Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Історія українського суспільства
Содержание
- 1. Історія українського суспільства
- 2. викладачКалінічева Галина Іванівнак.і.н., доценткафедра політичної історії кабінет № 305
- 3. Лекція 1.ВСТУП до дисципліни “Історія українського суспільства”
- 4. План 1.«Історія українського суспільства» як наука,
- 5. 1. «Історія українського суспільства» як наука, її
- 6. 1. «Історія українського суспільства» як наука, її
- 7. Об’єктом вивчення історії українського суспільства єнаціогенетичні, політичні,
- 8. Суб’єктом вивчення історії українського суспільстває держава, народ,
- 9. Предмет історії українського суспільства- тенденції націогенетичних, політичних,
- 10. 1. «Історія українського суспільства» як наука, її
- 11. Проблемно-хронологічний підхіднадає можливості визначення головних тенденцій розвитку
- 12. Структура курсу: 1. Вступна, теоретико-методологічна частина. –
- 13. Мета дисципліни:– надання студентській молоді фундаментальних знань
- 14. 1. Міжпредметні зв’язкиДисципліна «Історія українського суспільства» тісно
- 15. 2. «Методологія і методи вивчення “Історії
- 16. Теорія пізнання історичного процесу – це філософська
- 17. За радянських часів аналіз суспільно-історичних явищ здійснювавсявиключно
- 18. Концептуальні підходицивілізаційний підхід, прогресистське сприйняття історії, політологічний підхід,теорія ментальностей, синергетичний підхід, хвильовий підхід й інші.
- 19. Цивілізаційний підхід– сприйняття історичного прогресу як сукупності
- 20. Прогресистська теорія (або метод)– суспільство покликано йти
- 21. Політологічний підхідспрямований на порівняння політичних систем, а
- 22. Теорія ментальностіпередбачає введення у науковий обіг значної
- 23. Синергетичний підхідрозглядає динаміку складних соціальних організацій як
- 24. Хвильовий підхідакцентує увагу на хвильоподібному, а подекуди й альтернативному характерові складних соціальних систем і т.д.
- 25. Специфікою всіх цих підходів є те,
- 26. Сучасний методологічний плюралізм теорії пізнання:не механічна заміна
- 27. Взаємодоповнюваність концепційЗнання і розуміння різноманітних підходів до
- 28. Дослідницькі принципи: детермінізму, цілісності, об’єктивності, історизму, альтернативності
- 29. Принцип детермінізму передбачає розгляд будь-яких суспільно-політичних процесів, явищ, тенденцій,через призму причинно-наслідкових зв’язків
- 30. Принцип цілісності дозволяє реалізувати багатовимірнийпідхід до
- 31. Принцип об’єктивності неупереджений розгляд політичних подій,
- 32. Принцип історизмуце система сприйняття усіх історичних фактів,
- 33. Головне в принципові історизму – це
- 34. Принцип альтернативностіспрямований на визначення ступеня ймовірності подальшого
- 35. Методи дослідженнязагальнонаукові методи: системний, функціональний, логіко-аналітичний (спрямовані на неупереджений та багатовимірний розгляд суспільно-політичних явищ і процесів).
- 36. Конкретно-історичні методи: проблемно-хронологічний, порівняльний, ретроспективний, синхроністичний
- 37. Методи дослідження1. Системний2. Структурно-функціональний 3. Логіко-аналітичний
- 38. 3. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного
- 39. 3. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного
- 40. 3. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного
- 41. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.Історія
- 42. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.Взаємозалежність
- 43. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.Знання
- 44. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.Виховна
- 45. ВИСНОВОКІсторія українського суспільства як дисципліна має сприяти
- 46. Скачать презентанцию
викладачКалінічева Галина Іванівнак.і.н., доценткафедра політичної історії кабінет № 305
Слайды и текст этой презентации
Слайд 4
План
1.«Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура і
логіка викладання дисципліни.
Значення дисципліни для підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
Слайд 51. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни.
Історія українського суспільства – це країнознавчий напрямок
загальної історії, спрямований на аналіз становлення і розвитку суспільства України в його історичній ретроспективі від стародавніх часів до сучасності.Викладене складає змістовну частину курсу, а отже є його предметом.
Слайд 61. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Предмет – поняття, що означає певну цілісність,
виділену зі світу об’єктів людського пізнання, у даному випадку у сфері історії. У менш строгому значенні предмет ототожнюється з поняттям об’єкта або речі. Проте в суспільних науках поняття предмет і об’єкт мають різні дефініції.
Слайд 7Об’єктом вивчення історії українського суспільства є
націогенетичні, політичні, соціально-економічні, культурологічні процеси,
які характеризували сутнісні риси й тенденції розвитку українського суспільства на
найбільш виразних етапах його становлення і розвитку – від давнини до сучасності.
Слайд 8Суб’єктом вивчення історії українського суспільства
є держава, народ, індивіди, лідери,
які
безпосередньо впливали на зміст,
спрямування націогенетичних,
політичних, соціально-економічних,
культурологічних процесів, що
характеризували розвиток суспільства.
Слайд 9Предмет історії українського суспільства
- тенденції націогенетичних, політичних,
соціально-економічних, культурологічних
процесів,
а також діяльність державних і
громадських інституцій, визначних осіб, які
характеризували розвиток суспільства
України від найдавніших до сучасних часів і
формували його історію.
Слайд 101. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Важливою складовою дисципліни є вивчення властивих для
того чи іншого історичного періоду політичних ідей, поглядів, течій, рухів, які впливали і продовжують впливати на ментальність українського народу, його суспільні цінності, культуру, традиції, визначаючи, таким чином, місце українського народу в загальносвітовому цивілізаційному розвиткові.
Слайд 11Проблемно-хронологічний підхід
надає можливості визначення головних тенденцій розвитку українського суспільства –
від стародавніх часів до сучасності; узагальнення знань щодо суспільства і
державної організації України.
Слайд 12Структура курсу:
1. Вступна, теоретико-методологічна частина. – 1 лекція
2. 12 тем,
що викладаються у хронологічному порядку – 19 лекцій
3. Всього: лекцій
– 20, практичних занять – 14 (з них - 12 семінарів і 2 модуля (к.р.).
Самостійна робота (різні форми)
Іспит
Слайд 13Мета дисципліни:
– надання студентській молоді фундаментальних знань з історії українського
суспільства, формування історичної свідомості майбутніх фахівців як передумови і спонукального
мотиву ефективної реалізації їх фахових компетенцій
Слайд 141. Міжпредметні зв’язки
Дисципліна «Історія українського суспільства» тісно пов’язана з багатьма
іншими дисциплінами гуманітарного й економічного профілю – історією держави і
права України, історією міжнародних відносин, історією європейської цивілізації, історією держави і права зарубіжних країн, політологією, регіональною економікою й іншими.
Слайд 15 2. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Кожна наукова дисципліна
має свої особливості, властиві їй методи дослідження і методичні принципи
підтвердження істини.Методологією історичної науки є теорія пізнання історичного процесу, сукупність пізнавальних принципів та дослідницьких методів, що реалізуються в практиці історичного пізнання.
Слайд 16Теорія пізнання історичного процесу
– це філософська позиція,
а також
система логічно побудованих історико-політичних знань
(підходів, концепцій)
щодо закономірностей розвитку
загальносвітової історії.
Слайд 17За радянських часів аналіз суспільно-історичних явищ здійснювався
виключно на засадах діалектико-матеріалістичних
позицій та в межах формаційної теорії як системи сприйняття процесу
розвитку людського суспільства через послідовну зміну суспільно-політичних формацій
Слайд 18Концептуальні підходи
цивілізаційний підхід,
прогресистське сприйняття історії,
політологічний підхід,
теорія ментальностей,
синергетичний
підхід,
хвильовий підхід й інші.
Слайд 19Цивілізаційний підхід
– сприйняття історичного прогресу як
сукупності розвитку окремих соціальних
цивілізацій (циклів);
серед надбань – спеціальна увага соціокультурним аспектам історії.
(Геракліт, Платон, Аристотель, індійські мислителі,
Джамбатиста Віко, О. Шпенглер, частково Дж. Тойнбі,
Ф. Бродель, Н.Я. Данилевский, Л.Н. Гумільов та інші).
Слайд 20Прогресистська теорія (або метод)
– суспільство покликано йти
шляхом прогрессу від
гіршого до
кращого, від дикунства до
цивілізації.
(зародилась в епоху
Просвітництва, знайшла у подальшому своїх прихильників в працях багатьох
вчених як у ХІХ (С.М. Соловйов, В.О. Ключевський,
М. Костомаров), так і ХХ (К. Ясперс,Ф. Фукуяма)
століттях.
Слайд 21Політологічний підхід
спрямований на порівняння політичних систем, а за цим –
й розробку висновків щодо історичних і політичних процесів різних часових
і суспільно-політичних просторів.
Слайд 22Теорія ментальності
передбачає введення у науковий обіг
значної кількості історичних джерел
щодо повсякденного життя людей, їх
думок, почуттів і, таким чином,
реконструювання минулого через
погляди людей окремих історичних
періодів.
Слайд 23Синергетичний підхід
розглядає динаміку складних соціальних організацій як процес періодичного прискорення
й уповільнення розвитку, а також розпаду і відтворення його суспільноутворюючих
елементів.
Слайд 24Хвильовий підхід
акцентує увагу на хвильоподібному, а подекуди й альтернативному характерові
складних соціальних систем і т.д.
Слайд 25Специфікою
всіх цих підходів є те,
що вони урізноманітнюють
бачення і
надають
можливість різнобічного
аналізу суспільно-
політичних процесів,
Слайд 26Сучасний методологічний плюралізм теорії пізнання:
не механічна заміна однієї
(скажімо, формаційної)
теорії
іншою, а раціональне
поєднання, синтез напрацювань
кожної з них.
Слайд 27Взаємодоповнюваність концепцій
Знання і розуміння різноманітних підходів до вивчення історичного процесу
дозволяє долати односторонність у вивченні історії, не допускати догматизму уявлень,
сприяє науковому підґрунтю у формуванні історичної істини.
Слайд 29Принцип детермінізму
передбачає розгляд будь-яких суспільно-політичних процесів, явищ, тенденцій,
через призму
причинно-наслідкових
зв’язків
Слайд 30Принцип цілісності
дозволяє реалізувати багатовимірний
підхід до аналізу суспільно-політичних
проблем і процесів
з урахуванням
впливу на них як ідейних, політичних,
культурологічних, так
і економічних чи соціальних факторів.
Слайд 31Принцип об’єктивності
неупереджений розгляд політичних подій, що мають сприйматися з
багатовимірною оцінкою явища як сукупності різноманітних та суперечливих за своїм
характером тенденцій.
Слайд 32Принцип історизму
це система сприйняття усіх історичних
фактів, явищ і подій
у їх взаємозв’язку і
взаємообумовленості та відповідно до
конкретних історичних і
політичних обставин, коли ці факти, явища чи події
мали місце.
Слайд 33Головне
в принципові історизму
– це вміння побачити, в чому
полягає специфіка тієї чи іншої події, діяльності політичної структури чи
політичного лідера; що нового вони внесли в перебіг подій і як вплинули на подальший хід історії.
Слайд 34Принцип альтернативності
спрямований на визначення ступеня ймовірності подальшого поглиблення або, навпаки,
обмеження дії тенденцій, які визначають реалії сучасного розвитку держави і
суспільства.Це дає змогу узагальнити попередні висновки дослідження, поглибити об’єктивність й науковість теоретичних засад, які визначили його мету й загальне спрямування.
Слайд 35Методи дослідження
загальнонаукові методи:
системний,
функціональний,
логіко-аналітичний
(спрямовані на неупереджений та
багатовимірний розгляд суспільно-
політичних явищ і процесів).
Слайд 36Конкретно-історичні методи:
проблемно-хронологічний,
порівняльний,
ретроспективний,
синхроністичний
(визначають мету і напрямки
дослідження, надають
фактографічний матеріал, формують дослідницький
базис для виважених історико-політичних
обґрунтувань івисновків).
Слайд 383. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Історія посідає надзвичайно
вагоме місце в системі гуманітарних дисциплін університетської освіти.
Вона додає
до комплексності навчального процесу, забезпечуючи поряд з іншими спеціальними дисциплінами фундаментальну, всесторонню підготовку молодих спеціалістів. 
Слайд 393. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Завдання історії українського
суспільства - поглиблення пізнавальних, інтелектуальних здібностей майбутніх фахівців.
Однією з
провідних функцій є пізнавальна або інтелектуально-розвиваюча функція.
Слайд 403. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
М.Чернишевський, «... можна
не знати тисячі наук і все ж таки бути освіченою
людиною, але не любити історії може тільки людина, абсолютно не розвинута розумово»Чернишевський Н.Г. Полн. собр. соч.: В 15 т. - Т.11. - М., 1949. - С.549)
Вивчення історії дає людям історизм мислення –
одну з передумов глибоких суспільних знань і,
відповідно, активної цілеспрямованої діяльності.
Слайд 41Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Історія – це колективна
пам’ять народу.
Позбавлений історичної пам’яті народ неминуче деградує, перетворюється на
манкурта.
Слайд 42Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Взаємозалежність економіки і політики,
політики і права, економічної і політичної історії, а за цим
– об’єктивність більш глибокого усвідомлення сутності назрілих економічних і правових реформ через сприйняття їх витоків політичними процесами минулого.
Слайд 43Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Знання закономірностей і суті
політичних процесів дає змогу фахівцю-економісту передбачити, спрогнозувати можливі варіанти розвитку
економічних процесів, уникнути як форсування деяких з них, так і зволікання із здійсненням необхідних щодо них радикальних заходів - тенденцій, що можуть мати однаково непередбачувані негативні наслідки.
Слайд 44Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Виховна функцію історичної дисципліни
пов’язана з формуванням патріотично орієнтованої свідомості, політичної культури, активної громадянської
позиці молодого покоління.
Слайд 45ВИСНОВОК
Історія українського суспільства як
дисципліна має сприяти інтелектуальному і
моральному
розвиткові особистості,
громадянськості, збереженню виправданих
традицій, формуванню самостійного
творчого мислення,
позитивного ставлення до активної суспільно-корисної діяльності
молоді як майбутніх спеціалістів, патріотів й
дієвих громадян України.
