Слайд 1Історія України
Україна в новітню епоху (сер. 1960- к. 1980-х рр.)
Лекція
10
Доц. Бадєєва Л.І.
Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ
Слайд 2МЕТА І ЗАВДАННЯ
Ознайомитися з труднощами, особливостями та наслідками повоєнної
відбудови.
Розкрити непослідовність та незавершеність процесу десталінізації в умовах хрущовської “відлиги”.
Слайд 3ПЛАН
Україна в період загострення кризи радянської системи ( сер. 1960-х
– поч. 1980-х рр.)
Україна в умовах перебудови (1985-1991).
Слайд 4Структурна криза радянської моделі розвитку
Економіка:
Дефіцит товарів;
Відмова або повільне впровадження нових
технологій;
Невисока якість більшості товарів;
Продовольча криза, хронічна криза с/г;
Прихована інфляція;
Екстенсивний шлях
розвитку економіки;
Висока затратність вир-ва, енергоємність і матеріаломісткість продукції.
Слайд 5Політика
Воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола);
Нездатність
вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу, старіння керівництва;
Недієздатність
законодавчих органів;
Утрата динамічності в розвитку рад. Моделі та її привабливості для інших країн;
Корупція у вищих ешелонах влади;
Посилення репресій проти іншодумців.
Слайд 6Ідеологія
Розчарування в правильності обраного шляху розвитку (побудова комунізму);
Розходження між ідеологічними
догмами і реаліями життя;
Усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму;
Зростання дисидентського
руху і настроїв у суспільстві;
Посилення ідеологічного тиску на суспільство.
Слайд 7Екологія
Бездумна експлуатація природних ресурсів;
Відсутність наукового обгрунтування розміщення виробничих потужностей;
Руйнування природного
середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо);
Поступова деградація
нації (генетичні зміни, зростання к-сті дитячих захворювань).
Слайд 8Мораль
Поява явища подвійної моралі;
Зростання престижності професій та посад, які дають
змогу отримати нетрудові доходи;
Зростання кількості побутових злочинів;
Прагнення досягти мети незаконним
шляхом;
Зростання кількості економічних (господарських злочинів);
Наростання споживацьких настроїв;
Швидке поширення пияцтва та алкоголізму.
Слайд 9Економічні реформи 1960-х рр.
Реформи О. Косигіна – система заходів у
промисловості та с/г, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання.
Березень 1965
р. – пленум ЦК КПРС – заходи щодо розвитку с/г. Значення Пленуму:
- змінив практику планування;
- підвищені закупівельні ціни;
- за надпланову продукцію – 50% надбавка від вартості.
Слайд 10Економічні реформи
Вересень 1965 р. пленум ЦК КПРС – програма
реформ у промисловості (ліквідація раднаргоспів і відновлення галузевої системи управління
через міністерства).
Слайд 11Удосконалення системи планування
Підвищення наукового рівня роботи планових органів;
Розширення господарської самостійності
підприємств та запровадження повного госпрозрахунку ( в основу оцінки господарської
діяльності підприємства – показники обсягу реалізованої продукції, одержаного прибутку).
Слайд 12Посилення стимулювання виробництва
Замість фонду підприємства утворювалися три самостійні фонди:
1) розвитку
виробництва;
2) матеріального заохочення;
3) соціально-культурних заходів та житлового будівництва.
Слайд 13Висновки
Реформи не мали комплексного характеру. Реформи в промисловості прагнули поєднати
непоєднуване: розширити самостійність підприємств і відновити всевладдя галузевих міністерств. Зрештою
останні звели нанівець будь-яку самостійність підприємств.
Слайд 14Дисиденський рух
Течії дисиденського руху:
За соціалізм із “людським обличчям”;
Національно-визвольна течія;
Демократична
правозахисна течія;
Релігійна течія.
Слайд 15Методи боротьби дисидентів
Листи-протести до керівних органів УРСР і СРСР.
Акції солідарності
з іншими народами, які зазнали утисків з боку тоталітарної системи;
Видання
і розповсюдження самвидаву, розповсюдження листівок;
Створення правозахисних організацій.
Слайд 16Розправи над дисидентами
Арешти;
Ізоляція в психіатричних лікарнях;
Позасудові переслідування;
Звільнення з роботи;
позбавлення
радянського громадянства;
Організація громадського осуду.
Слайд 17Значення дисидентського руху
Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі;
Продовжив
традиції національно-визвольної боротьби;
Досвід та ідеологічні напрацювання дисидентів були використані в
період перебудови та здобуття Україною незалежності;
Із середовища дисидентів вийшла чимала когорта політиків незалежної України.
Слайд 18Українська Гельсінська група (1976-1982)
9 листопада 1976 р. в Києві проголошено
створення Української громадської громади сприяння виконання Гельсінських угод, або УГГ.
Основне
завдання організації – ознайомлення урядів країн - учасниць Гельсінської наради з фактами порушень норм Декларації прав людини.
Засновниками УГГ стали О.Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лукяненко, О. Мешко, М. Руденко та ін.
Слайд 19Українська Гельсінська група
Підсумки діяльності групи:
Арешти, засудження, заслання. Із 37 членів
УГГ 23 особи були на засланні, 6 – позбавлені радянського
громадянства і виїхали за кордон, 3 члени групи загинули ( О. Тихий, В. Стус, Ю. Литвин).
Слайд 20Початок перебудови
На квітневому (1985 р.) Пленумі ЦК КПРС було проголошено
про зміну економічної, соціальної та зовнішньої політики і взято курс
на перебудову, демократизацію і гласність.
Слайд 21Перебудова
26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС; пробудження
до активних форм протесту широких верств громадськості України.
1987 р. –
під тиском світових демократичних сил радянська влада випускає на волю українських дисидентів.
Слайд 22Перебудова
1988 р. УГГ перейменована в УГС – документ «Декларація принципів».
Українська
Демократична Спілка перейменована в Українську народно-демократичну лігу.
Серпень 1987 р. –
в Києві Український культурологічний клуб.
Слайд 23Перебудова
Антисталінське товариство «Меморіал»;
Спілка незалежної української молоді;
Християнський демократичний фронт;
Т-во «Спадщина»;
Екологічна організація
«Зелений світ».
Слайд 24Перебудова
Лютий 1989 р. У Києві – установча конференція Т-ва української
мови ім. Т.Г. Шевченка.
Вересень 1989 р. – установчий з їзд
Народного Руху.
Слайд 25Політика реформ М. Горбачова
Демократизація суспільства. Створення правової держави;
Гласність;
Реабілітація незаконно засуджених
і репресованих;
Утвердження багатопартійності;
Запровадження інституту президентства;
Підготовка нового союзного договору;
Пол-ка нового мислення
в зовнішніх відносинах.
Слайд 26Реформування структури органів влади
1987 р. Пленум ЦК КПРС “Про перебудову
і кадрову політику”.
18 червня – 1 липня 1988 р.
ХІХ Всесоюзна конференція КПРС.
Вироблення основних принципів політичної реформи:
Чіткий розподіл влади;
Плюралізм політичного життя;
Розширення повноважень рад.
Слайд 27Реформування структури органів влади
Березень 1989 р. вибори народних депутатів СРСР
на альтернативній основі.
Поява політичної опозиції.
Вересень 1989 р. Пленум ЦК КПУ
– усунення В. Щербицького з посади Першого секретаря ЦК КПУ, обрано В. Івашка.
Слайд 28Реформування структури органів влади
Березень – травень 1990 р. вибори до
Верховної Ради УРСР і місцевих рад.
Зміна 90% складу Верховної Ради
УРСР.
Поява нац. – дем. Опозиції.
Слайд 29Ліквідація монополії КПРС на владу
Лютий 1990 р. скасування статті 6
Конституції СРСР про “ керівну і спрямовуючу ” роль КПРС.
Слайд 30Періодизація перебудови
І етап (квітень 1985 - січень 1987) – визрівання
політичног8о курсу перебудови;
ІІ етап ( січ. 1987 – літо 1988)
– усвідомлення завдань перебудови;
ІІІ етап (літо 1988- травень 1989) – зміщення рушійних сил перебудови зверху вниз;
Слайд 31Періодизація перебудови
ІV етап ( травень 1989 – лютий 1990) розмежування
та консолідація полярних політичних сил у суспільстві;
V етап (лютий –
грудень 1990 р.) – радикалізація народних мас;
VІ етап (грудень 1990 – серпень 1991) – кінець перебудови.
Слайд 32Наслідки політичних реформ
Розвал існуючої системи влади. Підрив монополії КПРС на
владу. Створення передумов для розпаду СРСР.
Зростання політичної активності населення. Зародження
багатопартійності.
Відродження національної свідомості українського та ін. народів, що входили до складу СРСР.
Слайд 33ЛІТЕРАТУРА
Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008. – С. 41-96.
Історія
України. / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі
зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58-82.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40-66, 91-103.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008. – С. 45-74.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С. 33-70, 78-82.