Принципи побудови автоматизованого банку даних банківських інформаційних систем

інформаційних систем

ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ, ЯКА ЗДІЙСНЮЄ ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОЛЕКТИВУ КОРИСТУВАЧІВ АБО

СУКУПНОСТІ ЗАДАЧ, ЯКІ РОЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ В СИСТЕМІ.

ПОЧАЛА ПРОВОДИТИСЯ З ПОЧАТКУ 1990–ИХ РОКІВ, КОЛИ З’ЯВИЛИСЯ ПЕРШІ КОМЕРЦІЙНІ

БАНКИ. ВІДРАЗУ Ж НА РИНКУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ЗАСОБІВ З’ЯВИЛОСЯ РЯД ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ФІРМ-РОЗРОБНИКІВ, ЩО ЙОГО ЗАПОВНИЛИ. РОЗВИТОК ПРОЦЕСУ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБУМОВИВ ПОЯВУ РІЗНОМАНІТНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ, ЩО ПОЯСНЮЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ ФІРМ-РОЗРОБНИКІВ, АЛЕ І ШИРОКИМ СПЕКТРОМ ФУНКЦІЙ, ЯКІ БАНКИ ВИКОНУЮТЬ, РІЗНОМАНІТНІСТЮ СТРУКТУР І РОЗМІРІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ.

на основі таких базових принципів: -комплексний підхід в охопленні широкого спектру

банківських функцій з їх повною інтеграцією; -модульний принцип побудови, який дозволяє легко настроювати конфігурацію систем під конкретне замовлення з можливим нарощуванням; -відкритість задіяних технологій, які здатні взаємодіяти з різноманітними зовнішніми системами (системами телекомунікацій, фінансового аналізу та іншими), та забезпечувати ----вибір програмно-технічної платформи і сумісність на інші апаратні засоби; -гнучкість налагодження модулів банківської системи і їх адаптація до потреб і умов діяльності конкретного банку; -масштабованість, яка передбачає розширення і вдосконалення функціональних модулів системи в ході розвитку бізнес - процесів (наприклад, підтримка роботи філіалів і відділень банку, поглиблення аналізу, тощо); -багатокористувацький доступ до даних в реальному часі та реалізація функцій в єдиному інформаційному просторі; -моделювання банку і його бізнес – процесів, можливість алгоритмічних надбудов бізнес – процесів; -неперервний розвиток і вдосконалення системи на основі її реінженерінг бізнес – процесів.

задач, даних і сукупністю інформаційних потреб всіх користувачів автоматизованої банківської

системи. Позамашинне і внутрішньомашинне інформаційне забезпечення містить повний набір показників, документів, класифікаторів, файлів, баз даних, баз знань та методів їх використання в банківській роботі, а також способи представлення, нагромадження, збереження, перетворення, передачі інформації, прийняті в конкретній системі для задоволення будь-яких інформаційних потреб всіх категорій користувачів в заданій формі в потрібний час.

роботи з даними в реальному масштабі часу; підтримання можливостей обміну

інформацією, які включають експорт-імпорт даних в різних форматах та безпеку зберігання і передачі банківської інформації, збереження цілісності інформації у випадку відмови апаратури.

розвиненою структурою філіалів є банки баз даних із структурою даних

в базі, яка забезпечує надійне зберігання, а також швидкий доступ до різноманітних часових показників на множині об’єктів (документів, рахунках, клієнтах філіалах і їх групах) з можливостями їх аналізу та прогнозу. Для цього вимагаються багатовимірні структури даних. Поява нових структур і видів (мультимедійні та інші) даних вимагають постійного вдосконалення технології супроводу баз даних.

різноманітних джерел та систем, що дає змогу використовувати зібрані дані

прикладними програмами кінцевих користувачів. Єдине інформаційне середовище, створене на основі технології інформаційних сховищ, служитиме основою для виконання різноманітних аналітичних і управлінських прикладних програм. До них можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій на фінансових ринках, виявлення махінацій з кредитними картками та багато іншого.

число та обсяги даних, що в них зберігаються. Основною вимогою

клієнта до сховища є можливість для кінцевих користувачів вести роботу в діалозі по повному набору бізнес – даних і отримувати відповіді в прийнятні проміжки часу. Обсяги даних повинні бути достатніми для підтримки бізнесу. Разом з тим інформаційне сховище повинне відповідати вимогам стійкої продуктивності в умовах росту обсягів інформації. Для забезпечення продуктивності і керованості сховища можуть використовуватися різноманітні програмні продукти та інструменти, які дозволяють автоматизувати обробку інформації і надають можливість розглядати банківський бізнес в різних аспектах, що виправдає будь-які витрати, пов’язані з розробкою системи.

об’єктно-орієнтований підхід в інформаційних технологіях. Цей підхід базується на об’єднанні

даних і процедур в рамках поняття “об’єкт” на відміну від розповсюдженого структурного підходу, в якому дані і процедури визначаються і реалізуються окремо. Важливою новизною сучасних банківських систем є підходи до проектування інформаційного забезпечення, яке дозволяє спеціалістам банку самостійно модифікувати і доповнювати словник інформаційної моделі в термінах банківських продуктів чи послуг, які надаються клієнтам. Серед множин понять, наприклад, первинним вважається документ (договір, заявка, ордер, розпорядження та інші). Документ породжує послідовність дій, які повинні бути виконані для його виконання, тобто операції. Поряд з простими можуть створюватися і складні операції, формуватися нові послуги – дії, які необхідно виконати і відобразити їх послідовність.

вимогах до архітектури апаратних засобів. Тому вони повинні передбачати використання

різноманітних телекомунікаційних засобів зв’язку, багатомашинних комплексів, архітектури клієнт – сервер, використання локальних, регіональних і глобальних швидкісних мереж, уніфікацію апаратних засобів. Кількість та склад технічних засобів, що використовуються, визначається інтенсивністю і обсягами інформаційних потоків, режимами роботи і часовими особливостями реалізації функцій банківської системи. Зростання складу і обсягів банківських послуг, числа філіалів, клієнтів і зв’язків примушує банки купляти та встановлювати потужніші комп’ютери і краще розвинене технічне забезпечення.

висуває підвищені вимоги до їх надійності, а також до захисту

і цілісності даних. Рівень готовності і стійкості до відмов мережних засобів повинен бути достатньо високим, щоб виключити можливість порушення працездатності при виході з ладу одного з мережних компонентів.