Слайд 1Складні і складноскорочені силогізми
Складний силогізм
(полісилогізм)
Слайд 2Складний силогізм
Складним силогізмом називаються такі два або кілька простих категоричних
силогізмів, які повязані один з одним так, що висновок попереднього
стає засновком наступного.
Виділяють два види полісилогізмів:
1. прогресивні
2. регресивні
Слайд 3Прогресивний силогізм
В ньому - висновок попереднього силогізму стає більшим засновком
наступного. (міркування рухається від більш загального до менш загального.
Приклад:
“ Усе, що зміцнює здоров'я, корисне. Спорт зміцнює здоров'я. Отже спорт корисний. Легка атлетика – це спорт. Отже, легка атлетика корисна
Слайд 4Регресивний (зворотній) силогізм
Це такий полісилогізм, в якому висновок попереднього
засновку стає меншим засновком наступного.
Приклад: Будь-який студент здає іспит. Іванов
студент. Отже, Іванов здає іспит. Будь-яка здача іспиту потребує знань. Іванов здає іспит. Отже, Іванов потребує знань.
Слайд 5Скорочений силогізм (ентимема)
Ентимемою (гр.- “в умі”) – називають умовивід, в
якому пропущені засновок або висновок.
Приклад: “ Україна – член СНД,
отже Україна – суверенна держава ”. Пропущено більший засновок, а саме: ( “Усі члени СНД – суверенні держави”).
виділяють ентимеми: 1. з пропущеним більшим засновком;
2. з пропущеним меншим засновком та 3. з пропущеним висновком
Слайд 6Складноскорочений силогізм
Види складноскорочених силогізмів.
- Сорит (гр. – купа) – це
полісилогізм, в якому не висловлюються, а тільки маються на увазі
деякі засновки і всі висновки, окрім останнього.
- Епіхейрема (гр. – робити висновок) - це складноскорочений силогізм, в якому засновки (принаймні один з них) - ентимеми
Слайд 7Умовиводи із складних суджень
В ПКС висновок робиться на основі відношення
між термінами.
В складних умовиводах висновок визначається характером логічного зв'язку між
судженнями.
Основні види складних умовиводів
- суто умовні
- умовно-категоричні;
- розділово - категоричні;
- умовно - розділові
Слайд 8Суто умовний умовивід
Суто умовний умовивід – це опосередкований дедуктивний умовивід,
обидва засновки і висновок якого є умовними судженнями. Його структура:
Якщо А, то В
Якщо В, то С
Отже, якщо А, то С
В такому умовиводі виражається принцип: наслідок наслідку є наслідком підстави.
Слайд 9Умовно-категоричний умовивід
Це умовивід, в якому один із засновків є судженням
умовним, а другий засновок і висновок – судженням категоричним
Якщо А, то В
А
-------------------
Отже В
Аксіома: ствердження підстави з необхідністю веде до ствердження наслідку, а заперечення наслідку – до заперечення підстави.
Слайд 10Умовно-категоричний умовивід має два правильних модуси
- Стверджувальний modus ponens
- Заперечний modus tollens
В стверджувальному модусі категоричний засновок стверджує підставу умовного засновку, а висновок – наслідок умовного засновку
Якщо А, то В
А модус поненс
Отже, В
Слайд 11В заперечному модусі категоричний засновок заперечує наслідок, а висновок –
підставу умовного засновку
Якщо А, то В
не - В модус толленс
Отже, не – А
В принципі можливі ще два модуси УКУ –
Якщо А, то В Якщо А, то В
не – А В
Отже не – В Отже, А
Ці модуси не дають достовірних висновків
Слайд 12Розділово-категоричний умовивід
Це такий умовивід, в якому один із засновків є
судженням розділовим, а інший засновок і висновок – категоричним судженням.
Існує
два модуси РКУ:
1. Стверджувально – заперечувальний – це такий РКУ, в якому категоричний засновок стверджує один із членів диз'юнкції, а висновок – заперечує інші члени диз'юнкції
А суть В, або С, або Д
А суть В модус понендо толленс
Отже, А не суть ні С, ні Д
Слайд 13Зеперечно-стверджувальний модус (модус толлендо поненс)
Це такий розділово -
категоричний умовивід, в якому категоричний засновок заперечує один або декілька
членів диз'юнкції, а висновок – стверджує інші.
А суть В, або С, або Д
А не суть В, ні С
Отже, А суть Д
Слайд 14Умови достовірності висновків в РКУ
1. Диз'юнкція повинна бути повною
2.Члени диз'юнкції
повинні знаходитись в альтернативному відношенні (строга диз'юнкція).
Слайд 15Умовно-розділовий умовивід (Лематичний)
Це умовивід , в якому один засновок –
умовне судження, а другий – розділове.
Лематичні умовиводи поділяють на дилеми
(дві альтернативи, трилеми - (три альтернативи).
Приклад:
Якщо в країні диктаторський режим, то це гальмує розвиток суспільства. Якщо в країні демократичний режим, то це сприяє розвитку суспільства
Режими можуть бути або диктаторськими, а демократичними.
Отже, режими або сприяють, або гальмують розвиток суспільства.
Слайд 16Індуктивні умовиводи
Це умовивід, в якому здійснюється перехід від знання про
окремі предмети класу або деякі частини класу до знання про
клас в цілому.
Індукція – це і умовивід і метод наукового дослідження.
Індукція виконує в процесі пізнання функцію узагальнення, генералізації.
В індукції думка рухається від одиничного, часткового до загального.
Індукція пов'язана зі спостереженням та експериментом (отриманням фактів)
Слайд 17Схема індуктивного умовиводу
S
1 суть P 1
S 2 суть P 2
S 3 суть P 3
---------------
S n суть P n
S1, S2, S3…..S n складають частку класу S
Отже, усі S суть Р
Слайд 18Приклад:
Мідь – провідник струму
Срібло – провідник струму
Залізо -
провідник струму
Мідь, срібло, залізо – метали
Отже, усі метали є провідниками струму.
Індукція буває повною і неповною
Слайд 19Повна індукція
В повній індукції засновки вичерпують увесь клас предметів, що
підлягають узагальненню.
Це можливо у тому випадку, коли кількість елементів класу
піддається обліку (число планет у сонячній системі, кількість вузів в Одесі, тощо)
Приклад:
Земля обертається навколо Сонця,
Марс обертається навколо Сонця
Венера обертається навколо Сонця, тощо.
Відомо, що Земля, Марс,Венера, Юпітер, Сатурн, Меркурій, Уран, Нептун, Плутон вичерпують усю множину планет Сонячної системи.
Отже, усі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця.
Слайд 20Неповна індукція
Це умовивід, в якому висновок отримується на підставі знання
не про весь клас предметів, а лише частини предметів.
Це висновки
не достовірні, а лише ймовірнісні та проблематичні (висновок може бути як істинним, так і хибним).
Виділяють три види неповної індукції: 1). Популярну, 2). Індукцію шляхом добору фактів, 3). Наукову індукцію.
Слайд 21Популярна індукція
( індукція через простий перелік фактів)
Це такий умовивід,
в якому узагальнюючий висновок щодо предметів певного класу робиться на
підставі певних ознак, що повторюються у ряду предметів цього класу.
В популярній індукції предмети, що досліджуються обираються випадково, або майже випадково, без певного принципу.
Така індукція найменш надійний вид індуктивних умовиводів ( бо не кожна повторюваність обумовлена необхідними зв'язками між явищами) Популярна індукція породжує помилку “ поспішного узагальнення ” та помилку ” після цього - значить внаслідок цього ”.
Слайд 22Індукція шляхом добору фактів
Це індукція, яка базується на повторюваності фактів
при відсутності контрприкладів. Тут факти добираються за певною системою, яка
перевірена практикою.
Чим більш досконалий метод добору фактів, тим більшою є міра імовірності висновку.
Дану індукцію використовують для перевірки середньої урожайності поля тощо
Слайд 23Наукова індукція
Це неповна індукція, в якій загальний висновок про певний
клас явищ робиться на підставі знання необхідних ознак , причинних
зв'язків частини явищ даного класу.
Висновок робиться на основі ознак, що не просто повторюються, а є суттєвою для даного класу об'єктів.
Наукова індукція дає висновки не тільки імовірні, але й достовірні.
Слайд 24Умовиводи за аналогією
Аналогія ( гр. – схожість) являє собою традуктивний
умовивід, в якому на підставі схожості предметів за одними ознаками
робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками.
Схема міркування наступна:
Явище А має ознаки авсд
Явище В має ознаки абс
Отже, імовірно, що В має ознаку д
Приклад: Ознаки Землі та Марса багато в чому схожі, на Землі є життя, можна припустити, що життя було і на Марсі