Тема. Діалектика як вчення про розвиток

і основні принципи.
Основні категорії діалектики та їх роль в пізнанні

і практиці.
Закони діалектики.

2002 с. 234-264
Філософія. Навчальний посібник. Петрушенко В.Л.- К.: Каравела, 2008

с. 394-427
Філософія. Навчальний посібник.
П. Ю.Саух – К.: Центр навчальної літератури, 2003 с. 180-187

мислення), яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях

та принципах.
Розвиток — це незворотна, спрямована, необхідна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів.
Протилежності постають умовою та формами виявлення руху, тобто протилежності джерело та причина саморуху світового цілого.

нормативну і регулятивну функції, орієнтуючи і спонукуючи людей діяти певним

чином.
Принципи не випереджують пізнання, а виводяться з нього як його результат. Вони є основоположними, вихідними ідеями, що супроводжують весь процес розвитку і пізнання.
Найбільш загальними у діалектиці є принципи зв’язку і розвитку.

у світі все перебуває у постійному взаємозв’язку.
Націлює на всебічний

розгляд предметів та процесів, виявлення в аналізі всіх конкретних зв’язків,

Принцип розвитку - матерія не просто існує й рухається в просторі і часі, а змінюється при цьому в певному напрямку.
Потребує розглядати явища з точки зору їх безперервної зміни та розвитку, підходити до всіх явищ конкретно-історично;

відповідно має альтернативи:
Метафізика як концепція розвитку і методів пізнання протилежна

діалектиці за рядом фундаментальних начал:
джерелом розвитку, руху та зміни;
розумінням зв’язку старого і нового;
механізмом переходу від старої якості до нової;
спрямованістю розвитку;
за розумінням суті істинного знання, суті пізнання;
за стилем самого мислення, а також побудовою наукової картини світу.

практиці.
Категорії – це найбільш загальні поняття які фіксують якісні характеристики

предмету пізнання.
Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.п.
У категоріях діалектики відображається загальне в речах.
Категорії за своїм змістом — об'єктивні, а за формою суб'єктивні.

або всередині явища, що характеризує взаємозалежність явищ, порядок їх будови,

функціонування, тенденції їх виникнення і розвитку.
Закон — є: об’єктивним; необхідним; загальним; внутрішнім; суттєвим; повторювальним.
За галуззю дії слід розрізняти закони природи, закони суспільства та закони мислення.
Можна виділити три групи законів:
окремі закони, притаманні певним формам руху матерії (закони механіки, хімії, біології тощо);
особливі закони, притаманні усім або багатьом формам руху матерії (закони математики, кібернетики, закони збереження);
загальні, універсальні закони (закони діалектики).

природі, суспільстві та пізнанні,
розкривають глибинні основи руху та розвитку, а

саме: його джерело, механізм переходу від старого до нового, зв’язки нового із старим, того, що заперечує, з тим, що заперечується.
Три основні закони діалектики:
закон взаємного переходу кількісних змін у якісні,
закон єдності та боротьби протилежностей і
закон заперечення заперечення.

особливість об’єктивної дійсності, за якої всі предмети, процеси і явища

набувають визначеності через взаємодію, взаємозалежність, суперечливість своїх зовнішніх та внутрішніх властивостей, кількісних та якісних характеристик, котрі існують об’єктивно, незалежно від волі й бажання людей.
Кожна річ має певне співвідношення кількісних та якісних характеристик (протилежностей) в межах певної міри.

властивість, міра, стрибок.
Якість означає сукупність суттєвих властивостей предмета, із втратою

яких предмет неодмінно втрачає свою визначеність, тобто свою якість.
Якість речі визначається виключно через її властивості.
Властивість визначає одну із сторін речі щодо іншої.

чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху,

температура тощо.
Кількість виступає запереченням якості, є її діалектичною протилежністю, що взаємодіє з нею. Якісні зміни, що відбуваються в об’єктивному світі, здійснюються лише на основі кількісних змін. Іншого шляху до появи нового просто не існує.

залишається тим, чим він є, не змінюючи своєї якості як

сукупності корінних його властивостей.
Порушення міри предмета веде до порушення його буття і переходу в інше. Стара якість зникає, а нова виникає. Разом з тим виникає і нова міра, яка згодом теж буде порушена новими змінами. Так відбувається розвиток всього сутнього.
Стрибок означає перехід від старої якості до нової.

об’єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети,

явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою.
У реальній дійсності предмет завжди виступає як єдність тотожності і відмінності, які взаємодіють, даючи поштовх рухові. У будь-якому конкретному предметі тотожність і відмінність є протилежностями, які, взаємодіючи, зумовлюють одна одну. Взаємодія цих протилежностей є суперечністю.

що заперечується і тим, що заперечує. Основою діалектичного заперечення є

суперечність. Це єдність протилежностей, момент зв’язку старого і нового, відмова від першого із збереженням того, що необхідне для розвитку другого.
Закон заперечення заперечення — це закон великого масштабу. Він виявляється в повному своєму обсязі лише в тому разі, коли відбувається повний цикл розвитку (наприклад, зерно — стебло — нові зерна), коли мають місце три ступені в процесі розвитку (гегелівська “тріада”: теза — антитеза — синтез) або заперечення заперечення. Дає теоретичне уявлення про поступальний характер розвитку.

утворення більш - менш завершеного поняття про будь-яку річ необхідно

провести її через закони, категорії та рівні діалектичного мислення. Лише тоді дана річ засвідчить свою багатогранність, змістову повноту та конкретність.

її історичні форми та основні принципи.
Поняття закону. Діалектика взаємного

переходу кількісних змін у якісні.
3. Діалектика єдності та боротьби протилежностей.
4.Діалектика заперечення заперечення.
5. Поняття категорії. Основні категорії діалектики.
6. Метафізика, софістика і еклектика як альтернативи діалектики.