ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ

іноземних армій

наземного базування..

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
Заняття 3 Групове заняття
2 години
Розвідувально- ударні

комплекси іноземних армій

Вивчити призначення склад та порядок розташування на місцевості наземних елементів розвідувально-ударних комплексів

елементів розвідувально-ударних комплексів.
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
2. Організація охорони та оборони елементів

розвідувально-ударних комплексів наземного базування.

3. Розвідувальні ознаки елементів розвідувально-ударних комплексів.

будь-які, у тому числі і цілі невеликого розміру, з ймовірністю

не менше 0,5 в будь-яку пору року, при будь-яких погодних умовах і в будь-яких умовах бойової обстановки.

такими засобами розвідки, що з великим ступенем ймовірності і високою

точністю забезпечать виявлення об'єктів противника на всю дальність дії засобів керованих і самонавідних боєприпасів.
Виходячи з цього ВТЗ являє собою комплекс функціонально - пов'язаних елементів:
- засоби розвідки, цілевказівки і наведення на ціль засобів знищення;
- високоточних засобів поразки.

до ВТЗ віднести: протитанкові ракетні комплекси (ПТРК), системи польової артилерії,

що застосовують снаряди типу "Копперхет" і "Садарм", оперативно-тактичні ракети з касетними головними частинами, зенітно-ракетні комплекси, керована зброя авіації, а також системи розвідки, керування і наведення, які забезпечують поразку цілей з першого пострілу на граничній дальності з ймовірністю, що перевищує 0,5.

і вище можна розглядати як ВТЗ. Це пов'язано з тим,

що в США проводяться випробування мін та снарядів з головками самонаведення. Такі ж боєприпаси розробляються і для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).
Для поразки танків і інших об'єктів противника, що знаходяться поза досяжністю вогню засобів прямої наводки і польової артилерії, що застосовують керовані і самонавідні боєприпаси, також використовуються тактичні й оперативно-тактичні ракети. В головній частині цих ракет встановлені головки самонаведення.

самонавідними боєприпасами, розробляються в якості складової частини розвідувально - ударних

комплексів з'єднань і об'єднань.
Прийняті на озброєння перспективні типи ВТЗ відрізняються не тільки по типу, складу систем розвідки і наведення, але і по призначенню і характеристикам засобів доставки ВТЗ.
У теперішній час напрямок розвитку ВТЗ і засобів, що її забезпечують, визначається положеннями концепцій "повітряно-наземна операція" і "боротьба з іншими ешелонами", прийнятими в США і НАТО. До середини 70-х років зразки ВТЗ створювалися для поразки малих окремих цілей. У наступному зверталася увага на створення зброї для поразки групових цілей, зосереджених на значних площах.
Ідеальної зброї ще ніхто не придумав тому ВТЗ, як і інша зброя має свої позитивні і негативні сторони.

застосуванні, порівняно із ефективністю ядерної зброї малої потужності;
велика точність

наведення, відсутність радіоактивного зараження місцевості, що дозволяє вести вогонь по цілям, розташованим на малій відстані від лінії зіткнення без ризику випадкової поразки своїх військ;
можливість обходитися без пристрілювання, що підвищує раптовість нанесення вогневих ударів;
значне скорочення сил і засобів доставки.
До мінусів ВТЗ можна віднести:
високу вартість розробки і виробництва;
значне зниження ефективності в умовах обмеженої видимості;
уразливість ВТЗ від засобів РЕБ, обумовлену наявністю великою кількістю радіоелектронних зв'язків.

нерухомих і рухомих цілей у широкому діапазоні відстаней і швидкостей;

поразка конкретних цілей або цілей визначеного типу;
зниження вразливості розрахунків завдяки можливості застосування такої зброї із зон, поза досяжністю засобів поразки противника.
Виконання перерахованих вище вимог передбачає наявність і розробку:
систем розвідки і цілевказівок, що забезпечують виявлення і визначення цілей;
систем зброї спроможних уразити задані цілі;
боєприпасів, спроможних забезпечити знищення відповідних цілей.

чинниками:
можливість одержання й опрацювання інформації про цілі;
можливою поразкою окремих цілей

ракетою за один пуск;
можливостями систем наведення /керування/ боєприпасів на цілі;
можливостями виконання завдань у складних умовах, при сильній протидії противника.
До цього часу розроблені високоточні боєприпаси: самонавідні на кінцевій ділянці траєкторії снаряди і міни, що уражають ціль при прямому влученні; касетні снаряди; снаряди із самонавідними бойовими елементами (СБЕ); снаряди з корекцією параметрів напрямку на всій траєкторії.

СБЕ, для різноманітної ВТЗ, можна об'єднати в дві групи:
бойові елементи точного наведення (БЕТН), що завдають поразки цілі, попадаючи в її уразливу частину;
бойові елементи точного прицілювання (БЕТП), що уражають цілі з різноманітної відстані ядром або важкими осколками, що комплектуються кумулятивним зарядом.

літак
тактичної авіації
АДН зур “Патріот”
АДН
“Ланс-2”
Наземний центр управління
НЦУ
ТР
ТР
F-111
F-4E
Наведения ракети на кінцевій

цілевказівки

цілевказівки

ТР

ділянці траєкторії

Розвідувально-ударний комплекс “Ассолт-Брейкер” АК

служить для розвідки і передачі командуванню даних про наземні і

низьколетящі повітряні цілі в реальному масштабі часу. Принцип дії: спеціальна РЛС, яка встановлена на вертольоті, позволяє вести розвідку в тилу бойових порядків противника при находженні вертольота на своїй території. Отримані розвідувальні дані передаються на наземні пункти управління артилерії, армійської авіації, підрозділів і частин дивізії. Крім того, система може працювати разом з автоматизованою системою управління вогнем польової артилерії ″ТАКФАЙР″ а також з розвідувально-вогневим комплексом типу ″АССОЛТ БРЕЙКЕР″. У склад системи входить: вертольот для ведення цілодобової розвідки, 6 пунктів обробки даних, засоби для визначення поточних координат вертольота (є на кожному КП бригади, дивізії, в штабі артилерії).
Можливості системи по веденню розвідки і визначенню координат об’єктів складають 80 км у глибину розташування противника.

розвідки і цілевказівок “SOTAS” МД, БРТД

і механізованих військ противника.
До складу комплексу входять:
- літак розвідки

і наведення (С-18, ТР-1А, ОВ-1Д) з бортовою РЛС бокового огляду, ЕОМ, апаратурою телекодового зв'язку і передачі даних;
- мобільний наземний центр управління,який має ЕОМ, апаратуру прийому, обробки розвідувальної інформації і радіокомандного наведення зброї;
- керовану зброєю і засоби ураження (ракети в бойовою частиною касетного типу, літаки ударної авіації, тактичні крилаті ракети).
В якості основних засобів ураження в комплексі використовуються ракети АТАКМС (наземного, а в перспективі і повітряного базування), які мають касетну бойову частину, споряджену протитанковими боєприпасами, що розсіюються над груповою ціллю після відстрілу.
Існує 2 типи таких боєприпасів: мініракета ТО8М в інфрачервоною головкою самонаведення і малогабаритна бомба "Скіт" а інфрачервоним датчиком. Касетна бойова частина ракети може бути споряджена 14 боєприпасами ТСЗМ чи 24 боєприпасами "Скіт". закладеними в 24 контейнера.

250 км;
- сектор - 90 град;

- ширина смуги розвідки - 40-200 км. Час огляду зови - 7,5-80 сек.
Найбільша площа групової цілі - 2,8 х 2,8 км.
Швидкість руху цілей - 4,5-160 км/год.
Точність визначення координат
- до 80 км - 80 м;
- більш як 80 км - 150 м.
Кількість груп цілей, які супроводжуються одночасно -в.
Дальність ураження:
- УР "Атамакс " з КВЧ- 70-160 км;
- РСЗВ"МІ,Н8" - 40 км.
Кількість УР, які наводяться одночасно - 2.
Точність наведення - 50 м.
Кількість бойових елементів у КВЧ "Атамакс" ("Скіт" або "ТС8М" ) - 14 - 24.
Площа розсіювання елементів КВЧ:
- при коловому розсіюванні - 270-370 м;
- при еліптичному розсіюванні - 470-900 / 100-160 м.
Максимальна кількість цілей, які уражаються 1 ракетою - 10.
Висота польоту літака-розвідника - до 10 км.
Віддаленість зони чергування літака-розвідника від переднього краю - 50-80 км.

у встановленій зоні бойового чергування над своєю територією, здійснюючи розвідку

призначеної ділянки місцевості, Дані радіолокаційного спостереження після попередньої обробки передаються на наземний центр управління, що розташований на відстані до 5 км від командних пунктів групи армій (польової армії) чи армійського корпусу. В НЦУ ці дані класифікуються, аналізуються, оцінюються по значимості, визначаються координати обраних для знищення цілей, вибираються засоби ураження і відпрацьовуються команди для їх наведення. Після запуску засобів ураження бортова РЛС супроводжує ціль і засоби ураження, що на неї наводяться. Комплекс може одночасно здійснювати не більше двох наведень. По радіокомандам бортового обчислювального пристрою проводиться корекція траєкторії польоту засобів ураження і вивід їх в точку відстрілу боєприпасів (при використанні КР а КБЧ) чи в точку пуску КР з ударного літака. В подальшому наведення боєприпасів на ціль здійснюється самостійно з допомогою ГСН.

в бойовому порядку) обчислювальний комплекс НЦУ визначає найвигіднішу траєкторію польоту

КР з КВЧ, тип боєприпасів і спосіб розсіювання боєприпасів в точці відстрілу.
У теперішній час в ЗС СІНА (в перспективі і в інших державах НАТО) розгортається варіант РУК «Джисак» командуючого групою армій (польової армії), який призначений для дальньої радіолокаційної розвідки, виявлення і знищення найбільш важливих цілей у складі других ешелонів і резервів фронтових і армійських об'єднань. Він складається з повітряного центру радіолокаційного виявлення і наведення на базі літака С-18 (Е-8 А) і спеціально призначених пускових установок РСЗВ МЬКЗ а керованими ракетами «Атамакс. В перспективі планується розгортання керованих ракет повітряного базування «Джисак».
Особливість цього варіанту - засоби радіолокаційного виявлення і центр управління в повному складі розташовані на одному носії.
Два інших варіанти РУК передбачається мати в ланках АК і дивізії.

бою і цілевказівок в інтересах дивізії ФРГ вдень і вночі

в любих умовах. Основним елементом являється прив’язана безпілотна платформа ДО-34 ″КІБІЦ″з несущим гвинтом. В якості розвідувального обладнання на платформі розташована вдосконалена РЛС розвідки наземних цілей ″Орфей-2″. У склад розвідувальної системи ″АРГУС″ крім платформи ДО-34 ″КІБІЦ″ входить наземне обладнання, яке включає: основний 7-тонний автомобіль підвищеної проходи мості із станцією управління, безпілотною платформою і апаратурою обробки розвідувальних даних; додатковий автомобіль, який перевозить томливо для роботи двигуна платформи і агрегати електроживлення.

кг.
- Максимальна дальність дії бортової РЛС ″Орфей″ ..при висоті зависання

платформи 300 метрів …. 70 км.
- Час безперервної роботи………… …………24 години.

та занятті ними позиційних районів, стартових позицій

Охорона НМЦУ може здійснюватися

підрозділами військової поліції шляхом патрулювання району розміщення.
В склад НМЦУ РУК типу “Джісак” припускається включити об’єднаний центр збирання тактичної інформації на базі двох 5-т автомобілів.
В РУК РІss обладнання НМЦУ знаходиться в дванадцяти зємних кузовах-контейнерах, які транспортуються великовантажними автомобілями.
В якості засобів знищення РУК можуть використовуватись дивізіони реактивної артилерії, MLRS ракетні дивізіони “Ланс”, підрозділи тактичної авіації.
Розвідувальні ознаки ОТР “Ланс” були розглянуті раніше. Підрозділи тактичної авіації базуються на аеродромах, розміщених на віддаленні понад 100 км від лінії бойового зіткнення, і в даному посібнику не будуть розглядатись.

985, 3-5 радіостанцій і до 15 різноманітних автомобілів.
Реактивна пускова установка

(РПУ) MLRS змонтована на базі БМП М2 “Бредлі” і представляє собою два транспортно-пускових контейнера по 6 ракет в кожному. Пускові механізми кругового обертання. Ходова частина має шість опорних катків, розміщених попарно. Характерною ознакою того, що ПУ MLRS є компонентом РУК, може служити заміна контейнерів з шістьма ракетами на контейнери з двома чи однією ракетою більшого калібру.

поліцією з метою протидії розвідці протидіючої сторони.
Вони проводяться як

в зоні бойових дій, так і в тиловому районі та включають:
таємну перевірку громадян;
ретельний підбір осіб для обслуговування об’єкта;
потаєне спостереження за підозрювальними людьми;
проникнення в ряди партизанів;
захоплення особового складу розвідувальних органів протидіючої сторони;
підслуховування і перехоплення переговорів по технічних засобах зв’язку;
забезпечення внутрішньої безпеки в закладах і військових частинах;
інструктаж військовослужбовців і чиновників з питань безпеки;
забезпечення збереження документів;
проведення режимних заходів: регістрація населення і видача перепусток; підтвердження особистості цивільної особи (військовослужбовця) або дозволяючи пересування, вхід на об’єкт; перевірка документів; обмеження роботи громадського (особистого) транспорту і засобів зв’язку; введення комендантської години; установка контролю за виробництвом, транспортуванням і зберігання зброї, боєприпасів і вибухових речовин.

ефективну протидію їм як пасивного, так і активного характеру.
До

пасивних заходів протидії відносяться ті, котрі проводяться без прямої дії на сили і засоби розвідки:
маскування об’єктів і діяльності військ;
дезінформація;
імітація діяльності військ;
влаштування фальшивих об’єктів і цілей.
Активні заходи включають:
радіоподавлення;
вогневе ураження об’єктів розвідки протидіючої сторони;
маневр, який проводиться в цілях захоплення або знищення розвідувальних органів.

складів) і здійснюється значними силами (батальйоном і більше). Вона будується

круговою, по секторах для кожного підрозділу. Проміжки між позиціями прикриваються мінними полями і патрулюються.
Прикриття найбільш розповсюджений спосіб захисту об’єктів типу пункт управління, вузол зв’язку, склад ядерних боєприпасів, склад звичайних боєприпасів, ПММ, позиції ЗРК, РЛС та інші. На один об’єкт (окремий елемент розосередженого об’єкту) призначається від взводу до посиленої роти. Підрозділи прикриття обладнують позиції як на території об’єкту, так і поза ним. Потаєні підступи до об’єкту мінуються і за ними ведеться спостереження.

підготовки до зруйнування: мости, тунелі, гідротехнічні споруди та інші. Декілька

таких об’єктів може знаходитися під контролем одного підрозділу, від якого виділяються розвідувальні дозори, патрулі, спостерігачі, секрети, технічні засоби оповіщення і сигналізації. Частина сил підрозділу знаходиться в резерві в готовності до дій з метою не допустити захоплення і зруйнування об’єкту до підходу рухомої групи.
Охорона організується з метою запобігання проникнення на об’єкт мілких розвідувальних і диверсійних груп. Для охорони притягується не більше взводу. Від цього взводу виставляється караул. При загрозі нападу на об’єкт його захист посилюється і набуває характер прикриття.

які об’єднують засоби: розвідки; управління зброєю і поразки, призначені для

нанесення масованих ударів боєприпасами, які управляються (в тому числі і самонаводимо) по окремим одиночним або груповим об’єктам на великій віддалі (100 і більше км) і спроможні вражати цілі з імовірністю понад 0,5.
Ці компоненти зведені в так називаємі розвідувально-ударні комплекси (РУК), які знаходяться в розпоряджені командирів армійських корпусів і дивізій.
Розрахункові можливості таких комплексів дозволяють вражати одним боєприпасам (ракетою) об’єкт типу “танкова рота” на віддалі до 150 км від лінії бойового зіткнення з нанесенням їй поразки до 80%.
Розвідувальній компонент РУК становлять, як правило, мобільні радіолокаційні станції, розміщені на повітряних носіях (літаках, вертольотах, безпілотних літальних апаратах), а також системи розвідки типу “Рембас”, “файрфандер” та ін.

(НМЦУ), які можуть розміщатися як на базі пунктів управління військами

(КП дивізії, КП армійського корпусу), так і розташовуватись самостійно.
НМЦУ звичайно включає засоби зв’язку, навігації, автоматизованої обробки інформації (обчислювальні комплекси) і транспортні засоби (автомобілі, БТР, вертольоти). Розташовуються НМЦУ в схованих місцях, які забезпечують добре маскування і можливість активного використання засобів зв’язку, в тому числі радіорелейних і ультракороткохвильових, подалі від залізних доріг і ліній електропередач. Віддалення НМЦУ від переднього краю може скласти 40-100 км.
Характерною ознакою НМЦУ є наявність засобів для зв’язку з авіацією в повітрі, які мають конусні антени Обов’язковим буде наявність радіорелейних і тропосферних засобів зв’язку, які мають параболічні антени.
Всього на НМЦУ може бути від 3 до 5 радіостанцій, 3-6 Кдм, в тому числі і з засобами обробки інформації, 5-10 інших машин.

І ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ