Слайд 1тема 2. психологія управлінської діяльності: лідерство і керівництво в організації
Курс
«Психологія управліннЯ»
Слайд 2тема 2. психологія управлінської діяльності: лідерство і керівництво в організації
Управління
як соціальний феномен
Управління, влада та вплив
Основні функції управлінської діяльності
Лідерство і
керівництво в організації
Управлінська взаємодія. Стосунки в системі «керівник — підлеглий»
Слайд 3Основна література:
Занковский А.Н. Организационная психология. М., 2000.– C. 90-135 (Глава
3)
Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология: Учебное пособие. СПб.:
Речь, 2000. – (Глава IV, V)
Слайд 41. Управління як соціальний феномен
Управління є не що інше, як
спонукання інших людей до праці
Чи Якока, американський менеджер
Слайд 51. Управління як соціальний феномен
Управління – функція, що забезпечує збереження
певної структури, організованих систем, підтримку режиму їх діяльності, реалізацію їх
програми і цілей.
Дослідники процесу управління – Яго, Юкл, Стогділ, Робінс, Нойбергер.
Управління – це водночас процес і властивість.
Управління як процес – передбачає використання не примусового впливу з метою спрямування та координації діяльності працівників організації для досягнення групових цілей.
Управління як властивість – передбачає набір якостей та характеристик, що приписуються тим людям, які успішно впливають на інших.
Слайд 61. Управління як соціальний феномен
Суб'єкт управління – носій предметно-практичної діяльності,
джерело управлінської активності, спрямованої на певний об'єкт управління. Суб'єктами управління
може виступати як окремий індивід, так і соціальна група.
Об'єкт управління – частина об'єктивної дійсності, на яку спрямована управлінська дія. Об'єктом управління може виступати як окремий індивід, так і соціальна група.
Слайд 71. Управління як соціальний феномен
Управління – безперервний процес дії керівника
(суб'єкта управління) на організовану групу людей або на кого-небудь з
цієї групи окремо (об'єкт управління) по організації і координації їх спільної діяльності для досягнення якнайкращих результатів
Слайд 8Соціально-психологічні феномени:
Власне управління – цілеспрямована дія на певний об'єкт
Підпорядкування –
сприйнятливість цілеспрямованої дії суб’єкта дії
Здатність підпорядковуватись в людині біологічно закладена.
ому контроль є природнім і потрібно непомітно справляти на людей належний вплив, змінюючи в бажаному напрямі їх поведінку
Б. Скіннер
Слайд 9Управлінська діяльність:
Сутність управлінської діяльності:
ЩО потрібно робити?
ХТО буде виконувати роботу?
ЯК
буде виконуватись робота?
КОЛИ буде виконуватись робота?
ЯКОГО РЕЗУЛЬТАТУ очікують?
Слайд 102. Управління, Влада та вплив
“Надо бы сильнее благоговеть, а благоговеется
как-то слабо… криво как-то. Вот если бы на земле распластаться,
на четвереньках, коленки подогнувши, а руки едак вперед и в стороны разбросамши, а лбом об пол бить – тогда лучше получается…
А на тубаретке сидючи, какой восторг? Ты сидишь, и он сидит; он тебе слово, ты ему слово. Не дело это. И даже, слышь, дерзость в нутре родится и зависть берет”
Татьяна Толстая “Кысь”
Слайд 11Влада – вміння змінювати інших
Влада – це можливість однієї людини
впливати на дії інших людей
Залежність – одна частина вважає себе
залежною від іншої.
Протидія владі – вплив підлеглого на лідера. Взаємозалежність виникає тоді, коли обидві сторони мають значення одна для одної.
Влада є результатом міжособистісних стосунків,
в яких одна людина сприймає іншу як вищу за себе
Еріх Фром
Авторитет – це не лише влада, а й приклад, з яким хочеться себе ототожнити частково або повністю.
Зовнішня влада – зосереджена у певній особі чи інституті
Внутрішня влада – совість людини, почуття обов’язку
Анонімна влада – здоровий глузд, наука, психічне здоров’я, нормальність, суспільна думка
Слайд 125 типів влади (Френч, Равен):
Винагороджуюча – можливість керівника розподіляти
заохочення, які визнають підлеглі.
Примушуюча – можливість керівника штрафувати підлеглих, як
з метою покарання, так і з метою попередження, коли поведінка підлеглих його не влаштовує.
Легітимна – результатпевної посади в ієрархії організації, коли члени організації сприймають таку владу на основі формальної позиції її носія та виконують його розпорядження, не ставлячи їх під сумнів.
Референтна – передбачає ідентифікацію з особистістю, що володіє бажаними ресурсами чи певними властивостями, які розглядаються як привабливі. Харизматична влада (Грінберг, Барон).
Експертна – результат спеціалізованих знань чи особливих здібностей, якими володіє індивід і від яких залежать інші.
Інформаційна – стосується доступу до інформації, яку отримує певна особа і якою не володіють інші.
Слайд 13Джерела влади
1 легітимність – ієрархічна структура організації, посади
2 система стимулювання
– розподіл винагород
3 система примусу – застосування покарань
4 система неофіційних
правил – обов’язки, групові норми
5 інформаційний контроль – доступність інформації
Слайд 143. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Контроль – це та професійна послуга,
яку керівник повинен надавати своїм співробітникам.
У. Зігерт, Л. Ланг, німецькі
фахівці
Слайд 15ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
Планування
Організація
Мотивація
Контроль
Комунікація
Прийняття управлінських рішень
Слайд 164. Лідерство та Керівництво в організації: Керівник як суб’єкт управління
Лідерство
– це створення світу, до якого хочуть належати люди
Жиль Пажу
(виконавчий директор шведської фармацевтичної фірми Pharmacia)
Слайд 17
Керівництво – вміння виконати завдання за допомогою інших людей
Лідерство –
вміння зробити так, щоб інші захотіли виконати завдання
Харизматичне управління
Харизматичні
люди – це магніти, до яких наближаються з тихим жахом і водночас із захопленням. В таких людях відчувається лише частина Я і зразу ж все решту. Це приваблює, манить і заставляє весь час думати про них. Всі “магніти” відчувають майбутнє, знають відповіді на всі питання, в них відчувається знання і сила
Klaus Woltorn
Слайд 18Найважливіші характеристики в дослідженні особистості лідера:
особистісні риси лідера;
уявлення лідера про
себе самого;
потреби і мотиви, що впливають на поведінку;
система найважливіших переконань;
стиль
ухвалення рішень;
стиль міжособистісних стосунків;
стійкість до стресу.
Слайд 19Управлінські ролі керівника. Генрі Мінцберг
І. Міжособистісні ролі
Голова організації (figurehead
role). Виконання рутинних обов'язків правового або соціального характеру (вручення грамот,
виголошення промов тощо)
Лідер (leader). Мотивація і активізація підлеглих, тобто відовідальність за те, щоб працівники діяли на користь організації, для досягнення її цілей. Фактично ця роль охоплює всі управлінські дії за участю підлеглих.
Сполучна ланка (liaison). Формування і підтримка системи міжособистісних стосунків за межами організації. До безпосередніх функцій керівника тут відноситься ведення відповідного листування, участь в нарадах на стороні, інша робота із зовнішніми організаціями і людьми.
Слайд 20Управлінські ролі керівника. Генрі Мінцберг
ІІ. Інформаційні ролі
Отримувач інформації
(monitor). Розшукує і збирає різноманітну інформацію про зміни, які відбуваються
за межами організації, можливості і проблеми, які можуть через це виникнути (регулярний перегляд періодичних видань, ознайомлювальні поїздки тощо)
Розповсюджувач інформації (disseminator). Здійснює селективне розповсюдження інформації, отриманої із зовнішніх джерел або від співробітників організації.
Представник (spokesperson). Представлення за межами організації її офіційної точки зору по суттєвих питаннях. Публікація інформації щодо планів організації, її політики, дій, результатів роботи, виступ на брифінгах і прес-конференціях для засобів масової інформації і так далі.
Слайд 21Управлінські ролі керівника. Генрі Мінцберг
ІІІ. Ролі, пов'язані з ухваленням
рішень
Підприємець (entrepreneur). Пошук можливостей усередині самої організації і в
зовнішньому середовищі, розробка і запуск проектів по використанню цих можливостей, а також контроль виконання цих проектів.
Долає порушення (disturbance handler). Відповідає за дії в ситуаціях, коли організація виявляється перед лицем важливих і несподіваних відхилень від прогнозованого ходу подій. Оперативне управління.
Розподіляє ресурси (resource allocator). Відповідальний за розподіл всіляких ресурсів організації, зокрема, гроші, люди, час, устаткування, матеріали.
Веде переговори (negotiator). Відстоювання інтересів власної організації або підрозділу.
Слайд 22Фігура керівника:
він є джерелом функцій влади, втіленням реальної вирішальної
сили;
чим на вищій сходинці управлінської ієрархії він знаходиться, тим
більше йому доводиться користуватися безособовими прийомами керівництва;
керівникові доводиться виконувати функції арбітра: він не тільки осереддя влади, але і втілення очікуваної колективом справедливості;
дії і діяльність керівника широко і всесторонньо оцінюються його підлеглими.
Слайд 23Фігура підлеглого:
службова залежність;
односторонньо-частковий характер виконання завдання або функціональна
його вузькість;
тісний зв'язком з групою, з первинним колективом;
переважання міжособистісних
форм спілкування в процесі здійснення службових функцій;
схильність впливу з боку авторитетних членів робочої групи разом з впливом з боку офіційного керівника.
Слайд 24Управлінська взаємодія Кабаченко Т. С.
1. Експертна взаємодія. Це взаємодія у
виробничо-технологічній сфері, коли керівник задає зразок вимог до продукту або
процесу спільної діяльності, визначає технологічний процес і так далі
2. Представницька сфера. Керівник представляє інтереси свого підрозділу або організації в ширшій організаційній підструктурі, взаємодіючи з вищестоящим керівництвом, персоналом управління, керівниками того ж статусу, суспільними і іншими організаціями.
3. Організаційна сфера. Управлінська взаємодія при здійсненні організації, планування, контролю і регулювання діяльності колективу і його окремих представників.
Слайд 25Управлінська взаємодія Кабаченко Т. С.
4. Кадрова сфера. Керівник оцінює професіоналізм
своїх підлеглих, виконання ними посадових обов'язків, роль в неформальній організації,
з подальшою атестацією, кар'єрним зростанням
5. Соціально-психологічний клімат. Виховання підлеглих, регулювання міжособистісних стосунків, розв'язання конфліктів, оптимізацію соціального клімату в колективі.
6. Умови і режим праці колективу. Створення визначених санітарними нормами і нормами безпеки праці умов діяльності колективу, а також умов, сприяючих збереженню і підтримці працездатності людей на виробництві.
7. Організаційна культура. Створення і підтримка традицій, символів, міфів організації.