ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ УКРАЇНИ

активи у вигляді іноземної валюти та золота, що знаходяться під

контролем державних органів грошово-кредитного регулювання і в будь-який момент можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу, інтервенцій на валютних ринках, що впливатимуть на курс національної валюти або для аналогічних цілей

Згідно з Законом України «Про Національний банк України» золотовалютний резерв – резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків

державної влади, до яких належать:
центральні банки,
міністерства фінансів (казначейства),

валютні управління,
стабілізаційні валютні фонди.

золотовалютним резервам притаманні такі ознаки:
офіційність,
надійність,
ліквідність,
постійна доступність до використання

країни – для регулювання валютного ринку і, тим самим, –

підтримання курсу національної валюти, зокрема, шляхом проведення валютних інтервенцій.

пропорції валютних активів, використання яких дає змогу центральному банку забезпечувати

регулятивний вплив на валютні відносини й організацію зовнішньоекономічної діяльності в країні

структура золотовалютних резервів більшості країн і рівень її диверсифікації залежать від:
економічного положення країни,
її місця у світовій економіці,
стійкості національної валюти,
тієї ролі, яку відіграє валютно-курсова політика країни у регулятивному впливі на зовнішньоекономічну діяльність і динаміку експортно-імпортних операцій.

монет, зливків або брусків не нижче 995 проби, що перебуває

у власності або під контролем центрального банку або інших державних органів

золотий запас може використовуватись і як застава для отримання зовнішніх кредитів в іноземній валюті
виконує роль страхового фонду для отримання, у разі необхідності, міжнародних платіжних засобів у формі вільно конвертованих валют

зберігаються на кореспондентських рахунках і короткострокових депозитах у зарубіжних банках.

Певна частка запасів іноземної валюти може зберігатися також у вигляді готівки в касах центрального банку.
Основними валютами, що виконують роль резервних, виступають: долар США; євро; японська єна; англійський фунт стерлінгів; швейцарський франк

цінниі папери
виражені у валюті, обертаються на міжнародному фінансовому ринку.
До цих паперів належать, в основному, казначейські векселі та урядові облігації як найбільш надійні види фондових інструментів.

складається з запасів коштів у емітованих МВФ міжнародних резервних і

платіжних засобах, які розподіляються між країнами-членами пропорційно до їхніх квот

Їхнє основне призначення –
регулювання сальдо платіжних балансів,
поповнення офіційних резервів,
вимірювання вартості національних валют та розрахунки з МВФ.
СПЗ можна використовувати лише на рівні урядів, центральних банків і міжнародних валютно-кредитних організацій, приватні особи та банки не можуть бути власниками СПЗ

Резервна позиція в МВФ – це особлива форма активів, що означає право країни-члена автоматично отримувати від нього кошти в іноземній валюті у межах 25% квоти, а також суми, що раніше була надана в кредит Фонду.
Для використання цих коштів, на відміну від кредитів МВФ, не встановлюються часові обмеження і не потрібно попередньої згоди з боку Фонду.

від
купівлі іноземної валюти на валютних ринках
купівлі вільно конвертованої валюти в

органів державної влади й управління та інших клієнтів, розрахунково-касове обслуговування яких здійснює Національний банк
купівлі монетарного золота у зливках або брухту золота з його подальшим доведенням (афінажем) до якості монетарного металу
доходу від здійснення операцій із золотовалютним резервом.
залучені кошти[4]
кредити міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн, фінансово-кредитних установ, інших кредиторів
депозити фінансово-кредитних установ
залишки коштів у вільно конвертованій валюті на рахунках органів державної влади й управління та інших клієнтів, розрахунково-касове обслуговування яких здійснює Національний банк.

коштовні метали, коштовне каміння й інші коштовності з метою поповнення золотовалютних

резервів України, забезпечувати нерозголошення державної таємниці про їх обсяги;
купувати і продавати за рішенням правління НБУ коштовні (монетарні) метали, коштовне каміння і вироби з них, інші коштовності як на території України, так і за її межами;
здійснювати за рішенням правління НБУ операції щодо розміщення коштовних металів на рахунках і вкладах у чужоземних банках та проводити інші операції з коштовними металами відповідно до міжнародної банківської практики;
готувати пропозиції до НБУ про надання комерційним банкам ліцензій на здійснення операцій з коштовними металами та коштовним камінням;
здійснювати розрахунки з підприємствами, установами, організаціями за придбані чи реалізовані коштовні метали, коштовне каміння, інші коштовності (в межах виділених Національним банком коштів);
передавати заводам брухт коштовних металів для його афінажу та переробки і приймати назад зливки коштовних металів після афінажу;
розробляти проекти закупівельних і відпускних цін на коштовні метали та коштовне каміння.

криз є формування золотовалютних резервів
Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами

держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні

Україна

19 листопада 2014, як заявила голова НБУ Валерія Гонтарева, у

валютних резервах країни є 12,5 млрд дол

Золото

Іноземна валюта

спз

резерви