Слайд 1Архітектура України
ХІХ сторіччя
У 1803 році приписом Синоду Руської православної
церкви було заборонено спорудження нових і реставрація старих храмів у
національних стилях; будувати храми дозволялося тільки у класичному, а пізніше, русько-візантійському або псевдоросійському стилях. В Україні споруджувати храми у стилі українського бароко було заборонено.
У ХІХ сторіччя в Україні, як і в усій Європі, панівними були історичні стилі – використання архітектурно-декоративних елементів минулих епох для оздоблення нових будівель.
У більшості випадків споруджували будівлі стінової конструктивної системи зі стінами мурованими з цегли, перекриття приймали балочні дерев'яні, пізніше у вигляді пологих цегляних склепінь по металевих балках; покриття – горищні кроквяні. Споруджували: храми, палаци, житлові будинки, ратуші, адміністративні, навчальні, лікарняні та інші необхідні тогочасному суспільству будівлі.
Слайд 2У першій половині ХІХ сторіччя переважав класицизм – використання архітектурно-декоративних
елементів античних Греції та Риму.
Пізній класицизм з використанням ліпнини,
головним чином мілітаристського характеру, називають ампіром.
З середини ХІХ сторіччя починається використання архітектурно елементів інших епох і народів – т. з. історичні стилі:
Неоромантизм
Русько-візантійський;
Неоготика;
Неоренесанс;
Неоросійський (псевдоросійський);
Неоукраїнський (український модерн);
Неомавританський
та інші.
У кінці ХІХ сторіччя в будівлях одночасно використовують архітектурні елементи різних епох і народів – еклектика.
Слайд 3В Україні перші будівлі в стилі класицизм були споруджені в
кінці ХVІІІ – початку ХІХ сторіччя на Чернігівщині в маєтках
вищих російських посадовців:
О. Розумовського,
П. Румянцева-Задунайського,
Галаганів
Кочубеїв
Пізніше по всій Україні багаті поміщики споруджували маєтки у класицистичному стилі
Слайд 4Палац Олексія Розумовського,
с. Батурин, Чернігівська обл., арх.
Ч. Камерон,
1799…1803 рр. (сучасна реконструкція), прямокутний план з ризалітеми-ротондами, головний фасад
з колонами іонічного ордеру, піднятим на другий поверх
Слайд 5Палац Олексія Розумовського,
с. Батурин, арх. Ч. Камерон, 1799…1803 рр.,
розрахований на сприйняття з усіх боків (рівноцінні фасади)
Слайд 6Воскресе́нська це́рква, с. Батурин — усипальниця
останнього гетьмана України
Кирила Разумовського, 1803 р., ампір,
хрестоподібна в плані, з півкруглою абсидою, з одним півсферичним куполом
і декоративною маківкою, із дзвіницею над притвором, чотириколонні портики з трикутними фронтонами акцентують три фасади
Слайд 7Воскресе́нська це́рква, с. Батурин, 1803 р., ампір, хрестоподібна в плані,
з півкруглою абсидою, з одним півсферичним куполом і декоративною маківкою,
із дзвіницею над притвором із шпилем, чотириколонні портики доричного ордеру з трикутними фронтонами акцентують три фасади
Слайд 8Садиба Галаганів, 1831 р., с. Сокиринці, Срібнянський р-н, Чернігівська обл.,
арх.
П. Дубровський, ансамбль палацово-садибної архітектури в стилі ампір, гармонійне
поєднання, рельєфу, води, зелених насаджень і об’єктів архітектури і скульптури
Генплан: 1 – палац; 2 – огородження і в’їздні ворота; 3 – конюшня; 4 – альтанка;
5, 6 – північний і південний службові флігелі;
7 – оранжерея; 8 – готичний місток
Слайд 9Палац Г. Галагана,
с. Сокиринці, Срібнянський р-н, Чернігівська обл.,
арх. П.
Дубровський, 1831 р.
Слайд 10Садово-парковий ансамбль в с. Качанівка, 70-і роки ХVІІІ ст. –
перша половина ХІХ ст., класицизм. Ансамбль у двох рівнях: верхнє
плато – палацовий комплекс з регулярним парком, нижнє – великий мальовничий ландшафний парк (560 га), арх. М. К. Мосципанов з 12 озерами, павільйонами, альтанками, скульптурою, мостиками, амфітеатром.
Генеральний план верхнього плато: 1 – палац;
2 – північний флігель; 3 – південний флігель; 4 – водонапірна вежа;
5, 6 – господарські служби;
7 – Георгієвська церква;
8 – господарські будови
Слайд 11Палац П. Румянцева-Задунайського (пізніше Тарновських), с. Качанівка, Ічнянський р-н, Чернігівська
обл., арх. К. Бланк 1770…1820 рр.
Слайд 12Гергієвська церква, с. Качанівка, 1817…1828 рр., хрестоподібна з витягнутою західною
гілкою і примикаючою до неї дзвіницею, у якої не збереглися
два верхніх яруси, ампір
Слайд 13Полтавщина. с. Диканька. Маєток Кочубея, акварель
худ. О. М.
Кунявіна, 1780 р., будівлі згоріли в 1919 р.
Слайд 14Полтавщина. с. Диканька. Палац Кочубея 1790-і роки,
зруйнований в
1918 р. (поштова картка 1914 р.)
Слайд 15Маєток Кочубея, Миколаївська церква, с. Диканька, Полтавська обл., арх. М.
Львов, 1794 р.
Слайд 16 Палац Ганських, с. Верхівня, Житомирська обл., 1810-і роки в
пейзажному парку, класицизм
Інтер’єр, балкон для оркестру в двосвітній залі
Слайд 17Парк «Софіївка» з комплексом паркових споруд, 1796 р., на замовлення
Потоцького, інж.
Л. Метцел, садівники-декоратори Заремба і Феррею, площа 160
га, північна частина м. Умань на пагорбах р. Кам’янка.
Генеральний план: 1 – головний вхід;
2 – Тарлейська скеля; 3 – павільйон Флори;
4 – Венеціанський міст; 5 – Кавказька гірка;
6 – Китайська альтанка; 7 – бельведер;
8 – Скеля смерті; 9 – площа зібрань;
10 – пристань човнів; 11 – західний грот;
12 – грот Страхіть; 13 – грот «Локетек»;
14 – грот «Горішок»; 15 – металевий міст;
16 – статуя Еврипіді; 17 – джерело «Вечеря»;
18 – обеліск; 19 – усічена колона; 20 – Левовий грот; 21 – Критський лабіринт; 22 – грот Венери;
23 – фазанник; 24 – Рожевий павільйон;
25 – дерев’яний міст; 26 – оранжерея; 27 – р. Кам’янка; 28 – Амстердамський шлюз;
29, 30 – верхнє і нижнє озера; 31 – фонтан «Змія»; 32 – басейн «Рибки»; 33 – великий водопад; 34 – фонтан «Семиструйки»; 35 – Мертве озеро; 36 – підземна р. Стикс;
37 – каскад «Три сльози»; 38 – головна алея
Слайд 18Умань. Парк Софіївка, 1796 р., Водограй «Змія».
Слайд 19Парк і паркові споруди «Олександрія», Біла церква, 1793 р. –
ХІХ ст.,
арх. Д. Ботані, садівник О. Станге, пейзажний парк
названий на честь дружини Броницького – Олександри Енгельгардт, витягнутий уздовж р. Рось, 201 га, ансамбль почали організовувати навколо Детинця, розташованого на підвищенні, до складу якого входили: палац, танцювальний павільйон і флігелі для гостей (вціліли фундаменти)
Генеральний план: 1 – головний вхід; 2 – ротонда; 3 – колона Журби; 4 – джерело Лев; 5 – Китайський місток; 6 – колонада Луна; 7 – економічний корпус;
8 – Дединець; 9 – танцювальний павільйон; 10 – руїни
1
3
Слайд 20Парк «Олександрія», 1793 р., Колонада «Луна», ротонда, руїни
Слайд 21Стоїть на крутому березі р. Рось на Замковій горі, хрестовий
у плані з півкруглою абсидою, однокупольний з двома баштами-дзвіницями, головний
фасад підкреслений чотириколонним портиком корінфського ордеру, до якого ведуть широкі гранітні сходи
Костел Іоана Предтечі, 1812 р., м. Біла Церква
Слайд 22Палац Потьомкіна, зараз будинок культури студентів, арх. І. Старов, 1786
р., м. Дніпро, довкола палацу був впорядкований чудовий сад в англійському
стилі з екзотичними рослинами, оранжереями (ананасовою, лавровою), квітниками
Слайд 23Гостинний двір, Київ, 1809 р., Контрактова площа, арх. Луіджі Руске,
класицизм
Слайд 24Гостиний двір, 1809 р., Контрактова площа, арх. швейцарського походження Луіджі
Руске, класицизм, внизу фотографія кінця 19 ст.
Слайд 25Контрактовий будинок, Київ, Поділ, арх. Вільям Гесте, 1817 р.
Слайд 26Контрактовий будинок, вул. Межигірська, 1, головний фасад звернений на Контрактову
площу, арх. шотландського походження Вільям Гесте, керував будівництвом
А. Меленський,
1815…1817 рр., зараз Міжбанківська валютна біржа, класицизм
Слайд 27Олександрівський костьол, Київ, 1817…1842 рр., проект арх. Людовіка Санзані, керував
роботами арх. Франц Мєхович, класицизм. Композиція центрична, середня частина перекрита
куполом на барабані, над головним фасадом дві вежі–дзвіниці
Слайд 28Костел Св. Олександра, Київ, арх. Ф. Мєховіч, 1842 р.
Рисунок
Т. Шевченка, 1844 р.
Слайд 29 Інститут шляхетних дівчат, Київ, боковий флігель,
арх. В.
Береті та О. Береті, 1843 р., класицизм
Слайд 30Інститут шляхетних дівчат, тепер Міжнародний центр культури і мистецтва, 1839…1843
рр., арх. Вікентій Беретті та Олександр Беретті, класицизм. В 1952…1958
рр. добудова зали і колонади навколо півротонди парадного входу, арх. Л. Каток, А. Заваров
Слайд 31Суконна фабрика, м. Дніпро, арх. Ф. І. Волков, 1794 р.,
рідкісний зразок промислового будівництва високого професійного і художнього рівнів
Слайд 32 Університет ім. Т.Шевченка, м. Київ, арх. В.Береті, 1834 р.
Слайд 33Університет ім. Т. Г. Шевченко, Київ, 1837…1843 рр., арх. В.
І. Беретті, художню виразність і монументальність підкреслює більш пластичний фасад
з боку ботанічного саду з півкруглими абсидами і ризалітом з фронтоном пізній класицизм
Слайд 34Ратуша,
1835 р., Львів, арх. Ю. Маркль, Ф. Трешер, вежа
з годинником зведена в 1851 р., арх.
І. Зальцман, чотириповерхова
будівля з внутрішнім двором, прості, сухуваті форми віденського класицизму
Слайд 36Ратуша, м. Чернівці, арх. А. Мікулич, 1847 р., з внутрішнім
двором, вежа над північним крилом, головний фасад акцентований ризалітом, на
відкритій аркаді першого поверху – доричний портик з фризом і прямокутним фронтоном
пізній класицизм
Слайд 37Всіхсвятська церква або Храм Всіх святих, м. Ніжин, 1782 р., хрестове в
плані, східний, північний і південний фасади мають портики зі спареними
колонами і квадратними стовпами в кутах з трикутними фронтонами
Слайд 38Спасо-Преображенський собор, м. Новгород-Сіверський, арх.
Д. Кваренгі, 1791…1806 рр., мурований,
квадратний у плані, п’ятибаневий, з півкруглою абсидою і виступаючими раменами. Структура
храму – хрещато-банева.
Слайд 39Усіма роботами спорудження собору керував І. Д. Яснигін. Використовуючи вироблені
сторіччями канони архітектури, Дж. Кваренгі розробив проекти багатьох будівель, але
під час проектування Спасо-Преображенського собору для Новгорода-Сіверського не врахував реалій міста: гори в цій місцевості складаються з лесів, та ще й зсуваються до Десни. Унаслідок осідання підмурків стіни та склепіння собору розтріскалися, і менше, ніж через п'ятнадцять років після завершення будівництва він виявився в катастрофічному стані, його конструкції вимагали термінового підсилення. У 1817-1821 рр. для підсилення конструкцій собору під керівництвом арх. Антона Карташевського, до стін прибудували своєрідні контрфорси – пілястри, а всередині храму під підпружними арками, на яких височить центральний барабан із півсферичним куполом встановили 16 спарених іонічних колон.
Слайд 40Спасо-Преображенський
Собор, м. Дніпро,
арх. А. Захаров, 1835 р., хрестовокупольний одноглавий,
три гілки хреста завершують шестиколонні портики з фронтонами. Собор завершений
великим куполом на високому барабані та триярусна дзвіниця зі шпилем
Слайд 41Церква св. Миколи на Аскольдовій могилі, 1810 р., арх. А.
Меленський, ротонда оточена відкритою колонадою доричного ордера, перекрита банею з
ліхтариком
Слайд 42Церква Св. Миколая на Аскольдовій могилі
мал. Т.Шевченка 1833
Слайд 43Церква Різдва Христового Київ, арх. А. Меленський 1807…1829 рр., зруйнована
в 1935 р., відбудована в 2006 р.
Слайд 44Колона Магдебурзькому праву, 1802…1808 рр., Набережне шосе, 8, арх.
А.
Меленський, перший у Києві пам’ятник, який називався Хрещатицьким або Святого
Володимира, класицизм
Слайд 45Церква Святого Миколи Доброго, Київ, Поділ, арх. Андрій Меленський, 1807
р. (фото 1914 р.)Зруйнована в 1930-ті роки, на цьому місці
ліцей «Поділ» № 100, збереглася дзвіниця, 1718 р., арх. Григорович Барський
Слайд 46Кафедральний костел Софії, Житомир, 1751 р., в 1801 р. реконструйований
в стилі класицизм, тринефна шестистовпна базиліка з двома вежами на
фасаді, головний неф перекритий півциркульними склепіннями, бокові – хрестовими
Слайд 47 Будинок генерал-губернатора, м. Київ, музей І. Гончара, 1780 р.
Слайд 48Губернаторський будинок, м. Київ, вул. Лаврська, зараз музей Гончара, 1780
р., двоповерховий прямокутний цегляний з двома ризалітами на фасаді, перекриття
над першим поверхом хрестові і півциркульні з розпалубками, другого плоскі, ранній класицизм
Слайд 49Особняк Трубецьких, Київ, Володимирська, 1820 р., двоповерховий, дерев’яний, на цегляному
цоколі, з мезоніном, зразковий фасад міської забудови періоду класицизму, рідкісний
зразок житлової забудови
Слайд 50Ансамбль круглої площі в Полтаві. Кадетський корпус на Круглій площі,
арх.
А. Захаров, 1805…1841 рр. – кращий зразок містобудівельних ансамблів
у стилі класицизму
Слайд 51Присутствені місця на Приморському бульварі в Одесі, площа з пам’ятником
Дюку де Ришельє, арх. А. Мельников, 1826…1838 рр., Потьомкінські
сходи, 1841 р., арх. Ф. К. Боффо, перспективна побудова, внизу ширина 21,6 м, а вгорі – 13, 4 м, Н = 27 м
Класицизм
Слайд 53Історичні стилі
(середина 19 ст. – початок 20 ст.)
Неоромантизм
Русько-візантійський (архітектура Київської
Русі);
Неоготика;
Неоренесанс;
Необароко;
Неоросійський (псевдоросійський) ;
Неоукраїнський (український модерн);
Новогрецький;
Неомавританський
Еклектика
Слайд 54Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, м. Чернівці, 1864…1882 рр., арх.
Йозеф Главка, входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Генеральний план ансамблю:
1 – митрополичий корпус;
2 – семінарський корпус;
3 – семінарська церква; 4 – будинок для приїжджих; 5 – ворота;
6 – сторожка; 7 – пам’ятник І. Главка;
8 – ботанічний сад
Слайд 55Митрополичий корпус, 1876 р., головна будівля ансамблю, центральний ризаліт і
торцеві фасади завершують складні багатоярусні фронтони, над арочним портиком –
балкон двосвітньої Мармурової зали з галереєю по периметру
Слайд 56Семінарський корпус, 1870 р., двоповерхова будівля з підвалом, торцеві фасади
завершені високими багатоярусними фронтонами, кольоровий черепичний орнамент покриття. Семінарська церква,
1878 р., з’єднана з семінарським корпусом двоповерховими переходами, прямокутна з конхою абсиди, центральний купол на високому барабані спирається на 4-ри пілони
Слайд 57Нова Десятинна церква, 1828…1842 рр., арх. Василь Стасов, псевдовізантійський стиль,
розібрана в 1928…1936 рр.
Русько-візантійський стиль
Слайд 58Володимирський собор, бульвар Тараса Шевченко, 1862…1882 рр., арх. Іван Штром,
Павло Спарро, Олександр Беретті, інж. Рудольф Бернгард, розписи під керівництвом
проф. Адріана Прахова: Віктора Васнецова, Михайла Нестерова, Павла Свідомського, Вільгельма Котарбинського , неовізантійський стиль
Слайд 59Перший проект Івана Штрома з 13 куполами
Слайд 61Богородиця з Христом-дитиною, фреска верхньої половини вівтарної абсиди Віктора Васнєцова
Слайд 62Володимирський собор,
худ. В. Васнєцов,
«Страшний суд»
Слайд 63Русько-візантійський стиль. Анастасіївський собор,
м. Глухів, арх. Андрій Гун, 1886
р., розписи інтер’єрів братів Павла і Олександра Свідомських
Слайд 64Анастасіївський собор, м. Глухів, Сумська обл., 1886 р., арх. А.
Л. Гун, неовізантійський стиль, квадратний в плані, чотиристовпний, з п’ятигранною
абсидою, п'ятиглавий, в кутах розміщені восьмигранні завершення дзвіниць з півциркульними прорізами, великий підвал
Слайд 65нІнІ
Собор св. Миколи Мірлікійського, Покровський монастир, 1896…1911 рр., арх. В.
М. Ніколаєв, псевдоросійський стиль
Псевдоросійський стиль
Слайд 67Преображенський кафедральний собор і чотириярусна дзвіниця, м. Житомир, арх. К.
Рохау, 1869 р.
Собор хрестовий у плані, тринефний, п’ятиглавий з шатровими
завершеннями, точно знайдені пропорції «загостреного» силуету, в інтер’єрі використані граніти і лабродарити Житомирщини
Слайд 68Неоготика
Костел Св. Єлизавети (Зізі), арх. Теодор Тальовський, 1911 р., тринефна
базиліка з трансептом, західний фасад фланкують дві вежі зі шпилями,
з північного боку виступає вежа (85 м), всередині мармуровий головний вівтар ск. Петра Войтовича
Слайд 69Миколаївський костел,
1899…1909 рр., вул. Васильківська 75, арх.
В. Городецький,
фундаменти на буронабивних палях інж. А.Страус, використовували бетон і метал
Неоготика
Слайд 70Неоготика
Лютеранська кірха, 1906 р., арх. Християн Бойтельспахер, м. Луцьк, однонефна
з високою дзвіницею над входом, інтер'єр має нартекс, хори, наву
і абсиду, в якій на місці вівтаря розташована сцена для хору. Перспективний портал входу стрілчастого профілю завершений крутим фронтоном. Вікна мають стрілчасте завершення, нава і абсида підпираються контрфорсами з аркатурою. Високий 24 м шпиль кірхи, підтримують бічні шпилі менших розмірів, розташовані над нартексом
Слайд 71Неоготика
Костел святого Станіслава, м. Чортків, Тернопільська обл., 1913 р., арх.
Ян Сас-Зубжицький
Слайд 72Неоготика
Житловий будинок
в Липках, Київ,
арх. М. Вишневський,
1901 р.
Слайд 73Неоготика
Замок Річарда – Левове серце, житловий будинок, Андріївський узвіз,
Київ, 1902 р.,
арх. Р. Марфельд, реконструйований в 2000-х роках
власником (американцем українського походження) Чопівським Ю. Ю.
Слайд 74Неоренесанс
Банк для зовнішньої торгівлі, Київ, Хрещатик,
арх. Ф. Лідваль,
1913
Слайд 75Особняк Ковалевського, вул. Пилипа Орлика, Київ, 1911 р., арх.
П.
Альошин, г-подібний план з кутовим баштовим об’ємом, творча інтерпретація романської
архітектури з вишуканими деталями ренесансу
Слайд 77Брянська Миколаївська церква, зараз будинок органної музики, м. Дніпро,
арх.
Г. Туровцев, 1913…1915 рр,. необароко
Слайд 78Неоросійський модерн. Покровська церква, с. Пархомівка, Київська обл., арх. В.
Покровський, 1906 р., однокупольна, тринефна, об’єднує п’ятиярусну дзвіницю і маленьку
каплицю-усипальницю, мозаїка за ескізами М. Реріха
Слайд 79Мозаїки Покровської церкви за рисунками Миколи Реріха: «Спас нерукотворний» і
«Покров Богородиці»
Слайд 80Троїцький собор Почаївської лаври, м. Почаїв, Тернопільська обл., арх. А.
Щусьєв, 1912 р., тринефна, триабсидна, хрестовокупольна
Псевдоросійський стиль з елементами
модерну
Слайд 81Мозаїчне панно південного фасаду Троїцького собору виконане за ескізами худ.
М. К. Реріха, а західного – за ескізами О. Щусьєва
Слайд 82Пантелеймонівський собор, Феофанія, Київ, арх. Є. Ф. Єрмаков, 1905…1914 рр.
Псевдоросійський
стиль
Слайд 83Спаська церква, с. Наталіївка, Харківська обл., 1913 р., арх.
О.
В. Щусьєв, імпровізація форм псковсько-новгородської архітектури, тридільна, однокупольна, на півдні
– двоярусна дзвіниця. Купол на високому барабані завершений непропорційно великою маківкою цибулевої форми, великий підвал
Слайд 84Псевдовізантійський стиль з елементами еклектики
Спасо-Благовіщенський собор, м. Харків,
1888…1901 рр., арх.
М. Ловцов, п’ятиглавий, висота 59 м, дзвіниця висотою 80 м
Слайд 85Трапезна палата з церквою Києво-Печерської лаври, 1895 р., арх.
В.
М. Ніколаєв, церква перекрита куполом діаметром 20 м, трапезна двоповерхова
з підвалом, перший поверх розділений чавунними колонами на три нефи, перекриття склепінчасті, русько-візантійський стиль
Слайд 86 Новогрецький стиль. Національний художній музей України, Київ, арх. В.
Городецький, Г. Бойцов, 1899 р.
Слайд 87Національний художній музей України,
1897…1899 рр., вул. Грушевського, 6, арх.
В. Городецький, скульптор Е.Сала, сім залів другого поверху мають верхнє
освітлення, неокласицизм
Слайд 88Неокласицизм. Головний корпус Львівської політехніки, арх. і ректор Юліан Захаревич,
1877 р.
Слайд 89Неокласицизм
Головний залізничного вокзалу Львова, 1904 р.,
арх. Владислав Садловський, Юліан
Захаревич
Слайд 90Палац Потоцьких, зараз Львівська картинна галерея, Львів, 1880 р., арх.
Я. Цибульський, французький бароковий класицизм
Слайд 91Будівля Земства, Краєзнавчий музей, м. Полтава, арх. В. Г. Кричевський,
1903…1908 рр., український модерн, кольорові майолікові вставки, поліхромні кольорові герби
полтавських міст
Слайд 92Будинок земства,
арх. В. Кричевський,
худ. С. Васильківський і
С. Самокиш, 1908 р.
Слайд 94Український модерн
Покровська церква, с. Плешивець, Полтавська обл., 1906 р., арх.
П. С. Кузнєцов, цегляна, дев’ятикамерна, дев’ятиглава, зменшена копія Троїцького дерев’яного
собору в Новомосковську
Слайд 95Троїцький собор, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 1772…1781 рр. майстер Яким
Погребняк
дев'ятизрубний, дев'ятикупольний споруджений без цвяхів
Слайд 96Український модерн. Житловий будинок В. Хреннікова, м. Дніпро, 1912 р.,
арх. П. Фетісов
Слайд 97Український модерн
Георгієвська церква-мавзолей меморіалу
«Козацькі могили», с. Пляшева, Рівненська обл.,
арх. В. Н. Максимов під керівництвом
О. В. Щусєва, 1914
р., розписи худ. І. С. Іжакевича, центрична споруда складається з 5-ти гранчастих абсид навколо одного нефа, головний західний фасад завершений фронтоном з волютами
Слайд 100Еклектика. Будівля купецького зібрання, Національна філармонія, Київ, арх. В. М.
Ніколаєв, 1882 р.
Слайд 101Купецьке зібрання, 1882 р., Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2,
арх. В. М.Ніколаєв, неокласицизм
Слайд 102Еклектика. Троїцький народний дім, зараз театр оперети, арх. Г. Антоновський,
1902 р.
Слайд 103Еклектика. Оперний театр, Львів, арх. З. Горголевський, 1900 р.
Слайд 104Театр опери і балету, Львів, 1897…1900 р., арх. З. Горголевський,
форми ренесансу, бароко і класицизму, головний фасад акцентований трьома порталами
з арочними лоджіями над ними, розділеними спареними колонками еклектика
Слайд 105Еклектика
Оперний театр, Одеса, віденські арх. Г. Гельмер, Ф. Фельнер,
1887 р.
Слайд 106Оперний театр, м. Київ, 1896…1901 рр., арх. В. А. Шретер
і В. Ніколаєв
Еклектика
Слайд 108Віденський модерн, еклектика
Чернівецький міський театр, арх. Г. Гельмер і
Ф. Фельнер, 1905 р.
Слайд 109Еклектика.
Національний банк України, 1905 р., арх.
О. Кобелєв, фасад арх.
О. Вербицький
Слайд 110Національний банк України, 1905 р., арх.
О. Кобелєв, фасад арх.
О. Вербицький.
В 1934 р. за проектом О.Кобелєва та інж.
В.Рикова надбудовані третій і четвертий поверхи, історизм, стилізація на теми італійських палаццо
Слайд 111Житловий будинок на Володимирськів вул., Київ, 1902 р., арх. К.
Шиман, на першому поверсі містилося кафе «Маркіз» із двосвітною залою,
план третього поверху,еклектика
Слайд 112Еклектика. Готель «Савой», Вінниця, арх. Г. Артинов, 1913 р.
Слайд 113Еклектика.
Будівля музею етнографії та художнього промислу, Львів,
арх.
Ю.
Захаревич
1893 р.
Слайд 114Еклектика.
Залізничний вокзал, м. Івано-Франківськ, 1906 р., віденський інженер
Є.
Балдіш
Слайд 115Еклектика.
Київ. Доходні житлові будинки на вул. В.Васильківській кінця 19
ст.
Слайд 116Хімічний павільйон Національного технічного університету України, 1899 р., арх. В.
Кітнер, «цегляна архітектура Києва» (на передньому плані пам’ятник Д. Менделєєву,
1995 р.)
Слайд 117Еклектика. Доходний житловий будинок на Бесарабці, 1901 р.
Слайд 118Еклектика.
Доходний житловий будинок
на вул. Лютеранській,
1910 р.
Слайд 119 Київ. Хрещатицька площа (Майдан Незалежності )
у середині 19
ст.
Слайд 120Еклектика. Міська Дума, Київ, арх. О. Шиле, 1878 р. Хрещатицька
площа (Майдан Незалежності )
Слайд 122Київ. Хрещатик від Європейської площі (фото 1901 р.)
Слайд 123Київ. Хрещатик від Європейської площі (фото 1914 р.)
Слайд 124Київ. Головна пошта на Хрещатику (фото 1902 р)
