Історія України

Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ

походження (етногенез) слов’ян.
Визначити причини та початок творення Київської держави.
Дати оцінку

діяльності перших київських князів.
Встановити причини роздроблення Київської держави.
Охарактеризувати історичне значення Галицько-Волинської держави – першої держави, що існувала лише на українських етнічних землях.

східних слов’ян.
3. Утворення і розвиток Київської Русі.
4. Причини роздроблення Київської

Русі та їх оцінка.
Галицько-Волинська держава та її історичне значення.

/ Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі зм.

– Львів: Світ, 2003.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008.

- пам’ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості

побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.
Лінгвістичні – дані з історії розвитку мови.
Усні – народні пісні, історичні думи, перекази, легенди тощо.
Писемні – літописи, спогади, щоденники, накази, протоколи, грамоти, статистичні дані тощо.

– кінець XVст.).
Козацько-гетьманська держава і боротьба за її утвердження та

збереження (кінець XV ст. - кінець XVIII ст.).
Боротьба проти імперії, творення новітньої Української держави (XIX – початок ХХ ст.).
УРСР в складі Радянського Союзу та відродження України (20-ті роки ХХ ст. – кінець ХХ ст.).

11 тис. років тому)
Мезоліт( 10-6 тис. років тому)
Неоліт (6-4

тис. років тому)
Енеоліт (4 -3 тис. до н.е)
Бронзовий вік (2тис. до н.е. – 8 ст. до н.е.)
Ранній залізний вік (8 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.)

про слов’янські племена зустрічаються у творах римських вчених I-II ст.

н.е. під назвою венеди.
Візантійський хроніст Йордан у V ст. н.е. повідомляє про три гілки слов’ян: венеди (басейн Вісли), анти (Подніпров’я), склавини (Подунав’я).
М. Грушевський вважав антів предками українського народу, а їх союз – початком праукраїнської державності (з V ст.)

ст. посилюється процес об’єднання племен та їх союзів. Відомі три

осередки державності:
- Куявія (земля полян з Києвом);
- Славія ( Новгородська земля);
- Артанія (Ростово-Суздальська Русь)

Сеймом);
Древляни (над Прип’яттю);
Дуліби (над Західним Бугом);
Тиверці (над Дністром);
Уличі (між Бугом

і Дніпром);
Білі хорвати (на Прикарпатті)

розвиток ремесел, зростання міст, пожвавлення торгівлі;
Соціально-політичні: розпад патріархальних зв’язків, родоплемінного

ладу, перехід до сусідської, територіальної общини, зростання ролі військової дружини;
Етнокультурні: процес розселення (“виділення”) великих союзів слов’янських племен в певні етнокультурні спільноти, утворення племінних князівств.

розширення території Київської Русі;
2) 980-1054 рр. – розквіт Київської Русі;
3)

1054 -1132 рр. – поступове політичне ослаблення Київської Русі;
4) 1132-1240 рр. – період феодальної роздробленості.

рр.)
Володимир (980-1015 рр.)
Ярослав (Мудрий) (1019-1054 рр.)
Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

прийшов територіальний;
завершив формування території Київської Русі;
здійснив військову реформу: сформував військо

з дружинників, а не з варяг;
провів релігійну реформу, запровадив християнство;
першим почав карбувати золоті та срібні монети (златники і срібники);
шляхом династичних шлюбів зміцнив дипломатичні зв’язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Швецією, Норвегією;
розбудував Київ як столицю держави

які відтоді припинили нападати на Русь;
Розширив територію Русі за рахунок

угрофінських племен (Прибалтика) і Червоної Русі (Польща)
Склав перше рукописне зведення законів – “Руську правду”;
Опікувався будівництвом нових міст, розвитком культури, освіти;
Сприяв посиленню єдності та централізації Русі.

духовенства;
Вирішувала питання обрання нового князя.

та державні справи.
за доби централізованої монархії його вплив зменшився;

а в період роздробленості – знову посилився.

челядь, холопи);
Ізгої.

володіли дружинники.
Безумовне – вотчина, яка передавалася у спадок. Вотчиною володіли

переважно князівські роди.

постачання коней і транспорту для потреб князя.
Участь у будівництві укріплень

і міст.

постійні міжусобні війни князів за Київський престол, відсутність серед спадкоємців

династій авторитетної особистості.
Економічні: утвердження феодальної власності на землю, загострення протиріччя між ростом економічної могутності місцевої влади і намаганням зберегти підпорядкованість центру, розвиток економічної самостійності окремих регіонів, міст.
Зовнішні: постійні війни і набіги кочових племен і народів (хозари, печеніги, пловці, монголо-татари та ін.); занепад Візантії, ріст могутності Польщі, Литви, Угорщини.

з ханом Темучином (Чингізханом);
1223 р. – битва на річці Калка

– перше зіткнення руського і монгольського війська;
1237 р. – похід на Русь хана Батия;
1240 р. – похід Батия на Київ;
1241 р. – похід монголів на Західну Русь

з боярством та зовнішніми ворогами;
підняв міжнародний авторитет держави;
Став першим

українським королем, прийнявши корону від папи Римського (1253 р.)
Показав успішну боротьбу проти монголо-татар

Київської Русі?
В чому полягає прогресивна роль християнства?
Дайте оцінку історичному значенню

Київської державності.
Які наслідки феодальної роздробленості Київської Русі?
Розкрийте причини занепаду Галицько-Волинської держави.

України. / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі

зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58-82.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40-66, 91-103.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008. – С. 45-74.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С. 33-70, 78-82.