Слайд 2План
Європейська музика 20 ст.
Представники
Національне музичне мистецтво
Слайд 3В кінці 19 — початку 20 століття в європейській музиці
починається новий період, що відповідає початку імперіалізму. Цей період характеризується
інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій.
Слайд 4Характерним для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн
світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Європейська музика зазнає
значного впливу музичних культур народів східної Азії (особливо японської в творчості Дж. Пуччіні, К. Дебюссі), Латинської Америки, Африки (джаз).
Слайд 5Джакомо Пуччіні
Giacomo Puccini
італійський оперний композитор.
Композиторський стиль
Не схильний до музичного новаторства,
Пуччіні просто використовував прийоми, що подобалися йому, винайдені попередниками і
сучасниками (зокрема, Верді, Вагнером, і веристами). Незвичайно обдарований мелодично, він твердо слідував своєму переконанню, що музика і дія в опері повинні бути нерозривні. Рідкісний оперний театр сьогодні насмілюється скласти репертуар сезону, не включивши в нього хоч би один твір цього композитора.
Слайд 6Клод Дебюссі
французький композитор, піаніст, диригент, критик.
Дебюссі — основоположник музичного імпресіонізму.
Один
з найбільш значних творів Дебюссі — опера «Пеллеас і Мелізанда»
(по драмі М. Метерлінка; 1902), в якій досягнуте повне злиття музики з дією.
Слайд 7Особливий внесок у розвиток національної музичної культури зробив М. Лисенко
(1842—1912) — видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики
і педагог, засновник професіональної школи.
Слайд 8Ф. Колесса заклав основи українського етнографічного музикознавства, структурно-типологічних досліджень фольклору.
У музикознавстві й музичній творчості він був послідовником М. Лисенка.
Слайд 9П. Демуцький (1860—1927) був одним із перших записувачів народного багатоголосся,
видав збірники "Народні українські пісні з Київщини", праці з української
музичної фольклористики ("Ліра і її мотиви", 1903 та ін.), організував народний хор у с. Охматові (тепер Черкаської області), з яким виступав у багатьох містах і селах України.
Слайд 10Національну музично-пісенну культуру розвивають професійні колективи — "Думка" (з 1930
р. — заслужена академічна хорова капела України), "Трембіта" (Львів, 1940;
з 1951 р. — Державна заслужена хорова капела України), Український народний хор, організатором і керівником якого був Г. Верьовка. Створено хор 1943 р. у Харкові, з 1944 р. він діє у Києві (з 1965 р. — ім. Г. Верьовки, з 1974 — академічний).
Нових барв набула хорова музика у творчості Лесі Дичко, В. Зубицького, І. Шамо, О. Яковчука.