с

імпресіоністів 1886 року («Маніфест символізму»).
Його представники прагнули вільно та узагальнено

передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації.
Заперечували «літературність». Експериментували з формальною мовою образотворчого мистецтва.

Для постімпресіонізму характерні різні творчі системи і технічні засоби, що вплинули на подальший розвиток образотворчого мистецтва
(символізм, модерн,
експресіонізм, фовізм, кубізм, )

Вінсент Ван Гог.
Сонячники. 1888

графічних аркушів. Вважається одним із більш впізнаваних митців ХХ ст.

За життя продав трохи більше за 15 творів, хоча на сьогодні є одним з «найдорогших» живописців (до 100 млн.)
В останні роки життя його творчість мала розголос серед художників, мистецтвознавці та арт-дилерів.

Спадщина Ван Гога, яка стала широко відомою після ряду посмертних виставок, вплинула на формування
нової генерації митців:
- експресіонізм (виразність художнього висловлювання на користь глибини, сенсу)
- фовізм (свобода використання кольору)
- абстрактний експресіонізм (вільний, широкий жест-мазок)
- модерн (естетизм)
Працював у різних жанрах.

Вінсент ван Гог.
Аатопортрет. 1889

р., стає культовою фігурою для молодих художників.




Його творчість мала

важливий вплив на розвиток мистецтва ХХ століття, зокрема – КУБІЗМУ.

дійсність»,
сутність предметів,
«дійсність людської душі»,
які, на йогу думку,

є більшою реальністю, ніж зовнішня («реальна») дійсність.

Основою його формальної мови стали
декоративна лінія
декоративний колір
декоративна площинність

У ранньому дитинстві виховувався у Перу (екзотика, архаїка, аскетизм).

За життя твори Поля Гогена не мали попиту (хоча продажі були не рідкістю). Проте, сьогодні Поль Гоген, як і Ван Гог, є одним з «найдорогших» художників.

покинув Париж і переїхав на Таїті, потім в Океанію. Відтоді

у його творчості провідними стають
Екзотизм
Примітивізм
Декоративізм
Архаїзм

його творчості формувалися засади
символізму
фовізму
примітивізму

воплощения. 2 СОБАКА — символ бед, которые поджидают человека на земле. 3 ТРИ

ЖЕНЩИНЫ символизируют первую стадию пребывания человеческой души в телесной оболочке (до стремления к самопознанию). 4 МУЖЧИНА, СРЫВАЮЩИЙ ПЛОД С ДРЕВА ДОБРА И ЗЛА — символ пробуждения в человеке стремления к постижению тайн мироздания. 5 ФИГУРА С РУКОЙ НА ГОЛОВЕ олицетворяет вторую стадию развития человеческой души (ищет ответы на «проклятые вопросы» бытия). 6 ДВЕ ФИГУРЫ В КРАСНОМ -- два мудреца, поверяющие друг другу свои мысли; олицетворяют третью ступень душевного развития, когда человек приобретает способность анализировать. 7 ПТИЦА — символ духовного пути, взятый Гогеном из древнеегипетского искусства.

развития, когда она постигает смысл своего земного воплощения. Он заключается

в том, что душе необходимо закалиться в страданиях. 9 ИСТОЧНИК — символ вечности. 10 СТАТУЯ БОЖЕСТВА олицетворяет надежду на воскресение на небесах освобожденной души. 11 ФИГУРА ПОДРОСТКА символизирует зачаточный уровень развития души у тех, в ком стремление к самопостижению так и не раскрылось
12 КОЗА, КОТЕНОК И ЩЕНОК — символы беспечного существования, в котором пребывает царство материальной природы, не знающее духовного поиска. 13 ОБНАЖЕННАЯ — символ чувственного наслаждения. 14 СТАРУХА символизирует обреченность тела на смерть.
15 ПТИЦА С ЯЩЕРИЦЕЙ В КОГТЯХ — символ неизбежности смертного часа. 

першої половини (третини) ХХ ст., його шкіл, напрямів, течій, окремих

митців, які прагнули ОНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ та вважали формальний ЕКСПЕРИМЕНТ основою творчого методу. Головне для модернізму — вдосконалення форм через «его-Я».

Художник-модерніст має замкнений, ДЕЩО МІСТИЧНИЙ, одуховнений, ІНДИВІДУАЛЬНИЙ естетичний світ.
Без епатажу і провакацій. МАНІФЕСТАРНА ЕСТЕТИКА, покликана змінювати об’єкти матеріальної дійсності відповідно ВИДУМАНОЇ митцем реальності.

и те постоянно раскалываются. Все эти течения напоминают мне подвижные

геометрические фигуры в каллейдоскопе, которые мгновенно распадаются, для того чтобы соединиться вновь, которые то сливаются, то разлетаются в стороныю но те не менее вражаються в пределах одного и тогоже круга — круга НОВОГО ИСКУССТВА».
Бельгійський поет Еміль Верхарн,

(пуантилізм).
В основі світогляду неоімпресіоністів — наукові відкриття.
ФІЛОСОФІЯ. А. Шопенгауер

(волюнтаризм), Ф. Ніцше, С. К’єркегор
ФІЗИКА — вплив НА ЗМІНУ УЯВЛЕНЬ про ЧАС І ПРОСТІР. Враження і суб’єктивні відчуття — не правдиві для пізнання об’єктивних законів.
ОПТИКА
 

межі ХІХ-ХХ ст. (декаданс).
Виник у Франції у 1880-х як

реакція ПРОТИ натуралізму, реалізму, Суб’єктивізм.
Основою творчості став
СИМВОЛ — таємна Ідея, прихована у глибині навколишніх чи потойбічних явищ, яку можна розкрити тільки через різні мистецтва (поезія, музика, живопис, графіка).

«Художник – это тот, кто роковым образом, даже независимо от себя, по самой природе своей, видит не один только первый план мира, но и то, что скрыто за ним, ту неизвестную даль, которая для обыкновенного взора заслонена действительностью наивной; тот, наконец, кто слушает мировой оркестр и вторит ему не фальшивя»
Александр Блок

умовність часу і простору;
- «ВІЧНІ» МОТИВИ і ТЕМИ: кохання (ерос),

страждання, смерть, життя;
- співвіднесення реального з фантастичним (натуралізм в деталях або «трансцендентальний реалізм»);
ФОРМАЛЬНІ НОРМАТИВИ:
Структура символістської мови в пластичних мистецтвах залежить від :
- сюжетний наратив;
- різнопланова трансформація взаємовпливів між літературною основою та її символістським значенням.

Виник на тлі історизму, еклектики, пропагованих Салоном.
Модерн — Англія,

Росія, Україна
Ар-нуво — Франція
Югендштиль — Німеччина
Сецесіон — Австрія, Україна
Стиль Ліберті — Італія
Модернізмо — Іспанія
Тіффані — США
Формування ґрунтувалося на пошуках
ЕСТЕТИЗМУ (рафінованого, надмірного)
КРАСИ в усьому (в першу чергу — предметного світу)
ЗАГАДКОВОСТІ світу (в символах, алегоріях)

НОВЕ:
- матеріали і засоби (технічні, конструктивні);
- форми (мінливі, примхливі;

природні) — ЛІНІЇ;
- принципи (формоутворюючі) — ДЕКОРАТИВНІ;
- мотиви і образи (сучасні, але й символічно-містичні, міфічні, казкові) — «локон», «удар біча» — ЧУТТЄВІСТЬ.
З часом його норми, закони, сприйняті художниками, гальмували розвиток їх індивідуальних пошуків.
РЕЗУЛЬТАТ — прогресивні художники
ВІДКИНУЛИ СТИЛЬ заради
індидуальності.