Антивітаміни та антагоністи фолієвої кислоти

Л.В.

1939 році з листків шпинату як фактор росту бактерій молочнокислого

бродіння. Враховуючи кислотні властивості цього фактора і високий вміст його в листках багатьох рослин, він одержав назву фолієва кислота (від латинської vоlіum - лист). У 1940 році речовина з подібною дією на мiкроорганізми була виділена з дріжджів, екстрактів внутрішніх органів тварин.

складається з трьох компонентів: азотовмісного гетероциклу птеридину, залишків n-амінобензойної і

глутамінової кислоти.

ферментних систем, які забезпечують транспорт одновуглецевих залишків (метильних, формільних, гідроксиметильних

груп), приймають участь у процесах синтезу нуклеїнових кислот та інших сполук. У цих процесах приймає участь активна форма фолієвої кислоти 5-форміл-тетрагідрофолієва кислота або цитроворум фактор.

ферментних систем, що каталізують процеси синтезу, однак виконати його функції

неспроможні. За цих умов порушується синтез нуклеїнових кислот, пригнічується поділ клiтин, тобто, антифолати за цих умов виконують роль цитостатиків. Ця їх особливість використовується при лікуванні онкозахворювань(лейкемій, тромбобластичних процесів), які супроводжуються неконтрольованим інтенсивним поділом. У найбільшій мірі це характерно для такого антиметаболіту фолієвої кислоти як 4- аміноптерину:

органiв продукувати клiтиннi елементи бiлої кровi – лейкоцити i лiмфоцити.

Хвороба має злоякiсний, прогресуючий характер.
Застосування амiноптерину для лiкування лiмфоїдних лейкозiв у дiтей часто викликає ускладнення у виглядi виразкового ураження слизових оболонок ротової порожнини, кишечника та значного зниження вмiсту лейкоцитiв у кровi. Причиною цього є те, шо антифолати блокують ферментнi системи, якi утворюють активну форму фолiєвої кислоти (тетрагiдрофолiєву) не лише в клiтинах, уражених захворюванням, але i в здорових.

реалізується у специфiчних симптомах. Згодом було синтезовано похідне фолієвої кислоти,

яке в меншій мірі виявляло небажані ефекти. Це похідне, в якого водню аміногрупи в залишку n-амінобензойної кислоти заміщено на метильну групу, дістало назву аметоптерин або метотрексат, тривалий час успішно застосовували для лікування злоякісних пухлин та лейкозів.
Метотрексат виявляє позитивний ефект також при лікуванні псоріазу, особливо при застосуванні комбінованої терапії метотрексату з вiтаміном А, внаслідок чого усувається негативний вплив фолатів на синтез ДНК та білків в неушкоджених клітинах.

має ряд недоліків: зокрема, пригнічуює функціонування здорових клітин, що активно

діляться, крім того до нього швидко розвивається адаптація.
Для ряду аналогів фолієвої кислоти характерна бактеріостатична дія і тому їх застосовують для лікування інфекційних захворювань. Це характерно зокрема для 4-аміноптерину, а також похідного фолієвої кислоти птеруїласпарагінової кислоти:

на одну чи кілька метинових груп знижує бактеріостатичні властивості сполуки.
Завдяки

чисельним експериментам синтезовано велику кількість антифолатів, які застосовують як антималярійні засоби (піріметалін). Цей препарат використовують також і для лікування токсоплазмозу, збудники якого можуть передаватися від домашніх тварин (кішок, собак) і викликають у жінок переривання вагітності або ж народження дітей з психічними та фізичними вадами.