Слайд 1Історія України
Східні слов᾿яни в давнину. Київська Русь
Лекція 1
Доц. Бадєєва Л.І.
Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ
Слайд 2МЕТА І ЗАВДАННЯ
Ознайомитися з основними етапами праісторії українських земель.
Розкрити проблему
походження (етногенез) слов’ян.
Визначити причини та початок творення Київської держави.
Дати оцінку
діяльності перших київських князів.
Встановити причини роздроблення Київської держави.
Охарактеризувати історичне значення Галицько-Волинської держави – першої держави, що існувала лише на українських етнічних землях.
Слайд 3ПЛАН
1. Основні етапи праісторії українських земель
2. Походження, розселення та устрій
східних слов’ян.
3. Утворення і розвиток Київської Русі.
4. Причини роздроблення Київської
Русі та їх оцінка.
Галицько-Волинська держава та її історичне значення.
Слайд 4Підручники
Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008.
Історія України.
/ Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі зм.
– Львів: Світ, 2003.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008.
Слайд 5Основні типи історичних джерел
Речові – пам’ятки матеріальної культури, археологічні знахідки.
Етнографічні
- пам’ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості
побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.
Лінгвістичні – дані з історії розвитку мови.
Усні – народні пісні, історичні думи, перекази, легенди тощо.
Писемні – літописи, спогади, щоденники, накази, протоколи, грамоти, статистичні дані тощо.
Слайд 6Періодизація історії України
Княжа доба русько-української історії (друга половина 1 тисячоліття
– кінець XVст.).
Козацько-гетьманська держава і боротьба за її утвердження та
збереження (кінець XV ст. - кінець XVIII ст.).
Боротьба проти імперії, творення новітньої Української держави (XIX – початок ХХ ст.).
УРСР в складі Радянського Союзу та відродження України (20-ті роки ХХ ст. – кінець ХХ ст.).
Слайд 7Етапи прадавньої історії України (до нашої ери)
Кам’яний вік:
Палеоліт (1млн. –
11 тис. років тому)
Мезоліт( 10-6 тис. років тому)
Неоліт (6-4
тис. років тому)
Енеоліт (4 -3 тис. до н.е)
Бронзовий вік (2тис. до н.е. – 8 ст.
до н.е.)
Ранній залізний вік (8 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.)
Слайд 8Етногенез слов’ян
Слов’яни – автохтонне (місцеве) індоєвропейське населення Центральної Европи.
Перші згадки
про слов’янські племена зустрічаються у творах римських вчених I-II ст.
н.е. під назвою венеди.
Візантійський хроніст Йордан у V ст. н.е. повідомляє про три гілки слов’ян: венеди (басейн Вісли), анти (Подніпров’я), склавини (Подунав’я).
М. Грушевський вважав антів предками українського народу, а їх союз – початком праукраїнської державності (з V ст.)
Слайд 9Етногенез слов’ян
З розпадом родоплемінного ладу і появою класів у VІІІ-ІХ
ст. посилюється процес об’єднання племен та їх союзів. Відомі три
осередки державності:
- Куявія (земля полян з Києвом);
- Славія ( Новгородська земля);
- Артанія (Ростово-Суздальська Русь)
Слайд 10Східні слов’яни
Поляни (жили на правому березі Дніпра);
Сіверяни (над Десною і
Сеймом);
Древляни (над Прип’яттю);
Дуліби (над Західним Бугом);
Тиверці (над Дністром);
Уличі (між Бугом
і Дніпром);
Білі хорвати (на Прикарпатті)
Слайд 11Причини утворення Київської Русі
Економічні: розвиток продуктивних сил, розширення посівних площ,
розвиток ремесел, зростання міст, пожвавлення торгівлі;
Соціально-політичні: розпад патріархальних зв’язків, родоплемінного
ладу, перехід до сусідської, територіальної общини, зростання ролі військової дружини;
Етнокультурні: процес розселення (“виділення”) великих союзів слов’янських племен в певні етнокультурні спільноти, утворення племінних князівств.
Слайд 12Періодизація історичного розвитку Київської Русі
1) 882-972 рр. – становлення та
розширення території Київської Русі;
2) 980-1054 рр. – розквіт Київської Русі;
3)
1054 -1132 рр. – поступове політичне ослаблення Київської Русі;
4) 1132-1240 рр. – період феодальної роздробленості.
Слайд 13Перші київські князі
Олег (882-912 рр.)
Ігор (912-945 рр.)
Ольга (945-964 рр.)
Святослав (964-972
рр.)
Володимир (980-1015 рр.)
Ярослав (Мудрий) (1019-1054 рр.)
Володимир Мономах (1113-1125 рр.)
Слайд 14Правління Володимира Великого (980-1015 рр.)
на зміну родоплемінному поділу суспільства остаточно
прийшов територіальний;
завершив формування території Київської Русі;
здійснив військову реформу: сформував військо
з дружинників, а не з варяг;
провів релігійну реформу, запровадив християнство;
першим почав карбувати золоті та срібні монети (златники і срібники);
шляхом династичних шлюбів зміцнив дипломатичні зв’язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Швецією, Норвегією;
розбудував Київ як столицю держави
Слайд 15Правління Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.)
Сприяв відновленню сильної князівської влади;
Розбив печенегів,
які відтоді припинили нападати на Русь;
Розширив територію Русі за рахунок
угрофінських племен (Прибалтика) і Червоної Русі (Польща)
Склав перше рукописне зведення законів – “Руську правду”;
Опікувався будівництвом нових міст, розвитком культури, освіти;
Сприяв посиленню єдності та централізації Русі.
Слайд 16Політичний устрій Київської Русі
Ранньофеодальна монархія:
Київський князь;
Князівська рада;
Віче
Слайд 17Князівська рада
Дорадчий орган при князі;
Склад: старші дружинники, міська знать, верхівка
духовенства;
Вирішувала питання обрання нового князя.
Слайд 18Віче
Народні збори всіх дорослих чоловіків, на яких вирішували важливі громадські
та державні справи.
за доби централізованої монархії його вплив зменшився;
а в період роздробленості – знову посилився.
Слайд 19Соціальний устрій Київської Русі
Привілейовані верстви:
князі;
бояри;
дружинники;
духовенство.
Непривілейовані верстви:
міщани;
вільні селяни-смерди;
залежні селяни (закупи, рядовичі,
челядь, холопи);
Ізгої.
Слайд 20Форми феодального землеволодіння
Умовне – помістя, що надавалося за службу. Помістями
володіли дружинники.
Безумовне – вотчина, яка передавалася у спадок. Вотчиною володіли
переважно князівські роди.
Слайд 21Види феодальної повинності
Данина – сплата продуктами.
Відробітки (на полі землевласника).
Повоз –
постачання коней і транспорту для потреб князя.
Участь у будівництві укріплень
і міст.
Слайд 22Причини роздробленості Київської Русі
Політичні: прагнення окремих земель до політичної самостійності,
постійні міжусобні війни князів за Київський престол, відсутність серед спадкоємців
династій авторитетної особистості.
Економічні: утвердження феодальної власності на землю, загострення протиріччя між ростом економічної могутності місцевої влади і намаганням зберегти підпорядкованість центру, розвиток економічної самостійності окремих регіонів, міст.
Зовнішні: постійні війни і набіги кочових племен і народів (хозари, печеніги, пловці, монголо-татари та ін.); занепад Візантії, ріст могутності Польщі, Литви, Угорщини.
Слайд 23Монголо-татарська навала
1206 р. – утворення Монгольської держави, на чолі
з ханом Темучином (Чингізханом);
1223 р. – битва на річці Калка
– перше зіткнення руського і монгольського війська;
1237 р. – похід на Русь хана Батия;
1240 р. – похід Батия на Київ;
1241 р. – похід монголів на Західну Русь
Слайд 24Галицько-Волинське князівство
Дата утворення 1199 р. Романом Мстиславовичем
Слайд 25Правління Данила Галицького (1238-1264)
Відновив єдність Галицько-Волинського князівства в умовах боротьби
з боярством та зовнішніми ворогами;
підняв міжнародний авторитет держави;
Став першим
українським королем, прийнявши корону від папи Римського (1253 р.)
Показав успішну боротьбу проти монголо-татар
Слайд 26Проблемні питання та завдання для самостійної роботи
Які були передумови утворення
Київської Русі?
В чому полягає прогресивна роль християнства?
Дайте оцінку історичному значенню
Київської державності.
Які наслідки феодальної роздробленості Київської Русі?
Розкрийте причини занепаду Галицько-Волинської держави.
Слайд 27ЛІТЕРАТУРА
Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008. – С. 41-96.
Історія
України. / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі
зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58-82.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40-66, 91-103.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008. – С. 45-74.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С. 33-70, 78-82.