Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних

та розвитку НС

життєдіяльності.
Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику.

це ступінь ймовірності певної негативної події, яка може відбутися в

певний час за певних обставин.

події з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості

(N) за конкретний період часу.
R = n / N
Приклад: В країні за статистичними даними гине у виробництві 1000 людей (n), а всього працюючих 15 млн. (N) Знайти ризик (R) загибелі одного працюючого: R=n/N=10-3/15*10-6
R=7*10-5
Максимально допустимим рівнем індивідуального ризику загибелі людини вважається ризик, який дорівнює 10-6 на рік. Малим вважається індивідуальний ризик загибелі людини, що дорівнює 10-8 на рік.

що виникають при реалізації визначених небезпек у визначеній крапці простору.
Індивідуальний

ризик характеризує розподіл ризику в часі і просторі.
Ступені допустимості ризиків:
Знехтуваний ризик – має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня.
Допустимий ризик – це такий рівень ризику, який суспільство може прийняти, враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем,

який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

Досягти нульового ризику, тобто
АБСОЛЮТНОЇ БЕЗПЕКИ НЕМОЖЛИВО!

сильні снігопади, ожеледь снігові лавини).

земної кори, селі та ін.)

(епідемії, епізоотії, інтоксикації та ін.)

взуттєва, лісова, целюлозно-паперова галузі промисловості) – ризик смертельних випадків складає

10-4.
Друга – небезпечна (гірничо-видобувна, металургійна, будівельна, суднобудівельна галузі) – ризик 10-4 – 10-3.
Третя – дуже небезпечна (рибний промисел, хімічна промисловість, ядерна енергетика) – ризик складає 10-3 – 10-2.
Четверта – надзвичайно небезпечна (космонавтика, випробування літаків, виробництво зброї) – 10-2.

операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки.
Заміна небезпечних операцій

іншими, менш небезпечними.
Розробка та використання спеціальних засобів захисту.
Заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.

та на побудову "дерев" небезпек;
модельний — базується на побудові

моделей впливу небезпек як на окрему людину так і на соціальні, професійні групи;
експертний — за ним ймовірність різних подій визначається досвідченими спеціалістами-експертами;
соціологічний (соціометрична оцінка) базується на опитуванні населення та працівників.
Аналоговий. Базується на використанні та порівнянні небезпек і факторів ризику, які відбувалися в подібних умовах та ситуаціях.

впливів і ймовірності того, що вони можуть відбутися в даний

час або в майбутньому.

і перейшов до концепції прийнятного ризику. Прийнятний ( допустимий )

ризик - це компроміс між рівнем безпеки і можливостями для її досягнення. Він поєднує в собі технічні, економічні, соціальні і політичні можливості держави.

Розподіл чинника ризику в системі "людина — техніка

— середовище“

володіє необхідними для даної роботи знаннями; не опанував відповідними навичками,

методами, прийомами, способами.

Б. Не хоче, тобто працівник уміє якісно і безпечно виконувати дану роботу (операцію), однак у нього немає бажання дотримувати вимоги безпеки, інакше кажучи, - немає мотивації, не розвинена психологічна установка на дотримання цих вимог.

В. Не може - це означає, що працівник знаходиться в такому фізичному чи психологічному стані, що, незважаючи на уміння, незважаючи на бажання, допускає небезпечну дію.

для підготовки і обгрунтування рішень з складних проблем (безпеці).

ситуації.
Сьогодні оцінка ризику є єдиним аналітичним інструментом, що дозволяє визначити

фактори ризику для здоров’я людини, їхнє співвідношення і на цій базі окреслити пріоритети діяльності по мінімізації ризику.

Оцінка ризику

інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних

заходів, спрямованих на забезпечення безпеки життєдіяльності.

Квантифікація - це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня чи рівня небезпеки.Квантифікація здійснюється у виді чисельних, бальних і інших характеристик.
Класифікація – процес виявлення і розподілу понять , об»єктів по ознакам істотним для даних понять і об»єктів

При аналізі ризику застосовують ідентифікацію, квантифікацію і класифікацію небезпек.

небезпечних виробництв, закриття аварійних об'єктів і т. ін.;
 
запобігання

виникненню надзвичайних ситуацій у випадку, коли неможливо відвернути причини катастроф (будівництво захисних споруд, дамб, створення підземної економіки, завчасна евакуація населення тощо);
 
пом'якшення наслідків катастроф, впровадження стабілізаційних і компенсаційних заходів.

Зниження вірогідності ризику та мінімізації можливих негативних наслідків: