Слайд 1Тема уроку
Тарас Шевченко. «Мені однаково, чи буду…» (з циклу «В
казематі»). Роздуми автора про власну долю, долю України
Слайд 3Визначити мету до снаги вам
На цьому уроці ми дізнаємося
(повторимо)…
На цьому уроці ми будемо розвивати …
На цьому уроці
ми будемо виховувати…
Слайд 4Мета уроку:
опрацювання ідейно-художнього змісту програмової поезії, яка належить до циклу
«В казематі», ознайомити школярів з поняттями про філософську лірику та
силабо-тонічне віршування; розвивати культуру зв'язного мовлення пам'ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння коментувати основні мотиви, ідеї поезії Т. Шевченка, висловлювати власні міркування; виховувати любов до рідного краю, народу; співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
.
Слайд 6У циклі відображено думки, настрої, життєві спостереження Шевченка, характерні й
для наступних поезій періоду заслання. Тут уперше з’являються мотиви неволі,
у яких настрої туги за батьківщиною поєднуються з утвердженням незламності переконань і поглядів поета.
Слайд 9 Теорія літератури
Силабо-тонічна система— система віршування, яка визначається кількістю складів,
числом наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.
Слайд 10Рима — повтор звуків, які пов'язують закінчення двох або більше
рядків (наприклад, «грози — морози», «гірлянди — троянди» тощо) співзвучність
у кінці рядків, композиційно-звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.
Слайд 11Розрізняють рими:
• чоловічі (наголос на останньому складі: на чужині —
мені);
• жіночі (наголос на передостанньому складі: могилі — милій);
• дактилічні
(наголос на третьому складі з кінця ясненький — тихесенький);
• внутрішнє римування (в середині рядка: поховайте та вставайте).
Слайд 12Римування
• суміжне (парне): римуються перший і другий рядок та третій
з четвертим (аабб);
• перехресне римування, коли перший рядок римується з
тертім, а другий — з четвертим (абаб);
• кільцеве римування: римуються перший рядок з четвертим, а другий — з третім (абба).
Слайд 13Стопа — це повторювана у вірші група складів, до якої
входять один наголошений склад і один або два ненаголошені. Стопи
бувають двоскладові і трискладові. Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається віршовий розмір того чи іншого твору.
Слайд 14Двоскладові стопи:
Хорей — З наголосом на першому складі
Ямб —
З наголосом на другому складі
Слайд 15Трискладові:
Анапест — З наголосом на останньому
Амфібрахій — З наголосом
на другому складі — наголошений серед ненаголошених — у стопі
Дактиль — З наголосом на першому складі
Слайд 16Творча робота
Скласти сенкан до слова “воля”
Слайд 17Підсумок уроку
«Незакінчене речення»
Продовжити думку :
«Сьогодні на уроці я
дізнався…
зрозумів…
навчився...»
Слайд 18Рефлексія
Чи справдилися ваші очікування?
Поміркуйте…
Слайд 19Домашнє завдання
Вивчити вірш напам'ять.
Додатково (за бажанням): Написати міні-твір на тему:
«Людина - господар власної долі чи виконавець «вищого повеління?»