Числівник як частина мови. Розряди числівників за значенням і граматичними

ознаками
Виконав:
Паскалов Михайло

в українській мові
Граматичні ознаки числівника
Синтаксична роль числівників
Розряди числівників за значенням

та граматичними ознаками

М, Граматика української мови. Морфологія: Підручник.— К.: Либідь, 1993.— 336

с
2. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця.— К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2004.— 400 с
3. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова/ С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ . – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.
Українська мова. Енциклопедія/Редкол.: Русанівський ВМ, Тараненко ОО, Зяблюк МП та ін- 2-е вид. випр. і доп.– К.: Українська енциклопедія, 2004. – 824 с
Сучасна українська літературна мова: Підручник/ О. Д. Пономарів, В.В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.- К.: Либідь, 2001. – 400 с.

мова. Енциклопедія/Редкол.: Русанівський ВМ, Тараненко ОО, Зяблюк МП та ін-

2-е вид. випр. і доп.– К.: Українська енциклопедія, 2004. – 824 с)

або точно не визначену) та абстрактно-математичну кількість: двадцять студентів, дві

третіх доби, багато друзів, декілька місяців; від ста відняти сорок— шістдесят; п'ять помножити на десять — п'ятдесят; корінь кубічний з дев'яти — три. (Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М, Граматика української мови. Морфологія: Підручник.— К.: Либідь, 1993.— 336 с )

предметів та абстрактне число і виражає своє категорійне частиномовне значення

в морфологічній категорії відмінка за обмеженого функціонування категорії роду і числа.
(Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця.— К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2004.— 400 с)

кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі.
(Караман С.

О. Сучасна українська літературна мова/ С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ . – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.)

мові кількісні слова входили до складу прикметників або іменників з

усіма типовими для них формами. Давньорус. слова одинъ, дъва, трые, четыре були короткими прикметниками, а шать, десшть, сорокъ, съто, тысгача з грамат. боку функціонували як іменники. (ЕУМ)

для одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої назви: 10

000 – тьма, 100 000 - легіон, 1 000 000 – леодр, 10 000 000 – ворон, 100 000 000 – колода.

Так, числівники один, два, три, чотири – за походженням прикметники.

Усі вони узгоджувалися за родом, числом і відмінком з іменниками, при яких вони стояли. Інші числівники – іменникового походження. (Пономарів О. Д.)

предметів (наприклад: один, одна, одно; два — дві, обидва — обидві;

порівняйте також — мільйон і тисяча). Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конкретно виявлену кількість предметів, не виражають граматичного значення роду, а так само числа.

числа без іменника. Такі синтаксичні сполучення числівника з іменником у формах

називного і знахідного відмінків функціонують як один член речення — підмет або додаток.

Серце в нас одно, і шлях єдиний, тож прийми цей

голос з України, братня Польще (М. Рильський).

відповідають на питання скільки? Кількісні числівники об’єднують кілька груп:
1) власне

кількісні;
2) неозначено-кількісні;
3) збірні;
4) дробові.

’ятнадцять більше за п 5ять у три рази) або певну

кількість однорідних предметів (двадцять зошитів).

або неозначену абстраговану кількість. Сюди належать слова кілька, декілька (якась

кількість до десяти), кільканадцять (якась кількість до двадцяти), кількадесят (нечітка кількість у межах ста), кількасот (нечітка кількість у межах тисячі).

двоє вікон, троє дітей, четверо коней, п ’ятеро саней. У поєднанні

з власне кількісними збірні числівники виражають сукупність, неподільну єдність і в більших вимірах, наприклад: сорок п ’ятеро, сто п ‘ятдесят троє…

котрий? (котра? котре?).