Тема 5 управл_ння прибутком1.ppt

та його види.
Управління формуванням прибутку
Управління розподілом прибутку підприємства.

ефективність виробництва, свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан

продуктивності праці, рівень собівартості.

зростання абсолютної величини прибутку;

забезпечення стабільності формування чистого прибутку, зокрема, відносної

частки прибутку від основної діяльності;

забезпечення прийнятного рівня рентабельності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання;

забезпечення пріоритетного фінансування інвестиційних проектів із позитивним NVP за рахунок внутрішніх джерел, насамперед прибутку;

забезпечення оптимальних пропорцій розподілу прибутку шляхом досягнення компромісу між потребами дивідендної політики та політики тезаврації прибутку.

– ПДВ- АЗ – Інші збори та податки з обороту

- інші відрахування з доходу.
Валовий прибуток (збиток) = чистий дохід – собівартість реалізованої продукції
Фінансовий результат від операційної діяльності = Валовий прибуток (збиток) + інший операційний дохід - адміністративні витрати - витрати на збут - інші операційні витрати
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування = прибуток (збиток) від операційної діяльності + фінансові та інші доходи - фінансових та інших витрат
Кінцевий фінансовий результат від звичайної діяльності = прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – податок на прибуток
Чистий прибуток = різні види доходів – витрати підприємства за звітний період.

його безпосереднє використання як прямого об’єкта управління і потребує формування

важелів впливу на величину прибутку через управління факторами його формування (управління доходами та управління витратами) і використання (політика тезаврації (самофінансування) та дивідендна політика).

CVP аналізу:
Точка беззбитковості є орієнтиром успішної діяльності підприємства

витрат і прибутковості основних видів продукції підприємства.
Основні

завдання аналізу:
Вивчення структури собівартості для встановлення найбільш критичних статей витрат.
Оцінити величину змінних витрат на одиницю продукції і постійних витрат на період.
Оцінити маржинальний дохід на одиницю продукції.
Локалізувати постійні накладні витрати по цехам та по групах продукції.
Розрахувати точку беззбитковості кожної групи продукції і для кожного окремого цеху.
Оцінити прибутковість продаж кожної групи продукції і кожного цеху.

яка складає 1% від усіх витрат.
Для отримання 80% ефекту достатньо

проаналізувати 20% видів витрат – це правило 80/20.
Чи контрольована стаття?

Значима, проте не контрольована стаття не завжди дає практичну можливість для економії.
Одночасно з обліком значимих витрат керівництву необхідно приділяти увагу на ті витрати, кі можна поступово знизити, або які інтенсивно можуть зростати і досягнути високих значень в найближчий час.

проорційними зміні обсягу виробництва
Змінні витрати

Обсяг виробництва
Витрати

статистичного підходу:
метод «верхньої-нижньої точки»

2) метод скаттерграфа (“на глаз”)


3) метод лінії

регрессії.

реалізації

$12,000
Мінус змінні витрати:
виробничі $2,000
маркетингові $600
адміністративні $400
Маржинальний дохід (Contribution Margin) $9,000
Мінус змінні витрати:
виробничі $4,000
маркетингові $2,500
адміністративні $1,500
Чистий прибуток $1,000

необхідну кількість операційного прибутку.

Характерні ознаки точки беззбитковості:

В точці беззбитковості

сума постійних та змінних витрат дорівнює виручці підприємства.

В точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює постійним витратам.

тобто зверх рівня беззитковоті, обсягу продажів, яка визначаться в процентах

залежності від зміни обсягу реалізації.



Ступінь операційного важеля (DOL)
Показує,

на скільки відсотків зміниться операційний прибуток при зміні виручки на 1%.
Наприклад, якщо DOL=2, то зміна виручки на 5% призведе до зміни операційного прибутку на 5%*2 = 10%.



Розрахункова формула для DOL:
DOL = Маржинальний дохід / Операційний прибуток

ступінь операціного важіля, тим вищий операційний ризик»

та
контрольовані
витрати

Детально
вивчити
кожну статтю
витрат
Як зменшити
вплив
несприятливих

факторів?

В які періоди і
чому відбуваються
такі зміни?

Опис процесу

затрат (“Absorption costing”)
Метод поглинання витрат – метод калькулювання собівартості з

розподілом усіх витрат між реалізованою продукцією і залишками продукції на складі.

«Директ костинг» - метод калькуляції собівартості продуції, при якому усі витрати поділяються на постійні та змінні , і постійні витрати переносяться на реалізовану продукцію



Основна відмінність цих методів – порядок розподілення постійних витрат між калькуляційними періодами.

операційної діяльності

доходи від фінансових операцій

доходи від іншої звичайної діяльності.

доходів підприємства та загроз скорочення доходів з метою їх уникнення
Прогнозування

тенденцій формування доходів підприємства у плановому та перспективному періодах.

зокрема планування грошових потоків підприємства для розрахунку планового бюджету грошових

потоків та планування ліквідності.
Скорочення терміну інкасації дебіторської заборгованості,
Сприяння формування сталого контингенту клієнтів підприємства.

заборгованості, та здійснення заходів щодо її стягнення.
Аналіз та оцінка привабливості

клієнта,
Групувань клієнтів за певними категоріями
Формування групи VIP клієнтів.

стратегії і політики формування власних фінансових ресурсів, що полягає в

оптимізації пропорцій між частинами прибутку, що споживається і капіталізується, з метою забезпечення зростання ринкової вартості акцій.

підприємства)

Необхідність розширення підприємством інвестиційних програм

Ступінь готовності окремих інвестиційних проектів

з високим рівнем ефективності; можливість впливу на інтенсивність інвестиційного процесу

Фактори, що характеризують можливості формування капіталу з альтернативних джерел

Фактори, які пов’язані з об’єктивними обмеженнями

Інші фактори

Гордона, Е. Брікхема, Дж. Літнер (“Синиця в руці”)

резервний фонд (не менше 5%) та інші обов’язкові фонди спеціального

призначення (якщо передбачені статутом підприємства)
З частини чистого прибутку, що залишився, віднімають кошти, що направляються на повернення раніше отриманих позичок (по яких наступив термін погашення), викуп облігацій і виплату дивідендів по привілейованих акціях.
Частина чистого прибутку, що залишилася розподіляється на цілі виробничого розвитку і споживання. Якщо підприємство дотримується залишкового типу дивідендної політики, то в процесі цього етапу розрахунків пріоритетним завданням є повне задоволення потреби у власних фінансових ресурсах, сформованих за рахунок прибутку.
Сформований за рахунок прибутку загальний фонд споживання розподіляється на фонд виплати дивідендів та фонд споживання персоналу підприємства (додаткове матеріальне заохочення працівників і задоволення ї соціальних потреб).

прибутку.

порівняння фактичної рентабельності власного капіталу із середньою ставкою депозитного

відсотку на грошовому ринку.