1 Оцінки ефективності державного регулювання експорту та експортних цін на

зернових та олійних культур
в Україні
31 березня 2011
Київ
Інститут розвитку

аграрних ринків

експортних квот
Постанова КМУ від 04 жовтня 2010 р. №

938 - встановлено квоти на експорт зерна – 4,2 млн.т.

Реєстрація зовнішньоекономічних контрактів

Постанова КМУ від 13 грудня 2010 р. N 1254 - з 1 лютого 2011 року митне оформлення продукції, що експортується, здійснюється на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених та зареєстрованих виключно на Аграрній біржі

Законопроект №8053 - експорт соціально значимої с/г продукції може здійснюватися виключно виробниками такої продукції (в межах обсягів власного виробництва) та Державним агентом із забезпечення експорту.

Створення державної зернової корпорації

- 2010/11 МР

-2010/11 МР

- 2010/11 МР

по Україні за 2010 рік

на зерно та продукцію його переробки.
Методи:
Введення квот та ліцензій

на експорт зерна;
Обмеження рентабельності борошномельних та хлібопекарських підприємств.

Державне регулювання ринку зерна

участників зернового ланцюга (виробник – переробник - експортер);
За нашими розрахунками

втрати складають:
для сільськогосподарських товаровиробників від зниження середніх цін на зернові культури - мінімально 1,0 млрд. грн. (200 грн./т х 5 млн. тонн зерна).
- для експортерів зерна від запровадження обмежень на експорт - 2,0 млрд. грн. (5 млн. тонн зерна х 400 грн./т).
Підвищення рівня корупції у торгівлі зерном;
Втрати держави (погіршення інвестиційного клімату, зменшення надходжень до бюджету).

виробництва та створення прозорих правил для просування вітчизняної продукції на

зовнішні ринки за рахунок:
- відмови від адміністративного втручання у процеси ціноутворення на сільськогосподарську продукцію,
використання антимонопольного законодавства у випадку різкого коливання цін на сільгосппродукцію;
відмови від будь-яких обмежень експорту сільськогосподарської продукції.

Необхідно

Створити умови для розвитку ринку зерна, шляхом:
впровадження нових фінансових механізмів у сільському господарстві, зокрема: створення механізму кредитування під заставу майбутнього врожаю;
подальше удосконалення системи впровадження складських документів на зерно;
розвиток інфраструктури зберігання та транспортування зерна тощо

заміна адміністративних важелів на ринкові – інтервенції державних агентів на

ринку.
Для забезпечення економічної доступності продовольства для населення доцільно використовувати заходи грошової або продуктової підтримки малозабезпечених верств населення

соняшнику
Закон України від 10.09.99 № 1033-XIV „Про ставки вивізного
(експортного)

мита на насіння деяких видів олійних культур”

насіння деяких видів олійних культур з 1 січня 2011 року обкладається за ставкою вивізного мита (у відсотках митної вартості товару) – 11%.

-2010/11 МР

УАК
У результаті скасування мита Україна може перетворитися з експортера соняшникової

олії на імпортера, при цьому ціни на соняшникову олію в ЄС вищі, ніж в Україні, що призведе до зростання цін на олію приблизно на 70%, а на продукцію з використанням соняшникової олії (майонези, маргарини) – на 130-150%.

У разі збереження вивізного мита тенденція до підвищення попиту на українську соняшникову олію зберігатиметься, а відповідно, потреба у сировині для переробки на внутрішньому ринку також збережеться.

Висновок: Стратегічний інтерес України на ринках насіння соняшнику та продуктів його переробки полягає у розширенні експорту продукції з вищою часткою доданої вартості, тому скасування або зниження експортного мита на насіння соняшника не може бути предметом переговорів при створенні зон вільної торгівлі з ЄС та іншими країнами або митними територіями.