Історія України Національно-визвольна війна українського народу. Гетьманство Б

рр.)
лекція 3
доц. Бадєєва Л.І.

процеси визвольної війни, перемоги та поразки козацького війська;
дати оцінку українсько-російським

відносинам, підписаним “Березневим статтям”;
Визначити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу против Польщі.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

війни.
Хід воєнних дій.
Формування Української козацької держави.
Закінчення війни. Українсько-російські відносини.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

через свавілля польської адміністрації;
скорочення реєстрового козацтва до 6 тис.,

відповідно до “Ординації війська Запорозького” (1638);
козакам заборонялось вибирати гетьмана;
обмеження території проживання козаків.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

політичному становищі української православної шляхти з полькою шляхтою;
прагнення козацької верхівки

отримати владу.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

ополячення населення.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

Туреччина – були зацікавлені в послабленні Речі Посполитої. Вони підтримували

антипольські повстання козаків;
влада короля була послаблена;
європейські країни, послаблені Тридцятилітньою війною (1618 –1648), не втручалися в східноєвропейскі процеси.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

власну державу;
характер війни: антифеодальний, національно-визвольний під релігійними гаслами;
рушійні сили: селяни,

козацтво, ремісники, міщани, дрібна шляхта, нижче православне духовенство.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

найбільший розмах та інтенсивність боротьби;
06. 1652 р. – 08. 1657

р. – погіршення становища козацької держави та пошуки союзників;
09. 1657 р. – 06. 1663 р. – громадянська війна;
07. 1663 р. - 06.1668 р – намагання Польщі та Московії поділити Україну;
07.1668 р.– 09. 1676 р. – ліквідація укр. держ. інституцій на Правобережжі.

(6 серпня) 1657 р.;

шляхтич, реєстровий козак, військовий писар, з 1648

р. гетьман Війська Запорозького.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

на боротьбу проти свавілля магнатів і шляхти, втікати на Січ;
агітував

населення відчиняти браму міста перед козацькою армією;
встановив контакти з повстанськими загонами в різних частинах України;
встановив дипломатичні відносини з Кримським ханством.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

битва в урочищі біля річки Жовті Води;
15 – 16 травня

– битва під Корсунем;
11 – 13 вересня – битва під Пилявцями;

ХНУРЕ, кафедра українознавства

облога Львова;
28 жовтня – 14 листопада – облога Замостя, яка

закінчилась перемир'ям з Річчю Посполитою.

з Туреччиною, Угорщиною, Молдавією, Московським царством;
веде переговори з польським урядом

з питання ліквідації уніатської церкви в Україні, повернення привілеїв запорозькому війську, визнання гетьмана васалом польського короля;
мобілізація війська;
заявляє про наміри “оторвать от ляхов всю Русь и Украину”.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Укладення Зборівської угоди:
Влада гетьмана поширювалась на території Брацлавського, Київського і

Чернігівського воєводств;
Реєстр – 40 000 козаків;
Права і привілеї православної церкви.

під Берестечком.
Укладення Білоцерківської угоди:
Влада гетьмана обмежувалась територією Київського воєводства;
Реєстр

– 20 000 козаків;

під Батогом (Вінниччина);
жовтень – грудень 1653 р. – облога Жванця

(Поділля).

козацькій старшині;
вищим органом влади була воєнна рада;
територією були завойовані землі;
політико-адміністративний

устрій складався з полків, які ділились на сотні;
Запорозька Січ була автономною й не входила до складу жодного з полків.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

нормах звичаєвого, козацького, магдебургзького права, Литовських статутах. Польське законодавство не

діяло;
наявність армії (нараховувала майже 300 тис. осіб);
фінансова система й податки: введена посада генерального скарбія, який займався бюджетом, податками;
зовнішня політика: дипломатичні відносини з багатьма країнами.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

селяни.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

переселення на Лівобережжя, Слобожанщину;
зменшення населення на 30%, скорочення чисельності армії;
занепад

господарства;
формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії, Молдавії;
втома від війни, розчарування в гетьманському правлінні, небажання воювати.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

віра;
Московське царство приймало на своїй території повстанські козацькі загони;
Москва погодилась

взяти Україну під протекторат тоді, коли вона сама звільниться від польського панства.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

всі права й вольності, реєстр становив 60 тис.
Гетьмана вибирало козацьке

військо та повідомляло про це царя.
Україна мала право на зовнішні відносини, крім Польщі й Туреччини.
Зберігалось самоуправління.
Передбачались спільні походи проти кримського ханства.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

воєнний, адміністративний устрій;
звільнив від релігійних утисків православну віру;
забезпечив Україну союзником

для протистояння Польщі.

Для Росії
Збільшилась боєздатність армії за рахунок козацького війська;
держава отримала нові плодючі землі;
козаки захищали Московську державу від турецько-татарських набігів;
скарбниця поповнилась за рахунок українських податків.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

“Сьогодні ізкликано велику прилюдну раду на те, щоб обібрати

собі державця з чотирьох, кого самі волитимите. Перший – цар Турецький, другий – хан Кримський, третій – король Польський і четвертий – цар Московський. Вибірайте, якого вподобаєте. Цар Турецький – бусурмен; усі ви знаєте, яке лихо терплять під ним православні греки. Хан Кримський – теж бусурмен; з ним ми завели приязнь, але чого натерпілись через те, якої біди зазнали, ви добре знаєте: неволя і ріки крові християнської. Про утиски польських панів нема чого й балакати. Цар Московський – одного з нами обряду, одної грецької віри, - він зглянувся на наше шостилітнє благання. Крім його царської руки, ми не знайдемо затишного пристановища. Полюбімо ж його щиро! А хто не хоче нас послухати, нехай іде, куди захоче, - шлях вільний”.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

власні уряди, але визнають владу одного монарха);
васальна залежність України від

Росії;
автономія України в складі Московії;
конфедерація двох держав, спрямована проти зовнішнього ворога;
воєнний союз між Україною та Росією.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

– [3-тє вид., доп. ]. – К.: Академія, 2010. –

С. 145 – 169.
Історія України / [кер. авт. кол. Ю. Зайцев.] – [вид. 4-те, зі зм.]. – Львів: Світ, 2003. – С. 113 – 123.
Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. ─ [5-те вид., доп.]. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 160 – 184.
Остафійчук В. Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. ─ [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008.– С. 104 – 121.
Петровський В. В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. –Х.: ВД «Школа», 2008 – С. 126 – 151.

ХНУРЕ, кафедра українознавства