Слайд 1Тема 3
Задача лінійного програмування та методи її розв’язання
Тема лекції:
Транспортна
задача
Слайд 2Мета лекції:
Ознайомити студентів з основними теоремами та методами
розв’язання транспортної задачі
Слайд 3План лекції
4.1 Економічна та математична моделі транспортної задачі.
4.2 Основні теореми
транспортної задачі.
4.3 Метод північно-західного кута(діагональний).
4.4 Метод найменших витрат.
4.5 Метод потенціалів.
Слайд 4Література:
Акулич И.Л. Математическое программирование в примерах и задачах. – М.:
Высшая школа, 1993. – 336 с.
2.Іванюта І.Д. Практикум з математичного
програмування: Навчальний посібник/ І.Д. Іванюта, В.І. Рибалка, І.А. Рудоміра – Дусятська. – К. : «Слово», 2008. – 296 с.
3.Кучма М.І. Математичне програмування: приклади і задачі: Навчальний посібник/ М.І. Кучма. - Львів: «Новий Світ - 2000», 2006. – 344 с.
4. А. Черемис, Р. Юринець, О. Мищишин. Методи оптимізації в економіці. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 152 с.
Слайд 54.1 Економічна та математична моделі транспортної задачі.
Транспортна задача одна з
найпоширеніших задач лінійного програмування. Її мета – розробка найбільш раціональних
шляхів і способів транспортування однорідної продукції від постачальників до споживачів.
Слайд 6У загальному вигляді транспортну задачу можна сформулювати так: в m
пунктах постачання А1,А2,…… Am (надалі постачальники) міститься однорідна продукція у
кількості відповідно а1, а2,….. аm. Цю продукцію потрібно перевезти в n пункти призначення B1,B2,…… Bn (надалі споживачі) у кількості відповідно b1, b2,….. bn. Вартість перевезення одиниці товару (тариф) із пункту Аi в пункт Bj дорівнює сji.
Слайд 7Математична модель транспортної задачі має такий вигляд
F(Х)= ∑∑ xji
сji→ min
(4.1)
за умов
∑xji =ai (i=1,2…..m) (4.2)
∑xji =bj (j=1,2…..n) (4.3)
xji≥0 (i=1,2…..m; j=1,2…..n) (4.4)
Слайд 8 Алгоритм і методи розв’язання транспортної задачі
можна використати для знаходження розв’язку деяких економічних задач, які не
мають нічого спільного з транспортуванням вантажів. У цьому разі величини тарифів перевезення сji мають різний зміст залежно від конкретної задачі. До таких задач належать наступні:
Слайд 9Оптимальне закріплення за верстатами операцій з обробки деталей. У них
сji означають продуктивність праці.
Розміщення сільськогосподарських культур за ділянками землі різної
врожайності.
Оптимальні призначення або проблема вибору.
Задача про скорочення виробництва із врахуванням загальних витрат на виготовлення і транспортування продукції
Збільшення продуктивності автомобільного транспорту за рахунок мінімізації порожнього пробігу
Слайд 104.2 Основні теореми транспортної задачі.
Означення 4.1. Якщо у транспортної задачі
виконується умова балансу
∑bj = ∑ai
(4.5)
То задача називається закритою або збалансованою.
Слайд 11Означення 4.2. Планом транспортної задачі називається сукупність величин xji
(i=1,2…..m; j=1,2…..n), який задовольняє умови обмеження (4.2) – (4.4).
Означення 4.3.
Опорний план транспортної задачі називається не виродженим, якщо він містить N=m+n-1 додатних елементів xji
Слайд 12
Означення 4.4. Якщо опорний план містить менше N
елементів, то він називається виродженим.
Означення 4.5. Оптимальним планом транспортної задачі
називають матрицю Х* , яка задовольняє умови задачі (4.2) – (4.4) і для якої цільова функція F набуває мінімального значення
Слайд 13Теорема 4.1. (Необхідна і достатня умова існування розв’язку транспортної задачі
).
Транспортна задача має розв’язок тоді і тільки тоді, коли вона
збалансована, тобто виконується умова (4.5).
Слайд 14Теорема 4.2. Для того щоб деякий план Х транспортної задачі
був оптимальним необхідно і достатньо, щоб йому відповідала така система
із m+n чисел ui (i=1,2…..m) vj ( j=1,2…..n) для якої виконуються умови
vj - ui = сji для xji>0
vj - ui ≤ сji для xji=0.
Означення 4.6. Числа vj та ui називаються потенціалами строк та стовпців.
Слайд 154.3. Метод північно-західного кута (діагональний.)
Побудова опорного плану задачі починають із
заповнення верхньої клітинки таблиці x11 , в яку записують менше
з двох чисел a1 та b1.
Далі переходять до наступної клітинки в рядку або стовпчику і заповнюють ії і т.д. Закінчують заповнювати таблицю у правій нижній клітинці.
Слайд 16Зауважемо, що користуючись методом північно-західного кута початковий опорний план залежить
від величин ai та bj і зовсім не залежить від
вартостей перевезення сji, а тому він буде далекий від оптимального.
Слайд 174.4. Метод найменшої вартості.
Сутність цього методу полягає у тому,
що на кожному кроці заповнюють клітинки таблиці, яка має найменшу
вартість перевезеня одиниці продукції між постачальниками та споживачами.
Слайд 184.5. Метод потенціалів.
Після перевірки транспортної задачі на сбалансованість та визначення
початкового плану транспортної задачі приступаємо до розрахунку потенціалів строк і
стовпців для заповнених кліток:
vj - ui = сji для xji>0 (4.6)
Слайд 19Оскільки заповнених клітинок є m+n-1, то система рівнянь (4.6) із
m+n невідомих містить m+n-1 рівнянь. Прийнявши одне невідоме за нуль,
наприклад, u1=0, решту знаходимо.
Слайд 20 Для побудованого опорного плану і знайдених потенціалів
обчислюємо оцінки вільних клітинок:
Δji =vj - ui - сji
Якщо,
Δji ≤0, то побудований опорний план є оптимальним
Слайд 21Оскільки заповнених клітинок є m+n-1, то система рівнянь (4.6) із
m+n невідомих містить m+n-1 рівнянь. Прийнявши одне невідоме за нуль,
наприклад, u1=0, решту знаходимо.
Слайд 22Для побудованого опрного плану і знайдених потенціалів обчислюємо оцінки вільних
клітинок:
Δji =vj - ui - сji
Якщо, Δji ≤0, то
побудований опорний план є оптимальним.
Слайд 23Якщо, хоча б для однієї клітинки ця умова не виконується,
то опорний план не є оптимальним і треба від нього
переходити до нового опорного плану.
Слайд 24Перехід від одного опорного плану до іншого здійснюється заповненням клітинки,
для якої порушені умови оптимальності. Якщо таких клітинок кілька, то
для заповнення вибірають таку, що має найбільшє порушення і з неї будують цикл перерозподілу.
Слайд 25Означення 4.7. Циклом у транспортної задачі називають замкнену ламану лінію,
вершини якої розміщуються в заповнених клітинках таблиці, а сторони проходять
уздовж рядків і стовпчиків таблиці.
Для вибраної вільної клітинки і клітинок, що пов’язані з нею циклом, здійснюють перерозподіл продукції в межах цього циклу за такими правилами:
Слайд 26Кожній вершині циклу приписують певний знак, причому вільній клітинці –
знак «+», а всім іншим по черзі- знаки «-»
та «+»;
У порожню клітинку переносять менше з чисел xji , що стоять у клітинках зі знаком «-». Одночасно це число додають до відповідних чисел, які розміщені в клітинках зі знаком «+».