УЯВА І ВОЛЯ

прийоми уяви.
Уява і творчість.
Загальна характеристика вольових дій.
Фізіологічні основи волі.

Структура вольових дій.
Психологічні теорії волі.
Вольові якості людини

установлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями.
це процес перетворення

уявлень, які відображають реальну дійсність та створення на цій основі нових уявлень.

образів та об’єктів, які ніколи не сприймалися;
Зв’язок з реалізацією вольових

дій;
Зв’язок з емоційними переживаннями людини;
Регуляція мотивованої поведінки;
Вплив на органічні процеси: діяльність внутрішніх органів та обмін речовин.

в нові системи;
Зв’язок не тільки з корою, а й з

нижніми відділами та структурами мозку: гіпоталамус та лімбічна система;
Зв’язок з блоком програмування, регуляції та контролю (лобні долі)

і пам’яттю

уява: створення образу в трьохмірному просторі
Творча уява: перетворення уявлень та

створення нових образів не за наявним зразком , а з допомогою необхідних матеріалів
Мрія: самостійне створення нових образів

цілі;
Це процес уяви, який не включається в творчу діяльність, він

не має результату

Творча уява
Не завжди втілюються бажання людини;
Включається в діяльність і втілюється в її продукті

з розумінням важливості уявлюваного у процесі пізнання
Фантазія
Пов’язана з вищим інстинктом

людини – культурою і творчістю, вона не пізнає, а грає, її основна діяльність – комбінування (створення міфів, казок)

складові частини)
аналіз; порівняння; абстрагування
Другий етап (перетворення образів)
синтез

частин або властивостей одного об’єкта до іншого
Гіперболізація: збільшення або зменшення

об’єкту або його частин
Схематизація: узагальнення суттєвих ознак та деталей об’єкту;
Акцентуація: підкреслення найбільш суттєвих, типових ознак образу

“збирання” знань, які мають відношення до проблеми, пошук додаткових знань).
Осяяння

(інтуїтивне знаходження результату).
Перевірка

діяльності, який виявляється в умінні долати зовнішні та внутрішні труднощі

при здійсненні цілеспрямованих дій та вчинків.
Здійснення довільних або вольових дій на основі довільних рухів.

мотивів;
Гальмування інших мотивів, спонукань, намагань;
Організація дій, учинків згідно зі свідомо

поставленими цілями.

Функції волі

вольових дій, спрямованих на досягнення мети;
Подолання перешкод внутрішніх та зовнішніх;
Зв’язок

з мисленннєвою діяльністю та почуттями

в області передньої центральної звивини ( в них зароджуються імпульси

до руху);
Премоторна зона кори, яка знаходиться перед центральною звивиною (об’єднання всіх фаз руху окремих частин тіла: рух, ніг, тулуба, мовленнєвого апарату);
Префронтальні ділянки кори, розташовані в лобних долях (відповідають за утримання руху і дії);
Друга сигнальна система (відповідає за пускові механізми пам’яті, мислення, регулює увагу і почуття та формуцє мотиви дій)

сигнальної системи;
Принцип прогнозування образу дії (акцептор дії)
Принцип роботи ретикулярної формації:

фільтрування та акумулювання енергії)

дії та мотиву (бажання)
3 етап:
Прийняття рішення (вибір мети та способу

дії)
Боротьба мотивів;
4 етап:
Вольове зусилля: внутрішня та зовнішня вольова дія
виконання прийнятого рішення;

Проста дія
1 етап:
Виникнення бажання, постановка мети
2 етап
Виконання прийнятого рішення;

породження дії на основі розуму
Лінія Декарта:
Воля розглядається як породження будь-якого

руху, дії

вольові акти самі визначають хід психічних процесів людини.
Інтелектуалістична теорія: воля

– асоціація відчуттів, уявлень
Емоційна теорія волі (Вундт): воля – це афект, який з метою отримати задоволення і запобігти стражданням намагається перетворитися в дію

шляху до досягнення поставленої мети;
Витримка та самовладання: уміння стримувати свої

почуття, коли це необхідно та неприпустимість імпульсивних і необдуманих дій
Цілеспрямованість: свідома та активна спрямованість особистості на досягнення результату діяльності
Наполегливість: прагнення людини досягти результату навіть у найскладніших умовах

усвідомлено приймати рішення, не піддаючись впливу різних факторів, які перешкоджають

досягненню мети;
Рішучість: відсутність сумнівів та вагань під час боротьби мотивів, а також у виборі засобів для здійснення мети

мотивів над побічними;