Структурні елементи науки

наукового дослідження:
2.1 Методологічна частина
2.2

Методична частина

встановлені, але потребує наукового пояснення.
Наукова ідея - інтуїтивне пояснення

явищ без проміжної аргументації, без осмислення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робляться висновки.
Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення наукових фактів, явищ або їх причин.
Закон — необхідне, суттєве, стале співвідношення, що повторюється між окремими явищами.
Теорія – система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності.
Наукова концепція - система поглядів, теоретичних положень, основних тверджень щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною ідеєю.
.

них різних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами за

допомогою наукових методів з метою отримання доведених і корисних для науки і практики

науки прийнято поділяти на
- фундаментальні
- прикладні

і теоретичних методів нових закономірностей дійсності. Фундаментальне дослідження звичайно не

ставить яких-побудь практичних цілей прикладного характеру, їх задачею є пошук пового, незвіданого.

практичної мети.

дослідження - вимагає участі спеціалістів різних галузей і проводиться на

межі декількох наукових дисциплін.

і методик з урахуванням максимального (або оптимального) числа параметрів вивчаємого

об єкта;
Однофакторні або аналітичні дослідження – направлені на виявлення найбільш суттєвого аспекта реальності.

для всіх наук: емпіричні, теоретичні, евристичні),
конкретні (для певних наук);

спеціальні або специфічні (для конкретної науки).

принципів і законів певної філософської системи.

сукупність), які з тими чи іншими модифікаціями використовуються в усіх

чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об'єктів дослідження. До них відносяться емпіричні, теоретичні, евристичні методи

науках.

різних фактів, явищ і процесів;

межах якої ведеться дослідження;
відібрати з усіх фактів типові, найбільш вживані;
класифікувати

факти за їх сутністю, з’ясувавши наявні зв’язки між відібраними фактами.

спостереження повинне вестися для рішення цілком визначеної і чітко поставленої

задачі;
планомірність, тобто спостереження ведеться за планом, виходячи з поставленої задачі;
цілеспрямованість, завдяки якій увага спостерігача зупиняється тільки на цікавлячих його явищах, властивостях або зв'язках;
активність спостерігача, що означає, що дослідник не просто сприймає все, що попадає в поле зору, а шукає потрібні об'єкти їх властивості, зв'язки цих об'єктів, використовуючи для цього весь запас власних знань і досвіду;
Систематичність; спостерігач може одержати дійсно коштовну інформацію лише тоді, коли спостереження ведеться безупинно, по визначеній системі, що дозволяє сприймати об'єкт багаторазово й у найрізноманітніших умовах.

цілеспрямованому втручанні суб'єкта в процес наукового пізнання явищ і предметів

реальної дійсності шляхом створення контрольованих і керованих умов, що дозволяють виділити визначені властивості, зв'язки в досліджуваному об'єкті і багаторазово їх відтворювати; система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об'єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

ніж при спостереженні, відношення до об'єкта аж до його зміни

і перетворення;
багаторазова відтворюваність досліджуваного об'єкта за бажанням дослідника;
можливість виявлення таких властивостей і зв'язків явищ, що не спостерігаються в природних умовах;
можливість розгляду явища як би в „чистому вигляді” шляхом ізоляції його від ускладнюючих обставин або шляхом зміни умов експерименту;
можливість контролю за „поводженням” об'єкта дослідження і перевірки його результатів;

розробка плану-програми експерименту;
вибір засобів для проведення експерименту;
проведення експерименту;
обробка і аналіз

експериментальних даних; висновки.

не відбивають проблемну ситуацію, суттєві характеристики досліджуваного об'єкту.
Як незалежну змінну

виділено фактор, який не може бути причиною, сталою детермінантою процесів, що відбуваються в даному об'єкті.
Зв'язки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер.
Допущено помилки в попередньому описі об'єкта, що призвело до неправильної емпіричної інтерпретації змінних і вибору неадекватних показників.
Допущено помилки при формулюванні дослідних і контрольних вихідних результатів експерименту, виявляється значна їх різниця, що викликає сумніви в можливості порівняти ці групи за складом змінних.
Важко підібрати контрольний об'єкт за однорідними або схожими з експериментальними параметрами.
При аналізі результатів експерименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.

дозволяє встановлювати подібність і розходження досліджуваних предметів і явищ реальної

дійсності.

основним вимогам:
По-перше, порівнюватися повинні лише такі явища, між якими

може існувати визначена об'єктивна спільність. Не можна порівнювати свідомо непорівнянні речі, тому що це нічого не дає.
По-друге, при дослідженні об'єктів їхнє порівняння повинне здійснюватися по найбільш важливим, істотним (у плані конкретної пізнавальної задачі) ознакам.

фіксації і реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різних

вимірювальних приладів і апаратів.

абстрактного до конкретного;
Ідеалізації;
Формалізації;
Аксіоматичний.

проблеми
Визначення актуальн6ості, новизни, об’єкта, предмета, мети і задач дослідження
Створення робочої

гіпотези
Теоретичне обґрунтування
Планування дослідження
Проведення дослідження
Перевірка гіпотез на основі отриманих даних
Підтвердження або формулювання нової гіпотези
Впровадження результатів в практику

визначити проблему наукову і практичну, задля якої здійснюється дослідження; сформулювати

його мету і завдання; зафіксувати вихідні уявлення про досліджуваний об'єкт; зіставити дане дослідження з тими, що проводились раніше або проводяться паралельно щодо аналогічних проблем;
методичну - дає можливість розробити загальний логічний план дослідження; визначити методи збирання і аналізу первинної інформації; виробити процедуру дослідження; провести порівняльний аналіз отриманих результатів щодо аналогічних досліджень;
організаційну - забезпечує розробку чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; налагодження контролю за ходом і процесом дослідження, публікацію за необхідністю результатів тощо

відповідати двом критеріям:
- об єктивність
значимість

найбільш істотні елементи чи чинники проблеми;
- виокремити вже відомі елементи

проблемної ситуації;
- виділити головні і другорядні компоненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку;
- проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем

якої буде проводитись дослідження.
Тема повинна бути актуальною, важливою і такою,

що вимагає вирішення в даний момент

ступінь новизни;
короткий огляд стану досліджень в руслі даної проблеми;
виділяється

та частина проблеми, яка ще не отримала висвітлення, але має велике значення для розкриття проблеми в цілому

ситуацію і обране для вивчення. Це обраний елемент реальності, який

має очевидні межі, відносну автономність існування.
Предмет дослідження – аспект проблеми, досліджуючи який ми пізнаємо цілісний об’єкт, виділяючи його головні, найбільш суттєві ознаки. Предмет вказує яка сторона об’єкта буде вивчатися у дослідженні.

в результаті виконання роботи. Це коротка відповідь на питання, що

ми хочемо отримати при проведенні дослідження.
Мета визначає загальну спрямованість дослідження.

слід застосовувати:
Дослідити
Вивчити

досягнення мети дослідження, визначають засоби її досягнення.
Формулюються у формі:
Вивчити
Дослідити
Проаналізувати
Встановити
Вияснити

явищ, процесів, які потрібно підтвердити або спростувати.

які не є однозначними;
Уникати оціночні судження;
Відповідність до існуючого знання

об'єкта і предмета, фінансово-економічним забезпеченням тощо.
Вибрати метод – обрати

шлях отримання нової інформації для виконання поставленого завдання.

шкодити якості даних;
Адекватність поставленим задачам;
Надійність методу забезпечується не тільки його

обґрунтованістю, але і дотриманням правил застосування;

використовуються в дослідженні;
стратегічний і робочий плани дослідження

воно суцільним чи вибірковим);
якщо воно є вибірковим, то чи претендує

на репрезентативність;
ступені відбору і темп його на кожному ступені;
документи вибірки (звітні документи, картотека, карта, плани);
одиниця спостереження