Слайд 1Структури в С/С++
Структура в мові С(С++) – це агрегатний тип
даних, який складається з визначеної кількості елементів різних типів, що
називаються членами структури (інколи – полями структури). Синтаксис визначення структури:
struct tag_name
{
<тип_1> mem_1; //перший член структури
<тип_2> mem_2; //другий член структури
...
<тип_n> mem_n;//останній член структури
}; // крапка з комою обов’язкова
Визначення екземпляру структури:
struct tag_name id_example; // стиль С
tag_name id_example; // стиль С++
Доступ до членів структури – через крапкову нотацію.
Слайд 2Зауваження
1. При визначенні структури тег не є обов'язковим. Але тоді
екземпляри структури, визначеної анонімно – без тегу, мають визначатись одразу
після фігурної дужки, що закриває тіло структури.
2. При визначенні екземпляру структури в мові С вживання службового слова struct обов'язкове, а в С++ – може бути пропущене.
3. Обмежень на типи членів структури немає, крім одного – членом структури не може бути екземпляр даної структури, проте може бути вказівник на неї (Це дозволяє створювати динамічні структури даних – списки, дерева, тощо).
4. Структури можуть бути параметрами функцій та повертатись як результат функції.
5. В С++ членами структури можуть бути функції (методи), зокрема - конструктор.
6. Вважається хорошим стилем програмування тег структури записувати великими літерами – так структури краще відрізняти від звичайних змінних.
Слайд 3Приклад.
// Визначаємо полярні координати
struct POLAR
{
float r;
float phi;
};
//
Визначаємо полярні точки a, b
struct POLAR a, b;
// Доступ до
членів структури:
a.r = 1;
a.phi = 0;
// Структуру можна ініціалізувати
struct POLAR с = {1, M_PI*0.5};
Слайд 4Допустимі операції зі структурами:
доступ до членів структури;
копіювання й присвоєння
структур;
взяття адреси структури.
Структури також можуть передаватись у функції в ролі
параметрів (за значенням) і повертатись як результат функції.
Приклад (продовження)
struct POLAR
{
float r, phi;
};
struct POLAR a, b, *p;
a.r = 1;
a.phi = 0;
b = a; // копіювання структури
p = &b; // взяття адреси структури
(*p).r = 5; // дужки обов'язкові - визначають порядок операцій
Для спрощення запису доступу до членів структури, що адресується вказівником, використовується спеціальна операція, яка позначається –> (знак – і знак >). Отже, останній рядок можна записати таким чином:
p –> r = 0;
Зверніть увагу, ліворуч від –> знаходиться вказівник на структуру, праворуч – член структури.
Слайд 5Переліки в С/С++
Перелік в мові С(С++) – це тип даних,
який використовується для створення набору іменованих констант. Синтаксис визначення переліку:
enum
{
[=],
[=],
...
[=],
};
Якщо значення констант вказані не всі, або не вказані взагалі, то присвоюються значення з кроком +1, починаючи від останньої, або від 0, починаючи з першої.
Слайд 6Приклад.
/* Використовуємо перелік для назв днів тижня */
enum Days
{
Mn = 1, Tu, Wn, Th, Fr, Sa, Su
};
int main()
{
enum Days d;
d = Th;
cout << d; // виведеться значення 4
system ("PAUSE");
return 0;
}
Слайд 7Об'єднання в С/С++
Об'єднання в мові С(С++) – це тип даних,
який складається з визначеної кількості елементів, що називаються членами об'єднання
(інколи – полями об'єднання). В пам'яті знаходиться завжди один і тільки один член об'єднання. Тобто об'єднання – це структура із нульовим зміщенням кожного поля відносно її початку. Синтаксис об'єднання :
union tag_name
{
<тип_1> mem_1; //перший член об'єднання
<тип_2> mem_2; //другий член об'єднання
...
<тип_n> mem_n;//останній член об'єднання
}; // крапка з комою обов’язкова
Визначення екземпляру об'єднання :
union tag_name id_example; // стиль С
tag_name id_example; // стиль С++
Доступ до членів об'єднання – через крапкову нотацію або операцію –> для вказівників, так само як і для структури.
Слайд 8Зауваження
1. Всі зауваження, які були зроблені щодо структур, справедливі і
для об'єднань.
2. Об'єднання часто використовуються для неявного приведення типів –
наприклад, можна записати одним членом об'єднання дійсне значення, а прочитати з іншого – ціле. Проте такі дії можуть привести до неочікуваних побічних ефектів.
Слайд 9Приклад.
/* Використовуємо об'єднання для приведення типів – результат сумнівний */
union
casting
{
int i;
float f;
unsigned u;
};
int main()
{
union casting cast = {-1}; /* ініціалізувати можна лише перший член об'єднання */
cout << "\nfloat member: " << cast.f << endl;
cout << "\nint member: " << cast.i << endl;
cout << "\nunsigned member: " << hex << cast.u
<< endl;
system ("PAUSE");
return 0;
}
Слайд 10Бітові поля в С/С++
Бітові поля в мові С(С++) – це
структура, яка складається з визначеної кількості окремих бітів вказаної довжини.
Синтаксис структури – бітове поле:
struct bit_field
{
<тип_1> mem_1 : n1; // n1 – довжина в бітах <тип_2> mem_2 : n2; // n2 – довжина в бітах
...
<тип_n> mem_n : nn; // nn – довжина в бітах
};
Можна використати об’єднання, членами якого є ціле число та бітове поле – це забезпечить простий доступ до окремих бітів цілого числа!
