Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Що таке життя? 21.1
Содержание
- 1. Що таке життя? 21.1
- 2. Систематика різномаїття форм живого«Эдем» Ван Кессель1626-1679Багатоклітинні
- 3. Основні функції живого 1. Гомеостаз
- 4. Основні властивості живого 1. Складна система
- 5. Перше наукове визначення живого сформульовано Ф. Энгельсом:
- 6. Мінімальна одиниця живого - клітина
- 7. Разноманіття форм клітинc – клітини стебла рослиниd
- 8. Клітина бактерій
- 9. Клітини тварин рослинядромітохондріїядромітохондріїхлоропласти
- 10. Прокаріоти та еукаріоти безядерні і ядровмісні
- 11. Рівні структурної організації3157%
- 12. Що справедливо для слона – справедливо і для бактеріїЗагальні риси структурної хімії живого
- 13. Живі організми являють собою відкриті (тобто такі,
- 14. Клітина – це обмежена активною мембраною, впорядкована,
- 15. Полімери (25)Білки 15Нуклеїнові кислоти 7Полісахариди 3Молекули (75)Вода 70ліпіди 2органічні та неорганічні 3
- 16. Біологічна мембрана = ліпідний бішар + білки
- 17. БІОМЕМБРАНИВідділяють клітину від зовнішнього середовища і обумовлюють
- 18. Слайд 18
- 19. Загальні властивості БІОМЕМБРАНМембрани – це площинні структури
- 20. ЛІПІДИ
- 21. Класи ліпідівГліцерофосфоліпіди СфінголіпідиГліколіпідиХолестеролУсі біологічні ліпіди є амфіфільними:
- 22. Гліцерофосфоліпіди: основний компонент біомембран
- 23. Структура фосфолипида
- 24. Жирні кислоти Насичені Пальмітінова к-та (16 C)
- 25. Насичені ланцюги упаковані щільно та утворюють більш
- 26. Типові фосфогліцероліпідиR = H: фосфатидова к-та
- 27. СфінголіпідиМістяться у мембранах нейронів; опосередковують специфічність міжклітинних контактів
- 28. СФІНГОЛІПІДИСфінгомієлин – єдиний фосфоліпід мембран, що не
- 29. СфінголіпідиГЛІКОЛІПІДИНайпростіший гліколіпід – цереброзид, що містить лише
- 30. Холестерин(ол)Kлючовий ліпід клітинних мембранПопередник стероїдних гормонів:Статеві гормониестрадіолтестостеронMетаболічна регуляціяглюкокортикоїдиВагітністьпрогестеронПеретравленняЖовчні кислоти
- 31. В міцелах у водному середовищі неполярні хвостики
- 32. Деякі ліпідні структури, що утворюються спонтанно:одношарові утворення (ліпосоми)Ключовою рушійною силою є гідрофобна взаємодія
- 33. Липидная мицелла, бислой, липосомаСвойства бислоя зависят от липидного состава:предельные и непредельные кислоты, холестерин
- 34. Бімолекулярні шари ліпідів та їх властивості
- 35. Проникність ліпідних двохшарових мембран10-1410-1210-1010-810-610-410-2Na+K+Cl-ГлюкозаТриптофанСечовинаГліцеролІндолH2OКоефіцієнт проникності, см/сЗбільшення проникності
- 36. Біологічна мембрана = ліпідний бішар + білкиМембранні
- 37. Вуглеводи в мембранахУ кліткових мембранах еукаріот міститься
- 38. Поперечна асиметрія мембран (транссиметрія)Функції мембранних протеїнів залежать
- 39. фосфатидилхолінфосфатидилетаноламінфосфатидилсеринсфингоміелінВ більшості мембран клітин ліпідний склад зовнішнього та внутрішнього моношарів неоднаковий: Всього:Процентне співвідношення ліпідівПоперечна асиметрія ліпідів
- 40. Слайд 40
- 41. Структура мембранних протеїнів
- 42. Периферичні мембранні протеїниПериферичні протеїни не щільно прилягають
- 43. Інтегральні мембранні протеїниІнтегральні протеїни щільно вбудовані в
- 44. Ідентифікація типу клітини (‘face’) Структурна: адгезія протеїнівСигнальна:
- 45. Ліпід-якірні протеїниВідносно новий клас мембранних протеїнівВідомі чотири
- 46. Рідинно-мозаічна модель Сінгера та НіколсонаПодвійні шари фосфоліпідів
- 47. МЕМБРАННИЙ ТРАНСПОРТ
- 48. Скачать презентанцию
Систематика різномаїття форм живого«Эдем» Ван Кессель1626-1679Багатоклітинні Одноклітинні (видно оком) (невидимі оком)
Слайды и текст этой презентации
Слайд 3Основні функції живого 1. Гомеостаз здатність відкритої системи зберігати постійність свого внутрішнього
стану шляхом скоординованих реакцій, що направлені на підтримку динамічної рівноваги
2. Розмноження (коментарів не потребує)
Слайд 4Основні властивості живого 1. Складна система 2. Компартменталізація 3. Поділ (реплікація) Помилки:
мутації та еволюція 4. Обмін речовиною та енергією 5. Функціональність
6. Реакція на середовище
Слайд 5Перше наукове визначення живого сформульовано Ф. Энгельсом: «Життя є спосіб
існування білкових тіл, і цей спосіб існування полягає за своєю
суттю у постійному оновленні їх хімічних складових частин шляхом прийому їжі та виділення»
Слайд 7Разноманіття форм клітин
c – клітини стебла рослини
d – сперматозоїди людини
e
– еритроцити людини
f – ембріон людини, 1 поділ
Слайд 13Живі організми являють собою відкриті (тобто такі, що обмінюються з
оточуючим середовищем речовиною і енергією), самоврегульовані і самовідтворювані системи, у
яких найважливішими функціонуючими речовинами є білки та нуклеїнові кислоти.Живому притаманний ряд сукупних рис, таких, як здатність до відтворювання (репродукції), використання та трансформація енергії, метаболізм, чутливість, здатність до змін. Сукупність цих ознак можна знайти вже на клітинному рівні.
Нема меншої одиниці живого, ніж клітина.
Слайд 14Клітина – це обмежена активною мембраною, впорядкована, структурована система біополімерів
(білків, нуклеїнових кислот та ін.) і їх молекулярних комплексів, що
приймають участь в єдиній сукупності метаболічних і енергетичних процесів, які здійснюють підтримку та відтворюваність усієї системи в цілому.Нема меншої одиниці живого, ніж клітина.
Слайд 15Полімери (25)
Білки 15
Нуклеїнові кислоти 7
Полісахариди 3
Молекули (75)
Вода 70
ліпіди 2
органічні та неорганічні 3
Слайд 17БІОМЕМБРАНИ
Відділяють клітину від зовнішнього середовища і обумовлюють їх
індивідуальність.
Бар’єр
з високою вибірковою проникністю, що має специфічні молекулярні
та іонні помпи
та канали та регулює молекулярний та іонний склад внутрішньоклітинного середовища. Бар’єр для токсичних молекул.
Допомагає в накопиченні та зберіганні поживних речовин
Регулюють обмін інформацією між клітинами та середовищем,
несуть специфічні рецептори, що сприймають зовнішні стимули
(рух бактерій до джерела їжі, сприйняття світла та ін.).
Мембранні системи, що містять високо упорядковані набори ферментів
та інших білків є середовищем для процесів перетворення енергії
(фотосинтез, окислювальне фосфорилювання)
Мембрани відіграють центральну роль в системі біологічної комунікації
Полегшує рух клітини
Допомагає при репродукції
Слайд 19Загальні властивості БІОМЕМБРАН
Мембрани – це площинні структури товщиною у декілька
молекул, що
утворюють суцільну перегородку між окремими відсіками. Товщина мембран
зазвичай 60-100Å.
Мембрани складаються головним чином із ліпідів та білків (співвідношення
від 1:4 до 4:1). У мембранах є також вуглеводневі компоненти.
Ліпіди мембран представлені відносно невеликими молекулами з
гідрофільними та гідрофобними групами, які у воді спонтанно утворюють
замкнуті бімолекулярні шари, що слугують бар’єром для полярних сполук.
За окремі функції мембран є відповідальними окремі білки, що виконують
роль помп, каналів, рецепторів, ферментів та перетворювачів енергії.
Мембрани – це нековалентні надмолекулярні структури. Білки та ліпіди,
що утворюють мембрану, утримуються разом за рахунок виникнення багатьох
нековалентних взаємодій, що є кооперативними.
Мембрани є асиметричними, їх зовнішня та внутрішня поверхні відрізняються
Мембрани – рідкі структури. Молекули ліпідів та білків можуть у багатьох
випадках легко дифундувати у площині мембрани.
Слайд 21Класи ліпідів
Гліцерофосфоліпіди
Сфінголіпіди
Гліколіпіди
Холестерол
Усі біологічні ліпіди є амфіфільними:
Слайд 24Жирні кислоти
Насичені
Пальмітінова к-та (16 C)
Стеаринова к-та (18 C)
Арахінова к-та (20 C)
Ненасичені Олеїнова к-та 18:1(9)
Лінолева к-та 18:2 (9, 12)
Арахідонова к-та 20:4
(5,8,11,14)
Карбонові кислоти з довгим, нерозгалуженим ланцюгом
відрізняються по довжині вуглецевого ланцюга, кількості і положенню подвійних зв’язків
Подвійні зв’язки (якщо присутні), як правило, виявляють цис-конфігурацію
Слайд 25Насичені ланцюги упаковані щільно та утворюють більш жорстко організовані агрегати
(мембрани)
Ненасичені ланцюги зігнуті та упаковані у менш організований спосіб,
з більшою конформаційною гнучкістю Структурні наслідки ненасиченості (подвійні зв’язки)
Слайд 27Сфінголіпіди
Містяться у мембранах нейронів; опосередковують специфічність міжклітинних контактів
Слайд 28СФІНГОЛІПІДИ
Сфінгомієлин – єдиний фосфоліпід
мембран, що не є похідним гліцеролу
Гліколіпіди є похідними сфінгозину.
Відмінність гліколіпідів від сфінгомієліну
полягає в тому, що
у ліпідах присутнійне фосфорилхолін, а залишки одного
або декількох цукрів
Залишок
фосфорилхоліну
Залишок
цукру
глюкоза
або
галактоза
Слайд 29Сфінголіпіди
ГЛІКОЛІПІДИ
Найпростіший гліколіпід –
цереброзид, що містить
лише один залишок цукру
Гангліозиди
– більш складні
гліколіпіди з розгалуженим
ланцюгом із декількох (до
семи) залишків
цукру 
Слайд 30Холестерин(ол)
Kлючовий ліпід клітинних мембран
Попередник стероїдних гормонів:
Статеві гормони
естрадіол
тестостерон
Mетаболічна регуляція
глюкокортикоїди
Вагітність
прогестерон
Перетравлення
Жовчні кислоти
Слайд 31В міцелах у водному середовищі неполярні хвостики знаходяться в центрі
сферичної структури
вода
В неполярному розчиннику міцели переорієнтовуються
Спонтанне утворення ліпідних
структурНеполярний розчинник
Слайд 32Деякі ліпідні структури, що
утворюються спонтанно:
одношарові утворення (ліпосоми)
Ключовою рушійною силою
є гідрофобна взаємодія
Слайд 33Липидная
мицелла, бислой, липосома
Свойства бислоя зависят от липидного состава:
предельные и
непредельные кислоты, холестерин
Слайд 34Бімолекулярні шари ліпідів та їх властивості
У водному
середовищі більшість фосфоліпідів та гліколіпідів методом самозбірки (спонтанно) утворюють бімолекулярний
шар. Основною рушійною силою спонтанного утворення бішару є гідрофобні взаємодії (збільшення ентропії при вивільненні молекул води), виникнення вандерваальсівських, електростатичних взаємодій та водневих зв’язків між головками та молекулами води.Ліпідні бішари мають тенденцію до збільшення своєї поверхні
Ліпідні бішари прагнуть замкнутися на себе так, щоб на кінцях не залишалося досяжних для контакту з водою вуглеводневих ланцюгів (утворюється замкнутий простір – компартмент)
Ліпідні бішари можуть самозапечатуватися (самозшиватися)
Слайд 35Проникність ліпідних двохшарових мембран
10-14
10-12
10-10
10-8
10-6
10-4
10-2
Na+
K+
Cl-
Глюкоза
Триптофан
Сечовина
Гліцерол
Індол
H2O
Коефіцієнт проникності, см/с
Збільшення проникності
Слайд 36Біологічна мембрана = ліпідний бішар + білки
Мембранні ліпіди створюють бар’єри
проникності, а специфічні білки виконують
такі функції мембран як транспорт,
передача
інформації та перетворенняенергії
Мембрани розрізняються за вмістом білка,
наприклад:
Ізолююча оболонка нервових
волокон – біля 18%
Плазматичні мембрани, що містять
різноманітні помпи, канали, рецептори,
ферменти – біля 50%
-внутрішні мембрани мітохондрій
та хлоропластів (перетворення
енергії) – біля 75%
Мембрани, що виконують різні функції відрізняються
також за білковим складом.
Слайд 37Вуглеводи в мембранах
У кліткових мембранах еукаріот міститься від 2% до
10% вуглеводів у формі
гліколіпідів та глікопротеїнів
Гліколіпіди представлені похідними сфінгозину з
одним і більше залишкамицукру
У глікопротеїнах один або декілька вуглеводних ланцюгів приєднані до
бокових ланцюгів серину, треоніну або аспарагіну.
В усіх досліджених клітинах ссавців залишки цукрів в плазматичних мембранах
локалізовані лише на зовнішній стороні мембрани.
Вуглеводні групи слугують для
Орієнтування глікопротеїнів у мембрані
Підтримання асиметрії біологічних мембран
Міжклітинного впізнавання (вуглеводи мають потенційні можливості для
створення дуже великого структурного різноманіття)
Слайд 38Поперечна асиметрія
мембран (транссиметрія)
Функції мембранних протеїнів залежать від їх орієнтації всередині
мембрани
Мембранні протеїни перетинають ліпідний шар мембрани не у випадкових,
а в певних місцях, тобто вони мають специфічну топологію.Глікофорин
Ззовні
Всередині
Слайд 39фосфатидилхолін
фосфатидилетаноламін
фосфатидилсерин
сфингоміелін
В більшості мембран клітин ліпідний склад зовнішнього та внутрішнього моношарів
неоднаковий:
Всього:
Процентне співвідношення ліпідів
Поперечна асиметрія ліпідів
Слайд 42Периферичні мембранні протеїни
Периферичні протеїни не щільно прилягають до мембрани
Вони
можуть дисоціювати під дією м’якої детергентної обробки або при високих
концентраціях солей
Слайд 43Інтегральні мембранні протеїни
Інтегральні протеїни щільно вбудовані в ліпідний подвійний шар
Вони
можуть бути видалені лише при розриві мембрани (очищення)
Часто трансмембранні
Слайд 44Ідентифікація типу клітини (‘face’)
Структурна: адгезія протеїнів
Сигнальна: опосередковує ріст та
диференціацію клітин
Система насосів та каналів: контроль імпорту та експорту
Роль ІМП:
Слайд 45Ліпід-якірні протеїни
Відносно новий клас мембранних протеїнів
Відомі чотири типи:
Амід-зв’язані меристильні
якорі
Тіоетер-зв’язані жирні ацильні якорі
Тіоетер-зв’язані фенільні якорі
Глікозил фосфатидилинозитольні якорі
Нерідко
приймають участь у процесах передачі сигналів
Слайд 46Рідинно-мозаічна модель Сінгера та Ніколсона
Подвійні шари фосфоліпідів та гліколіпідів є
рідкою матрицею з бар’єрними характеристиками
Два класи протеїнів:
Периферичні протеїни (зовнішньо
асоційовані протеїни) Інтегральні протеїни (внутрішньо асоційовані протеїни)
Подвійний шар є двовимірним розчинником для інтегральних білків
Ліпіди та протеїни можуть здійснювати обертальний рух та рух у площині, але не можуть переміщуватися у поперечному напрямку
