Тема: Етносоціологія

різноманітних етнічних спільнот з метою виявлення основних тенденцій їх утворення,

розвитку та взаємозв’язків з іншими етносами, а також механізмів їх входження у систему соціальних відносин

як цілісні соціальні утворення, а також закономірності їх формування й

функціонування

спільнот
етнічні впливи на формування ціннісних орієнтацій
зв’язок національних чинників із

особливостями соціальної структури, міграційної і трудової мобільності, урбанізації тощо
соціальна детермінованість національної самосвідомості, міжнаціональних відносин
сутність міжнаціональних конфліктів
етномовні процеси

рр. XX ст. Р.Турнвальдом

природно утворені
етноси – це об’єктивна реальність, яка супроводжує весь історичний

розвиток людства і виникає незалежно від волі і свідомості людей
Ю.Бромлей, Л.Гумільов

штучно сконструйовані
етнічні спільноти є продуктом діяльності інтелектуальної еліти, об’єднання людей, яке цілеспрямовано формується навколо певного ключового символу
Ф.Геккманн, Е.Геллнер

існуючі соціальні спільноти, придатні для спостереження і емпіричного дослідження
Ю.Бромлей
етнічні

спільноти не існують реально, а базуються на людській свідомості і є «уявними» співтовариствами
Б.Андерсон, І.Кон

що етнічні категорії є суб’єктивними, і об’єктивними одночасно: вони суб’єктивні,

бо існують лише у мисленні людей, однак разом з тим і об’єктивні, тому що являють собою міцно вкорінені вірування, що поділяються більшістю людей, й існують незалежно від свідомості індивідів

утворенні різних типів етнічних спільнот
марксизм - Е.Хобсбаум
поєднання змін

в економічній системі суспільства з культурними змінами
Е.Геллнер, Б.Андерсон

етнічних утворень. Нація виступає спільнотою, згуртованою волею і бажанням людей

належати до неї, є окремим суб’єктом історії з власним життям, волездатністю та власною долею

людей, що має сукупність своєрідних, так званих питомих прикмет:
антропологічну расовість,

самостійну мову,
історичні традиції,
культуру і суцільну територію, на якій або була, або є, або може бути національна держава

націю складаються з індивідів, об’єднаних певними кумуляціями (скупчення) – подвійними,

потрійними
нація є етнічне соціальне скупчення (верства), що характеризується діяльністю таких чинників як мови, території та держави

стихійна воля; вона утворюється інстинктом, психічною схильністю та настроями членів

угрупування, що утримує її як внутрішньо зв’язану цілість
нація базується по інстинктах «другого ступеню», типом яких є ідея

об’єднує і перетворює первісний народ у новітню націю
розрізняє етногенез

та націогенез
нація - окрема суспільно-культурна індивідуальність, що посталу шляхом масового усвідомлення себе як самості
національна свідомість і воля - сутнісні ознаки нації

нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності,

зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо

особистості
спрямований на консолідацію всього населення держави за допомогою юридичних

інститутів, загальногромадянських прав, культури, ідеології

з урахуванням інститутів, ресурсів, культурної системи)

націоналізм у сфері культури (спрямований

на збереження цілісності народу, підтримання і розвиток його мови, культури, історичної самосвідомості тощо )

не можуть ідентифікувати себе з жодною з існуючих національних груп,

мають досить високий соціальний, економічний, культурний статус
пасивна форма націоналізму, що проявляється здебільшого в стресових ситуаціях

досягнення повної незалежності
Паритетний - прагнення до повної незалежності, яке обмежують

певні внутрішні чи зовнішні чинники, наприклад, передача повноважень центру
Економічний - прагнення до економічної незалежності етнонаціональних утворень
Захисний - ідеї про необхідність відсічі «зовнішнім силам», збереження культури, мови, території
Ліберальний - права і свободи особистості, за додержання базових «європейських» цінностей.