...і святість Його явилася їм. Числа 20:13 ...і святість Його явилася

Його явилася їм.»

Числа 20:13

Розуміння святості в ТОРІ.
Закони про чистоти і нечистоти

значення ідеальної моральної досконалості. В Біблії святість позначається словом קֹדֶשׁ, (кодеш),

в мишнаїтському івриті (קְדֻשָּׁה), (кдуша), а те, що вважається святим, — קָדוֹשׁ, (кадош). Єврейські екзегети трактують дієслово з корнем קדש (кдш) як «бути відділеним». Традиційна інтерпритація співпадає з даними сучасної феноменології релігії, яка описує святе як «вкрай досконале», те, що вселяє благоговіння і трепет.

святості, названий Святий (Кадош).
Предмети
Місця
Лиця
Дії

і в той час на грізну велич : (Пс.

89:7,8; 99:3; 111:9). Місце, де Бог являється людині, назване «страшним»: (Бут. 28:17). Страшні діла Божі : (Вих. 15:14; 34:10; Пс. 66:3,5). Цей грізний аспект Божественої святості відбивається в попередженні триматись далі від зовнішніх проявів Божої присутності: (Вих. 3:5; 19:12, 13, 23; Чис. 18:3). Людина не може бачити лице Бога і залишитися живою: (Вих. 33:20); Лише наближення до Скинії загрожує смертю: (Чис. 4:20; 18:13) Бог «величний» в святості: (Вих. 15:11); Його святість ні з чим не зрівняна: (I Сам. 2:2); Шлях Його святий: (Пс. 77:14).

викладені в основному в Пятикнижжі (Лев. 11–17; Чис. 19, 31;

Повтор.. 14:3–21, 23:10–15, 24:8, 26:14);

Біблійний закон повязує спостереження ритуальної чистоти з ідеєю святості (кдушша, святість). Один із способів виявлення святості в світі – перебування в стані ритуальної чистоти (тахора, буквально «чистота»). В Біблії межують розуміння «святий» (кадош) і «чистий» (тахор):
«А Господь промовляв до Аарона, говорячи: … Це вічна постанова … і щоб розрізняти між святістю (кадош) й між несвятістю, (хол) і між нечистим (таме) та між чистим (тахор)» (Левит 10:8-10)

не як гігієнічні або магічні. В Біблії однозначно визначено нематеріальний

аспект законів про ритуальну чистоту (Лев. 11: 43-44, пор. Вих. 22:30 і інші вірші). Вимога приносити жертву викуплення для очищення від більшості видів нечистоти Жертвопринесення підтверджує уявлення книжників про те, що правила ритуальної чистоти НЕ гігієнічні, а сакральні.

епоху Храму і запобігали проникнення в єврейську середу язичницьких обрядів

інших народів. Після руйнування Храму відділення трумот у-ма'асрот і роздача їх за призначенням проводилися відповідно до законів ритуальної чистоти, які скрупульозно дотримувалися жителями Ерец-Ісраель.

глибокої давнини усвідомлення зв'язку між людиною, Всесвіту і Богом, що

виявляється у всіх аспектах життя

епоху можна розділити на три групи:
1. Закони, які з тих

чи інших причин перестали виконуватися. До цієї групи належать майже всі закони ритуальної чистоти.

2. Закони, які відносяться до коханім і мають силу і в наш час. Наприклад, заборона Кохен торкатися до мертвого тіла, проходити через єврейське кладовище і інші.

3. Закони, які продовжують дотримуватися (наприклад, закони нідди). В ортодоксальних релігійних громадах (див. Ортодоксальний іудаїзм) закони нідди дотримуються так само строго, як і раніше, за винятком законів, пов'язаних із сакральним і Храмом. Після руйнування Храму закони нідди в основному пов'язані з талмудическим поняттям ісур - заборона вступати в статеву близькість з ніддой. Багато представників неортодоксальних громад також традиційно дотримуються цю заповідь. Реформізм в іудаїзмі не визнає закони нідди обов'язковими.

- Предмети і посудини. - Предмети ідолопоклонства

складніший спосіб очищення від неї. Ритуал очищення, що залежить від

конкретного виду ритуальної нечистоти, як правило, включає в себе три компоненти: - обмивання, - жертвоприношення, - час.