Украинская культура

навчання іноземних громадян
Історія української культури

Україні в другій половині ХVІІ ст.
Ознайомити з розвитком освіти, науки

та літератури в Гетьманщині; довести, що початкова освіта в цей період була доступною.
Розкрити процес формування національної самосвідомості українців на прикладі розвитку літератури в цей період.
Охарактеризувати стиль бароко та показати його вплив на розвиток архітектури та мистецтва.
Познайомити з розвитком музичного та театрального мистецтва в період Гетьманщини.

література і наука у другій половині XVII - XVIIІ ст.

3.

Архітектура та мистецтва українського бароко.

4. Музична та театральна культура.

культурі і Руїна Правобережжя (1660 - 1680-ті роки).

були обряди та традиції. Родина в Україні зберігала патріархальний характер,

її головою був батько чи дід. Поряд з малою родиною була велика родина, яка об'єднує три - чотири покоління.

думах «Хмельницький і Барабаш», Корсунська перемога»,«Іван Богун»

з другої половини XVII ст. став стиль бароко. Бароко вплинув

на всі види і жанри мистецтва, філософську і наукову діяльність. Динамізм, притаманний бароко, - рузультат схильності до метафорично-алегоричного розуміння дійсності, до контрасту та чітких антитез.

Катерининська церква, Чернігів

доступна. На Лівобережжі було близько 900 шкіл, в Слобідській Україні

- 130. Наприклад, тільки в Лубенській полковий школі було 1000 учнів.

вищих навчальних закладів у Східній Європі.

Яворський
М. Ломоносов
Ф. Прокопович
М.Козачинський

житий святых»
Освіта, література та наука

Л.Баранович

представлена ​​козацькими літописами. До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі

літописи:
Самовидця (про події 1648 — 1702 років, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський),
Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709)
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700 років).

рік
Величко - виходець з козацького роду, освіту здобув у Києво-Могилянській

Академії. Служив канцеляристом Війська Запорізького, був близький до страченого Кочубея. Літопис Величка складається з двох томів і охоплює події з 1648 по 1700 рр.

української національної самосвідомості мала «Історія русів, або Малої Росії». Імовірний

автор «Історії русів» - полтавський шляхтич і громадський діяч Григорій Полетика.

розвивалася в руслі релігійної свідомості. У творах Ф. Прокоповича помітний

вплив деїзму.

(1722-1794).
Реальність не є ідеальним або матеріальним буттям, вона є

гармонійним поєднанням, взаємодією трьох світів: макрокосму, мікрокосму (тобто людини) і символічного світу (тобто Біблії).

фортеці, Покровський собор входив в систему оборонних укріплень Харкова. Це

один із кращих архітектурних памятників українського бароко ХVІІ ст. Це типова українська трьохкупольна церква.
Харків. 1680-ті

є Успенський собор, побудований у 1777 р на місці дерев‘яного,

згорілого під час пожежі. Собор виконаний в стилі бароко з елементами українського зодчества.

під час антирелігійної кампанії в 1934 р. Богоявленський собор.
Київ.

1690-1693

Микільський собор
1690-1696

найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України початку XVIII століття

були побудовані Андріївська церква (1747-1753) та Маріїнський палац (1750-1755).

у висоту – найвища дерев'яна споруда того часу в Україні,

була споруджена народним майстром Якимом Погребняком (1773-1775).

на Дальніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври
Кріпак Києво-Печерської лаври, С.Ковнір(1695-1786)

створив споруди, які виділяються мальовничістю і багатством ліпного оздоблення стін і фронтонів.

(арх. І.Григорович-Барський)

у 60-70-х рр. ХVІІІ ст . Яскравим зразком класицизму в

архітектурі Гетьманщини був палац Рум'янцева-Задунайського
70-х років ХVІІІ ст. в с.Качанівка Чернігівської обл.

видатний архітектор і скульптор Ян Пізель
Собор св. Юра.
Львів.
Іконостас
Архітектура та мистецтва

в місті Глухові Сумської області.







Архітектура

та мистецтва

Лосенко А.П. «Чудесна ловля риби»
(1762)

закінчена)

парку»

Російський імператор Олександр І.

(незакінч.); соната для скрипки і чембало (1772); «Літургія Івана Златоуста»

(1760-ті рр.), хорові концерти :«Не отвержи меня во время старости»,«Херувимська пісня»,«Остригну серце», «Милость в суді воспою», «Слава в вишніх Богу», «Господь воцарися», «В началі Ти, Господи», «Да воскреснет Бог» та ін.

диригент.

Ведель переїхав до Харкова. Тут А. Ведель організував новий намісницький

хор і оркестр, викладав спів і музику в Казенному училищі при Харківському колегіумі.
На сьогодні відомо близько 80 муз. творів.

вистав у приміщення своєрідної конструкції – балаган. Театр-балаган поєднував елементи

мистецтва лицедіїв, народної та шкільної драми. У його репертуарі були твори українських та зарубіжних авторів, інтермедії. Серед популярних п'єс театру-балагану, зокрема, була п'єса Г. Кониського «Воскресіння мертвих».

професійні театри. У 1798 р. постійний театр був заснований у

Харкові. В його репертуарі були п'єси Д. Фонвізіна («Недоросль»), А. Аблесимова («Мельник-чаклун»), Вольтера («Наніна»).

Львів: Світ, 2004. – С. 296–299, 302–303, 306–307.
Кордон М. В. Історія

української культури: Навч. посібник / М. В. Кордон. – Львів: Магнолія, 2011. – С. 97–104, 106–115, 120–137.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А. В. Яртися, С. М. Шендрика, С.О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – С. 325–350.
Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 1999. – С. 190–197, 246–249, 263–289.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / А. К. Бичко, Б. І. Бичко, Н. О. Бондар та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 176–190.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. Л. Є. Дещинського. – [4-те вид., перероб. і допов.]. – Львів: Бескид Біт, 2005. – С. 165–184.