Сучасні методи терапії цукрового діабету типу1 та типу2

медичний університет імені О.О. Богомольця
Кафедра ендокринології
Завідувач кафедри,

професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Боднар Петро Миколайович

з найважливіших прав людини
Дотримання справедливості та солідарності в питаннях

охорони здоров’я
Розуміння цінності населення у вирішені проблем із здоров’ям
Підвищення відповідальності за нього

2008 рік

діабету);
2. Нормалізація маси тіла;
3. Забезпечення нормального росту та розвитку дітей;
4.

Профілактика гострих та хронічних ускладнень цукрового діабету;
5. Збереження або відновлення працездатності.

гемоглобін 6,5 – 7%
Глюкоза плазми натще 5,5 – 7,0 ммоль/л
Глюкоза

плазми в постпрандіальний період <7,8ммоль/л
Врахувати індивідуальні особливості хворого:
тривалість діабету
спосіб життя
наявність ІХС, мікросудинних ускладнень
свідомість хворого
вік хворого

психологічна підтримка

15-20%, жири 20-25%);
Ізокалорійна при діабеті типу 1 та субкалорійна при

діабеті типу 2
Виключення легкозасвоюваних вуглеводів, виключаються продукти з глікемічним індексом(ГІ) 70-100%, обмежуються з ГІ 70-65% ( цукор, мед, кондитерські вироби)
Багаторазовий прийом їжі впродовж доби
Достатній вміст клітковини
Обмеження насичених жирних кислот до 10%, перевага жирам рослинного походження

до інсуліну з \ без втрати

маси тіла;
- зниження рівня глюкози
в крові;
- зниження артеріального тиску;
- покращання ліпідного профілю;
- збільшення тривалості життя;

і тривалого фізичного навантаження і в найближчі 12-40 годин після

нього;
- при легких і помірних фізичних навантаженнях тривалістю не більше 1 години необхідний додатковий прийом вуглеводів, зниження дози інсуліну на 20-50%;
- рівень глікемії вимірюється до, підчас та після фізичного навантаження;
- при декомпенсації цукрового діабету, особливо в стадії кетоацидозу фізичні навантаження протипоказані.

діабетичні коми(кетоацидотична, гіперосмолярна);
Значна втрата маси тіла за короткий термін;
Наявність

інфекційних та інтеркурентних захворювань( туберкульоз, панкреатит, інфаркт міокарда, інсульт);
Оперативні втручання;
Вагітність та лактація;
Відcymнicmь ефекту від раціонального харчування та пероральних цукрознижувальних засобів (глікемія натще > 8ммоль\л, Hb A1с > 7%);
Хронічні ускладнення цукрового діабету з порушенням функції органів.

Insulin”, Canada, McClelland & Stewart Inc, 1982 р). Джон Маклеод

(1876-1935), Фредерік Бантінг (1891-1941), Чарльз Бест (1899-1978), Джеймс Колліп (1892-1965)

інсулінотерапії (б) та у похилому віці (в)
а
б
в
Леонард Томпсон до (а)

та після (б) інсулінотерапії та у зрілому віці (в)

в

б

а

грудня 1922 року (З книги M. Bliss “The Discovery of

Insulin”, Canada, McClelland & Stewart Inc, 1982 р)

Та же дитина після інсулінонотерапії, вага - 13 кг, 15 лютого 1923 року (З книги M. Bliss “The Discovery of Insulin”, Canada, McClelland & Stewart Inc, 1982 р)

прандіального інсуліну або підшкірні інсулінові інфузії (помпи);
Доза прандіального інсуліну призначається

у відповідності з використаними вуглеводами, рівнем глюкози та очікуваними фізичними навантаженнями;
Використання аналогів інсуліну при наявності гіпоглікемій.

на день). Показана розумово неповноцінним, психічно хворим та людям літнього

віку.
Інтенсивна інсулінотерапія:
Відповідає ритму фізіологічної секреції. Базальна секреція інсуліну забезпечується препаратами проміжної або тривалої дії, а харчова ( болюсна) секреція інсуліну - препаратами короткої (ультракороткої) дії перед кожним прийомом їжі. Цей метод значно поліпшує якість життя.

глікемічний контроль HbA1C > 7,5%, а у вагітних > 7%;

частий кетоацидоз;
вагітність або планування вагітності;
неконтрольований діабет;
гіперглікемія натще (симптом “вранішньої зорі”);
висока чутливість до інсуліну;
неможливість контролювати рівень глікемії вночі з використанням аналогів інсуліну тривалої дії;
дуже маленька доза інсуліну, яку важко
віддозувати шприцем (часто буває у малюків);
активний спосіб життя, часті фізичні
навантаження ;
бажання хворого.

1 (“Протоколи…” МОЗ України,2009)
Доза інсуліну залежить від індивідуальної потреби хворого, маси

тіла,
харчування, фізичних навантажень, супутніх захворювань та ін.

К – інсулін короткої дії;

А – аналоги інсуліну ультракороткої дії;
П – інсулін середньої тривалості дії;
Т – аналоги інсуліну тривалої дії;
З – заздалегідь змішаний інсулін (або аналог)

синдром хронічного передозування інсуліну
Інсулінові набряки
Інсулінова пресбіопія – порушення рефракції

А
Б

Хемінгуей
Федір Шаляпін

та самоконтроль
Профілактика та лікування хронічних ускладнень і супутніх захворювань (контроль

АТ, ліпідів крові)

захворювання
Діабетична ретинопатія
Діабетична нефропатія
Діабетична нейропатія
Діабетична стопа
Інші ускладнення

Терапія патогенетично
зумовлених станів
Дисліпідемія
Гіпертензія
Ішемічна

хвороба серця
Ожиріння

Глікемічний контроль
Раціональне харчування
Фізичне навантаження
Фармакотерапія

(Наказ МОЗ України від 21.12.2012 року №1118)

Цільові показники цукрового діабету

типу 2

– стимулюють секрецію інсуліну:
- 1

генерація: хлорпропамід, толазид, толбутамід;
- 2 генерація: глібенкламід, гліпізид, гліклазид, гліквідон, глімепірид;
2. Несульфонілсечовинні секретогоги інсуліну чи постпрандіальні гіпоглікемізати:
- репаглінід, натеглінід.
II. Сенситайзери інсуліну – препарати, що підвищують чутливість тканин до інсуліну:
- Збільшення споживання глюкози скелетними мязами та адипоцитами;
- Пригнічення глюконеогенезу;
- Зменшення абсорбції глюкози із тонкого кишечника в разі високої концентрації метформіну;
1. Бігуаніди: метформін;
2. Тіазолідіндіони чи глітазони: піоглітазон.
III. Препарати, які уповільнюють абсорбцію глюкози в кишках
Акарбоза

- Гіпоглікемічні стани
-Збільшення маси тіла

- Гіпонатріємія
Постпрандіальні стимулятори секреції інсуліну - Метіглініди
- Збільшення маси тіла
- Гіпоглікемічні стани
Бігуаніди
- Шлунково-кишкові розлади
- Лактат-ацидоз
Препарати, які підвищують чутливість до інсуліну - Тіазолідиндіони
- Збільшення маси тіла
- Набряки
- Серцева недостатність
Інгібітори α- глюкозидази (акарбоза)
- Шлунково-кишкові розлади

потребу
в енергії

- Гальмує розвиток
стеатозу печінки
- Підвищує чутливість
до інсуліну

– потужний селективний інгібітор натрій-глюкозного транспортера в

нирках людини. Депагліфлозин знижує рівень глюкози крові шляхом пригнічення реабсорбції глюкози в нирках та збільшення її екскреції з сечею. Біодоступність препарату складає понад 80%. Депагліфлозин знаходиться на 3-й фазі дослідження і є достатньо перспективним.

ДПП-4
НЗ – незареєстрована комбінація

раціонального харчування, фізичних вправ та максимальної дози пероральних цукрознижувальних засобів;
2.

Лабораторні показники:
Глікований гемоглобін >7%;
Глікемія натще > 8,0 ммоль\л при ІМТ <25 кг\м²;
3. Діабетичний кетоацидоз;
4. Складні оперативні втручання;
5. Хронічні ускладнення цукрового діабету з порушенням функції внутрішніх органів.

життя

Метформін
Клас 1: Хороша доказова терапія
Стиль життя

метформін

базальний інсулін
Стиль життя

метформін

сульфонілсечовина
Стиль

життя
метформін
інтенсивна інсулінотерапія

Клас 2: Менш доказова терапія

Стиль життя

метформін

піоглітазон

Стиль життя

метформін

агоністи Г ПП-1

Стиль життя

метформін

сульфонілсечовина

Стиль життя

метформін

базальний інсулін

та фізичні вправи
Вперше діагностований ЦД типу 2
Зміна способу життя
Вимірювання HbA1c

кожні 3 місяці

Крок 1
Монотерапія
Початок – метформін, якщо:
він неефективний
або протипоказаний
Використовують сенситайзери інсуліну
(тіазолідіндіони) чи
сульфонілсечовину.

Крок 2
Комбінована терапія
Метформін + сенситайзери інсуліну чи сульфонілсечовину чи постпрандіальний регулятор

Крок 3
Інсулінотерапія
Інсулінотерапія +\- гіпоглікемізуючі засоби

Огляд хворого кожні 2-6 місяців
Якщо HbA1c перевищує норму перейти до наступного кроку

Три кроки в терапії цукрового діабету типу 2

рази на рік
Навчання хворих на діабет (щорічно)
Обстеження стоп (1-2 р/рік

лікарем)
Скринінг на діабетичну нефропатію (щорічне визначення мікроальбумінурії)
Контроль за артеріальним тиском (1 р/ квартал)
Ліпідний профіль (щорічно)
Профілактика інфекційних захворювань
Антитромбоцитарна терапія