систему;
світова економічна криза 1900-1903 років тяжко відбилася на Російській імперії (як наслідок – поширення монополізму, утворення великих монополій – Продамет, Продвугілля, Продвагон тощо).

Південь:
на I місці – Південний паливно-металургійний промисловий район (донецьке вугілля,

криворізька руда, металургійні заводи – 17 потужних гігантів, у т.ч. завод Юза). Він давав близько 70% російського вугілля і чорного металу;
на II місці – Польський вугільний басейн;
на ІІІ місце опустився Уральський район.

з Європи, переважно, Німеччини;
легка промисловість розвивалась у Центральній Росії, найбільші

заводи працювали на центральноазійській бавовні.
розвиток харчової промисловості, особливо цукрової (понад 80% цукру вироблялось в Україні, у 1887 р. у Києві виник синдикат цукровиробників).

Розвиток промисловості:

ринкових господарств на базі селянських);
Прусський (створення ринкових господарств на базі

поміщицьких маєтків).
В Росії переважав прусський шлях (за винятком Сибіру; на Півдні України – змішаний).
Росія – була потужним експортером зерна, успішно конкурувала на світовому ринку за рахунок низької собівартості.

місце в світі.

революцію.
На основі теорії Герцена виникли три течії:
пропагандисти (П. Лавров

– лавристи,);
змовники (П.Ткачов – ткачовці);
бунтарі (М. Бакунін – бакуністи).

групу „Визволення праці” на чолі з Г. Плехановим (входили П.

Аксельрод, В. Засулич, Л. Дейч, Ігнатов).
Газета „Іскра” сприяла формуванню с.-д. партії.

Г.В.Плеханов

проголосив утворення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).
1903 р. – другий

з’їзд РСДРП (Брюссель, Лондон) . Утворення більшовизму і меншовизму. Більшовики (В.Ульянов-Ленін) – радикальні марксисти, меншовики (Ю.Мартов) – помірковані.
1901-1902 рр. – послідовники революційних народників заснували партію соціалістів – революціонерів.

питання;
важке становище російського пролетаріату;
недемократичний політичний лад;
національне гноблення;
поразка в російсько-японській війні

– свідчення слабкості царату.
Привід: 9 січня 1905 р. – „кривава неділя” (розстріл мирної демонстрації).

хвиля страйків;
кінець вересня – середина жовтня – загальноросійський політичний страйк;
17

жовтня – “Маніфест 17 жовтня”: обіцянка створити Державну Думу – законодавчий орган, – і надати демократичні права; після цього утворилися легальні політичні партії.

– масові єврейські погроми”
листопад – відхід лібералів від революції;
грудень 1905

р. – збройне повстання в Москві (в Червоній Пресні, також на Донбасі. Організували більшовики, есери, анархісти);
1906-1907 рр. – робітничий страйковий рух поступово спадає.

у війську:
Червень 1905 р. – перше повстання на панцернику „Потьомкін”

(моряки).
Листопад 1905 р.:
повстання Чорноморського флоту в Севастополі – лейтенанта Шмідта (крейсер „Очаків”);
повстання в Києві (повстання саперів під проводом Бориса Жаданівського);
повстання моряків у Кронштадті.

революційної боротьби;
міжнародний вплив революції (на Іран, Китай, Туреччину, Австро-Угорщину).

переворот, розгін ІІ Державної думи і видання нового недемократичного виборчого

закону, державний переворот.

виборчим законодавством (понад 50% депутатів ІІІ Думи – поміщики);
репресивний режим

(масові страти);
„спочатку порядок, а потім реформи”;
провідний політик Петро Аркадійович Столипін.

сільського господарства на ринкових засадах;
формування потужного прошарку заможних селян, як

опори царизму на селі.

відрубів;
переселення селян з європейської частини імперії на Схід;
організація діяльності селянського

банку.
Результат: реформа мала частковий успіх.

Правобережній Україні й Західній Білорусії.
1911 р. – убивство Столипіна у

Києві.
1911-13 рр. – справа Бейліса на Україні.
1912 р. – Ленський розстріл (на р. Лена).

Причини: боротьба за колонії
Характер: колоніальна або імперіалістична.
Хід війни:
бухта Чемульпо

– японці атакували російські кораблі “Варяг” та “Кореєць” .
оборона Порт-Артура – головної військово-морської бази.

битва на морі – поразка російської ескадри адмірала Рождественського.
Наслідки (1905р.

– Портсмутський мирний договір):
До Японії відійшли Південний Сахалін, Курильські острови, Порт-Артур.