Слайд 1Україна 1991 - 2004 рр.
Від революції до революції
Слайд 2Кроки до незалежності
В июле 1990 года Верховный Совет УССР принял
Декларацию о суверенитете (через месяц после принятия такой декларации Россией),
в июне 1991 — учредил пост президента республики. На референдумах жители УССР поддержали:
17 марта 1991 года: сохранение СССР — 70,2 %
1 декабря 1991 года: независимость — 90,32 %
24 серпня 1991 Верховна Рада проголосила незалежність України,
1 грудня 1991 підтверджену всенародним референдумом.
1996 року Конституція
Слайд 3СНД
не є державою, не має наддержавних управлінських структур. Члени
цілком незалежними державами.
7—8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі зустріч
С. Шушкевича, Б. Єльцина і Л. Кравчука.
Підсумком стали констатація розпаду СРСР, укладення угоди про утворення СНД.
21 грудня 1991 р. в Алмати керівники Росії, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану підписали Декларацію про утворення СНД.
24 серпня 1991 р. отримала свою назву — Україна (це стало компромісом між варіантами "Республіка Україна" та "Українська Республіка").
4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів синьо-жовтий український прапор,
28 січня 1992 р. він отримав статус державного.
15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна...».
19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України.
Слайд 4Акт проголошення незалежності України
Слайд 5Конституція Украї́ни
Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії ВР
України 2-го скликання.
8 грудня 2004 року ВР ухвалила закони про
внесення змін до Конституції та про внесення змін до закону про вибори Президента
Передбачає:
перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління,
формування уряду коаліцією депутатських фракцій,
подовження терміну повноважень ВР до 5 років.
Слайд 6Україна 1991 – 1994 рр.
охватившим все сферы экономики, финансы, науку
и т. д.
кризис существенно осложнил решение важнейших задач: построения государственности и
перевода экономики на рыночные рельсы.
Сворачивание крупномасштабной советской оборонной программы, в реализации которой в 1980-е годы было задействовано большинство ведущих украинских предприятий и научно-исследовательских центров, поставило их на грань выживания.
Украина не имела современных шоссейных дорог и развитой телекоммуникационной сети, нормальной банковской сферы и собственной денежной системы, золотовалютных запасов.
не имела менеджеров и финансистов, необходимого опыта работы на внешних рынках …
Основная часть выпускаемых Украиной товаров из-за их низкого качества и
Проблемы Чернобыльской зоны все ещё отвлекали большие материальные ресурсы.
Слайд 7Політична криза
Донецкие и луганские шахтёры проводят массовые акции протеста.
ВР
в 1993 году принимает решение о досрочных выборах Рады, и
президента.
Июль 1994 года —к власти приходит умеренный центрист Леонид Кучма,
В советское время Кучма прошёл солидную партийную школу.
В 1994 году наибольшей популярностью у избирателей пользуются две партии — Коммунистическая партия Украины и Народный рух Украины.
Деятельность парламента в последующие 4 года (1994—1998) во многом определяется противостоянием этих двух политических сил.
Слайд 8Україна 1994 – 2004 рр.
27 березня 1994 р. відбулись вибори
до Верховної Ради України.
Було обрано 338 народних депутатів,
КПУ —
96,
Народний Рух України — 20,
СелІІУ — 18 і
СПУ — 14,
Головою Верховної Ради – О. Мороза.
Прем'єр-міністром – В. Масола.
28 червня 1996 р. прийнято Конституцію України,
У вересні того ж року Національним Банком, який очолював Віктор Ющенко, введено національну грошову одиницю гривню.
Слайд 9У березні 1998 року парламентські вибори проведено за новою системою —
мішаною (пропорційно-мажоритарною).
З 450 депутатів
225 було обрано в одномандатних
виборчих округах,
225 — за списками від політичних партій і блоків у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.
КПУ (24,65%),
Народний рух України (9,4%),
виборчий блок СПУ та СелПУ «За правду, за народ, за Україну!» (8,6%),
Партія зелених України (5,4%),
Народно-демократична партія (5%),
Всеукраїнське об'єднання «Громада» (майже 4,7%),
Прогресивна соціалістична партія України (4%).
Слайд 10Вибори Президента 31 жовтня 1999 р.
До другого туру потрапили діючий
президент Л.Кучма та П.Симоненко.
За Кучму проголосувало 56% виборців, за
Симоненка — 38%.
У грудні 1999 р. Прем'єр-міністром України призначено Віктора Ющенка,
Слайд 1116 квітня 2000 р. відбувся Всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
Понад
80% виборців, що взяли участь у голосуванні, висловились:
за двопалатний парламент,
скорочення числа депутатів з 450 до 300,
ліквідацію права депутатської недоторканності,
право Президента достроково припиняти повноваження ВРУ, якщо остання протягом одного місяця не зможе сформувати постійно діючої парламентської більшості або протягом трьох місяців не зможе затвердити підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів проекту Державного бюджету України.
Проте рішення референдуму так і небуло втілено у життя.
Слайд 12Навесні 2001 р. Україну охопила політична криза, пов'язана із вбивством опозиційного
журналіста Георгія Гонгадзе.
Під час слідства виявилися негативні явища у
верхніх ешелонах влади.
Записи майора Служби безпеки України О. Мельниченка, зроблені ним у кабінеті Президента, стали причиною резонансного «касетного скандалу».
Слайд 13Були організовані масові демонстрації і акції протесту в рамках акції
«Україна без Кучми!»,
9 березня 2001 р. суточки з міліцією.
Наслідком
цього стало перегрупування політичних сил в країні у 2000—2001 рр, особливо напередодні парламентських виборів 2002 р.
У 2001 році відправлено у відставку увесь уряд Ющенка. Це було поштовхом до формування могутньої опозиції.
Упродовж осені-зими 2001 р. відбулося формування передвиборчих блоків.
«Наша Україна»
«За єдину Україну».
Слайд 14Вибори у березні 2002 р. відбувалися за мішаною виборчою системою.
блок
«Наша Україна» (23,55%),
Комуністична партія України (20,01%),
Блок «За єдину
Україну!» (11,79%),
Блок Юлії Тимошенко (7,25%),
Соціалістична партія України (6,87%),
Соціал-демократична партія України (об'єднана) 6,27%.
До фракції «Єдина Україна» увійшло 177 депутатів,
«Нашої України» — 118 депутатів,
КПУ — 64,
СДПУ (о) — 31,
БЮТ — 23,
СПУ — 22;
12 депутатів побажали залишитись позафракційними.
Слайд 151. Когда Генеральным секретарём ЦК КПСС стал М. С. Горбачев.
2. Апрельский Пленуме ЦК КПСС
3. XXVII съезде КПСС
4.
провозглашение политики гласности
5. начало перестройки
6. начало политики ускорения
7. постановление ЦК КПСС про преодоление пьянства и алкоголизма
8. постановление ЦК КПСС про усиление борьбы с нетрудовыми доходами
9. закон про индивидуальную трудовую деятельность
10. введение карточной системы
Слайд 16Внешняя политика СССР (повторение)
11. Участь у військових конфліктах, Військова допомога
“ братським народам ” (где, когда 3 мин.)
12. Советско-китайский пограничный
конфликт на острове Даманский
13. военно – политический союза европейских социалистических государств (что, когда)
14. межправительственная экономическая организация социалистических государств
15. караибский кризис (где, когда)
Слайд 17Послевоенное возрождение Н.Х. (повторение)
16. Позначте назву політики контролю й
репресій у сфері культури.
17. Позначте назву політики контролю й репресій
у сфері науки
18. операция Висла
19. Хрущев 1-й секретарь ЦК КПУ
20. Смерть Сталина
Слайд 18Хрущевская оттепель
21. ХХ съезд
22. Хрущевская семилетка
23. начало
освоения целины
24. Вхождение Крыма в УССР
25. Начало Хрущевской оттепели
Слайд 19Период застоя
26. возвращение к «ленинским принципам коллективного руководства».
27.
реформа управления народным хозяйством и планирования
28. хронологічні межі «золотої»
п'ятирічки
29. Продовольственная программа
30. смерть Брежнева
Слайд 20Перестройка продолжение
31. отмена 6-й статьи Конституции СССР
32. Выборы в
Верховный Совет СССР
33. первое оппозиционное (разрешенное) общественно – политическое движение
на Украине
34. Чернобыльская катастрофа
35. Декларация о государственном суверенитете
