Мари Франсуа Аруэ Вольтер

листопада 1694 року в Парижі. Жив у сім’ї нотаріуса.
Батька

не любив и годен був признати себе позашлюбним сином, ніж залишатися сином заможного буржуа. По кількох роках навчання в парпаризькому єзуїтськомує коледжі Людовика Великого (1704–1711) юний Аруе, на вимогу батька, зайнявся вивченням права.
Незабаром він проти батькової волі проміняв юриспруденцію на лаври зухвалого віршотворця і радості світського життя. У травні 1717 за складання сатири на регента Франції герцоґа
Орлеанского автор-початківець потрапив у Бастилію, проте рік ув'язнення не охолодив його літературного запалу. Вже в 1718 році була поставлена його перша значна п'єса »Едіп»,прихильно сприйнята публікою.

1730 року. «Брут» написана Вольтером на сюжет із римскої исторії.

запросив до нього абата Готьє та парафіяльного кюре церкви св.

Сульпиция Терсака. Візит відбувся вдень 30 травня. За легендою, на пропозицію священнослужителів «зректися від Сатани і прийти до Господа» Вольтер відповів: «Навіщо перед смертю набувати нових ворогів?». Його останніми словами було «Заради бога, дайте мені померти спокійно».
У 1791 Конвент постановив перенести останки Вольтера в Пантеон і перейменувати «Набережну Театінцев» в «Набережну імені Вольтера». Перенесення останків Вольтера в Пантеон перетворився на грандіозну революційну демонстрацію. У 1814 під час реставрації ходила чутка, що останки Вольтера були нібито викрадені з Пантеону, що не відповідало дійсності. В наш час прах Вольтера все ще знаходиться в Пантеоніі.

на честь Вольтера — французького письменника і філософа-деїста.