Слайд 1Безпечність як споживна властивість непродовольчих товарів
ТЕМА лекції
Слайд 2Мета
Формування системи знань щодо показників безпечності непродовольчих товарів
Слайд 3Завдання
Надання знань щодо:
вимог і показників безпечності різних груп товарів;
чинників, які впливають на показники безпечності товарів,
впливу товарів на
організм людини і довкілля під час їх споживання.
Слайд 4ПЛАН
Законодавчо-нормативне забезпечення безпечності непродовольчих товарів в Україні.
Поняття та показники безпечності.
Характеристика
основних видів безпечності непродовольчих товарів:
Електрична та електромагнітна безпечність непродовольчих
товарів
Механічна та термічна безпечність непродовольчих товарів
Акустична та вібраційна безпечність непродовольчих товарів
Хімічна та біологічна безпечність непродовольчих товарів
Пожежна безпечність непродовольчих товарів
Радіаційна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 5Література
Некос А. Н. Экология и проблемы безопасности товаров народного потребления
[Текст] : учеб. пособ. / А. Н. Некос, В. М.
Дудурич; под общ. ред. А. Н. Некоса. – Х. : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2007. – 380 с.
Шкарупа В. Ф. Основи екології та безпеки товарів народного споживання [Текст] : підручник / В. Ф. Шкарупа. – К. : КНТЕУ, 2002. – 315 с.
Даценко І. І. Гігієна та екологія людини [Текст] : навч. посіб. / І. І. Даценко. – Львів : Афіша, 2000. – 248 с.
Нікберг І. І. Гігієна з основами екології [Текст] : підручник / І. І. Нікберг, І. В. Сергета, Л. І. Цимбалюк. – К. : Здоров’я, 2001. – 504 с.
Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек [Текст] : учеб. пособ. / Ю. В. Новиков. – М. : Агентство «ФАИР», 1998. – 320 с.
Періодичні видання
“Безпека життєдіяльності”.
“Екологія довкілля та безпека життєдіяльності”.
“Основы безопасности жизни”.
Слайд 6Законодавчо-нормативне забезпечення безпечності непродовольчих товарів
в Україні
Право споживача на безпеку
товарів гарантується Законом України “Про захист прав споживачів”.
Безпечність непродовольчих товарів
регламентується Законами України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, а також технічними регламентами та нормативною документацією тощо.
Слайд 7За Законом України
“Про захист прав споживачів”
Споживачі мають право на
безпеку продукції, яка реалізується на терирорії України, під час її
придбання або використання для задоволення особистих потреб
Слайд 8Безпека продукції -
(згідно із Законом України “Про захист прав
споживачів”)
Відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього
природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
Слайд 9ОДНАК…
Безпека не є явно вираженою характеристикою, яку можна перевірити при
покупці й доставці виробу;
Абсолютна безпека не може бути досягнута.
Слайд 10Безпечність товару -
(з точки зору товарознавства)
споживна властивість товару, за
якої ризик заподіяння шкоди здоров’ю людини та довкіллю у разі
споживання товару, обмежений допустимим рівнем
(ДСТУ 3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення)
При цьому мають на увазі зведення до мінімуму ризику травматизму при використанні товару, суворо дотримуючись правил безпечної експлуатації, які повинні бути викладені у відповідних інструкціях, правилах, нормах, що входять в комплекс інформації, яка обов’язково доводиться до відома споживачів.
Слайд 11Всі товари повинні бути безпечними для людини, не викликати негативного
впливу на її здоров’я та життя;
Особливість показників безпечності є те,
що на відміну від інших споживних показників, зниження параметрів безпечності переводить товар у категорію НЕБЕЗПЕЧНИХ і тому він повинен бути знищений.
Слайд 12Вимоги щодо безпечності продукції встановлюються нормативними документами або технічними регламентами
Слайд 13За певних умов деякі показники, що обумовлюють споживні властивості товару,
можуть бути показниками безпеки.
Існує думка, що допустимі параметри показників,
визначені санітарними нормами й правилами варто вважати показниками безпеки, а оптимальні – ергономічними показниками.
Слайд 14Розрізняють безпечність:
електричну,
електромагнітну,
механічну,
акустичну,
вібраційну,
термічну,
хімічну,
біологічну,
пожежну,
радіаційну.
Слайд 151. Електрична та електромагнітна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 16Електрична безпечність
полягає у здатності виробу ефективно захищати від ураження електричним
струмом
Одна з найважливіших властивостей електропобутових та радіоелектронних товарів.
Слайд 17Наслідки ураження
електричним струмом
Термічна дія струму – опіки окремих ділянок
тіла, нагріванням до високої температури органів, розташованих на шляху струму,
спричиняючи їхні функціональні розлади.
Електролітична дія струму – розкладання органічної рідини (наприклад, крові) і порушення її фізико-хімічного складу.
Механічна дія струму – розшарування, розрив тканин організму в результаті електродинамічного ефекту, миттєвого вибухоподібного утворення пари з тканинної рідини.
Біологічна дія струму – подразнення і порушенням живих тканин організму, порушення внутрішніх біологічних процесів.
Слайд 18Електрична безпечність
характеризується:
електричною міцністю ізоляції,
надійністю ізоляції струмопровідних частин електроприладів,
часом спрацювання засобів захисту,
величиною іонізуючого та неіонізуючого випромінювання (випромінювання
лазерів), електромагнітного випромінювання,
витоком електроенергії та ін.
Слайд 19Випробування
електричної безпечності
Проводять під напругою постійного або змінного струмів (залежно
від умов використання електроприладу) протягом 60 с.
Прилад задовольняє вимогам,
якщо опір ізоляції, який вимірюється через 60 с, не нижче стандартних показників, а під час проведення випробування на електричну міцність не було коронного розряду або пробою.
Слайд 20Електромагнітна сумісність
При оцінюванні електричної безпечності враховується також вплив електричних й
електромагнітних полів на різні види продукції, що спричиняє порушення її
нормальної роботи, а також негативно позначається на здоров’ї людей (електромагнітна сумісність).
Слайд 21Всі електромагнітні поля можна об'єднати за походженням у два розряди:
природні (космічні, геомагнітні, біологічні ) й штучні.
Штучні електромагнітні поля:
техногенні поля промислової частоти (50; 60 Гц), поля від ліній електропередач, поля споживчих товарів.
Слайд 22
Термін був прийнятий ВООЗ більше 20 років тому.
Неспецифічний характер
біологічних реакцій на ЕМП, їх тривалий латентний період, відсутність чіткої
сенсорної індикації ускладнює розробку гранично допустимих рівнів (ГДР) для різних груп населення.
Електромагнітне “забруднення”
Слайд 23Вплив ЕМП на людину
Хворі реагують на електромагнітні поля сильніше, ніж
здорові, чоловіки - сильніше, ніж жінки.
Електромагнітні поля розглядаються як агент,
що підсилює первинну причину.
Вплив електромагнітних полів може прискорювати розвиток раку у організмів, які піддавалися дії хімічних канцерогенів.
Слайд 24Біологічні ефекти
від впливу ЕМП
Для тривалого впливу ЕМП різних діапазонів
при помірній інтенсивності (вище ГДР) характерним вважають:
розвиток функціональних розладів ЦНС
із нечітко вираженими порушеннями ендокринно-обмінних процесів і складу крові.
можуть з’являтися головні болі, підвищення або зниження тиску, зміна провідності у серцевому м'язі, нервово-психічні розлади, швидка стомлюваність.
можливі трофічні порушення: випадіння волосся, ламкість нігтів, зниження маси тіла.
Слайд 25Біологічні ефекти від впливу ЕМП
Вплив НВЧ:
підвищена стомлюваність,
постійний головний біль,
надмірна
дратівливість,
сонливість,
запаморочення,
зниження уваги й пам’яті.
Слайд 26ЕМП широкого діапазону частот створюють монітори комп’ютерів, телевізори та інші
електронні прилади
Порушення здоров’я у користувачів комп’ютерів:
характерні вегетативна судинна дистонія
зі схильністю до підвищення тиску крові, остеохондроз, гастроентерологічні порушення, холецистит і т.д.;
збільшення кількості передчасних пологів у жінок й аномалій розвитку плода, зокрема дефектів розвитку головного мозку;
при тривалому впливі моніторів (140-160 годин на місяць) виявляються зміни в імунній системі;
при тривалій роботі з комп’ютером у 2-3 рази посилюється інтенсивність окислювання ліпідів.
Слайд 27Захист користувачів від негативного впливу на них моніторів
Використовують екрануючі матеріали:
прозоре
скло з металізованими плівками, яке послаблює ЕМП на 20-30 дБ
(в 100-1000 разів).
еластичні екрани зі спеціальних тканин, у структурі яких тонкі металеві нитки утворюють сітку з осередками 0,5 х 0,5 мм – ослаблення потужності ЕМП на 40-50 дБ.
Слайд 28Вплив ЕМП мобільних телефонів
Типові скарги від користувачів стільникових телефонів: головний
біль, запаморочення, дискомфорт, відчуття "тепла" біля/за вухом, нудота, неврологічні розлади,
підвищена стомлюваність.
Збільшення ступеня ризику онкологічних захворювань.
Час використання стільникового телефону протягом доби не повинен перевищувати 18 хвилин.
Слайд 29Для захисту від впливу на організм людини потужних електричних та
електромагнітних полів під час роботи телевізорів, комп'ютерів, НВЧ-приладів
Рекомендується дотримуватись правил
їх експлуатації товарів, які наведені в експлуатаційно-супровідній інформації (паспорт, інструкція).
Для телевізора – норматив відстані глядача до екрану телевізора, для комп'ютера – наявність захисного екрану та тривалість безперервної роботи тощо.
Слайд 30ГДР напруженості ЕП:
всередині житлових будинків –
0,5 кВ/м.
Слайд 31Допустимі рівні ЕМП, які випромінюють товари
(за МСанПіН 001-96)
Слайд 32Допустимі рівні ЕМП, які створюються системами стільникового радіозв’язку
(за МСанПіН
001-96)
Слайд 33За МСанПіН 001-96
Припустимий рівень напруженості електростатичного поля на поверхні товарів
(побутові електричні прилади, радіоелектронні апаратури, телевізори, іграшки, одяг, оздоблювальні будівельні
матеріали) не повинен перевищувати 15 кВ/м.
Припустимий рівень інтенсивності інтегрального потоку ІЧ-випромінювання товарів не повинен перевищувати 100 Вт/м2.
Слайд 34За МСанПіН 001-96
Інтенсивність випромінювання від екранів телевізорів, відеомоніторів, осцилографів вимірювальних
та ін. приладів, засобів відображення інформації з візуальним контролем не
повинна перевищувати:
0,0001 Вт/м2 - у діапазоні 280-315 нм,
0,1 Вт/м2 у діапазоні 315-760 нм,
0,05 Вт/м2 у ближньому ІЧ-діапазоні (760-1050 нм),
4 Вт/м2 у далекому (понад 1050 нм) ІЧ-діапазоні.
Випромінювання в діапазоні
200-280 нм не допускається.
Слайд 35За МСанПіН 001-96
Припустима інтенсивність УФ-випромінювання:
для виробів побутового призначення опромінювальної дії
не повинна перевищувати 1,9 Вт/м2 у діапазоні 280-315 нм й
10 Вт/м2 у діапазоні 315-400 нм.
від люмінесцентних ламп не повинна перевищувати 0,03 Вт/м2 у діапазоні 280-400 нм.
для виробів, що генерують його, не повинна перевищувати 0,05 Вт/м2 у діапазоні 280-315 нм й 1 Вт/м2 у діапазоні 315-400 нм.
Випромінювання в діапазоні
200-280 нм не допускається.
Слайд 36Вплив на людину ЕМВ деяких непродовольчих товарів
Слайд 372. Механічна та термічна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 38Механічна безпечність
характеризує захист людини та її майна від різних механічних
дій (ударів, тертя, проколів, деформації тощо) у процесі експлуатації непродовольчих
товарів.
Слайд 39Чинники, які визначають механічну безпечність виробів
Конструкція матеріалів і виробів, які
дозволяють захистити людину від деталей, що швидко обертаються, виступаючих, ріжучих
тощо.
Стан поверхні металевих і дерев'яних деталей виробів, зокрема відсутність на ній задирок.
Слайд 40Показники
механічної безпечності:
Міцність до удару, вібрації.
Міцність кріплення окремих деталей.
Ступінь
відкритості частин, що рухаються (наприклад, лопаті вентилятора).
Коефіцієнт товщини шва (для
панчішно-шкарпеткових виробів) тощо.
Слайд 41Термічна безпечність
характеризує захист людини від впливу високої температури при експлуатації
товарів.
Слайд 42Показники
термічної безпечності
Вогнестійкість (лакофарбові, парфюмерно-косметичні, пально-мастильні матеріали та ін.).
Термостійкість (нагрівальні
прилади, скляний та керамічний посуд).
Тепловий удар (кінескопи телевізійних приймачів).
Слайд 433. Акустична та вібраційна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 44"Якщо раніше ми говорили, що чистота — це запорука здоров'я,
то тепер актуальна інша істина:
тиша — це запорука здоров'я".
П.Н. Бургасов, російський учений-медик
Слайд 45Акустична безпечність
характеризує ступінь захисту людини від впливу шуму.
Шум визначають як
сукупність аперіодичних звуків різної інтенсивності й частоти.
Шумом вважають будь-який небажаний
для людини звук.
Слайд 46Діапазон акустичних коливань
16 Гц-20 кГц - звукові коливання
із
частотами менш 16 Гц - інфразвукові,
вище 20 кГц - ультразвукові.
Слайд 47Шуми, які оточують людину мають різну інтенсивність:
розмовна мова - 50-60
дб,
голосна музика - 70 дб,
автосирена - 100 дб,
рух легкового автомобіля
- 80 дб,
шум у звичайній квартирі - 30-40 дб.
Слайд 48Шум спричиняє шкідливу фізіологічну дію на людський організм, зумовлює професійні
захворювання.
Звукові відчуття оцінюються за порогом дискомфорту (слабкий біль у
вусі, відчуття доторкання, лоскотання).
Болючим порогом прийнято вважати звук з рівнем 140 дб.
Слайд 49Вплив шуму на людину
Шум в 20-30 дб практично нешкідливий, його
створюють природні ландшафти, він характерний для сільських поселень
Шум до
35 дб звичний для людини й не турбує її.
Шум 40-70 дб викликає значне навантаження на нервову систему, викликаючи погіршення самопочуття й при тривалому впливі може бути причиною неврозів.
Шум більше 50 дб викликає поступове ослаблення слуху, психічний стрес, виразкову хворобу, гіпертонію, підвищує агресивність.
Шум понад 75 дб може привести до втрати слуху.
Шум від 80 до 140 дб відноситься до гранично припустимого. Такий шум створюється відбійним молотком, вантажівкою, оркестром
Шум вище 140 дб приводить до порушення здоров'я: можливий розрив барабанних перетинок, контузія, а при більше 160 дб і смерть. Створюється громовими розрядами, реактивним літаком при зльоті, пострілами й вибухами.
Слайд 50З біологічної точки зору шум є помітним стресовим фактором, здатним
викликати зрив пристосувальних реакцій.
Акустичний стрес може приводити до різних
проявів: від функціональних порушень регуляції ЦНС до морфологічно позначених дегенеративних, деструктивних процесів у різних органах і тканинах.
Слайд 51Ступінь шумової патології залежить від інтенсивності й тривалості впливу, функціонального
стану ЦНС й індивідуальної чутливості.
Фізіолого-біохімічна адаптація до шуму неможлива.
Слайд 52Шкідливий фізіологічний вплив шуму
ушкодження слухового апарату,
травми центральної нервової системи,
сповільнена психологічна реакція,
послаблення пам'яті,
порушення функцій органів травлення,
порушення ритму серцебиття,
підвищення кров'яного тиску,
погіршення функціонування органів дихання,
збільшення об'єму внутрішніх органів,
знижується гострота зору,
зменшується виразність мовлення,
виникнення злоякісних пухлин, тощо.
Слайд 54Ультразвук - коливання в діапазоні частот від 18 кГц до
100 МГц і вище
Техногенні джерела: ультразвукові прилади й апаратура промислового,
медичного, побутового призначення, які генерують ультразвукові коливання.
На основі поширення ультразвукового сигналу побудовані ехолокатори, відлякувачі тварин, комах і птахів, пристрої для прання речей.
Слайд 55Вплив ультразвуку на людину
Тривалий вплив повітряного ультразвуку викликає функціональні порушення
нервової, серцево-судинної й ендокринної систем, слухового й вестибулярного апарата:
астенія,
судинна
гіпотонія,
зниження електричної активності серця й мозку,
порушення рефлекторних функцій мозку (почуття страху в темряві, в обмеженому просторі, різкі приступи прискореного пульсу, надмірною пітливістю, спазми в шлунку, кишечнику, жовчному міхурі),
характерні вегетосудинна дистонія зі скаргами на різку втому, головний біль, складність концентрації уваги, гальмування розумового процесу і безсоння.
Слайд 56Вплив ультразвуку на людину
Контактний вплив
високочастотного ультразвуку
(від 100 кГц
до 1х106 кГц) на руки приводить до порушення капілярного кровообігу
в кистях рук, зниження болючої чутливості, зміни кісткової структури з розрідженням щільності кісткової тканини.
Слайд 57Рівень безпечного контактного впливу ультразвуку – 100 кГц.
Засоби захисту
від впливу ультразвуку на організм: встановлення дюралевих або сталевих щитів
зі звуковбирним покриттям.
Вплив ультразвуку на здоров'я в допустимих межах незначний.
Побутові ультразвукові прилади працюють в діапазоні до 70 кГц.
Використання побутових ультразвукових пристроїв не вимагає засобів індивідуального захисту.
Слайд 58Основні техногенні джерела інфразвуку:
потужне обладнання - верстати, котельні, транспорт,
підводні й підземні вибухи.
Вплив інфразвуку:
105 дб: психофізіологічні реакції у формі
підвищення тривожності й непевності, емоційній нестійкості.
110-150 дб: неприємні суб'єктивні відчуття й численні реактивні зміни, порушення в ЦНС, серцево-судинній і дихальній системах, вестибулярному апараті: головні болі, запаморочення, відчутні рухи барабанних перетинок, дзенькіт у вухах і голові, зниження уваги й працездатності; почуття страху, сонливість, утруднення мови; порушення рівноваги.
Слайд 59Вібраційна безпечність
характеризує особливості товарів, які забезпечують відсутність несприятливого впливу вібрації
на організм людини.
Слайд 60Вібрація – малі механічні коливання, що виникають у пружних тілах.
Загальна
вібрація впливає на все тіло людини, наприклад, вібрація від руху
автотранспорту.
Локальна вібрація може передаватися через руки або ноги людини, наприклад, вібрація електричної дрилі, кавомолки, міксера, кухонного комбайна, електро- і бензопилки тощо.
Слайд 61Вібрація характеризується високою біологічною активністю
Між рівнем вібрації й відповідною реакцією
організму немає лінійної залежності.
Причина – резонансний ефект, який наступає
при збігу власних частот коливань внутрішніх органів із частотами зовнішніх сил.
Слайд 62Вплив загальної вібрації
на людину
Страждає, у першу чергу, нервова система
й аналізатори вестибулярний, зоровий, тактильний.
При тривалому впливі відзначаються запаморочення, розлад
координації рухів, симптоми заколисування, вестибуло-вегетативная нестійкість, звуження і випадання окремих ділянок полів зору, зниження гостроти зору, іноді до 40%.
Загальна низькочастотна вібрація змінює вуглеводний, білковий, ферментний, вітамінний і холестериновий обмін.
Для людей, які систематично піддаються впливу загальної вібрації (трактористи, бульдозеристи й т.д.), характерні зміни в попереково-крижовому відділі хребта, болі в попереку, кінцівках, області шлунка, відсутність апетиту, безсоння, дратівливість, швидка втомлюваність.
Слайд 63Вплив локальної вібрації
на людину
Викликає спазми судин кисті, передпліч, порушуючи
постачання до кінцівок крові.
Впливає на нервові закінчення, м'язові й кісткові
тканини, викликаючи зниження шкірної чутливості, відкладення солей у суглобах пальців, деформуючи й зменшуючи їхню рухливість.
Слайд 64Більшість товарів не становить серйозної небезпеки як джерела вібрації, тому
що для прояву наслідків переважне значення має час безперервного контакту
з вібруючим предметом.
Слайд 65Методи запобігання вібрації
Спрямування «боротьби» з вібрацією:
«Боротьба» з джерелом виникнення
«Боротьба» на
шляху поширення вібрації.
Основні методи зменшення впливу вібрації:
Віброізоляція (встановлення амортизаторів між
об’єктом вібрації та людино)
Віброгасіння (встановлення захисної системи з віповідно підібраною масою для гасіння вібрації)
Вібропоглинання (нанесення на вібруючі поверхні жорсткий або м'яких матеріалів)
Слайд 664. Хімічна та біологічна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 67Хімічна безпечність товарів
характеризується відсутністю виділення шкідливих токсичних речовин і
залежить від сировинного складу й особливостей технології виробництва продукції.
Слайд 68Гранично допустима концентрація шкідливих речовин (ГДК) –
це така концентрація,
яка при щоденному контакті не може викликати захворювань або відхилень
у стані здоров'я сьогодні або у віддалений термін життя нинішнього або наступного поколінь.
Слайд 69Шляхи надходження
в організм людини шкідливих речовин при використанні
різних
товарів:
через шкіру,
через шлунково-кишковий тракт,
органи дихання.
Слайд 70Зростання кількості та асортименту товарів із синтетичних полімерних матеріалів призводить
до підвищення забруднення повітря житлових приміщень токсичними речовинами.
У повітрі сучасних
житлових приміщень можна виділити від 190 до 300 речовин.
Слайд 71Джерела оксидів азоту
в приміщенні
газові кухонні плити, водонагрівачі, пальники,
газові холодильники.
Оксиди азоту (наприклад, NO2) підвищують можливість виникнення й
частоту респіраторних захворювань.
Слайд 72Леткі органічні сполуки –
це токсичні хімічні речовини, які можуть
перебувати в повітрі в газоподібному стані.
Джерела ЛОС:
розчинники, чистячі
засоби, дезінфікуючі засоби, фарби, клеї, пестициди.
Слайд 73Органічні сполуки, що виділяються непродовольчими товарами під час їх експлуатації
Слайд 74Органічні сполуки, що виділяються непродовольчими товарами під час їх експлуатації
Слайд 75Формальдегід
Один з найпоширеніших токсичних хімічних забруднювачів, який міститься в меблях,
фанері, пінопласті.
Може виділятися із клею, килимових покриттів, деяких текстильних
виробів і дезінфікуючих засобів.
Виділяється при роботі на копіювальному апараті з сухим тонером.
Слайд 76Концентрація формальдегіду усередині приміщень у багатьох європейських країнах становить
0,5-2,8
мг/м3
при рекомендованих 0,10-0,12 мг/м3
Слайд 77Шкідливий вплив формальдегіду на людину
Подразнюючий вплив на слизові оболонки верхніх
дихальних шляхів, очей, шкіри.
Алергічний і мутагенний ефекти.
Може зумовлювати дегенеративні
зміни печінки, нирок, серця й головного мозку.
В деяких країнах, зокрема в США, формальдегід відносять до канцерогенних речовин.
Слайд 78Класифікація ДСП за виділенням формальдегіду
(європейська класифікація)
ДСП класу Е1 можна використовувати
в неоздобленому вигляді.
ДСП класів Е2 і Е3 краще експлуатувати оздобленими.
Для дитячих меблів можна використовувати ДСП тільки класу E1.
Слайд 79Бензол –
поширена складова препаратів побутової хімії.
45 % всіх контактів
з бензолом серед населення припадає на паління, у т.ч. пасивне,
36
% - на вдихання парів бензину (закриті гаражі, салони автомобілів) або використання різноманітних побутових виробів (наприклад клею),
16 % - на інші домашні джерела (фарби, лаки),
3 % - з промисловими забрудненнями.
Може спричинити лейкоз у працівників, що постійно контактують з її високими концентраціями.
Слайд 80Серед чистячих засобів для чистки кухонних плит основну небезпеку становлять
препарати, які містять гідроксид натрію, який на шкірі залишає рани,
які тяжко лікуються.
Рідини для чистки можуть містити нітрит натрію до 30%, який у кислому середовищі утворює азотисту кислоту з сильною мутагенною дією: при попаданні всередину організму HNО2 розчиняється в шлунковому соці і спричиняє розклад нуклеїнових кислот.
Препарати для чистки туалетів містять сильні кислоти: соляну і сульфамілову. Остання роз'їдає шкіру і слизові оболонки.
Пральні порошки викликають подразнення верхніх дихальних шляхів і алергічну реакцію. Більш безпечніші у використанні пральні порошки в таблетках і гранулах.
Слайд 81Серед розчинників для виготовлення лаків і фарб на людський організм
найбільш шкідливо діють толуол, ксилол і інші алкілбензоли.
Ці речовини
можуть викликати нездужання, нудоту, головний біль, усередині організму швидко гідролізуються, поєднуються із сіркою або глюкуроновою кислотою і відкладаються в нирках.
Серйозна небезпека від цих розчинників у випадку забруднення їх бензолом.
Слайд 82Хлоровмісні вуглеводні
Деякі аліфатичні галогензаміщені вуглеводні високотоксичні, і всі вони мають
наркотичні властивості.
Хлороформ – сильний канцероген – виділяється з гарячої
хлорованої води (джерела забруднення: душ, кипіння води, пральні машини).
Вінілхлорид виділяється полівінілхлоридом (посуд, упакування, ізоляція електропроводів) і впливає на нервову й серцево-судинну системи, має канцерогенні властивості.
Тетрахлоретилен (перхлоретилен), 1,1,1-трихлоретан, трихлоретилен, які застосовують для хімічного чищення текстильних матеріалів, в результаті утворення радикалів виявляють токсичність, діючи на печінку, крім того, пошкоджують нирки і центральну нервову систему.
Слайд 83Хлоровмісні вуглеводні
Пентахлорбензол, незважаючи на велику небезпеку наявності діоксина (пошкоджує печінку,
пригнічує імунну систему, чинить мутагенний, тератогенний, канцерогенний й ембріотоксичний вплив)
й власні токсичні властивості, включають до складу багатьох антисептиків, фунгіцидів, використовують як пластифікатори в клеях, для поверхневої обробки текстилю, у виробництві барвників, типографських фарб, копіювального паперу.
Слайд 84Джерела важких металів
Неорганічні пігменти фарб (сполуки алюмінію, ванадію, хрому, барію,
свинцю, міді, сурми, кадмію, олова).
Косметичні препарати, наприклад, пудра - оксид
цинку, тіні для повік - високодисперсний порошок алюмінію.
Синтетичні тканини, пластмаси, гума можуть містити як стабілізатори чи залишки каталізаторів.
Ртутні термометри, люмінесцентні й ртутні лампи у випадку їх розбиття.
Слайд 85Показники хімічної безпечності:
обсяг (концентрація) застосовуваних небезпечних або шкідливих матеріалів і
речовин;
гранична концентрація шкідливих речовин у продукції, газоподібних, пилоподібних і рідких
викидах при її виробництві й утилізації.
Слайд 86Біологічна безпечність –
це відсутність недопустимого ризику, що може виникати при
різноманітних біопошкодженнях споживчих товарів: мікроорганізмами (бактерії, віруси) і макроорганізмами (тварини,
рослини, продукти їхньої життєдіяльності, а також культури клітин і тканин).
Мікробіологічні пошкодження непродовольчих товарів характерні для тканин, шкіри, хутряних виробів, парфумерно-косметичних товарів, виробів з деревини.
Слайд 875. Пожежна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 88Пожежна безпечність
має важливе значення при оцінюванні якості виробів, використання яких
пов'язане із застосуванням легкозаймистих і горючих матеріалів, нагрівальних приладів.
Слайд 89Найбільш пожежонебезпечні товари під час їх зберігання: нафтопродукти, лаки, фарби,
розчинники, вироби з багатьох видів пластмас.
Суворе дотримання правил пожежної
безпечності необхідне під час експлуатації автомобілів, мотоциклів, телевізорів, побутових електричних нагрівальних приладів тощо.
Підвищену здатність до горіння мають вироби з дерева, паперу, картону, одяг, взуття, килимові вироби.
Слайд 90Велика кількість матеріалів і виробів, виготовлених з різноманітних синтетичних, у
т.ч. полімерних матеріалів, за правильних умов експлуатації не загрожують життю
й здоров’ю, але під час пожежі можуть виділяти токсичні матеріали.
Меблі, виготовлені з використанням поролону й синтетичних тканин, при горінні утворюють ряд смертельно небезпечних газів, наприклад ціаністий водень.
Вироби з полівінілхлориду (вікна й двері з ПВХ-профілю, лінолеум, тощо) під час пожежі виділяють хлор і його сполуки, у т.ч. діоксини.
Слайд 916. Радіаційна безпечність непродовольчих товарів
Слайд 92Радіаційна безпечність –
це відсутність неприпустимого ризику для життя чи здоров'я
людини та її майна, спричиненого радіоактивними елементами або іонізуючим випромінюванням
цих елементів.
Слайд 93Непродовольчі товари, для яких встановлюються вимоги щодо радіаційної безпечності
будівельні (цемент,
шифер, азбест, цегла, керамічні плитки),
мінеральні добрива,
ювелірні вироби з
коштовними і напівкоштовними каменями,
керамічний і скляний посуд.
Слайд 94Джерела “збагачення” радіонуклідами навколишнього середовища
мінеральні добрива,
будівельні матеріали,
продукти згорання тютюну.
Слайд 95Фосфатні добрива містять значну кількість природних радіонуклідів сімейства урану й
торію в результаті переходу їх з гірських порід, використовуваних як
вихідна сировина.
Вплив радіонуклідів, що містяться у фосфатних добривах, на населення може відбуватися переважно через харчові продукти, вирощені на території, що вдобрювалася.
Слайд 96Будівельні матеріали:
Всі будівельні матеріали містять природні радіоактивні нукліди.
Одним з основних
джерел зовнішнього γ-опромінення й опромінення легеневої тканини населення продуктами розпаду
радону й торона є природні радіонукліди, що містяться в будівельних матеріалах.
Потужність поглиненої дози зовнішнього опромінення усередині приміщень перебуває в діапазоні 2-9 мкрад/ч.
Слайд 97Віддалені наслідки опромінення:
скорочення тривалості життя,
передчасне старіння,
виникнення пухлин.
"радіаційне старіння",
наслідки опромінення статевих клітин позначаються на потомстві опромінених батьків.
Слайд 98Таким чином, залежно від товарної номенклатури продукції й умов її
використання показниками безпечність є:
граничні строки використання або застосування (термін служби
або строк придатності);
строки використання (заміни) матеріалів, речовин, деталей або вузлів протягом періоду експлуатації (зберігання);
норми міцності й строки заміни (наробітку) відповідальних елементів конструкції, які можуть призвести до небезпечних режимів роботи
граничні значення температур нагрівання корпуса виробу й окремих його елементів, вогнестійкість продукції; рівні вібрації; концентрації шкідливих речовин у продукції, газоподібних, пилоподібних і рідких викидах при її виробництві й утилізації тощо.