Заборгованість в системі міжнародної економіки Енверов Р.Р., ЗІЕІТ, 2011

платіжних балансів більшості з них. Залежність національних економік від зовнішнього

фінансування
посилюється у міру
глобалізації та
лібералізації
фінансових ринків.

системи міжнародної заборгованості. Відправними її точками можна вважати крах Бреттон-Вудської

системи в 1971 р. і перший нафтовий шок в 1973 р. Після цих двох подій розпочався справжній бум міжнародних позик. Причому великими позичальниками були не тільки країни, що розвиваються, які не мають нафти, для фінансування своїх дефіцитів, а й країни, що володіють нафтою, для фінансування програм розширення економіки. Падіння процентної ставки, яке відбулося згодом унаслідок вибуху попиту на міжнародний кредит, змусило багатьох країн-кредиторів та країн-позичальників переглянути раніше укладені кредитні угоди, які виявилися неспроможними в результаті кардинальної зміни об’єктивних зовнішніх умов. На початок 80-х років багато країн із числа тих, що розвиваються, відчували труднощі при виконанні своїх зобов’язань. Справжня боргова криза вибухнула в 1982 р., коли Мексика заявила, що не в змозі більше обслуговувати свій зовнішній борг.

необхідності подовження (пролонгації) строків погашення.

платоспроможності боржників у середньо- та довгостроковій перспективі.

платежів з обслуговування боргу на більш пізній строк порівняно з

початково встановленим;

частини боргу або продажу боргу зі знижкою на вторинному ринку,

або конверсії боргу в певні національні активи країни-боржника

призначених для оплати минулих боргів

офіційними кредитами ведуться в рамках Паризького клубу — неформальної організації

урядів країн-кредиторів, що здійснює моніторинг державної заборгованості і ведення з країнами-боржникам багатосторонніх переговорів.

Paris)

в рамках комітетів комерційних банків-кредиторів, зокрема Лондонського клубу приватних кредиторів.

Лондонський клуб (London Club) є організацією найбільших банків-кредиторів. На відміну від Паризького клубу, який займається питаннями державних боргів, Лондонський клуб регулює питання реструктуризації приватної заборгованості.

боргових зобов'язань (надання країні-боржниці можливості викупити власні боргові зобов’язання на

вторинному ринку боргів. Викуп боргів здійснюється за грошові кошти зі знижкою з їх нормальної ціни);
конверсія боргу в облігації (сек'юритизація боргу);
списання всього боргу або його частини.

Віктор Янукович (4 серпня 2006)
Юлія Тимошенко (18 грудня 2007)
Микола Азаров (11 березня 2010)