Тема 2.1. Аудиторські докази

між оцінкою суттєвості, оцінкою ризиків та обсягом і якістю доказів.

Прийомні методи аудиту як засоби отримання доказів. Аналітичні процедури. Тести підтвердження деталей господарських операцій та залишків на рахунках бухгалтерського обліку.
Ризик аналітичних процедур та тестів деталей.
Дії аудитора у разі виявлення відхилень та фактів порушення законності.
Комп'ютерні методи аудиту.

інформація, що використовує аудитор під час формулювання висновків. На яких

грунтується аудиторська думка. До аудиторських доказів належить інформація, що міститься в облікових записах, які є основою для фінансової звітності та інша інформація.
Достатність аудиторських доказів – міра кількості аудиторських доказів. На потрібну кількість аудиторських доказів впливають аудиторська оцінка ризиків суттєвого викривлення та якість таких аудиторських доказів.
Прийнятність аудиторських доказів – міра якості аудиторських доказів, тобто їх доречність та достовірність, для забезпечення підтвердження висновків, на яких грунтується аудиторська думка.

якістю доказів
МСА вимагають як основу для аудиторської думки, щоб

аудитор отримав достатню впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки.
Достатня впевненість – це високий рівень впевненості.
Її отримають, якщо аудитор одержав достатні та прийнятні аудиторські докази для зменшення аудиторського ризику (тобто ризику того, що аудитор висловить невідповідну думку, якщо фінансова звітність суттєво викривлена) до прийнятного низького рівня.

роботи відповідно до МСА.
Вибір методів перевірки визначається репутацією банку, специфікою

як банківської діяльності, так і самої кредитної установи.
Існує таке групування прийомів аудиту:
Контрольні прийоми.
Аналітичні прийоми.
Детальне вивчення операцій.

3. Прийомні методи аудиту як засоби отримання доказів. Аналітичні процедури. Тести підтвердження деталей господарських операцій та залишків на рахунках бухгалтерського обліку

виконання аудиторських процедур аудитор повинен брати до уваги доречність та

достовірність інформації, що використовуватиметься як аудиторські докази.

Вибір елементів для тестування з метою отримання аудиторських доказів
У процесі розробки тестів внутрішнього контролю та детальних тестів аудитор повинен визначити засоби вибору елементів для тестування, які є досить ефективними для досягнення мети аудиторської процедури.

які зміни або доповнення потрібно внести до аудиторських процедур для

вирішення проблеми, а також вивчити вплив цієї проблеми (якщо він існує) на інші аспекти аудиту, якщо:
а) аудиторські докази, отримані з одного джерела, суперечать доказам, отриманого з іншого;
б) в аудитора є сумніви щодо достовірності інформації, яка використовуватиметься як аудиторські докази

яких базуватиметься аудиторська думка, отримують за рахунок виконання:
Процедур оцінки ризиків;
Подальших

аудиторських процедур, що включають:
- тести заходів внутрішнього контролю, якщо це вимагається МСА або якщо аудитор вирішив провести їх;
- процедури по суті включно з детальними тестами та аналітичними процедурами по суті.
Аудиторські процедури: перевірка, спостереження, зовнішні підтвердження, повторне обчислення, повторне виконання, аналітичні процедури, запит

визначаються ТИПОВОЮ ПРОГРАМОЮ ПІДГОТОВКИ АУДИТОРІВ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ від 21.05.2004р. погодженою

Головою з питань сертифікації аудиторів банків НБУ

аудитором фактів невиконання економічним суб'єктом вимог нормативних актів, він має

ретельніше вивчити обставини, за яких було допущено порушення, і оцінити, як вплинуть виявлені порушення на достовірність бухгалтерської звітності.

повинен врахувати виникнення таких наслідків, як:

А) стягнення з економічного суб'єкта

штрафних санкцій у звітному періоді;

Б)припинення діяльності економічного суб'єкта;

В) поява сумнівів щодо правдивості, і достовірності даних, відображених у бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

відповідальності у разі приховування ним виявлених фактів, що підтверджують наявність

складу злочинів у діях (бездіяльності) економічного суб'єкта.

економічним суб'єктом, особливо на достовірність відомостей, представлених керівництвом економічного суб'єкта.

Якщо ж порушення були виявлено системою внутрішнього контролю або були у відомості, які представило керівництво, аудитор вправі переглянути оцінку можливих ризиків, і навіть ступінь достовірності відомостей.

й оподаткуванню , то він повинен:

а) відобразити всі порушення у

своєї документації;

б) врахувати вплив визначених порушень на надійність аудиторських доказів й подальше планування процедур аудиту;

в) повідомити керівництво економічного суб'єкта про помічені порушення у письмовій формі;

г) повідомити користувачам бухгалтерської звітності про помічені порушення (НБУ, збори акціонерів).

до фактів невиконання вимог нормативних документів, бухгалтерського обліку й оподаткуванню,

то аудитор має повідомити вищому органу управління економічного суб'єкта.

при отриманні достатньої інформації про факти невиконання нормативних актів і

спотворення бухгалтерської звітності, аудитор має право надати негативний висновок чи відмовитися від надання висновку аудиторської перевірки.

керівництва економічного суб'єкта відповідно до правил аудиторської діяльності.
У висновку

аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведеного аудиту повинні матись посилання на нормативні акти і їх розділи (статті, пункти, розділи та ін.), за якими були допущені порушення.

як будь-який інший вид діяльності, аудит еволюціонував, розширювався перелік видів аудиту

і аудиторських послуг, вдосконалювались методи, змінювались підходи.

Новим етапом у розвитку підходів до організації та проведення аудиту стало поширення новітніх інформаційних технологій.

Так, у 90-их роках ХХ ст. із поглибленням автоматизації управлінських процесів на підприємствах, поширенням облікових інформаційних систем відбулися зміни у процедурах і способах ініціювання господарських операцій, організації їх обліку, обробки та відображення у звітності.

Електронні записи інформаційної системи обліку замінили собою паперові документи, що зумовило внесення відповідних змін у способи організації внутрішнього контролю, а на зміну традиційним формам обліку прийшла комп’ютерна.

перевірки визначили появу терміну «аудит в середовищі комп’ютерних інформаційних систем

(КІС)»

У кінці ХХ ст. серед західних аудиторів поширюється лозунг

«Усім аудиторам одного разу доведеться стати комп’ютерними аудиторами»

автоматизації аналітичних процедур, роботи з базами даних, автоматизації статистичних розрахунків.

Таке застосування інформаційних технологій набуло назви «автоматизований аудит» або «аудит з використанням інформаційних технологій».

інформаційних технологій, в процесі ведення обліку, а отже і в

процесах організації та проведення аудиторської перевірки визначили появу на початку ХХІ ст. такого нового поняття як «комп’ютерний аудит», дослідження суті і змісту якого ще потребує свого наукового визначення.

поширення інформаційних технологій внесли праці В. І. Подольського, Н. С.

Щербакової, В. Л. Комісарова та С. В. Івахненкова, які фактично першими на теренах СНД присвятили увагу комплексному дослідженню питань сутності, методичних і організаційних аспектів такого нового поняття і явища, як комп’ютерний аудит.

аудит» означає використання комп’ютерів і сучасних інформаційних технологій для організації

аудиторської діяльності, включаючи аудиторські перевірки фінансової звітності і підготовку аудиторського висновку та надання супутніх послуг

в процесі перевірки;

2. проведення перевірки інформації сформованої в середовищі

КІС клієнта, на базі оцінки надійності та ризиків притаманних такому середовищу.

розширюється, включаючи в нього елементи, автоматизованої ІС клієнта (забезпечуючу та

функціональну підсистеми), що визначають надійність функціонування та якість інформації що формується в КІС;

2. завдання аудиту змінюється, включаючи дослідження на дійності та ефективності функціонування ІС клієнта;

3. процес перевірки в розвиненому середовищі комп’ютерної обробки даних неможливий без дослідження надійності функціонування автоматизованої інформаційної системи клієнта;

в КІС клієнта вимагає активного застосування комп’ютеризованих методів аудиту;

5. поширення

інформаційних технологій аудиту призводить до повної або часткової автоматизації роботи аудиторів.

аудитор повинен володіти знанням комп’ютерної інформаційної системи (КІС), для того

щоб планувати, направляти, контролювати та перевіряти виконану роботу.

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту № 1003 при здійсненні автоматизованої роботи аудитора використовуються системи баз даних та інші прикладні програми. Система баз даних складається з двох основних компонентів – баз даних і системи управління базами даних (СУБД).

діяльності аудиторів, який характеризується

а) застосуванням новітніх інформаційних технологій, як

основного інструменту в процесі підготовки та проведення перевірки в КІС клієнта;

б) підходу до проведення перевірки, який передбачає оцінку надійності середовища КІС, як основи для формування висновку, щодо достовірності фінансової звітності.

проблема, яка широко вивчається в теперішній час та актуальна в

своєму прояві

- це ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або

логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань, невідповідність відображення записів в обліку.

Шахрайство - навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в обліку, які перекручують суть фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства.

змісту об'єктів контролю, відповідні спеціальні прийоми та методи дослідження.

При цьому потрібно чітко описати зміст кожного такого факту та

вказати, який при цьому порушено закон чи постанову Кабінету Міністрів України, або інші нормативні документи.

Мають бути також пояснення посадових та третіх осіб із зазначенням тих, хто допустив помилку чи шахрайство

посадових осіб, не підтверджена документальними даними та даними фактичного контролю.

Про

виявлені помилки та шахрайства, недоліки в бухгалтерському обліку та звітності, аудитор повідомляє власників, уповноважених ним осіб, замовників та вимагає вжиття заходів щодо їх виправлення. Переконавшись в останньому, він приймає рішення про видачу аудиторського висновку про стан бухгалтерського обліку та достовірність поданої звітності.

керівництва та персоналу організації всі питання, пов'язані з їх причинами.

хто припустив помилку чи шахрайство (посада, прізвище, ім'я, по батькові);

за чиїм наказом чи дозволом здійснив порушення або злочин (посада, прізвище, ім'я, по батькові);

як здійснена помилка чи шахрайство і чим вони викликані (мета, причини, умови);

визначення розміру нанесеної матеріальної шкоди та інших наслідків.

Дії аудиторів, у разі виявлення шахрайства та помилок, повинні полягати в наступному.

звітність. Якщо він вважає, що вони могли призвести до перекручення

звітності, йому для встановлення істини потрібно виконати додаткові процедури. Характер додаткових процедур, як правило, залежить від виду шахрайства та помилки, а також ступеня їх впливу на зміст фінансової звітності.

У випадку, коли шахрайство або помилка могли бути попереджені або виявлені під час внутрішнього контролю, але цього не сталося, аудитор повинен переглянути свою попередню оцінку цієї системи, ступінь довіри до неї, розширити обсяг інформації, яка має бути перевірена, застосовуючи додаткові процедури.

Аудитор повинен своєчасно повідомити про виявлене шахрайство або помилку керівництво замовника, навіть якщо їх потенційний вплив є незначним.