Фізичні властивості деревини. Визначення поняття "фізичні властивості деревини". Класифікація фізичних властивостей. Визначення

фізичних властивостей. Визначення показників макроструктури

без зміни хімічного складу деревини та порушення цілісності зразка, що

випробується.
Класифікація фізичних властивостей за Л.М. Перелигіним:
- властивості, що визначають зовнішній вигляд деревини: колір, блиск, текстура, рисунок;
- запах деревини;
- вода в деревині і пов"язані із зміною вологості властивості (вологість, усушка, розбухання);
- щільність деревини;
- теплові властивості;
- звукові властивості;
- електричні властивості;
- проникність деревини рідинами та газами.

певне зорове відчуття, яке залежить від спектрального складу відбитого нею

світлового потоку.
Деревина має властивість вибірково поглинати світлові промені і тому відбитий світловий потік має інший спектральний склад.
У деревинознавстві деревину характеризують описово, використовуючи зорові образи, що дають абстрактне уявлення про кольорові відтінки. Між тим любий відтінок деревини може бути точно встановлено за допомогою методів, що має колориметрія - наука про виміри кольорів. Для кількісної характеристики встановлюють числові значення трьох показників:
λ - кольоровий відтінок (визначається довжиною хвилі),нм;
р - чистота, % (спектральний колір, як правило, розведено білим, чистота характеризує ступінь цього розбавлення і може змінюватися від 100 % до 0 );
ρ - яскравість(світлість),% (визначається коеф.відбиття; для білих поверхонь - максимум, для чорних наближається до 0).

блиск мають гладкі дзеркальні поверхні з розмірами нерівностей меншими за

1/2 довжини світлової хвилі. Матові поверхні з однорідними нерівностями відбивають світловий потік дифузно - рівномірно у всі боки.
Поверхні деревини, навіть найкраще оброблені, наближається до матових.
Вимірюють блиск блискоміром ФБ-2. Блиск більшості порід - 6,4-16,27% Проведені виміри показали, що блиск залежить від калориметричних
характеристик, які містять білизну поверхні. Чим більше білизна, тим вище показники блиску.

перерізання анатомічних елементів. Чим складніша та різноманітніша будова деревини, тим

багатша її текстура.
У хвойний порід порівняно мало типів анатомічних елементів, тому й текстура досить одноманітна і залежить, в основному, від ширини річних шарів. Хвилясті обриси річних шарів утворюють більш цікавий рисунок у модрини та тиса на тангенціальному перерізі.
Для листяних порід з більш складною будовою характерна наявність крупних судин, серцевих променів, неправильно розташованих волокон - це створює багату текстуру.

деякі характеристики макроструктури:
ширина річних шарів в см,
кількість річних

шарів в 1 см
пізня деревина в %.
Визначають макроструктурні показники (ГОСТ 16483-74) на торцевій гладкій поверхні розміром не менше 2x2 см. На цій площі позначають точками ціле число річних шарів і між ними проводять перпендикуляр до річних шарів. Відстань між точками ( l ) вимірюють масштабною лінійкою з точністю до 0,5 мм і підраховують кількість шарів на цій ділянці вимірювання N.

половини річного шару розраховують за формулою:



Середню ширину річних шарів S,

мм, вираховують, розділивши l, мм на N.

виміряти пізні зони σ вимірювальною лупою із ціною поділки 0,1

мм. Виміряні пізні зони додають і визначають відсоток пізньої деревини на ділянці вимірювання:

різних порід. На макроструктуру впливають умови зростання і вік.
Всі породи

в багатших умовах зростання збільшують радіальний приріст. Річний приріст хвойних порід у кращих умовах зростання збільшується за рахунок ранньої зони, що призводить до зменшення % пізньої деревини.
Кільцесудинні породи в тих самих умовах формують більший відсоток пізньої зони.
Розсіяносудинні породи - збільшують радіальний приріст з рівномірною щільністю деревини.
Введено термін - рівнощільність - характеризується рівномірністю розподілення механічних тканин за шириною річного кільця. Більша - у розсіяносудинних.

деревини. В перестійному віці різко падає радіальний приріст, що приводить

до збільшення пізньої зони, причому якість деревини не покращується.
Макроструктура деревини враховується в сортиментах спеціального призначення (авіаційні, резонансні, лижні заготовки тощо), які повинні відповідати певній механічній якості, і суттєво впливає на технологічні процеси деревообробки.
Найбільш високоякісна деревина сосни звичайної, що іде на виготовлення авіаційних пиломатеріалів має від 3 до 30 річних шарів в 1 см.; у дуба, що використовується в авіабудуванні найкраще число річних шарів - 1-10 /см; у розсіяносудинних (берези) - не регламентується.