Слайд 1Українське образотворче мистецтво
та архітектура
Слайд 2.
Первісне мистецтво на території України
Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
Мистецтво
у ХІV – ХV століттях.
Розвиток романтичного та реалістичного живопису
Модерне
мистецтво: еклектика, конструктивізм.
Ідеологізація українського мистецтва в радянський період.
Постмодерністські тенденції в сучасному українському живописі
Слайд 3Первісне мистецтво на території України
Зразки мистецтва з Мізинської стоянки:браслет з
меандром,
Палеолітична «мадонна».
Слайд 5Зображення биків
із гроту Кам’яної могили
Петрогліфи – пам’ятки наскельного мистецтва.
Слайд 9Трипільска культура 5-2 тис о.н.е.
Слайд 13Мистецтво скіфів
Скіфська золота пектораль
Скіфська золота прикраса
«Пантера»
Скіфська золота прикраса
«Олень»
Слайд 15Античне мистецтво
Північного Причорномор’я
Слайд 16СОФІЙСЬКИЙ СОБОР
Найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі визнано Софійський
собор, занесений до
Списку світової спадщини ЮНЕСКО, що включає видатні культурні та природні
надбання людства.
Багатокупольний пірамідальній собор, зведений на кошти князя Ярослава Мудрого (1037 р.), замислювався ним як головний храм держави й утілював ідею об’єднання руських земель навколо єдиного центру – Києва. Архітектуру споруди можна схарактеризувати як урочисто-святкову, що підсилюється гармонією екстер’єру та інтер’єру. Важливе значення має внутрішнє убранство собору: стіни, арки, стовпи вкрито фресками й мерехтливими мозаїками.
У техніці мозаїки виконано центральне величне зображення Христа-
Вседержителя (Пантократора). Лівою рукою він тримає Євангеліє, а рухом
правої руки здійснює благословення.
У верхній частині головної апсиди розташовано мозаїчне зображення Оранти (з лат. – та, що молиться). Богоматір зображена на повний зріст із піднятими вгору руками. Її велична постать привертає увагу всіх, хто входить до храму.
Слайд 17Софійський собор, Київ, 1017/1037. Спочатку побудований у візантійському стилі, у 18 ст.
реконструйований у стилі українського бароко
Слайд 19Св. Іоанн Златоуст (фрагмент мозаїки Софійського собору)
Слайд 20П'ятницька церква у Чернігові, побудована у XII–XIII ст. увізантійському стилі, реконструйована
арх.П.Д.Барановським у 1962 р.
Слайд 22Найдавнішою пам’яткою архітектури часів Київської Русі, старшою за Софійський собор
у Києві, яка добре збереглася до наших днів і продовжує
функціонувати, - є Спасо-Преображенський собор у Чернігові.
Слайд 25Українське бароко
Арх. Йоанн Баптист Зауер. «Троїцький собор», 1695 р. Чернігів.
Слайд 27Церква Святого Пророка Іллі в Суботові, споруджена коштом Богдана Хмельницького
впродовж 1651—1656 рр.
Воскресенська церква,1690 р., м. Седнів.
Воскресенська церква,1690 р., м. Седнів.
Слайд 28Покровская церковь на Подоле в Киеве построена арх. И. Григоровичем-Барским на месте древнего армянского храма Покрова Пресвятой Богородицы. Церковь выполнена в
характерном стиле украинского барокко.
Слайд 30Георгіївський та Михайлівські собори (Видубицький чоловічий монастир)
Слайд 32Барокові католицькі храми
Костел монастиря бернардинів, Збараж.
Костел Св. Йосипа, Підгірці
Слайд 33Класици́зм та ампі́р в Украї́ні — етап розвитку національної архітектури, котрий існував
впродовж останньої третини 18 ст. і до середини 19 ст.
Палац
Розумовського,Батурин. Бічний фасад.
Слайд 34 Садиба Галаганів у Сокиринцях (Чернігівська об.)
Слайд 35Качанівка (національний історико-культурний заповідник), Чернігівська обл.
Слайд 36Палац Потоцьких (Тульчин), Вінницька обл.
Слайд 37Неоготика
Римо-католицький собор Святого Миколая. Арх-р В.Городецький (м.Київ)
Костел Святої Ельжбети, м.
Львів
Слайд 38Еклектизм в Україні. Оперний театр (Одеса)
Слайд 39Еклектизм
Бекетов О. М.,
Мед. інститут ім. Мечникова,1913 р., Харків.
Слайд 40Модерн Будинок із химерами (арх-р В.Городецький
(1901–1903)
Слайд 41Конструктивізм (модерн радянської доби)
Слайд 42УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО
Першої половини ХІХ століття
Слайд 43Живопис і графіка: риси романтизму
Слайд 44Мистецтво пензля й олівця не прийняло класицизму.
Малярство і графіка
були сповнені напруженої боротьби – боротьби , пов'язаної із вторгненням
в них життєвого матеріалу замість релігійної тематики
Слайд 45Романтичні портрети та іконописні традиції
Зближення церкви і держави
Художній процес виходить
за рамки релігії
Еволюція образотворчого мистецтва
Процеси іконографії тривають
Не релігійне мистецтво
визначає характер світського, а світське впливає на релігійне
Слайд 46Шлях до портрета починається з опанування іконопису…
Дмитро Левицький
(1735-1822)
Нове розуміння
цінності людини, внутрішньої суті та особистої неповторності.
Герої: вельможі й сановники,
які репрезентують природне людське єство, очищене художником від марнославства, чванства
Слайд 47Хлоп'яча безпосередність виражена
на портреті 18-ти річного хлопця в
рисах
його незмужнілого обличчя.
Постать і особливо обличчя
випромінюють не князівську
пиху, а
хлоп'ячу допитливість, ледь
затамоване поривання майбутнього
поета-лірика.
Д.Левицький
Портрет Івана Долгорукого
Слайд 48М'яка усмішка юної Олександри
Павлівни (1791), її
трохи млосні й
сповнені легкого смутку очі
під
напівопущеними повіками – це
характер в процесі його становлення.
Це роздвоєність між романтичним
покликом молодості і необхідністю
бути з самого дитинства світською
дамою, обов'язками, накладеними
етикетом
Д.Левицький
Портрет
Олександри Павлівни
Слайд 49Володимир Боровиковський
Почав свій шлях з писання ікон для церков Полтавщини
Наблизив
канонічні образи Ісуса Христа, Богоматері, апостолів, пророків, ангелів і святих
до місцевого типу облич
Сміливо стирав грань між ідеальним ликом і реальним обличчям
Слайд 50В.Боровиковський
Ікона “Архангел Михаїл”
Написана вільним вибором
іконографічного типу.
Обличчя в
архангела індивідуалізоване, рух
постаті поважний і величний,
позбавлений
напруженості.
Слайд 51Чутливість до індивідуалізації облич
помітна в
іконах, розкрилася з
більшою послідовністю
в жанрі
портрета. В них змальована людська
духовність, заснована на принципах
просвітительської моралі, вона більш
романтизована, ніж у його вчителя –
Левицького. Працюючи над
портретами офіційних осіб він
зображував вдачу моделей, тип
психіки, що накладає незгладимі сліди
на зовнішність.
В Боровиковський
Портрет міністра Трощинського
Слайд 52Василь Тропінін
Малював сюжети християнської тематики
Будучи
близьким до народу він сприймає
етико-естетичний ідеал народу і переносить його на полотна.
Слайд 53Естетично-етичний ідеал
вноситься Тропініним у
романтичний струмінь, про
що свідчать
його ікони “Бог
Свароф”, “Св. Варвара”
В.Тропінін
Св. Варвара
Слайд 54Романтичні образи віддзеркалюють його олівцеві й олійні портрети українок. Дівчата
і молодиці у вишитих сорочках із зволоженими “ангельськими” очима –
сільські мадонни, в яких зовнішність сполучена з багатством духовного життя.
Слайд 55Чоловічі селянські портрети Тропініна подільського періоду творчості демократичні за змістом,
вибором типажу і романтичні за своєю експресивністю. Це портрети-характери, а
не портрети-типи. Вольові прикмети в характері домінують.
Слайд 56Романтичні портрети академічної школи
Внаслідок переходу від іконопису до світського портретне
мистецтво збагатилося новими прийомами зображення людини, передачі в ньому поряд
з основними рисами ще й вдачі, темпераменту, переживань, і настроїв моделі.
Слайд 57Аполлон Мокрицький
Бачив своє покликання митця-романтика в поетизації прогресивної інтелігенції своєї
доби.
В його полотнах втілено образи представників прошарку освічених людей,
які належать до інтелектуальної еліти свого часу.
Головну увагу художник надає зображенню людської гідності і творчому натхненню.
Слайд 58На високому професійному рівні
виконав митець портрет
дружини.
Інтелігентна, гарна жінка
з
променистими очима, зачіскою “на
проділ” чорних кіс, у сукні
брунатного кольору з декольте
зображена на тлі весняних квітів. ЇЇ
усмішка, рум’янці на щоках,
широкий розліт чорних брів, овал
обличчя свідчать про розважливість,
усвідомлення свого становища,
молодості. Її врода, підкреслена
поетичним пейзажем підсилює
нюанси романтичного образного
кола, де зовнішність і середовище
наче відбивають внутрішні риси.
Аполлон Мокрицький
Портрет дружини
Слайд 59Побутовий жанр
Вперше за історію українського образотворчого мистецтва тема народного життя
зайняла гідне місце у живописі. Насамперед художників зацікавили звичаї і
обряди. Поведінка громадян в усіх життєвих ситуаціях. Фасон, крій і колір одягу, речі домашнього вжитку і навіть природа відіграли в побутовій картині символічну роль: потяг народу до краси і творчості.
Слайд 60Є.Крендовський “Сопілкарі”
Картина виражає через портретну основу художні риси простої
людини.
Невідомий художник “Селянин біля вогню”
Основна тема
картини – відображення доброзичливості в людині
В.Штернберг “Пастушок”.
Тема села і сільського побуту, своєрідного життя народу розкривається в картині
Слайд 61Є.Крендовський “Сопілкарі”
В.Штернберг “Пастушок”.
Слайд 62Романтичний пейзаж
Український ландшафт, мальовничі міста надали жанру пейзажу самостійного місця
у творах живопису. Викристалізовувалося емоційне ставлення художників до української природи
– завжди трохи піднесене, поетичне.
Слайд 63Євграф Лазарев
Малював затишні куточки маєтку Рєпіних
Пейзажі конкретні та реалістичні
Прагнення надати місцевості індивідуального вигляду, населяє краєвиди людьми
Таким є “Шлях
на Яготин”
Слайд 65Олександр Кунавін
Найбільша цінність картин художника –
документальність і правдивість.
Жодного прикрашання.
Малює цілком з
натури.
О.Кунавін Вигляд парку
О.Кунавін Вигляд
Містечка
Слайд 66В.Штернберг
У ранніх пейзажах відчутні
академічні засоби малювання.
Прагнення виявити
органічну
структуру природи як нерозривного
цілого.
В.Штернберг
Вигляд на Поділ в
Києві
В.Штернберг Околиця Риму
Слайд 67В кожному з проаналізованих жанрів образотворчого мистецтва чітко виявились риси
романтизму. Вони полягали насамперед у зверненні до дійсності, до матеріального
світу – природи і людини. Для художників-романтиків було властиве дуже уважне, майже дослідницьке ставлення до натури, прагнення знайти щось потаєме та дивовижне. В зображуване вносилися емоційні відчуття.
Слайд 68Використані матеріали:
Степовик Д.В. Українсько мистецтво першої половини ХІХ століття. –
К: Мистецтво, 1982.
Горленко В. Дмитро Левицький. – Полтава: газ.
“Рідне слово”.
Затенаський Я.П. – К: Мистецтво, 1996.
