Біофізика скелетних м ' язів

функціональна одиниця соматичної м'язової тканини; третя стадія та результат гістогенезу

М'язові клітини (міоцити) є довгими багатоядерними клітинами, які, наприклад, у м'язах біцепсів, містять біля 100 тис. саркомер.
Довжина м'язового волокна часто збігається з довжиною м'яза, до складу якого воно входить.

їх скорочення. Служать для скорочень м'язових волокон. Міофибрила - ниткоподібна

структура, що складається з саркомерів. Кожен саркомер має довжину близько 2 мкм і містить два типи білкових філаментів: тонкі мікрофіламенти з актину і товсті філаменти з міозину. Межі між філаментами (Z-диски) складаються з особливих білків, до яких кріпляться ±кінці актинових філаментів. Міозинові філаменти також кріпляться до кордонів саркомера за допомогою ниток з білка Титиний (тайтіна). З актиновими філаментами пов'язані допоміжні білки - небулін і білки тропонин-тропоміозінового комплексу.

— лінії Z (для двох сусідніх саркомерів), половин І- й

А-диска половини зони Н, М-мезофрагми - половини зони Н, половин А- й І-дисків, лінії Z- телофрагми.

скорочуються завдяки здатності зменшувати свою довжину в два рази.
Електронномікроскопічними,

гістохімічними, біохімічними дослідженнями вдалося встановити функціональну морфологію саркомера. Були ідентифіковані поздовжні нитки саркомера-міофіламенти або мікрофіламенти двох типів. А-диск складається із товстих міофіламентів (діаметр — 10— 12 нм, довжина — 1,5—2 мкм), І-диск — із тонких (діаметр — 5-7 нм, довжина — 1-1,3 мкм) міофіламентів .

наявність спеціалізованого саркоплазматичного ретикулуму саркоплазми волокна та утворення плазмолемою системи

поперечних канальців Т-трубочок. Зони контакту системи Т-трубочок і термінальних цистерн саркоплазматичного ретикулуму називають тріадами. Т-трубки проходять на рівні Z-ліній (телофрагми) через все волокно і контактують з цистернами саркоплазматичної сітки з протилежного боку. Таким чином, Т-трубочки локалізуються на межі двох саркомерів і контактують з терміналями саркоплазматичної сітки обох саркомерів, утворюючи тріади. Ці структури відіграють основну роль в деполяризації (поширенні імпульсу) та акумуляції іонів кальцію.

волокон, електрично поляризована. Внутрішня поверхня плазмолеми, розслабленого м'язового волокна, має

негативний потенціал, а зовнішня-позитивний. При скороченні м'язових волокон хвиля деполяризації по нервовому волокну через нервове закінчення досягає плазмолеми м'язового волокна і викликає її місцеву деполяризацію. Через систему Т-трубочок, яка зв'язана з плазмолемою та тріадою, хвиля деполяризації впливає на проникність мембран саркоплазматичного ретикулуму, що призводить до звільнення акумульованих іонів кальцію з її поверхні у саркоплазму. В присутності іонів кальцію активізується розщеплення АТФ, що необхідно для утворення актоміозинового комплексу та ковзання актинових міофіламентів по відношенню до міозинових. Це викликає скорочення кожного саркомера, а звідси міофібрил та м'язових волокон у цілому .

Шуба М.Ф.
Біофізика. – Київ: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. –

567 с.
2. История биологии с начала XX века до наших дней. М.: Наука, 1975. 660 с.
3. Джаксон М. Молекулярная и клеточная биофизика. – Москва, Бином, 2009.
– 551 с.