Сакральна архітектура XI ІІ- першої пол. XVI ст

Сакральна архітектура ХІІІ-ХІV ст
Сакральна архітеткура ХІV- ХVІ ст.

разі об'єднання церков збереження грецького обряду
Внаслідок переговорів з Римом у

1253 р. відбулася коронація Данила Галицького

Відтоді західний латинський вплив сильніше позначився на розвитку теренів Галицько-Волинського князівства, поєднуючись із культурою русько-візантійського Сходу.

Внаслідок цього впливу пізніше – з сер. ХІV ст. у містах почало поширюватись магдебурзьке право

у феодальне
Церква у ХІІІ-ХІV ст. збагатіла і міцнилась
Була великим землевласником
Спосіб

сплачення землевласникові працею за оренду землі призвів до встановлення кріпацтва

прикрас
Покриті дахами зі схилами та фронтонами
Споруджують з білого каменю або

цегли замість плінфи домонгольських часів
Замовники – не лише князі та великі монастирі, але й міські та сільські громади

типове для давньоруської містобудівної традиції:
На пагорбі – князівський замок
Внизу –

окольне місто (“підгороддя”)
Далі – передмістя, посади

в кін. ХVІІ ст.
Реставрована в кін. ХVІІІ ст. і

у ХІХ ст.
Від будівлі ХІІІ ст. план, нижня частина кам'яних стін, відкриті з-під тиньку апсиди вимурувані з тесаних блоків білого вапняку
Застосування у будівництві тесаного білого каменю поширене у ХІІ-ХІІІ ст. у Галицько-Волинській Русі

покровитель
торговців – знаходилася неподалік
торгової площі

Очевидно фундаторами храму
були купці

Поєднання класичного візантійсько-
Руського хрестово-купольного
Плану З романською будівельною
технікою – новий самобутніій стиль,
характерний для зодчества
Давньої Галичини

на замовлення кн. Лева для дружини Констанції, доньки угорського короля.

Будували домініканці на місці дерев'яної церкви
У ХVІІІ ст. – горів
У ХІХ ст. перебудована у стилі псевдороманської каплиці
У 1980-их рр. проведено реконструкцію, надано первісного вигляду

найцікавіших періодів історії архітектури України — кінець XIV — перша

І половина XV століття.
На західних землях, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, зростають міста, розвиваються ремесла й торгівля.
В українські міста прибуває багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, зокрема в архітектуру, нові стильові форми.
Серед культових споруд переважали католицькі костели.

у Львові.
У 1367 році церква стала соборною: у Львові

був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії.
Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архієпископа (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682), пам'ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев'яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII—XIX ст).

Вплив вірменської архітектури позначився на формі дванадцятигранного барабана з шатровим

дахом,
оздобленні стін тесаними кам'яними плитами з вмонтованими
, в рисунку сталактитового фриза над аркою центральної апсиди, що зберігся в інтер'єрі. Останній був прикрашений властивим для давньоруських пам'яток фресковим розписом (XV століття), фрагменти якого були відкриті в 1925 році на відкосах ніші південного вікна.
Окремі архітектурні деталі, епітафії та скульптури свідчать про вплив готики, ренесансу й бароко.

ХІІІ – на поч. XIV ст.
Храм оборонного типу біля підніжжя

Замкоівої гори
Розміщена неподалік першої львівської торгової площі Старий Ринок і Волинського шляху – середньовічної дороги, що збереглась у вигляді вулиці Б.Хмельницького
Однонавнва, на мурах – залишуки бійниць

ст.)

Лаврові.

лаврі зберігалася частина мощей св. Онуфрія. ( єдине місце зберігання

його мощей у Східній Європі. Мощі були втрачені під час татарських набігів XVI ст.)

в Україні.
Київський князь Володимир заклав єпархію у місті Володимирі, названому

на його честь, у 992-993 рр. у с. Зимне, яке тоді було передмістям м. Володимира.
У середині XV ст. князь Олександр Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.
Комплекс склад.:
з оборонних мурів з наріжними вежами, що утворюють захищене від зовнішніх нападів подвір’я.
Успенської церкви, яка мала оборонний ярус над склепіннями і була накрита двосхилим шпичастим дахом з двома готичними фронтонами.
монастирська трапезна з маленькою церквою-каплицею. У центрі подвір’я,
ймовірно, існувала триярусна дзвіниця,

привілеї короля Владислава ІІ Яґайла 1395 р.
Зведено монастир, ймовірно,

в XV ст. Оточений високими стінами з бійницями й оборонними вежами.
Студитська Лавра діяла до 1950 р.; її закрили, розмістили психіатричну лікарню. Розписи в храмі були забілені, в церкві влаштовували вогнища, на яких спалювали церковні та богослужбові книги. Були сплюндровані і знищені:

та мури між ними.
Всередині цього чотирикутника розташувались 12 дерев’яних

келій та центральний храм монастиря Церква Успіня Пресвятої богородиці.
була збудована у вигляді однонавного храму з півкруглою вівтарною апсидою і була пристосована для оборони. (бійниці у фризі, що тягнеться попід дахом.)
Сам храм поєднує пізньоготичні та ренесансні архітектурні ознаки.
Монастир був також укріплений земляним валом та ровом

розташована у селі Сутківцях Ярмолинецького району Хмельницької області;
репрезентує одночасно

фортецю і храм.
унікальний взірець оборонного зодчества Поділля,
один з найдавніших в Україні оборонних храмів і.

в Етампі (Франція).

— село стояло на звичному шляху набігів татар на Поділля.

У

1476 році фортецю перебудовано під церкву з улаштуванням у першому ярусі цегляного склепіння на нервюрах і готичних щипців над другим ярусом центрального простору. У 16 столітті стіни першого ярусу було розписано фресковим живописом.

У 2-й половині XVIII століття над притвором було поставлено двоярусну дерев'яну дзвіницю з бароковою главкою.

у XIII ст. з Угорщини, а у XIV ст. —

із Польщі.
Риси:
Видовжені апсиди
Нервюрні зірчасті склепіння
Площини стін вкриті зірчастим ромбоподібним орнаментом
Білокам'яне різьблення порталів

залишається архітектурною домінантою південно-західної частини колишнього середмістя (міста в мурах).

Готичну складову підкреслює високий шип даху. В інтер'єрі чотири високі сніпчасті колони підтримують стрільчаті арки і склепіння з готичними нервюрами. Стіни і склепіння вкриті численними фресками.

він виник приблизно 1405 року, коли було освячено саму катедру,

позаяк у непосвячену землю не ховали. Цвинтар займав території майже всієї сучасної площі Катедральної та був обведений стіною.
Проміжки між контрфорсами нав і презбітерія від самого початку використовувались для будівництва каплиць — родиних усипальниць заможних міщан та львівських патриціїв. Поховання робились у їх підземеллях

розпочалося в 1392 р., а закінчилося на початку ХV ст.

У кінці цього ж століття костел горів, після чого був відновлений.
У 1548 р. його оточено валом, ровом і парканом, збудовано кілька дерев'яних башт і одну муровану.
Під час повстання Хмельницького святиню зруйновано, а в 1681 р. - відбудовано.
Ремонтувався костел у 1754 р., натомість ґрунтовну реставрацію проведено в кінці ХVІІІ ст. У 1780 р. за малюнками видатних художників Я. Матейки, С. Виспянського, Ю. Мегоффера були виконані вітражі. У 1800 р. на місці північних дверей побудовано каплицю. Реставраційно-оновлювальні роботи продовжувались наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. З 1902 до 1910 рр. з пресвітерію зняли високий готичний аттик і накрили його пониженим дахом, що існує донині.

Костел мурований з червоної цегли, не тинькований, тринавовий, загального типу, з видовженим гранчастим пресвітерієм. За планом дуже наближається до кафедрального костелу у Львові без пізніших прибудов.

Споруда належить до пам'яток готичного стилю.

типів вирішень обємно-просторових конструкцій дерев'яних храмів
У 15 ст. народні майстри

винайшли особливий конструктивний прийом – залом, - комбінація похилих і вертикальних частин верху укріпленої дерев'яної церкви (Суходоли)

вівтаря, бабинця, потім – для центральної частини храму

висока вежа, що має характерні риси оборонних веж 13-14 ст.

! У 15 ст. – набіги татар, тому архітектура 15-16 ст. має оборонний характер

єврейські громади, що мали право окремого самоврядування.
Були зобов'язані будувати укріплення

та утримувати озброєний гарнізон

За стилем близькі до оборонного будівництва
У декоруванні – мотиви, поширені

в українському мистецтві
Єдиний зразок стародавньої синагоги – будівля в Шаргороді 15 ст.:
Куб, оточений критим низьким приміщенням хедера – школи та приміщення, у якому перебували жінки (заборонялось входити ухрам)

оборонних веж
З'являються монастирі-фортеці, що мають спільні риси з архітектурою оборонних

замків:
Винахід нової конструкції в мурованому будівництві, що нагадує конструкцію залому у дерев'яній архітектурі