Слайд 1Соціальна медицина та організація охорони здоров'я як наука і предмет
викладання. Медико-соціальні проблеми та методологія вивчення здоров’я населення і чинників,
що впливають на нього. Особливості вивчення показників здоров’я і факторів середовища в стоматології.
Складач: д.мед.н., професор Децик Орина Зенонівна
Івано-Франківський національний медичний університет
Кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я
Лекція з соціальної медицини та організації охорони здоров'я
для студентів стоматологічного факультету:
Слайд 2План лекції:
Соціальна медицина та організація охорони здоров'я як наука і
предмет викладання.
Історія виникнення і розвитку.
Основні методи соціальної медицини та організації
охорони здоров’я.
Медико-соціальні проблеми та методологія вивчення здоров'я населення.
Методика вивчення показників популяційного здоров'я. Особливості вивчення стоматологічної захворюваності.
Чинники, що впливають на здоров'я населення.
Слайд 3Соціальна медицина та організація охорони здоровя
це наука, що вивчає соціальні
закономірності здоров'я людей та обґрунтовує шляхи його поліпшення через раціональну
організацію охорони здоров'я
II Всеукраїнський з'їзд соціальних гігієністів
та організаторів охорони здоров'я, 1990
Слайд 4Історія виникнення і розвитку
Джон Ґраунт (1620-1674) і Вільям Петті (1623-1687),
Велика Британія – запровадили основи статистики здоров’я.
Праці:
Дж. Ґраунт. “Природні
і політичні спостереження записів про померлих, головним чином щодо їх відношення до уряду, релігії, професії, приросту населення, повітря, хвороб та ін.” (Лондон);
В. Петті “Есе в політичну арифметику” та “Зауваження щодо Дублінських бюлетенів смертності”.
Слайд 5Історія виникнення і розвитку
Бернардіно Рамаціні (1633-1714) - італійський лікар, засновник
медицини професійних захворювань. В основній праці “Про хвороби ремісників. Роздуми”
систематично виклав питання гігієни праці і професійних хвороб (близько 70 професій).
Джон Саймон (1816-1904, Велика Британія) – один із засновників громадської гігієни. Праці “Історія англійських санітарних інституцій” та “Щорічні звіти про громадське здоров’я”. В результаті у Великій Британії вперше в світі було видано Закон про громадське здоров’я (1848) і створено перший державний заклад охорони здоров’я.
Слайд 6Історія виникнення і розвитку
Йоганн Петер Франк (1745-1821, Австрія) - засновник
соціальної медицини і організації охорони здоров'я. Основна праця “Система досконалої
медичної поліції”, в якій проголосив потребу раціонального законодавства для боротьби з масовими захворюваннями, організації лікувальної і пологової допомоги, пропаганди гігієнічних навичок серед населення. Розробив сучасну модель системи медичної опіки “від колиски до могили” (from womb to tomb).
Альфред Ґротьян (1869-1931, Німеччина) - організував і очолив у Берлінському університеті першу самостійну кафедру соціальної гігієни (1920 р.). Основна праця “Соціальна патологія”.
Слайд 7Історія виникнення і розвитку
І. Л. Данилевський - провісник соціальної медицини
і організації охорони здоров'я як науки в Україні. 1784 року
він захистив у Геттінгені дисертацію на тему “Про державну владу як найдосвідченішого лікаря”.
М. І. Тезяков (1859-1925), С. М. Ігумнов (1864-1942). Працюючи санітарними лікарями Олександрійського, Єлисаветградського повітів (М.І.Тезяков) та Харківської губернії (С.М.Ігумнов), вивчали вплив умов праці і побуту на здоров’я селян на лікарських дільницях.
О. В. Корчак-Чепурківський (1857-1947) - у 1906 в Київському комерційному інституті він читав курс “Основи соціальної гігієни і громадської медицини”, склав одну з перших програм з цієї дисципліни.
Слайд 8Історія виникнення і розвитку
Перші самостійні кафедри соціальної гігієни були створені
1923-24 р.р. у Харківському (М. Гуревич), Одеському (Л. Громашевський), Київському
(С. Каган) та Катеринославському (М. Донич) медичних інститутах. Впродовж 1920-1930 р.р. створені Український державний інститут охорони здоров’я (Харків) та Інститут демографії і санітарної статистики, інші науково-дослідні установи.
1934 року Постановою Раднаркому СРСР “Про реорганізацію роботи науково-дослідних установ в галузі охорони і гігієни праці” було ліквідовано 38 НДІ, перестав виходити журнал “Профілактична медицина”. Тільки 1966 року соціальна гігієна була відновлена як наука і предмет викладання.
Слайд 9Історія виникнення і розвитку
Євген Озаркевич (1861-1916) - організатор Українського Лікарського
Товариства, редактор журналу “Здоровлє” (Львів), у якому висвітлювалось багато питань
з соціальної медицини і організації охорони здоров'я.
А. А. Ґараґашьян (1902-1969) – вивчав епідеміологію ендемічних захворювань, зокрема патології щитовидної залози на Прикарпатті.
Слайд 10Основні методи соціальної медицини та організації охорони здоров’я
Наукові дослідження
базуються на
методології системного підходу.
Наукові методи:
медико-статистичний
демографічний
історичний
експериментальний
епідеміологічний
соціологічний
експертних оцінок
моделювання і прогнозування
інші
Слайд 11Соціальна медицина та організація охорони здоровя
Як предмет викладання складається з
розділів:
медична статистика (біостатистика)
популяційне здоровя і чинники, що на нього
впливають
системи охорони здоровя та медичної допомоги
Слайд 12Популяційне здоровя
Синоніми: суспільне здоров'я,
здоров'я населення
Це умовне статистичне поняття,
яке достатньо повно характеризується комплексом показників
Основні показники популяційного здоров’я:
Демографічні
Захворюваності
Інвалідності
Фізичного розвитку (для дитячого населення)
Слайд 13Медико-соціальне значення
показників здоров'я населення:
Критерії:
соціального благополуччя і рівня розвитку держави,
діяльності
системи охорони здоров'я.
Підстава для планування:
демографічної політики держави,
трудових ресурсів
та їх прогнозу,
мережі медичних установ, забезпеченості населення медичним персоналом тощо.
Слайд 14Демографія :
Це наука про народонаселення та закономірності його відтворення.
Демографія вивчає:
статику
населення:
чисельність,
територіальне розміщення,
склад населення;
динаміку або рух населення:
зміни чисельності,
розміщення і складу населення,
причини і наслідки цих змін.
Слайд 15Рух населення:
природний - народжуваність, смертність, шлюбність і розлучення населення
міграційний -
сукупність всіх територіальних переміщень населення (визначає характер розселення, щільність, сезонний
і маятниковий рух населення, загрозу розповсюдження інфекційних захворювань).
соціальний - переміщення людей з одних соціальних груп в інші (визначає зміни в соціальній структурі населення).
Слайд 16ПЕРЕПИС населення: характеристика методу
Слайд 17Показники (коефіцієнти, індекси) за даними перепису населення:
Чисельність у абсолютних даних,
Структура
населення (у %):
за статтю (питома вага чоловіків і жінок)
за територіальним
розташуванням (питома вага міських і сільських жителів)
за віком (питома вага різних вікових груп)
за іншими ознаками (сімейний стан, освіта, національність, соціальний статус тощо)
Слайд 18Аналіз даних перепису:
Оцінка змін чисельності і структури населення країни порівняно
із попередніми переписами, прогноз майбутніх змін.
Визначення типу населення залежно
від співвідношення частки (питомої ваги) осіб вікових груп: 0-14, 15-49 (дітородний вік) і понад 50 років:
прогресивний тип, якщо питома вага дітей (0-14 років) перевищує частку осіб пострепродуктивного віку (50 років і старших)
регресивний, якщо частка дітей (0-14 років) менша від питомої ваги осіб у віці 50 років і старших
стабільний, якщо порівнювані частки приблизно одинакові.
Слайд 20Аналіз даних перепису:
Аналіз демографічного навантаження: кількість дітей та підлітків (окремо)
і осіб пенсійного віку (окремо), що припадає на 100 осіб
працездатного віку.
Визначення динаміки і прогнозу постаріння населення (за змінами питомої ваги осіб віком понад 60 років).
Слайд 21Природний рух населення
Найважливішим показником природного руху населення є
коефіцієнт природного
приросту - різниця між загальними коефіцієнтами народжуваності і смертності.
Позитивний
природний приріст свідчить про збільшення чисельності населення, негативний – про його зменшення (депопуляцію).
Слайд 22Облік народжуваності: характеристика методу
Слайд 23Показники народжуваності:
загальний (грубий) коефіцієнт:
Коефіцієнт народжуваності за рік:
За нормативами ВООЗ
народжуваність вважають середньою при рівнях коефіцієнта 15-25 ‰.
Слайд 25Показники народжуваності:
спеціальні коефіцієнти
Коефіцієнт фертильності (плодючості):
Коефіцієнти відтворення населення:
Сумарний коефіцієнт плодючості:
середня кількість дітей, які може
народити кожна жінка упродовж свого репродуктивного періоду при даних рівнях повікової фертильності (поточного року)
Слайд 26Показники народжуваності:
спеціальні коефіцієнти
Коефіцієнти відтворення населення:
Брутто-коефіцієнт відтворення населення: середня кількість
дівчаток, яку може народити кожна жінка упродовж свого репродуктивного періоду
при даних рівнях повікової фертильності (поточного року)
Нетто-коефіцієнт (чистий коефіцієнт) відтворення населення: очікувана кількість народжених за все репродуктивне життя жінки дівчаток, які доживуть до кінця репродуктивного періоду при даних рівнях фертильності.
Слайд 27Облік смертності: характеристика методу
Слайд 28Показники смертності:
загальний (грубий) коефіцієнт
Коефіцієнт смертності за рік:
За нормативами ВООЗ
смертність вважають середньою при рівнях коефіцієнта 10-15 ‰.
Слайд 30Показники смертності:
спеціальні коефіцієнти
Середня очікувана тривалість життя (показник середньої тривалості
майбутнього життя, life expectancy) - прогностичне середнє число років майбутнього
життя при рівнях повікової смертності даного року.
Смертність дітей у віці до 5 років - смертність дітей перших п'яти років життя на 1000 дітей відповідного віку.
Смертність немовлят (малюкова) – смертність дітей першого року життя на 1000 живонароджених.
Слайд 32Схематична класифікація смертності немовлят (за віковими періодами)
Неонатальна
Перинатальна
Слайд 33Показники смертності немовлят:
загальні (грубі) коефіцієнти
Коефіцієнт смертності немовлят (КСН, Infant
Mortality Rate - IMR)
,де
ІМ0 - число померлих у віці до року з покоління поточного року (народилися і померли у віці до одного року у поточному році)
ІМ1 - число померлих у віці до року з покоління минулого року (померли у віці до одного року у цьому році, але народилися у минулому)
N0 – чисельність дітей, що народилися живими в поточному році
N1 – чисельність дітей, що народилися живими минулого року.
КСН у розвинених країнах складає 3-6 ‰, в Україні – 8-10 ‰.
Слайд 34Рівні смертності немовлят у світі
Слайд 35Показники смертності немовлят:
спеціальні коефіцієнти
Коефіцієнт мертвонародженості:
Коефіцієнт ранньої неонатальної смертності:
Коефіцієнт
перинатальної смертності:
Слайд 36Показники смертності немовлят:
спеціальні коефіцієнти
Коефіцієнт неонатальної смертності:
Коефіцієнт постнеонатальної смертності:
Питома
вага неонатальної смертності:
Слайд 38Головні причини смертності немовлят:
у пери- і неонатальному періодах:
некеровані,
невідворотні (стани перинатального періоду, вроджені вади),
синдром раптової смерті (без
видимої причини при ретельному соціологічному та патологоанатомічному обстеженні),
критичні стани плоду (нульові, від’ємні значення діастолічного кровотоку в аорті і пупковій артерії плоду);
в постнеонатальному періоді:
керовані, відворотні (хвороби органів дихання, травми та інфекційні захворювання тощо).
Слайд 39Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ)
МКХ
розробляється, періодично переглядається, приймається і рекомендується для впровадження у всіх
країнах світу Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
В діючій на сьогодні МКХ-10 (десятий перегляд) всі причини захворюваності та смертності включені в 21 клас:
за етіологією (наприклад: Клас І. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби),
патогенезом (наприклад: Клас ІІ. Новоутворення),
локалізацією (наприклад: Клас Х. Хвороби органів дихання),
обставинами виникнення (Клас ХХ і ХХІ).
Слайд 40МКХ-10 (продовження)
Для кодування причин захворюваності і смертності використано 25 літер
латинської абетки, що у поєднанні із нумерацією дозволяє позначати хвороби
на тримірному (від А00 до Z99) і чотиримірному (від А00.0 до Z99.9) рівнях.
Наприклад:
С16 Злоякісне новоутворення шлунку
С16.0 Кардії
С16.1 Дна шлунку
С16.2 Тіла шлунку
С16.3 Переддвер'я пілоруса
С16.4 Пілоруса
С16.5 Малої кривизни шлунку, неуточнене
С16.6 Великої кривизни шлунку, неуточнене
Слайд 42МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ:
Основні в Україні:
за даними звернень в амбулаторно-поліклінічні заклади
за
даними медичних оглядів населення
Основні у більшості розвинених країн:
епідеміологічні методи поглибленого
вивчення захворюваності
Додаткові:
за даними про причини смерті
метод інтерв'ю (самооцінки)
Спеціальні види захворюваності:
епідемічна (інфекційна)
основна неепідемічна
госпіталізована
із тимчасовою втратою працездатності
Слайд 43ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:
За даними звертань
за медичною допомогою
Слайд 44ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:
За даними медичних
оглядів
Слайд 45Реєстрація захворюваності за даними звернень в амбулаторно-поліклінічні заклади:
Одиниця спостереження: Випадок
захворювання, зареєстрований при зверненні за медичною допомогою
Облікові документи:
Статистичний талон для
реєстрації заключних уточнених діагнозів (ф. № 025-2/о) – заповнюється із:
знаком “+” на всі гострі захворювання (грип, пневмонія, ГРЗ, ангіна тощо) і вперше зареєстровані в житті пацієнта хронічні захворювання,
знаком “–” на хронічні захворювання, зареєстровані в попередні роки; заповнюється один раз на рік - при першому звертанні хворого в даному звітному році з приводу загострення хвороби, а при наступних рецидивах упродовж даного року статталони вже не заповнюються.
Слайд 46Реєстрація захворюваності за даними звернень в амбулаторно-поліклінічні заклади:
Облікові документи:
Талон амбулаторного
пацієнта (ф. № 025-6/о) – заповнюється у поліклініках, де є
комп'ютерна база даних на населення території обслуговування. Позначається кодами:
гостре захворювання – 1;
зареєстроване вперше в житті хронічне захворювання – 2;
відоме раніше хронічне захворювання – 3;
загострення хронічного захворювання – 8 (в облік кількості захворювань не враховується)
Звітні документи: Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу (ф. № 12)
Метод і вид дослідження: поточне і суцільне
Слайд 47Захворюваність за даними звертань: методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнт загальної
захворюваності
(поширеності, розповсюдженості хвороб):
В Україні цей показник становить 1700-1900 ‰
Коефіцієнт первинної захворюваності:
В Україні цей показник становить 600-800 ‰
Слайд 48Захворюваність за даними звертань: методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнти загальної
і первинної захворюваності по окремих причинах (класах хвороб): розраховуються на
100 тисяч дорослого населення і 10 тисяч дітей та підлітків
Структура загальної і первинної захворюваності: питома вага у % окремих причин (класів хвороб) серед загальної кількості всіх зареєстрованих захворювань (всього і вперше в житті пацієнтів)
Слайд 49Реєстрація захворюваності за даними медичних оглядів:
Одиниця спостереження: Випадок захворювання, зареєстрований
при медичному огляді
Облікові документи:
під час медичного огляду:
Карта профілактично
оглянутого (ф. № 047/о)
Список осіб, що підлягають цільовому медичному огляду на ... (ф. № 048/о)
після уточнення діагнозу:
Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (ф. № 025-2/о)
Талон амбулаторного пацієнта (ф. № 025-6/о)
Слайд 50Реєстрація захворюваності за даними медичних оглядів:
Звітні документи: Звіт про захворювання,
зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу
(ф. № 12)
Метод дослідження: вибіркове (медогляди проходять окремі групи населення, наприклад: планова санація дітей)
Вид дослідження: одномоментне (поперечне)
Слайд 51Захворюваність за даними медичних оглядів: методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнт
патологічної ураженості:
Примітка: патологічна ураженість включає не тільки захворювання,
але й патологічні стани (відхилення від норми, преморбідні стани тощо), які до моменту обстеження не спонукали їх носіїв звертатися за медичною допомогою.
Слайд 52Захворюваність за даними медичних оглядів: методика розрахунку та аналізу показників:
Структура
патологічної ураженості: питома вага у % окремих патологічних станів серед
загальної кількості всіх виявлених при медичному огляді.
Після уточнення діагнозу виявлені при медичних оглядах випадки захворювань входять у коефіцієнти первинної та загальної захворюваності.
Слайд 53Особливості реєстрації стоматологічних захворювань:
Облікові документи:
Листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога
(зубного лікаря) стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету (ф. № 037/о) –
реєструють всі стоматологічні захворювання, виявлені при зверненні чи медогляді, в т.ч. карієс;
Статистичний талон для реєстрації заключних уточнених діагнозів (ф. № 025-2/о) - заповнюється на всі стоматологічні захворювання, крім карієсу
Слайд 54Особливості реєстрації стоматологічних захворювань:
Звітні документи:
Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога (зубного
лікаря) стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету (ф. № 039 – 2/о)
- заповнюється як підсумок форм № 037/о;
Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу (ф. № 12) - заповнюється як підсумок форм № 025-2/о
Слайд 55Епідеміологічний метод стратифікаційних кластерних вибірок (ВООЗ)
Одиниця спостереження: стоматологічний статус мешканця
обраної території спостереження (кластеру - гнізда) певної вікової групи (5-6,
12, 15, 18, 35-44 і 65-74 років) - страти
Облікові документи: Карта оцінки стоматологічного статусу
Джерела інформації: Звіт про проведене дослідження
Метод дослідження: вибіркове
Вид дослідження: одномоментне
Слайд 56Особливості аналізу стоматологічних захворювань:
Показники:
Поширеності карієсу та уражень тканин пародонта
– розраховуються на 100 оглянутих,
Інтенсивності карієсу – середній індекс КПВ
(КПВ+кп, кп) на одного оглянутого,
Інтенсивності уражень тканин пародонта – середні індекси РМА (CPITN, КПІ тощо) на одного оглянутого.
Слайд 57Реєстрація захворюваності на гострі інфекційні захворювання
Причина спеціального обліку: Загроза епідемій
Одиниця
спостереження: Випадок інфекційного захворювання чи підозри на нього
Облікові документи: Екстрене
повідомлення про інфекційне захворювання (ф. № 058/о) – заповнюється будь-яким медичним працівником і відсилається в СЕС до 12 годин з моменту виявлення хворого.
Звітні документи: Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання (ф. № 1)
Показники: Коефіцієнти первинної захворюваності на інфекційні хвороби в цілому і по окремих нозологіях (на 100 тисяч населення). Аналізуються рівні показника за рік і сезонні (місячні, тижневі) коливання.
Слайд 58Реєстрація захворюваності на найважливіші неепідемічні захворювання
Причина спеціального обліку: Соціально-економічні збитки
внаслідок ураження працездатного населення, довготривалості та високої вартості лікування і
реабілітації, високої летальності
Одиниця спостереження: Випадок захворювання на:
туберкульоз,
злоякісне новоутворення,
венеричне та контактне шкірне захворювання,
інфаркт міокарда, інсульт з гіпертонією, цукровий діабет,
а також випадок травматизму, отруєння
Слайд 59Реєстрація захворюваності на найважливіші неепідемічні захворювання
Облікові документи:
Повідомлення про хворого з
вперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу або його рецидивом
(ф. № 089/о)
Повідомлення про випадок захворювання на сифиліс, гонококову, хламідійну інфекцію, урогенітальний мікоплазмоз та трихомоніаз (ф. № 089-1/о)
Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом тріхофітії, мікроспорії, фавуса, корости (ф. № 089-2/о)
Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом рак чи іншого злоякісного новоутвору (ф. 090/о)
Слайд 60Реєстрація захворюваності на найважливіші неепідемічні захворювання
Облікові документи:
Протокол про виявлення у
хворого занедбаної форми злоякісного новоутворення (ф. № 027-2/о) – складається
на вперше виявлені випадки запізнілої діагностики ЗН (ІІІ і ІV стадії для візуальних локалізацій і ІV стадії – для всіх інших)
Повідомлення про хворого з встановленим діагнозом інфаркту міокарда, інсульту з гіпертонією, цукрового діабету (ф. № 025-3/о)
Акт про нещасний випадок на виробництві (ф. № Н-1, Н-2)
Повідомлення про травму невиробничого характеру (ф. № 092/о).
Слайд 61Реєстрація захворюваності на найважливіші неепідемічні захворювання
Звітні документи:
Звіти про контингенти хворих
на... (ф. № 7, 8, 9, 35-здоров і ін.) відповідних
диспансерів (протитуберкульозного, онко, дерматовенерологічного)
Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу (ф. № 12)
Слайд 62Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання: методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнт
загальної захворюваності (контингентів хворих) на 100 тисяч населення
Примітка: контингент хворих
- це група людей, об’єднаних за певною ознакою, частіше нозологічною формою. Наприклад, контингенти хворих на туберкульоз, на онкологічні недуги і ін.
Коефіцієнт первинної захворюваності на 100 тисяч населення
Питома вага (частка, відсоток) хворих, виявлених при медичних оглядах
Слайд 63Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання: методика розрахунку та аналізу показників:
Показники
занедбаності:
Питома вага деструктивних форм серед всіх вперше виявлених протягом
року випадків туберкульозу
Питома вага випадків запізнілої діагностики серед всіх вперше виявлених злоякісних новоутворень протягом року
Летальність до року (дорічна летальність): частка померлих до 1 року із числа вперше виявлених у минулому році злоякісних новоутворень
Слайд 64Реєстрація госпіталізованої захворюваності
Причина спеціального обліку: соціально-економічні збитки внаслідок високої
вартості стаціонарного лікування
Одиниця спостереження: Випадок захворювання, з яким пацієнт
перебував на стаціонарному лікуванні
Облікові документи: Статистична карта вибулого із стаціонару (ф. № 066/о), де реєструється діагноз і кількість проведених хворим ліжко-днів
Звітні документи: Звіт лікувально-профілактичного закладу за рік (ф. № 20, розділ ІІІ. Діяльність стаціонару)
Слайд 65Госпіталізована захворюваність: методика розрахунку та аналізу показників:
Частота госпіталізації хворих: частка
хворих, що були госпіталізовані за рік, серед загальної кількості хворих
(в цілому і по окремих класах хвороб)
Структура госпіталізованої захворюваності: питома вага госпіталізованих з приводу певного захворювання до загальної кількості госпіталізованих за рік
Середня тривалість лікування одного хворого в стаціонарі (в цілому і по окремих класах хвороб): відношення загальної кількості проведених ліжко-днів до загальної кількості хворих
Коефіцієнт лікарняної летальності (в цілому і по окремих класах хвороб): кількість померлих на 100 вибулих (сума виписаних і померлих) хворих
Слайд 66Реєстрація захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
Причина спеціального обліку: соціально-економічні збитки
внаслідок невиходу на роботу працівників:
вартість невироблених товарів та послуг,
розмір
допомоги з Державних фондів соціального страхування,
вартість лікування і реабілітації.
Одиниця спостереження: Випадок захворювання чи травми, що призвели до тимчасової втрати працездатності
Слайд 67Реєстрація захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
Облікові документи:
Листок непрацездатності (внаслідок фінансової
функції кожен листок має свою індивідуальну серію і №)
Карта поособового
обліку захворювань працюючих за рік (дозволяє виявити осіб, які часто і тривало хворіють)
Примітка: до осіб, що часто і тривало хворіють, відносять працівників, що протягом року:
чотири і більше разів (40 і більше днів) хворіли на етіологічно споріднені захворювання, або
шість і більше разів (60 і більше днів) – на етіологічно не споріднені захворювання.
Джерела інформації: Документи і бази даних Державних фондів соціального страхування
Слайд 68Захворюваність з ТВП:
методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнт захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності (у випадках):
За критеріями
Є. Ноткіна середнім рівнем показника вважається 60 - 120 випадків непрацездатності на 100 працюючих
Слайд 69Захворюваність з ТВП:
методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнт захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності (у днях):
За критеріями
Є. Ноткіна середнім рівнем показника вважається 600 - 1200 днів непрацездатності на 100 працюючих
Середня тривалість одного випадку непрацездатності:
Слайд 70Інвалідність населення
Медико-соціальне значення:
інвалідність спричиняє економічні збитки внаслідок стійкої
непрацездатності населення працездатного віку, соціальних виплат та пільг (пенсії, транспорт
тощо), високої вартості реабілітації
показники інвалідності (поруч із показниками демографічними, захворюваності і фізичного розвитку) є критеріями популяційного здоров'я, діяльності системи охорони здоров'я, соціального благополуччя і рівня розвитку держави.
Слайд 71Реєстрація інвалідності населення
Одиниця спостереження: Випадок стійкої втрати працездатності (інвалідності)
Облікові
документи:
Направлення на МСЕК (ф. № 088/о)
Статистичний талон до акту обстеження
МСЕК
Джерела інформації:
Звіт про причини інвалідності, показання до медичної і соціально-трудової реабілітації (ф. № 14)
Документи і бази даних Державного пенсійного фонду
Слайд 72Інвалідність: методика розрахунку та аналізу показників:
Коефіцієнт загальної інвалідності (контингентів інвалідів)
Коефіцієнт
первинної інвалідності (інвалідизації)
Структура загальної і первинної інвалідності: розраховується за захворюваннями,
віком, статтю, групами інвалідності, причинами виходу на інвалідність (в % до загальної кількості)
Слайд 73Чинники, що впливають на здоров'я населення:
Етіологічний фактор – причина, рушійна
сила патологічного процесу, яка визначає його характер і окремі риси.
Чинник
ризику – екзо- або ендогенний додатковий вплив на людину, який сприяє появі захворювання або смерті, але не є їх безпосередньою причиною
Слайд 74Класифікація чинників ризику
(за Г. І. Стегуніним)
Екзогенні:
некеровані: клімато-географічні
керовані: екологічні, умови
праці, соціально-побутові умови, шкідливі звички.
Ендогенні:
некеровані:
морфофункціональні (стать і
вік; генетичні);
керовані:
патофізіологічні (артеріальна гіпертензія, психоемоційна лабільність);
біохімічні (порушення обміну ліпідів, дисгормональні зрушення).
Слайд 75Схема впливу чинників ризику на здоров'я населення
