Історія розвитку і предмет соціальної психології

і предмет соціальної психології
Становлення соціальної психології в Україні

: :
1. Поява соціально-психологічного мислення. Виділення соціально-психологічних явищ доби

античності
2. Виникнення науки соціальна психологія. ЇЇ предмет і методи дослідження ХІХ ст.
3. Розвиток теоретичної і прикладної соціальної психології, проведення емпіричних досліджень у різних галузях протягом ХХ ст.;
4. Розвиток практичної соціальної психології, застосування соціально-психологічних знань на практиці, науково обґрунтована допомога клієнтам з початку ХХ ст., але особливо з ІІ пол.

колективним життям, яке вимагало регуляції індивідуальної поведінки, тобто уміння співіснувати,

спілкуючись з іншими людьми. Соціальним життям живе і більшість тварин, утворюючи зграї та стадо.
Поступово сформувались основні правила соціального життя за допомогою табу, традицій, ритуалів, обрядів і заборон, досвід яких передавався з покоління в покоління.
Перші соціально-психологічні узагальнення з’явились в роботах стародавніх філософів Індії, Китаю, Ізраїлю і Греції.

(Гордон Олпорт)
Сократ вперше визначив людину як істоту суспільну, яка ходить

прямо, має душу і володіє мовою. Він перший помітив значення згоди між членами общини для її нормального існування
Платон міркував, що соціальна поведінка людини залежить від того, яка з трьох частин тіла домінує: голова, серце чи живіт. Від цього залежать індивідуальні характери людей і, відповідно їх стан у суспільстві
Аристотель, перший соціальний філософ і соціолог, розділяв суспільство на аристократію (лідерів) і народні маси. Приналежність до визначеного класу обумовлена, на його думку, уродженим психологічним складом людини.

з добою Індустріалізації, яка розпочалася у ХVІІІ ст. і потужно

розвивалася протягом ХІХ ст., особливо швидко природничі і соціальні науки.
Диференціація соціальних наук відбулась середині ХІХ ст. Спочатку все було філософією. Огюст Конт пропонує нову науку соціальну фізику – Соціологію.
Едуард Тайлор у 1871 році закладає основи етнології й антропології і пише книгу «Первісна культура».
Німецький психолог Вільгельм Вундт створює наукову психологічну школу і відкриває першу у світі лабораторію експериментальної психології в 1879 р.

основи якої заклали Імануіл Кант та Георг Гердер. Ідеї німецької

романтичної філософії призвели до практичних кроків, коли розпочався рух за акультураціїю селянства в Північній Європі наприкінці ХІХ ст. , що мало великі цивілізаційні наслідки. В Україні і Росії він був пов’язаний з рухом поширення освіченості і вміння читати і писати.
Соціологія. В руслі соціології основи соціально-психологічного знання закладали: Ґабріел Тард і Еміль Дюркгейм у Франції, Фердінанд Тьоніс і Георг Зімель у Германії.
Макс Вебер, Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер є засновниками розуміючої соціології і соціальної психології.

натовпу”
1894 р. Поява розуміючої психології Дільтея.
Початок ХХ ст. Психоаналіз

Зигмунда Фрейда.
1921 р. Едуард Шпрангер в книзі «Життєві формы» розробив одну з перших нукових типологій особистості

Антропологія і етнологія.
Подальший розвиток соціальної психології був пов’язаний з антропологічними дослідженнями Альфреда Редкліф-Брауна і Броніслава Маліновського у 20-ті роки ХХ ст. Це було первісне суспільство островів Тихого океану.
Льюис Морган ”Стародавнє суспільство”, Люсьен Леві-Брюль “Первісна людина”, К. Леві-Стросс “Мислення дикуна”.
США - Франц Боас, Альфред Кребер, Рут Бенедікт, Маргарет Мід, Клайд Клакхон “Дзеркало для людства”.

Психологія.

соціолог Еміль Дюркгейм запропонував нову науку
«У будь-якому суспільстві існує деяка

безліч загальних ідей і почуттів, що передаються від покоління до покоління і забезпечують одночасно єдність і наступність колективного життя. Такими є народні легенди, релігійні традиції, політичні вірування, мова й ін. Усі ці явища психологічного порядку, але вони не відносяться до індивідуальної психології, оскільки виходять далеко за межі індивіда. Вони повинні бути об'єктом спеціальної науки, покликаної їх описувати і виявляти їх умови. Цю науку можна було б назвати соціальною психологією»

Вільям Макдаугал написав книгу «Введення в соціальну психологію»
У США

соціолог Едвард Росс опублікував підручник «Соціальна психологія»
В Росії засновником соціальної психології став Володимир Михайлович Бехтєрева (1857–1927), який написав книгу «Роль навіювання у суспільному житті», а пізніше “Колективна рефлексологія”

два основних напрямки розвитку соціальної психології – психологічна і соціологічна.

Першим сформулював це роздвоєння Дільтей в книзі “Розуміюча психологія” 1894 р. Він виділив розуміючу і пояснюючу психології.
1. Психологічна соціальна психологія. У центрі уваги знаходиться індивід. Дослідники намагаються зрозуміти і передбачити його соціальну поведінку, аналізуючи мотивацію, психічні стани, риси особистості і здатність підкорятись впливові, навіюванню. Основним методом дослідження цього напрямку є експеримент.
2. Соціологічна соціальна психологія. У центрі уваги знаходяться вплив суспільства на особистість і групу, проблеми трансформації суспільств і зміни в людині. Крім того досліджуються психологічні стани груп і суспільства. Характерне зменшення ролі індивідуальних розбіжностей. Дослідники цього напрямку шукають соціально типове, аналізують такі змінні: соціальний статус, соціальні ролі, культурні норми, соціальні установки і цінності, соціальні уявлення.

соціальної психології стали крос-культурні порівняльні дослідження. Міжнародне дослідження Гірта

Хофстеде на замовлення IBM про особливості управління стало першим, де простежувалась значна різниця в цінностях у представників різних культур
Порівняльні дослідження свідчать про вирішальний вплив культурних факторів на поведінку людей в усьому світі, на їх уявлення про організацію суспільства, на їх соціальні практики. Соціальні психологи вивчають наскільки соціальна поведінка залежить від культурних норм (соціальних правил поведінки у визначених ситуаціях), соціальних цінностей і соціальних уявлень.
Глобалізація і створення потужних міжнародних підприємств і концернів призвели до збільшення порівняльних досліджень, які виконуються на їх замовлення. Мета - підвищення економічної ефективності підприємств та їх менеджменту у зв'язку з культурою країни.

означає систему понять, об'єднаних по наявності якої-небудь загальної ознаки.
Т.Кун

в книзі «Структура наукових революцій» визначає : «Парадигма – це визнане всіма наукове досягнення, що протягом певного часу дає науковому співтовариству модель постановки проблем та їхніх рішень.»
В нашій науці склалися дві парадигми: пояснювальна та розуміюча. Перша більше пов'язана із США, друга із Західною Європою

випадку це або соціологія, або психологія. Психологічна соціальна психологія базується

на психології, соціологічна – на соціології.
2. Специфіка соціального дослідження.
3. Співвідношення теорії і методу, провідний метод дослідження психологічного напрямку - експеримент,.
4. Моделі співвідношення людини і суспільства.
5. Предмет дослідження – взаємини людей; базові категорії: спілкування, характер взаємин.
6. Сфера практичного застосування: психологічне консультування, групова робота.

на науково-природниче знання і лабораторний експеримент.
Головні методологічні принципи:
1.Основні проблеми досліджуються

через призму окремої людини
2.Експеримент складає доказову базу в поясненні поведінки людини.
3. Застосування математичного і статистичного аналізу
4. Практичне застосування отриманих знань.

дослідження
В якості об'єкту часто виступали тварини: собаки і найчастіше щури

і мишки.
Різниця між психологією і соціальною психологією визначалася так: “Якщо миша, рухаючись по лабіринту обирає лівий коридор, тому що в лівому лежить їжа, цим займається загальна психологія, а якщо обирає правий коридор, тому що там сидить інша миша, то цим займається соціальна психологія”. (Zajonc, 1968)
Незважаючи на гумористичний зміст, цей вислів відображує основний предмет соціальної психології – взаємини людей.

навчання;
Основний предмет дослідження – поведінка (behaviour ) людини, коли вона

знаходиться в оточенні інших: в діаді, в групі великій і малій, у натовпі ;
Поведінка людини залежить від винагороди і покарання;
«Соціальна психологія – це підрозділ психології, зв'язаний з конкретним науковим вивченням поведінки індивідів» (Jones, Gerard, c. 28).

це наука, що вивчає як люди думають, почувають і поводяться,

знаходячись під впливом реальної або удаваної присутності інших людей» (Е. Аронсон, 1998).
«Соціальна психологія – це наука, що вивчає те, що люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як ставляться один до одного» (Д. Майерс, 2000).
«Соціальна психологія – галузь психології, що зосереджує свою увагу на соціальній повединці: вона вивчає те, як люди впливають один на одного і що вони думають про інших» (Бэрон, Бирн, Джонсон, 2003, с. 15–16).

основі лежать принципи соціальної філософії, що були формульовані Дільтеєм і

Максом Вебером: “Розуміння” і «холізм» (цілісністьі)
Основна модель людини – «homo simbolicus» – людина, що утворює і інтерпретує змісти за допомогою символів (знаків).
Людина формується через культуру, до якої належить за місцем свого народження
Засновники парадигми розуміння - Серж Московічі (1925) та Генрі Теджфел (1920 – 1982)

індивіда, а також властивості і зміни суспільства в цілому ;

б) соціальні факти варто пояснювати в термінах індивідуальної і групової поведінки, а також взаємодії індивідів і груп;
в) індивідуальну поведінку варто пояснювати біологічними, психологічними і соціальними характеристиками;
г) гіпотези про закономірності функціонування і розвитку суспільства повинні підтверджуватися соціологічними й історичними даними.

це наука про соціальні уявлення, що об'єднують індивідів, заряджають їх

енергією і додають зміст існуванню суспільства» (Московичи, 1995, с. 7).
«Соціальна психологія є наука про поведінку, якщо при цьому мається на увазі, що вона займається досить специфічним типом поведінки – символічним» (Московичи, 1998, с. 7).
«Соціальна психологія – це наука про соціальну поведінку, що залежить від соціального контексту» (Тэджфел, 1984, с. 230).
В європейській соціальній психології більше соціологічного контенту і вона ближче до соціології. Це традиція, що йде від Еміля Дюркгейма і Макса Вебера.

соціологічну і психологічну більш індивідуалістична, неісторична, орієнтована на лабораторні експерименти.
Радянська

соціальна психологія мала такий самий розподіл, але через ідеологію. Вона більше на психології, щоб не давати правдивий аналіз соціальним умовам життя в СРСР.

Європейська парадигма спрямована на розуміння сутності соціально-психологічних явищ у широкому соціальному і культурному контексті.
Європейська соціальна психологія не розділяється на психологічну і соціологічну.

якого був втрачений після розпаду СРСР. Психологія намагалась спиратися на

роботи І.Павлова про умовні та безумовні рефлекси і одночасно пояснювати поведінку людини її класовою приналежністю.
Соціальна психологія розвивалася, з початку 60-х років. Євген Кузьмін захистив дисертацію і створив першу кафедру соціальної психології у Ленінградському університеті у1968 році
Кафедра соціальної психології створена в Московському університеті у 1972 р. Перший завідувач – Г.М.Андрієва.

психології, покликана вивчати ті психічні явища, що виникають як результат

спілкування людей один з одним» (Кузьмин, 1967, с. 20).
« Предмет соціальної психології до цього часу окреслюється досить чітко. Центральним явищем у соціальній психології варто визнати спілкування» (Кузьмін, 1979, с. 47).
«Соціальна психологія вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені їх включенням у соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп» (Андреева, 1980, с.9;

і стосунки людей у їх взаємодії. Взаємодія визначається наступним:
метою і

завданнями людських контактів;
приналежністю до певної культури;
комунікативними уміннями людей, їх комунікативною обдарованістю.

гуманістичному знанню, яке пов’язано з іменами філософа Георгія Сковороди, історика

Миколи Костомарова, етнографа і філолога Потебні, правознавця Богдана Кістяківського, друга М.Вебера, педагогів Антона Макаренка і Василя Сухомлинського
Організаційне оформлення науки розпочалося тільки після ІІІ з'їзду психологів СРСР, який відбувся у Києві у 1968 р.

Інституті психології АПН.
1971 р. з ініціативи Лідії Сохань створений відділ

філософських проблем психології в Інституті філософії УАН. Зараз це відділ в Інституті соціології НАНУ
1971 рік вперше кафедра соціальної психології у Київському державному університеті.
1994 р. Інститут політичної і соціальної психології АПН. Директор Микола Слюсаревський.
На початку століття перші підручники з соціальної психології Л. Орбан-Лембрік, В. Москаленко, І. Мейжис и Л. Почебут.
Створення журналу “Соціальна психологія” Ю.Ж. Шайгородським.
Проведення Першого з'їзду соціальних психологів у жовтні 2010 року.