Слайд 1БУТИРСЬКА СВІТЛАНА
ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ВІД ШКІДНИКІВ І
ХВОРОБ В УМОВАХ «ПОЛОННЕ–АГРО» ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Керівник
Чайка Олександр Вікторович
Слайд 2Відповідно до схеми досліду проводили дворазове обприскування баковими сумішами пестицидів:
1. Контроль
(обробка водою);
2. Амістар Екстра, 28% к.с., 0,75 л/га + Енжіо, 24,7
к.с., 0,18 л/га;
3. Амістар Екстра, 28% к.с., 0,75 л/га + Карате Зеон, 5% мк.с., 0,2 л/га;
4. Амістар Тріо, 25,5% к.е., 1,0 л/га + Енжіо, 24,7 к.с., 0,18 л/га;
5. Амістар Тріо, 25,5% к.е., 1,0 л/га + Карате Зеон, 5% мк.с., 0,2 л/га.
Слайд 3Чисельність клопів обліковували на ділянка розміром 0,25 м2, розташованих у
шахматному порядку рівномірно по всьому полю. Окрім рослин, обстежували грудочки
землі та сухі рештки, де можуть ховатись шкідники у холодну чи похмуру погоду. Визначали кількість живих клопів, після чого підраховували середню чисельність клопів на 1 м2. Заселеність поля личинками визначали у два строки: перший облік чисельності личинок хлібних клопів проводили у фазу початку цвітіння пшениці озимої методом облікових ділянок так само як і по імаго. У пробах підраховували кількість клопів, яйцекладок, личинок.
Чисельність злакових попелиць обліковували в період активного розвитку. Перший облік проводили в період трубкування пшениці озимої, другий облік чисельності – у фазу цвітіння, шляхом підрахунку їх на колоссі, третій облік в період достигання. На посівах відбирали 16 проб зібрані із 0,5 погонного метра, що в сумі складало число рослин на 1 м2. Проби на полі розміщували наступним чином: перші 4 з боку лісосмуг (переважаючих вітрів) на відстані 15–20 м від краю поля, 8 – по діагоналі поля, наступних 4 в протилежному краю поля (маршрут буква Z). Заселеність шкідниками посівів визначали за 5-ти бальною шкалою.
Розвиток борошнистої роси та септоріозу пшениці визначали за методикою випробування і застосування пестицидів та обліком шкідників і хвороб сільськогосподарських культур.
Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А.) за допомогою прикладних комп’ютерних програм (програма «Anova» Іллякова) та методичними вказівками ЖНАЕУ.
Енергетичну ефективність розраховували за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка, а економічну – шляхом співставлення вартості отриманої додаткової продукції та всіх витрат на проведення захисних заходів і збирання додаткового врожаю на основі діючих нормативів.
Слайд 4Співвідношення хвороб озимої пшениці без застосування пестицидів в умовах «Полонне-Агро»,
2014-2015 рр.
Слайд 5Співвідношення основних шкідників озимої пшениці без застосування пестицидів в умовах
«Полонне-Агро», 2014-2015 рр.
Слайд 6Рівень розвитку шкідливих організмів залежно від застосування бакових сумішей пестицидів
в умовах «Полонне-Агро», 2014-2015 рр.
Слайд 7Технічна ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідливих організмів озимої пшениці
в умовах «Полонне-Агро», 2014-2015 рр.
Слайд 8Господарська ефективність використання бакових сумішей пестицидів на озимій пшениці в
умовах «Полонне-Агро», 2014-2015 рр.
Нір
2014р. – 0,36 2015р. – 0,30
Слайд 9Економічна ефективність використання бакових сумішей пестицидів на озимій пшениці в
умовах «Полонне-Агро», 2014-2015 рр.
Слайд 10ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для оптимізації системи захисту пшениці озимої від шкідників і
хвороб посіви потрібно обприскувати баковою сумішшю Амістар Тріо, 25,5% к.е.,
1л + Енжіо, 24,7% к.с., 0,2 л/га. Це дасть можливість отримувати урожайність 4,82 т/га та прибуток 11959,7 грн/га.