Слайд 1Тема 6. СОЦІОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
1. Конформізм і девіантна поведінка.
2. Система
соціального контролю.
Слайд 21. Конформізм і девіантна поведінка.
Конформізм - пристосування.
Конформність (лат. conformis
– подібний, схожий) означає психологічну характеристику поведінки людини, відповідність певному
визнаному стандарту.
Конформізм – зовнішня згода з загальноприйнятим.
Слайд 3Засновник соціології девіантної поведінки і соціального контролю –
фр. соціолог
Еміль Дюркгейм.
Слайд 4Девіації (лат deviatio – відхилення).
Відхил (deviance) - це поведінка, що
порушує суттєві соцiальнi норми та засуджується значною кiлькiстю людей.
Девіантна поведінка
–
дії і вчинки людей, соціальних груп,
які суперечать соціальним нормам
або визнаним шаблонам
і стандартам поведінки.
Слайд 5Норма – межа, міра допустимого, дозволеного.
Соціальна норма – історично складена
в даному суспільстві межа, міра, інтервал допустимої (дозволеної чи обов'язкової)
поведінки, діяльності людей, соціальних груп, організацій.
Норми - це соцiальнi правила або директиви, що встановлюють, яка саме поведінка вiдповiдає i яка не вiдповiдає певній ситуації.
Норми - це сукупність фіксованих очікувань та вимог соціального угруповання до своїх членів стосовно їх поведінки у певних ситуаціях.
Слайд 6Два види норм:
Норми-правила – норми, порушення яких тягне за собою
покарання.
Норми-очікування – норми,
порушення яких не тягне
за собою
покарання.
Слайд 7Наслідки девіації для соціального життя:
дисфункції:
погіршують чи підривають організацію соціального життя;
підривають
готовність людей виконувати свої ролі та підтримувати більш широку соціальну
справу;
порушують порядок соціального життя;
наносять шкоду іншим членам суспільства.
Слайд 8Наслідки девіації для соціального життя:
Функції:
відхил може підтримувати соціальний конформізм;
багато
соціальних норм не зафіксовано у вигляді твердих правил або офiцiйних
кодексів;
звертаючи увагу на відхил, соціальна група може посилюватись;
відхил є каталізатором соціальних змін.
Слайд 9Два види відхилень:
Негативні – дисфункціональні, вони дезорганізують систему, підривають її
основи.
Позитивні - слугують засобом прогресивного розвитку системи, підвищення рівня
її організованості, подолання застарілих, консервативних або реакційних стандартів поведінки.
Слайд 10Основні компоненти девіації:
очікування або норма, яка є критерієм оцінки
девіантної поведінки;
людина, якій властива певна поведінка;
інша людина, група або організація,
які реагують на поведінку.
Слайд 11Типи відхиленої поведінки:
Деструктивна поведінка - приносить шкоду тільки самій особистості
та не відповідає загальноприйнятим нормам.
Асоціальна поведінка – приносить шкоду особистості
та соціальним спільнотам.
Протиправна поведінка – порушення моральних і правових норм.
Слайд 12Форми прояву девіантної поведінки:
вчинок
діяльність
спосіб життя
Слайд 132. Система соціального контролю.
Соціальний контроль – сукупність норм і цінностей
суспільства, а також санкцій, які застосовуються з метою їх втілення.
Соціальний контроль включає зусилля оточуючих, спрямовані на попередження девіантної поведінки, покарання девіантів або їх виправлення.
Соціальний контроль - це сукупність методів i засобів, що забезпечують вiдповiднiсть поведінки людей соціальним нормам.
Слайд 14Елементи системи соціального контролю:
Соціальні норми – загальновизнані стандарти поведінки.
Санкції
- покарання та заохочення, які сприяють дотриманню соціальних норм.
Соціальні
приписи - заборона або дозвіл щось робити.
Права – говорять про те, що людина може дозволити собі у відношенні інших людей.
Обов'язки - свідчать про те, що виконавець даної ролі або носій даного статусу повинен робити по відношенню до інших виконавців або носіїв.
Закони - такі норми, що установлюються державною владою й підтримуються її органами, які мають право застосовувати силу.
Звичаї – неписані правила поведінки
Традиції – їх дотримуються в силу культурного та громадського тиску.
Громадська думка - сукупність уявлень, оцінок, суджень, що їх поділяє більшість чи значна частина населення.
Слайд 15Основні механізми соціального контролю:
1) власне контроль, який здійснюється ззовні, в
тому числі шляхом покарань та інших санкцій.
2) внутрішній контроль, який
забезпечується засвоєнням соціальних норм та цінностей.
3) непрямий контроль, викликаний ідентифікацією з референтною законослухняною групою
4) широка доступність різноманітних способів досягнення цілей та задоволення потреб, альтернативних протиправним або аморальним.
Слайд 16Інструменти соціального контролю
(Т. Парсонс):
1 – ізоляція – відлучення
девіанта від інших людей.
2 – відособлення – обмеження контактів девіанта
з іншими людьми, при цьому він не повністю ізольований від суспільства, що дозволяє девіантам достроково отримати свободу, коли вони готові дотримуватись норм суспільства.
3 – реабілітація – підготовка до повернення до нормального життя і здійснення своїх ролей в суспільстві.
Слайд 17Види соціального контролю:
Формальний
Неформальний:
соціальні винагороди
соціальні покарання
переконання
переоцінка норм
Слайд 18Концепція соціального контролю
П. Бергера.
1- політико-юридична система.
2 – мораль,
звичаї, традиції, громадська думка.
3 – професійна система.
4 -
Неформальні групи.
5 - Коло сім'ї особистих
друзів
(приватне життя індивіда).
Слайд 19Основні процеси соціального контролю.
процес соцiалiзацiї;
процес, що структурує наш соціальний
досвід;
процес покарання за порушення норм суспільства та винагородження за дотримання
цих норм.