Виховання як педагогічна категорія

Вячеславович

про виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, яка містить

в собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти та протиріччя; тут особистість може не тільки формуватися під впливом соціального середовища, а й деформуватися, або, навпаки, загартуватись у боротьбі з труднощами, «робити саму себе»;
у широкому педагогічному, коли мається на увазі виховання в діяльності шкіл, технікумів, університетів та інших закладів, де персонал керується педагогічною теорією та її практичними методичними рекомендаціями;

керівника в школі, куратора в вищому навальному закладі), щоб досягти певної мети в

студентському колективі;
у гранично вузькому, коли педагог або батько вирішують конкретну індивідуальну проблему виховання або перевиховання (наприклад, у юнака прагнуть виховати чесність, ввічливість).

за завданнями і змістом, складним щодо формування і розкриття внутрішнього

світу вихованця, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним (у вихованні канікул бути не може), тривалим у часі (людина виховується все життя). Ефективність його залежить від рівня сформованості мотиваційної бази.

стимулюють певне ставлення особистості до себе й інших, до суспільства,

до праці. Виховання, як розвиток і навчання, - безперервний процес

діяльність людини, спрямована на вироблення в собі бажаних фізичних, розумових,

моральних, естетичних якостей, позитивних рис волі й характеру, усунення негативних звичок". Провідним компонентом змісту самовиховання є формування вольових і моральних якостей.
Потреба у самовихованні - вища форма розвитку особистості.

особистості". Перевиховання спрямовано на перебудову неправильних (хибних) поглядів, суджень, переконань,

перетворення негативних способів поведінки у суспільно визнані норми. Провідним механізмом перевиховання є залучення особистості до суспільно-корисної діяльності, в процесі якої відбувається переоцінка цінностей, зміна поведінки.

та довготривалість;
взаємозв'язок, взаємодоповнюваність процесів виховання, самовиховання і перевиховання;
багатофакторність різноманітних виховних

впливів (батьки, друзі, навколишнє середовище, засоби масової інформації тощо);

можливостей;
різноманітність форм, методів і прийомів виховання;
специфіка й труднощі оцінювання поведінки

та якостей особистості у зв'язку з неточністю методів діагностики виховання.
багатогранність завдань і різноманітність змісту;
залежить від специфіки професійних завдань і необхідність формування громадянина - патріота України;

здається справою знайомою й зрозумілою, а іншим - навіть легкою,

і тим зрозумілішою і легшою здається воно, чим менше людина з ним знайома теоретично і практично. (К.Ушинський)