Слайд 2план
Предмет дослідження етносоціології
Історія розвитку етносоціології
Національно-етнічні процеси і відносини
Слайд 3Етносоціологія –
галузь соціології, що досліджує походження, суть і функції
різноманітних етнічних спільнот з метою виявлення основних тенденцій їх утворення,
розвитку та взаємозв’язків з іншими етносами, а також механізмів їх входження у систему соціальних відносин
Слайд 4Об’єкт –
особливості етнічних виявів соціального
Слайд 5Предметом дослідження етносоціології є етносоціальні спільноти і групи, які розглядаються
як цілісні соціальні утворення, а також закономірності їх формування й
функціонування
Слайд 6Найважливіші проблеми:
етнічна зумовленість характерних рис культури та побуту соціальних
спільнот
етнічні впливи на формування ціннісних орієнтацій
зв’язок національних чинників із
особливостями соціальної структури, міграційної і трудової мобільності, урбанізації тощо
соціальна детермінованість національної самосвідомості, міжнаціональних відносин
сутність міжнаціональних конфліктів
етномовні процеси
Слайд 7Термін «етносоціологія» упроваджений в науковий обіг зарубіжної соціології
у 30-х
рр. XX ст. Р.Турнвальдом
Слайд 8Методологічні підходи
до класифікації етносу
Слайд 9За характером утворення етносу - концепції, які розглядають етнічні спільноти
природно утворені
етноси – це об’єктивна реальність, яка супроводжує весь історичний
розвиток людства і виникає незалежно від волі і свідомості людей
Ю.Бромлей, Л.Гумільов
штучно сконструйовані
етнічні спільноти є продуктом діяльності інтелектуальної еліти, об’єднання людей, яке цілеспрямовано формується навколо певного ключового символу
Ф.Геккманн, Е.Геллнер
Слайд 10форма існування етнічних спільнот -
етноси і нації – це реально
існуючі соціальні спільноти, придатні для спостереження і емпіричного дослідження
Ю.Бромлей
етнічні
спільноти не існують реально, а базуються на людській свідомості і є «уявними» співтовариствами
Б.Андерсон, І.Кон
Слайд 11Проміжну позицію займають американські вчені Т.Шибутані і К.Кван. Вони вважають,
що етнічні категорії є суб’єктивними, і об’єктивними одночасно: вони суб’єктивні,
бо існують лише у мисленні людей, однак разом з тим і об’єктивні, тому що являють собою міцно вкорінені вірування, що поділяються більшістю людей, й існують незалежно від свідомості індивідів
Слайд 12різні основи їх розвитку -
розгляд соціально-економічних чинників як базових в
утворенні різних типів етнічних спільнот
марксизм - Е.Хобсбаум
поєднання змін
в економічній системі суспільства з культурними змінами
Е.Геллнер, Б.Андерсон
Слайд 13Е.Ренан
визнання провідної ролі психічних чинників у формуванні і функціонуванні
етнічних утворень.
Нація виступає спільнотою, згуртованою волею і бажанням людей
належати до неї, є окремим суб’єктом історії з власним життям, волездатністю та власною долею
Слайд 14С.Рудницький «До основ нашого націоналізму»
Націю розглядав як певну групу
людей, що має сукупність своєрідних, так званих питомих прикмет:
антропологічну расовість,
самостійну мову,
історичні традиції,
культуру і суцільну територію, на якій або була, або є, або може бути національна держава
Слайд 15М.Шаповал
«Загальна соціологія»
здійснив спробу аналізу нації
плем’я, народність і
націю складаються з індивідів, об’єднаних певними кумуляціями (скупчення) – подвійними,
потрійними
нація є етнічне соціальне скупчення (верства), що характеризується діяльністю таких чинників як мови, території та держави
Слайд 16В.Старосольський
«Теорія нації»
нація є спільнотою, основою якої є ірраціональна,
стихійна воля; вона утворюється інстинктом, психічною схильністю та настроями членів
угрупування, що утримує її як внутрішньо зв’язану цілість
нація базується по інстинктах «другого ступеню», типом яких є ідея
Слайд 17О.Бочковський
“Народження нації”
визначальна роль психічного чинника – національної свідомості, який
об’єднує і перетворює первісний народ у новітню націю
розрізняє етногенез
та націогенез
нація - окрема суспільно-культурна індивідуальність, що посталу шляхом масового усвідомлення себе як самості
національна свідомість і воля - сутнісні ознаки нації
Слайд 18Націоналізм -
теорія і практика етнічних відносин, які ґрунтуються на самоідентифікації
нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності,
зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо
Слайд 19Націоналізм
класифікують на:
громадянський (державний),
етнічний,
дифузний
Слайд 20Громадянський (державний, територіальний) націоналізм -
базується на принципах вільного самовизначення
особистості
спрямований на консолідацію всього населення держави за допомогою юридичних
інститутів, загальногромадянських прав, культури, ідеології
Слайд 21Етнічний націоналізм -
політичний націоналізм (має метою боротьбу за утримання державності
з урахуванням інститутів, ресурсів, культурної системи)
націоналізм у сфері культури (спрямований
на збереження цілісності народу, підтримання і розвиток його мови, культури, історичної самосвідомості тощо )
Слайд 22Дифузний націоналізм -
пов’язують з особливостями психологічного становища маргінальних груп, які
не можуть ідентифікувати себе з жодною з існуючих національних груп,
мають досить високий соціальний, економічний, культурний статус
пасивна форма націоналізму, що проявляється здебільшого в стресових ситуаціях
Слайд 23За особливостями реалізації настанов націоналізм поділяють на:
Класичний - спроба
досягнення повної незалежності
Паритетний - прагнення до повної незалежності, яке обмежують
певні внутрішні чи зовнішні чинники, наприклад, передача повноважень центру
Економічний - прагнення до економічної незалежності етнонаціональних утворень
Захисний - ідеї про необхідність відсічі «зовнішнім силам», збереження культури, мови, території
Ліберальний - права і свободи особистості, за додержання базових «європейських» цінностей.