Винекнення аудиту та розвиток аудиторської діяльності

Ксенія

до необ'єктивності інформації;
прийняття господарських рішень, заснованих на необ'єктивної інформації, що

може спричинити за собою негативні економічні наслідки;
відсутність доступу до облікових записів компанії через охорону "комерційної таємниці", а також спеціальних знань у користувачів інформації для оцінки її достовірності;
ускладнення господарських операцій, а отже, процесу відображення їх в обліку, що збільшує ймовірність отримання недостовірної інформації;
зростання кількості проміжних ланок між першоджерелами інформації та її користувачем, що веде до свідомого підтасовування даних і до неусвідомленої інтерпретації інформації укладачем на свою користь.

в Стародавньому Єгипті існували фахівці, які поєднували функції обліку, керування

та контролю.
З VII століття до н.е. в Римській імперії контрольні функції здійснювалися кураторами, прокуратори, квестори. Міські квестори завідували скарбницею, провінційні - фінансовим управлінням провінції.
Після падіння Римської імперії аудит одержав широке поширення в Італії. Купці Флоренції і Венеції використовували працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанів торгових судів. У цей час прааудит мав строго цільовий напрямок: запобігання помилок. 

які вказують на існування аудиту в Англії, сходять до XIII-XIV

ст. Прийоми аудиту в той час складалися переважно в детальній суцільній перевірці кожної операції.
З 1844 р. в Англії виходить серія законів про компанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній зобов'язанні запрошувати не рідше одного разу в рік спеціальну людину для перевірки бухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.
У 1862 р. у Великобританії був прийнятий Закон «Про обов'язковий аудит» і цей момент можна вважати визнанням аудиту як окремої галузі економічної науки. Незабаром аналогічний закон про аудит був прийнятий і у Франції в 1867 р.

в 1937 р.
Перші роботи з американського аудита характеризують зміну цілей

у такий спосіб: виявлення і запобігання ненавмисних помилок. Пізніше цілями аудита стали: • установлення фінансового стану і прибутковості підприємства; • запобігання навмисних і ненавмисних помилок.
З 1940 р. до теперішнього часу цілі аудита перетерпіли незначні зміни. Акцент робився на підтвердження вірності фінансової звітності.
Після 1949 р. незалежні аудитори стали приділяти більше уваги питанням внутрішнього контролю, думаючи, що при такому підході імовірність помилок незначна, і фінансові дані досить повні і точні. Аудиторські фірми почали займатися більше консультаційною діяльністю, чим безпосередньо перевірками.

розробка міжнародних аудиторських стандартів.
На даний момент існує декілька загальновизнаних світових

стандартів аудиту.
• Загальноприйняті стандарти аудиту (Generally Accepted Auditing Standards - GAAS), їх всього 10.
• Спеціальні стандарти аудиту (Special Auditing Standards - SAS), їх кількість постійно збільшується, зараз їх близько 70 .

його основною метою завжди визнавалося встановлення вірності представленої звітності. Крім

того, останнім часом відзначається зростання надійності внутрішнього контролю і зниження деталізації цілей.