1. Види розвідки її завдання і способи ведення. Види розвідки поділяються на

на радіаційну , хімічну та бактеріологічну.
Радіаційна розвідка призначена для виявлення

і оцінки радіаційної обстановки. Для своєчасного визначення рівнів радіації організується і безперервно ведеться радіаційна розвідка та моніторинг, які проводяться
на суші (наземна),
на воді (річна, морська)
у повітрі (повітряна ).
На об’єктах радіаційна розвідка ведеться формуваннями ЦЗ, які готуються службами протирадіаційного і протихімічного захисту (ПР і ПХЗ) об’єкта та формуваннями ЦЗ , які діють у відриві від своїх об’єктів .

До цих формувань належать :

пости радіаційного і хімічного нагляду (спостереження)РХН;
ланки і групи радіаційної і хімічної розвідки (РХР).

№2

.На кожному об’єкті встановлюється один або декілька постів ,в залежності

від площі території об’єкта .

Пост підпорядковується начальнику служби ПР і ПХЗ або начальнику штабу ЦЗ об’єкта (там де немає служби ПР і ПХЗ ).
Пост розгортається поблизу штабу ЦЗ або пункту управління
(ПУ) .
В районі поста викладається коло з розміткою
< Північ>,
<Південь >,
< Схід>,
< Захід >
і стрілками ,які вказують напрямки на великі міста , розміщені на відстані від 25.км до 100км .
Для особового складу поста будується перекрита щілина (бліндаж).

№4

№5
вимірювальними приладами ,
біноклем, секундомірами,
захисними окулярами і
ЗІЗ.




У разі виявлення наявності отруйних речовин (ОР),або радіоактивних речовин (РР), розвідник подає сигнал < хімічна або радіаційна небезпека >,і начальник поста доповідає керівнику на ПУ.
На території об’єкта розвідка ведеться групами радіаційної і хімічної розвідки .
Група РХР складається з чотирьох осіб. Оснащується крім того ,що було перелічено для поста ,радіостанцією ,автомобілем для пересування по території підприємства з метою її обстеження.
Розвідка ведеться за заданими маршрутами. Виміри робляться в місцях розміщення людей (цех ,сховище ,ПРУ і т. ін.)
Одержані штабом ЦЗ данні радіаційної розвідки обробляються і використовуються для виявлення радіаційної обстановки ,результати якої наносяться на карту чи схему.

№7

збір даних про рівні радіації на місцевості (Р /год);
приведення рівнів радіації до одного терміну;
нанесення зон радіоактивного зараження на карту (схему).

Хімічна розвідка призначена для виявлення і оцінки хімічної обстановки.

Виявлення хімічної обстановки включає

визначення глибини зони хімічного зараження (ЗХЗ) по кількості СДОР ,швидкості вітру і
його напрямку;
визначення ширини ЗХЗ (по таблицям) ;
визначення площі ЗХЗ (як S трикутника); нанесення ЗХЗ на карту (схему).

Бактеріологічна розвідка призначена для виявлення і оцінки бактеріологічної
обстановки.
кордони зони бактеріологічного зараження (ЗБЗ) і
Осередка бактеріологічного ураження (ОБЗ)

БЗ визначаються протиепідемічними установами медслужбами ,службами захисту тварин і рослин ЦЗ на основі повідомлень постів спостережень та санепідемстанцій .

№9

автотранспорту у НС.

№10
Під стійкістю ,або надійністю роботи підприємства розуміють здатність протистояти аваріям та стихійним лихам , випускати продукцію у запланованому об’ємі ,а при пошкодженні інженерно технічного комплексу (ІТК) і часткового порушення системи постачання та зв’язків по кооперуванню відновляти своє виробництво у максимально короткі терміни .

Стійкість роботи об’єктів автотранспорту залежить від комплексу факторів ,що пов’язані з географічним розміщенням об’єкта ,так і з особливостями технологічного процесу ,системами управління ,продукції тощо.

Велика кількість виробничих зв’язків ,необхідність для виробництва чисельних комплектуючих ,складний технологічний процес ,особливо при використанні агресивних і отруйних речовин, та інші вказані нижче фактори знижують стійкість підприємства :

район розміщення об’єкта ;
виробничі зв’язки ;
системи енергопостачання ;
внутрішнє планування та забудова території ;
система управління ;
технологічний процес ;
підготовленість до відновлення виробництва.

НС.

№11

№12 моніторингом зовнішніх та внутрішніх небезпечних факторів для підприємства;
підвищенням надійності роботи та створенням дублюючих джерел енерго, газо та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива комплектуючих деталей , обладнання і матеріалів ;
вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автоматичного відключення при виході з ладу установок ;
забезпеченням співробітників підприємства ЗІЗ;
підготовкою в заміській зоні баз для розміщення невиробничих підрозділів підприємства ;
постійною готовністю аварійнорятувальних формувань до проведення РіНР ;
будівництвом та обладнанням ЗС на підприємствах для робітників і службовців та ПУ ;
проведенням організаційних та інженернотехнічних заходів щодо підготовки підприємства до режиму роботи у НС.

№14

На основі завдань штабу ЦЗ міста

(району) автотранспортна служба визначає кількість населення, яке необхідно вивезти автотранспортом по кожному збірному евакуаційному пункту (ЗЕП) і проміжному пункту евакуації (ППЕ), кількість потрібних автомобільних колон та кількість автомобілів у них, автогосподарства, що виділяють автомобільні колони ,на які ЗЕП та ППЕ, для якого підприємства та в який час подаються автоколони, час їх відправлення та прибуття на місце висадки.
Вивіз населення планується безпосередньо в місця його приміського розміщення .
Для перевезень по евакуації планується використання всіх автомобілів ,на які покладене перевезення населення і в першу чергу, автобусів ,вантажних ,бортових автомобілів і фургонів, обладнаних сидіннями, а також легкових автомобілів,
В разі недостатньої кількості машин планується використання сідельних тягачів з напівпричепами та самоскидів ,які повинні мати пристрої проти самоперекидання кузовів .
Для евакуації медичних установ передбачається використання автобусів та вантажних автомобілів з тентами .
Обладнання вантажних автомобілів для перевезення, посадки та висадки людей виготовляється та накопичується в автогосподарствах ,автомобілі яких залучаються до евакуації .

№15

власників .З цією метою вони прибувають на ЗЕП. Автомобілі зводяться

в колони ,забезпечуються перепустками установленого зразка і виводяться на маршрути згідно із загальним планом автотранспортної служби . №16
Крім обладнання автотранспорту для перевезення населення необхідно також виконати спеціальну підготовку Пункт посадки людей на автомобілі вбирається поблизу сіл та Зпунктів посадки (висадки). ЕП на вихідних магістралях із міста і забезпечувати одночасну посадку на всі машини автомобільної колони.
Час на посадку (висадку) однієї автомобільної колони повинен складати 2530 хв.
Для евакуації використовується автотранспорт тих міст ,з яких відбувається перевезення. При недостатності транспорту рішенням начальника ЦЗ області залучаються автомобілі найближчих сільських районів .
Вивіз населення з проміжних пунктів евакуації (ППЕ) планується автотранспортом сільських районів. Після закінчення перевезень по евакуації з міст їх транспорт може залучатися для перевезень з ППЕ
Вивіз населення від залізничних станцій та причалів висадки до місць розміщення здійснюється транспортом сільських районів.
Повідомлення про транспортні події ідуть від керівника автоколони ЦЗ начальникам штабів ЦЗ району(міста) ,сюди також поступає інформація від ДАІ районів і міст.

в надзвичайних ситуаціях (НС).

№18
Дослідження стійкості роботи підприємства складається із всебічного вивчення умов ,які можуть скластися на об’єкті при НС і оцінки їх впливу на виробничу діяльність підприємства.

Мета дослідження – виявити слабкі місця в роботі підприємства при НС та виробити найефективніші пропозиції в підвищенні його стійкості .
Дослідження стійкості проводиться заздалегідь силами інженерноготехнічного складу підприємства.
Керівник дослідження начальник ЦЗ. Тривалість дослідження – 23 місяці.
Весь процес планування та проведення дослідження можна поділити на три етапи :

перший етап – підготовчий ;
другий етап – оцінка стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайної ситуації ;
третій етап – розробка заходів ,що підвищують стійкість підприємства.

та організується їх підготовка .

№19

Основні документи для організації дослідження :
наказ начальника підприємства ;
календарний план підготовки дослідження ;
план проведення дослідження .

На другому етапі проводиться безпосередньо дослідження стійкості роботи у НС .Кожна група (головного механіка, головного енергетика, нач. штабу ЦЗ та інші ) спеціалістів оцінює стійкість визначених елементів .

На третьому етапі підсумовуються висновки проведених досліджень.
Група керівника дослідження на основі доповідей груп спеціалістів складає загальну доповідь:

можливості захисту робітників та службовців у НС;
загальна оцінка стійкості об’єкту ,найбільш слабкі ділянки ;
практичні заходи для підвищення стійкості роботи об’єкта.

Складання плану заходів по підвищенню стійкості роботи об’єкта .

за утримання транспортного підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо

на керівника (власника). №20
Власники підприємств зобов’язані:
розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ;
відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення ,інструкції ,інші нормативні акти ,що діють в межах підприємства ,здійснювати постійний контроль за їх додержанням ;
забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення ;
утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку ,пожежну техніку ,обладнання та інвентар ,не допускати їх використання не за призначенням;
створювати уразі потреби підрозділи пожежної охорони ;
подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки ;
здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж (спринклерні та дренчері установи );
своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки ,систем протипожежного захисту ,водопостачання тощо ;
проводити службові розслідування випадків пожеж.