Слайд 2Класифікація вад
Зміни зовнішнього вигляду деревини, порушення правильності її будови, цілісності
її тканин та інші недоліки, які знижують її якість та
обмежують практичне використання, називаються вадами деревини.
Розподіл видів та різновидностей вад за групами (ГОСТ 2140-81):
сучки (2 види і 24 різновидності);
тріщини (4 типи і 16 різновидностей);
вади форми стовбура (5 видів і 4 різновидності);
вади будови деревини (19 видів і 29 різновидностей);
хімічні забарвлення (1 вид і 4 різновидності);
грибні ураження (6 видів 17 типів та різновидностей);
біологічні пошкодження (3 види і 8 різновидностей);
включення в деревині, механічні пошкодження та вади обробки (32 види і 2 різновидності);
пожолобленості (1 вид і 6 різновидностей).
Слайд 3Сучки
Сучки - найбільш поширена вада, залишки гілок, заключених в деревину.
2
види: відкриті та зарослі. Другі трапляються тільки в круглих лісоматеріалах.
Відкриті
сучки діляться на різновидності за такими ознаками:
за формою поперечного перетину: круглі (а)(d 1 / d 2 <2); овальні (б) (d 1/ d2 2,1-4), довгасті (в)(d 1/ d 2 >4);
Слайд 4Сучки
за місцем у сортименті сучки бувають пластеві(а), крайкові(б), торцеві, реброві(в)
та зшивні, розгалужені.
Слайд 5сучки
за взаємним розміщенням у сортименті: розкидані (одиночні, які відстоять на
величину більшу за ширину сортименту, але не менше 150 мм
для широких сортиментів), групові (2 або більше сучків на відрізку довжини, що дорівнює ширині сортименту, а для широких сортиментів відрізок повинен бути рівним 150 мм)
Слайд 6
сучки
за ступенем зростання з деревиною: зрослі (а) (3/4 периметра сучка
зрослося), частково зрослі (б)(1/4-3/4 периметра), незрослі (менше 1/4 периметра) та
випадаючі(в);
Слайд 7сучки
за станом деревини: здорові (без ознак загнивання) бувають світлі, темні,
з тріщинами
Слайд 8сучки
загнилі ( не більше 1/3 площі), гнилі (більше 1/3 площі
торця)
Слайд 9сучки
тютюнові (деревина у вигляді рихлої маси);
за виходом на поверхню однобічні
( з виходом на один бік)та наскрізні (з виходом на
два боки)
Слайд 10
У круглих лісоматеріалах важно відрізнити табачні сучки від уражених гниллю;
застосовують зондування щупом - якщо зона руйнування розповсюджується на глибину
не більш 3 см, такі сучки залежно від площі ураження відносять до загнилих або гнилих; якщо більше 3 см - табачні.
Вимірювання сучків здійснюється в абсолютних або відносних одиницях, а також з урахуванням їх кількості на одиниці площі у шпоні або на всю площу листа, у круглих лісоматеріалах та пилопродукції на 1м довжини.
Вимірювання сучків
Слайд 11Вимірювання сучків у круглих лісоматеріалах
У круглих лісосортиментах відкриті сучки
вимірюють за найменшим діаметром. Присучковий наплив не враховують у розмір
сучка. Зарослі сучки в круглих лісоматеріалах хвойних порід вимірюють за висотою випуклості, а в листяних порід – за найбільшим діаметром гнізда сучка, враховуючи, що діаметр сучка під ним для берези, бука, липи, вільхи та ясеня становить 0,9 і для осики 0,6 цього розміру.
Слайд 12Вимірювання сучків в пиломатеріалах
У пилопродукції та шпоні сучки вимірюють у
міліметрах або в частках відповідних розмірів сортименту:
за відстанню між двома
дотичними до контуру сучка, проведеними паралельно поздовжній осі сортименту (а1,а2 та А1);
за найменшим діаметром поперечного зрізу(b1,.b2);
зшивні сучки, та сучки розміщені на ребрі, довгасті і розгалужені в пилопродукції вимірюють між ребром і дотичною до контуру сучка, яку проведено паралельно до ребра (а), а також за найменшим діаметром поздовжнього перерізу сучка (b1 b2)
Слайд 13Вимірювання сучків в пиломатеріалах
групові сучки вимірюють сумою розмірів всіх сучків;
у
шпоні сучки вимірюють за найбільшим діаметром і підраховують кількість штук
на 1 м2 площі листа
Слайд 14Тріщини
Тріщини - поздовжні розриви деревини, які утворюються під дією внутрішніх
напруг, що перевищують міцність деревини на розтяг поперек волокон.
За типом
тріщини в круглих лісоматеріалах та пилопродукції поділяються на:
метикові (променеві),
морозні,
відлуплені
усушки.
Слайд 15
Метикові тріщини
Метикові тріщини (МТ) - це одна або декілька внутрішніх
тріщин, які виникають в стовбурах всіх ростучих дерев. Найчастіше у
сосни, модрини, бука в перестиглих древостанах. МТ починаються від комля, йдуть угору по стовбуру і часто доходять навіть до живої крони. Протяжність по стовбуру - 10 м і більше, являють собою уривчасті розриви деревини за довжиною сортименту.
Слайд 16Метикові тріщини
В круглих лісоматеріалах МТ помітні лише на торцях; у
пилопродукції - на торцях та бічній поверхні. МТ бувають простими
( розміщені в одній площині по довжині сортименту) і складними (коли одна, дві або більше Т ідуть в різних площинах по довжині сортименту). Виникають в ростучому дереві, причина - як результат напруг росту, також при вирубках від удару об землю. При висиханні розмір тріщини збільшується.
Слайд 17Морозні тріщини
Морозні тріщини - це радіально напрямлені тріщини, що
проходять від заболоні до ядра і мають значну довжину, виникають
у ростучих дерев листяних (частіше) порід. МорТ як правило бувають в комлевій частині. Вони дуже схожі на старі тріщини, що утворилися від ударів блискавки. На поверхні стовбура мають вигляд відкритої тріщини, частіше з валиками і гребенями деревини, що розрослася, по краях.
Слайд 18Морозні тріщини
Виникають під дією низьких температур. В круглих лісоматеріалах добре
помітні на бічній поверхні і на торцях. Найбільшу ширину МорТ
мають зовні стовбура, поступово звужуючись до серцевини. Стінки МорТ темні або засмолені (хвойні породи).
Слайд 19
Відлуплені тріщини
Відлуплені тріщини (ВТ) - відшарування деревини по річному кільцю.
Мають деяку протяжність по довжині стовбура, зовні непомітні.
ВТ можна помітити
на торцях круглих лісоматеріалів у вигляді дугоподібних або кільцевих тріщин, в пилопродукції - на торцях і на боковій поверхні у вигляді поздовжніх тріщин або жолобкуватих поглиблень.
Слайд 20Відлуплені тріщини
Поки причина не встановлена. ВТ спостерігаються в місцях переходу
від дрібношарової деревини до широкошарової (різкий світловий приріст) і можуть
бути в місцях утворення внутрішньої гнилі або водошару (осика).
Слайд 21Тріщини усихання
Тріщини усихання (ТУ) - виникають в лісоматеріалах та пилопродукції
під дією сушильних напруг. Тріщини усихання поширюються від бічної поверхні
всередину за радіальним напрямом і відрізняються від МТ та МорТ меншими розмірами за довжиною ( до 1 м) та глибиною. В кінцевій стадії сушіння (частіше листяних порід) великих розмірів іноді виникають внутрішні тріщини усихання (свищі), що виявляються при розпилюванні та обробці матеріалу.
Слайд 22Тріщини усихання
Залежно від розміщення в сортименті ТУ поділяються на:
торцеві,
пластеві
крайкові.
За глибиною:
неглибокі (глибина до1/10 товщини лісоматеріалу, але не більше
7 см, або 5 мм - для пилопродукції),
глибокі (більше 5 мм для пилопродукції)
наскрізні (два виходи на дві бічні або торцеві поверхні, приклад - відлуплена Т). У шпоні - тріщини завширшки 0,2 мм називають зімкнутими, а більше 0,2 мм – розімкнутими.
Слайд 23
Вимірювання тріщин
Вимірювання тріщин проводиться за глибиною сортименту в мм і
довжиною в см або відповідно в долях товщини і ширини
сортименту.
Для вимірювання глибини застосовують тонкий сталевий щуп (лінійка 10мм шириною та 0,3 мм товщиною).
В круглих лісоматеріалах - МТ,ВТ та МорТ вимірюють за найменшим діаметром кільця, яке описує тріщину, або найменшою шириною непошкодженої зони торця; найменшою товщиною вирізки, яка містить тріщину; для торцевої тріщини усихання – глибина тріщини; для бокових тріщин (морозна, усихання) – глибини та довжини.
В пиломатеріалах - бокові тріщини ( за максимальною глибиною та довжиною щупом); торцеві Т (за глибиною та довжиною на торці в мм); торцеві ВТ (величиною хорди, якщо її довжина менше півкола річного шару, або за діаметром, якщо більше).
В шпоні:- зімкнуті - за довжиною, розімкнуті - за довжиною і шириною; обліковують кількість на 1 м ширини листа.
Слайд 24Вади форми стовбура
До вад форми стовбура відносяться :
збіг, окоренкуватість,
кривизна,
нарости
овальність торця.
Збіг - поступове зменшення діаметра круглих лісоматеріалів
або ширини необрізної пилопродукції за всією довжиною. Є нормальним, якщо не перевищує 1см на 1м довжини.
Вимірюється відношенням різниці діаметрів в см на протилежних зрізах до м довжини
Слайд 25Вади форми стовбура
Окоренкуватість (О) - різке збільшення діаметра в нижній
частині стовбура; зустрічається у всіх порід. Являє собою різновид збіжистості,
коли діаметр круглих лісоматеріалів або ширина необрізних пиломатеріалів біля комля більш ніж у 1,2 рази перевищує діаметр (ширину) сортименту на відстані 1,0м від цього торця.
Слайд 26Вади форми стовбура (окоренкуватість)
Буває округла та ребриста (граб). Вимірюється в
см різницею діаметрів комлевого торця і перетину, розміщеного на 1
м вище. При ребристій окоренкува-тості дозволяється робити вимір між максимальним та мінімальним діаметром комля.
Окоренкуватість збільшує кількість відходів, зменшує вихід пиломатеріалів і шпону, є причиною штучного нахилу волокон.
Слайд 27Овальність
Характеризується формою поперечного перерізу стовбура, або круглого лісоматеріалу, у якого
відношення найбільшого діаметра до найменшого перевищує 1,5 рази.
Слайд 28Вади форми стовбура
Кривизна (К) - викривлення стовбура по довжині, зустрічається
у всіх порід (у хвойних рідко) внаслідок втрати верхівки та
заміни її боковою гілкою, яка сприяє нахилу стовбура в бік кращого освітлення. Ще причинами можуть бути рельєф, походження тощо.
(К) з одним прогином - проста; з двома і більше - складна.
Слайд 29Вади форми стовбура
Мірою вимірювання простої (К) є величина стріли прогину
сортименту в місці викривлення в % від довжини скривленої ділянки;
складною (К) - величина найбільшого викривлення, виміряна як проста (К).
Погіршує застосування круглих лісоматеріалів за призначенням,
Слайд 30Вади форми стовбура
Нарости (Н) - місцеве різке потовщення стовбура. Можуть
бути з гладкою (сосна, береза) або пагорбкуватою поверхнею та хвилястою
будовою деревини (капи).
Утворюються в результаті розростання тканин під впливом різних подразнень та ушкоджень стовбура грибами, морозу, механічними причинами, пожежами тощо. Деревина (Н) має високу щільність, більше усихання вздовж волокон (0,5-1%), відрізняється низьким модулем пружності та малою міцністю при стиску уздовж волокон.
Капи утворюються частіше у берези та горіха грецького, бувають у інших листяних порід. Хвиляста будова деревини пов"язана з утворенням сплячих бруньок, які з'являються при ушкодженні стовбура.
Нарости утруднюють використання круглих лісоматеріалів за призначенням та ускладнюють обробіток. Деревина капів високо цінується для поробок та струганого шпону.
Слайд 31Нарости
а) гладкий наріст на сосні
б) бугристий наріст на карельській березі
Слайд 33Вади будови деревини
Вади будови деревини - одна з найбільших груп,
можна розділити на 7 підгруп:
1. Неправильне розміщення волокон та річних
кілець
2.Реактивна деревина
3.Нерегулярні анатомічні утворення
4.Серцевина,зміщена серцевина, подвійна серцевина
5.Пасинок і вічка
6.Рани
7.Ненормальні відкладення в деревині
Слайд 34Неправильне розміщення волокон та річних кілець
1. Неправильне розміщення волокон та
річних кілець. Сюди входять такі вади:
радіальний та тангенціальний нахили волокон,
хвилястість
завиток.
Нахил волокон (НВ) виявляється у відхиленні їх від поздовжньої осі сортименту, може бути у всіх порід ( раніше наз." косослоем"). В круглих лісоматеріалах обумовлений природнім спіральним розташуванням волокон. Видно на бічній поверхні кори, а в пиломатеріалах по гвинтовим тріщинам.
Слайд 35Нахил волокон
а) тангенціальний нахил волокон в круглих лісоматеріалах
б) та в)
тангенціальний та радіальний нахил волокон в пилопродукції
Тангенціальний НВ в пилопродукції
виявляється на тангенціальному перерізі по відхиленню від поздовжньої осі смоляних ходів, судин, тріщин, грибних уражень.
Головна причина - спадковість. Наприклад для каштана кінського розміщення гвинтоподібних тріщин на корі знизу вгору направо, для інших порід м.б. протилежним. З віком ступінь нахилу збільшується і на периферії стовбура буває сильніше розвинена, ніж у центрі. У хвойних порід в серцевині - по лівим спіралям, на периферії - навпаки.
Слайд 37Нахил волокон
Радіальний НВ (штучний косослой) - спостерігається лише в пиломатеріалах
або деталях при перерізані річних кілець на радіальній або близькій
до неї поверхні пиломатеріалу. Отримують його при розпилюванні збіжистих, окорекнкуватих та кривих стовбурів.
У круглих лісоматеріалах НВ вимірюють в см або % за відхиленням волокон від лінії, паралельній поздовжній осі сортименту на протязі 1 м ( в окоренкуватих стовбурах відступають на 1 м від нижнього торця); допускається
вимірювати НВ за розміром хорди, що відповідає величині відхилення волокон від поздовжньої осі сортименту протягом 1 м від цього торця. У пиломатеріалах - НВ вимірюють величиною відхилення на довжині, яка не менше подвійної ширини сортименту.
НВ утруднює обробку деревини, знижує міцність особливо на розтяг уздовж волокон (найменший вплив при стиску уздовж волокон); пилопродукція має збільшену усушку уздовж волокон, є причиною гвинтової пожолобленості
Слайд 38Хвилястість
Хвилястість - хвилясте або невпорядковане розміщення волокон, найчастіше трапляється у
листяних порід. Розрізняють хвилясту хвилястість і плутану хвилястість
Слайд 39(XX) має більш менш впорядковане розташування вигнутих волокон, утворює характерну
струминисту текстуру. Спостерігається у комлевій частині стовбура в місцях переходу
в коріння. Виникнення її пов"язують з сильним тиском на деревину нижньої частини вищерозташованих частин стовбура. Спостерігається у берези, осики, клена, ясеня тощо.
(ПХ) - хаотичне розташування волокон, зустрічається в деревині наростів типа капів. Іноді це може бути місцевою вадою, або займати значну площу (карельська береза).
Хвилястисть вимірюють за площею зони тільки в пиломатеріалах та шпоні, в см або % площі.
Знижує механічні властивості, утруднює обробіток. Але вважається умовною вадою - надає деревині красивої текстури, підвищує цінність деревини.
Слайд 40Завиток - місцеве викривлення річних шарів у зоні сучків та
проростей. Враховують його лише в пиломатеріалах і шпоні. Можуть бути:
- однобічні (виходить на одну або дві суміжні сторони);
- наскрізні (на дві протилежні сторони).
Вимірюють їх за шириною і довжиною в лінійних мірах і враховують кількість штук на 1м довжини або на всю довжину та на 1м2 шпону. Завитки, що оточують сучи, які допускаються в даному сортименті не враховуються.
Найбільше зниження міцності дають наскрізні завитки в дрібних сортиментах.
Слайд 41Реактивна деревина
2.Реактивна деревина - крень та тягова деревина.
Реактивна деревини утворюється
в нахилених гілках та стовбурах під дією сил тяжіння.
Крень (рогівка)
- вада деревини хвойних порід, що проявляється в різкому збільшенні пізньої деревини. Утворюється в стиснутій зоні нахилених або вигнутих стовбурів, тобто в нижньому, повернутому до землі боці. Буває місцева( результат короткочасного вигину стовбура) або суцільна (довготривалий вигин).
Слайд 42В круглих лісоматеріалах виділяється на торцях овальної форми у вигляді
темнозабарвлених широких пізніх зон річних кілець (суцільна). Дуже часто зустрічається
в ялини та ялиці. Місцева охоплює лише окремі річні кільця.
На бокових поверхнях пиломатеріалів або шпона МК та СК видні як тусклі темні стрічки різної ширини.
Вимірюють за довжиною та шириною зони, яка зайнята цією вадою, в лінійних мірах або площу зони у % (круглі лісоматеріали). Підвищує твердість деревини і міцність при стиску та статичному згині, понижує міцність при розтягу, збільшує у 4-5 разів усушку уздовж волокон та зменшує у 2 р поперек; сприяє розтріскуванню та жолобленню.
Слайд 43Тягова деревина- вада будови листяних порід, схожа на крень, але
утворюються в верхній розтягнутій зоні стовбура і відрізняється різким розширенням
ранньої зони річних кілець ( бук, тополя тощо).
Деревина має вигляд дугоподібних ділянок, які відрізняються кольором та структурою (мшиста поверхня) від нормальної деревини. На радіальній поверхні та шпоні (дуб, ясен) спостерігається у вигляді вузьких стрічок - тяжів. У порід з погано вираженими річними кільцями (береза, клен) важко розпізнати, необхідно обробити поверхню розчином йоду, набуває синьо-фіолетовий колір.
Способи вимірювання як крені.
Утруднює обробку деталей - мшисті ворсисті поверхні. Усушка уздовж більше в 2 рази, ніж у нормальної; зменшення усушки в поперечному напрямку менше, ніж при крені.
Слайд 44Нерегулярні анатомічні утворення
3.Нерегулярні анатомічні утворення:
- несправжнє ядро,
- внутрішня
заболонь,
- плямистість.
Несправжнє ядро утворюється в листяних розсіяносудинних породах (береза,
бук, клен, вільха, осика). Буває овальним, зірчастим, лопатевим. Контур - темна лінія, має різні відтінки.
Причина - вікова диференціація тканин, ранева реакція дерева, гриби, сильні морози.
Слайд 45Вимірюють за найменшим діаметром круга, в який воно вписується; в
фанерних кряжах - за найменшою шириною периферійної зони, що вільна
від вади.; в пиломатеріалах і шпоні - за глибиною, шириною і довжиною або за площею зони, зайнятою вадою.
Негативно впливає на якість, понижує проникність, міцність при розтягненні; у берези легко розтріскується.
Слайд 46Внутрішня заболонь (дуб, ясень) - у вигляді кількох річних кілець,
що за кольором нагадують заболонь. У пиломатеріалів - світлі рівні
смуги серед ядрової частини.
Причина - порушення нормальної діяльності камбію, викликаної морозами.
Вимірюють ширину зовнішньої зони вільної від вади, в пиломатеріалах і шпоні - ширину і довжину вади.
Має як і звичайна заболонь меншу стійкість до гниття, ніж ядро; легко пропускає рідини. Має нижчі механічні властивості.
Слайд 47Плямистість - виникає в заболоні листяних порід під дією грибів
і шкідників у вигляді невеликих за розмірами темнозабарвлених ділянок деревини.
Розрізняють
тангенціальну (бук, у вигляді плям коричневого або сіро коричневого кольору без червонуватого відтінку), радіальну ( береза, темно-бурий, темно-сірий колір плям уздовж серцевих променів) і прожилки(серцевинні повторення).
Враховується лише в пиломатеріалах і шпоні за площею зони, зайнятою вадою.
Псує вигляд деревини. На механічні властивості великих сортиментів не впливає. В шпоні в місцях радіальної плямистості - розтріскування.
Слайд 48Серцевина, зміщена серцевина, подвійна серцевина
4.Серцевина - присутня у всіх круглих
лісоматеріалах, тому не є вадою. В пилопродукції вимірюється як глибина
залягання в мм до найближчої пласті. Дошки з серцевиною розтріскуються і жолобляться, серцевина легко загниває.
Зміщена серцевина - ексцентричне розташування серцевини, утруднює використання круглих лісоматеріалів, як правило вказує на наявність реактивної деревини.
Подвійна серцевина - буває в сортиментах, що отримані з дерев, які зрослись в процесі росту; її не вимірюють, а лише враховують в круглих лісоматеріалах. Може бути дві або більше серцевини, які мають кожна свою систему річних кілець, по периферії огорнену спільною системою кілець. В пилопродукції вимірюють довжину ділянки з подвійною серцевиною.
Слайд 49Пасинок і вічка
5.Пасинок і вічка – в в цю підгрупу
включені дуже великі або дуже малі сучки.
Пасинок - це відстала
в рості або відмерла друга вершина, що проходить під кутом до поздовжньої осі, іде через сортимент на значну відстань. Вимірюють за найменшим діаметром перетину. Сортименти з пасинком у всіх порід бувають тільки III сорту.
Слайд 50Пасинок і вічка
Вічка - сліди нерозвинутих в пагін бруньок (
з них утворюються так звані водяні пагони). Враховуються лише в
пиломатеріалах і шпоні. Діаметр їх не більше 5 мм. Розрізняють:
розкидані (поодинокі);
групові (3 вічка і більше на відстані менше 10 мм).
В шпоні виділяють ще вічка світлі і темні.
Враховують за кількістю штук (розкидані) на 1м довжини або на 1 м2 листка (групові) шпону. Вада вважається умовною, бо іноді надає декоративні
властивості деревині. Але в дрібних сортиментах дрібні вічка знижують міцність при статичному вигині та ударну в"язкість.
Слайд 51Рани
6.Рани :
- сухобокість;
- прорість;
- рак.
Сухобокість - однобічне відмирання деревини на
стовбурі, коли здерта кора, по краях сухобокості згодом утворюються валики.
Зустрічається у віх порід внаслідок обдиру, опіку, перегріву кори ростучого дерева. Супроводжується смолистістю, грибними забарвленнями і гнилями.
У круглих лісоматеріалах вимірюють за глибиною, довжиною, шириною, допускається лише в III сорті. Змінює форму круглих сортиментів, порушує цілісність деревини, знижує вихід пиломатеріалів і шпону.
Слайд 52Прорість
Прорість (зарість) - заростаюча або заросла в стовбурі рана, яка
має кору та змертвілу деревину. При частковому заростанні видно на
бічній поверхні стов6ура - відкрита; при повному заростанні помітна на поперечному перерізі як відлуповидна щілина і внутрішня радіальна тріщина, заповнена залишками кори - закрита.
Слайд 54Прорість
В круглих лісоматеріалах (відкриту) та (закриту) прорість вимірюють за найменшою
товщиною вирізки (серцової дошки), в яку вона м.б. вписана.
В пиломатеріалах
серед відритих проростей розрізняють односторонню та наскрізну.
В шпоні м.б.: заросла - слід від закритої прорості у вигляді ділянки (шва) хвилястої деревини;
світла - близька за кольором до деревини;
темна - має включення кори.
В пиломатеріалах вимірюється за глибиною, шириною, довжиною та кількістю на 1м довжини; в шпоні - кількістю штук на 1м 2.
Слайд 55Рак
Рак - рана на поверхні стовбура в результаті діяльності грибів
і бактерій. Може бути:
відкритим ( у вигляді незарослої рани
із ступеневими краями та напливами);
закритим (у вигляді ненормаль-ного потовщення кори та деревини). Зустрічається у всіх порід. У хвойних супроводжується сильним засмоленням деревини.
Вимірюють відкритий за шириною, довжиною, глибиною; закритий - за товщиною та довжиною пухлини в лінійних мірах або долях розміру сортименту.
Слайд 56Ненормальні відкладення в деревині
7.Ненормальні відкладення в деревині :
- засмолок;
- смоляні
кишеньки;
- водошар.
Засмолок - сильно просочена смолою ділянка деревини в місцях
поранення; вимірюється за шириною і довжиною. Найчастіше у сосни - темні ділянки, в тонких сортиментах просвічують . Така деревина має значно меншу водопроникність, волого- та водопоглинання, більшу щільність; має підвищену стійкість до гниття; погано оброблюється, склеюється.
Слайд 57Смоляні кишеньки
Смоляні кишеньки - пустоти між річними кільцями заповнені смолою,
дуже часто в ялини. Розміри від кількох мм до 10-15см.
Виникають в результаті підкоркового ушкодження камбію під час нагрівання окремих ділянок стовбура сонячними променями в морозний період. Дрібні кишеньки можуть утворюватися від ушкодження комахами.
Вимірюють за глибиною, шириною, довжиною, а також враховують їх кількість в шт: в пилопродукції на 1 м довжини або всю довжину; в шпоні - на 1м 2 листа або весь лист.
Негативно впливають на склеювання.
Слайд 58Водошар
Водошар- ділянки ядра або спілої деревини з підвищеною вологістю в
свіжозрубаному стані. Зустрічаються у всіх порід. Найчастіше у ялини, ялиці;
осики, ільма, тополі. На торцях такої деревини помітні темні плями різної форми, а на поздовжніх перерізах - у вигляді смуг. Після висихання вони бліднуть і в цих місцях утворюються дрібні тріщини. Деревина водошару має більше усихання. За висотою водошар м.б. до 10м ; вологість має більшу у 3-4 рази ніж здорової деревини.
Причини остаточно не встановлені - пов"язують з діяльністю бактерій, або проникненням дощової води крізь незарослі сучки.
Вимірюється за найменшою товщиною серцевинної дошки (вирізки) або діаметром, в який водошар м.б. вписаний. В пилопродукції - за шириною і довжиною або площею зони.
Слайд 59Хімічні забарвлення деревини
Хімічні забарвлення деревини - жовтизна і продубина
(враховуються лише в пиломатеріалах і шпоні. Виникають у свіжозрубаній або
сплавній деревині в результаті хімічних та біохімічних процесів. Після сушіння в деякій мірі вицвітають. Від грибних забарвлень відрізняються більшою рівномірністю та незначною глибиною ураження (1-5 мм).
Продубина - червонувато-коричневе або синє-буре забарвлення глибиною 5мм у сплавної деревини, з'являється в результаті окислення дубильних речовин. Зустрічається у порід, що мають дубильні речовини.
Жовтизна — світло-жовте забарвлення сплавної хвойної деревини.
У шпоні хімічні забарвлення діляться за кольором на світлі і темні. Хім.заб. не вимірюють, а враховують їх наявність. Не впливають на фізико-механічні властивості деревини.
Слайд 60Грибні ураження
Під впливом грибів в деревині відбуваються певні зміни
- вона може змінювати колір або структуру.
Гриби, що змінюють лише
колір називаються деревозабарвлюючими, а ті, що викликають гнилі і тим самим змінюють структуру деревини - дереворуйнівними.
Для їх розвитку потрібні певні умови: температура 2-45° С і вологість деревини 20-80%.
До грибів, що впливають на колір деревини, належать грибні ядрові плями і смуги, плісняві, заболонні грибні забарвлення і побуріння. Ці вади спричинені певними видами грибів.
Вимірюють їх за найменшим діаметром кола, в який вписуються ці вади, або за периферійною зоною, вільною від вади; в пиломатеріалах - за довжиною, глибиною і шириною, а в шпоні - за площею (у %).
Ці гриби псують зовнішній вигляд деревини, знижують її водопровідність, можуть також впливати на склеювання. Пліснява не допускається в деревині, що іде на тару.
Слайд 61Деревозабарвлюючі гриби
а) продубина соснової деревини;
б) пліснява на сосновій дошці
в) забарвлення
соснової деревини, викликана грибом роду Fusarium
Слайд 62Деревозабарвлюючі гриби
а) синява ялини
б) кавова темнина ялини, викликана грибом Discula
в)
плодове тіло гриба Corticium та викликане ним рожеве забарвлення
деревини сосни
г) жовте забарвлення деревини сосни, викликане грибом Verticillium
Слайд 63Дереворуйнівні гриби
Гнилі, що породжені дереворуйнуючими грибами, за розміщенням діляться на:
-
ядрові;
- заболонні
За кольором та характером руйнування на:
- пістряву;
- буру тріщинувату
та буру волокнисту;
- мармурову.
Окремо виділяють зовнішню трухляву гнилизну, що може бути в заболоні та ядрі всіх деревних порід і викликається домовими грибами.
Слайд 64а) бура тріщинувата ядрова гнилизна ялини;
б) строката ядрова гнилизна сосни;
в)
біла волокниста ядрова гнилизна берези
Слайд 65а,б) справжній домовий гриб;
в) мармурова гнилизна
Слайд 66Вимірювання гнилей
Ця група гнилей впливає на якість деревини; в круглих
лісоматеріалах її вимірюють за найменшим діаметром круга, в який вона
вписується, за площею пошкодження; в пиломатеріалах - за довжиною, глибиною, шириною або за площею.
Зовнішню трухляву гниль не вимірюють, а враховують. Деревину з нею вилучають і знищують.
Слайд 67Біологічні пошкодження
Біологічні пошкодження - червоточини, пошкодження рослинами та птахами.
Червоточини
- це дірки в деревині, що зроблені шкідниками. Вони бувають:
-
поверхневі (до 3 мм);
- неглибокі ( 15 мм в круглих лісоматеріалах і до 5 мм в пиломатеріалах);
- глибокі (більше ніж неглибокі).
За розмірами ділять на дрібну (до З мм) і велику (більше 3 мм). Для встановлення ступеня пошкодження деревини визначають різновидність червоточини та підраховують кількість штук на 1 м довжини або на всю площу.
Червоточини порушують цілісність деревини і сприяють поширенню спор грибів.
Пошкодження рослинами (омелою, деревогубцем та іншими ліанами) може бути неглибоке (до 5 мм) та глибоке (понад 5 мм).
Пошкодження птахами - це дірки в круглих лісоматеріалах, що зроблені птахами в період росту дерева. Їх вимірюють за глибиною, шириною та довжиною.
Слайд 69Вади штучного походження
Вади штучного походження - (сторонні включення, механічні
пошкодження та дефекти обробки).
Сторонні включення - це наявність в деревині
дроту, цвяхів, шурупів, уламків, камінців тощо. Ця група вад не вимірюється, а враховується наявність
Механічні ушкодження - заруб, запил ( місцеве пошкодження поверхні лісоматеріалу сокирою або пилкою); обдир кори ( частина поверхні круглого лісоматеріалу без кори); кара (пошкодження поверхні хвойних лісоматеріалів при підсочуванні); відщеп, скол, вирив (приторцові пошкодження);багорні наколи (пошкодження деревини баграми при сплаві); обвугленість (пошкодження стовбурів лісовими пожежами); скос пропилу (неперпендикулярність торця); обзол (залишок бічної поверхні на обрізних пиломатеріалах); закорина (залишок кори на шпоні),
Вимірювання - обвугленість - за площею; обдир кори - за шириною і довжиною; кару - за глибиною, шириною і довжиною; скос пропилу - за різницею сторін сортименту; заруб - за глибиною тощо.
Слайд 71Дефекти обробки деревини
Дефекти обробки деревини можуть бути в результаті низької
кваліфікації робітника або неякісної роботи верстата. Сюди входять: риски на
поверхні деревини, хвилястість, ворсистість, мшистість, задири, вищербини, рваний торець, вихват, гребінець на поверхні, прошліфування, недошліфування, козирок, хвилястість поверхні кромки тощо.
Вимірюють риски, вищербини, вихват - за глибиною; накол - за найбільшою шириною; недошліфування, прошліфування, непрофрезерування - за площею, зайнятою вадою; ворсистість, мшистість, хвилястість шпона, гребінець - не вимірюють, відмічають наявність .
Перелічені вади збільшують відходи деревини, знижують якість
Слайд 73Пожолобленість
Пожолобленість - поздовжня по пласті (проста й складна); поздовжня по
кромці, поперечна та крилатість.
Вимірюють за стрілою прогину, а крилатість -
за найбільшим відхиленням від горизонтальної поверхні.
Пожолобленість впливає на якість продукції, збільшує кількість відходів.
Причина - анізотропна будова деревини.
Слайд 74а) проста пожолобленість
б) поздовжня пожолобленість по крайці;
в) поперечне пожолоблення;
г) крилатість
